Справа № 711/5598/22
Номер провадження 3/711/2149/22
10 листопада 2022 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , працюючої барменом кафе «ПітБуль», ІПН НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ВАВ № 228998 від 15.10.2022, ОСОБА_1 15 жовтня 2022 року близько 20 год. 30 хв., знаходячись за адресою м. Черкаси, вул. Н.Сотні, 5, будучи барменом кафе «ПітБуль» здійснила продаж алкоголю після 20.00 год. в супереч обмеженням, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона продала пляшку алкогольного напою до 20.00 год., але чек пробила після 20.00 год.
Дослідивши письмові матеріали справи та вислухавши пояснення ОСОБА_1 суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 3 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Слід відмітити, що вказана норма носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за торгівлю зокрема тютюновими виробами, з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, а тому потребує обов'язкової вказівки про конкретну заборону/обмеження, регламентовану поведінку, визначені відповідним пунктом (підпунктом) нормативно-правового акту, яким установлюється правила торгівлі, і які саме порушила особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Натомість, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, вказуючи в протоколі про адміністративне правопорушення про порушення ОСОБА_1 ч. 3 ст. 156 КУпАП, працівником поліції не зазначено, які саме вимоги нормативного акту вона порушила (пункт, норма).
Також, кваліфікація дій ОСОБА_1 визначена невірно, оскільки об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.156 КУпАП полягає у торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Враховуючи викладене, слід зазначити, що суд, в силу наданих йому повноважень, не може самостійно змінювати зміст правопорушення, яке ставиться особі у провину, та кваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, беручи до уваги наведені недоліки протоколу, які не можуть бути усунені під час судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП, не додано жодних доказів факту продажу алкогольного напою ОСОБА_1 , крім рапорту працівника поліції та письмових пояснень самої ОСОБА_1 . Інших доказів або свідчень інших осіб (свідків), фото та відео зйомки суду не надано.
Зокрема, в письмових поясненням ОСОБА_1 зазначено, що вона перебуваючи на робочому місці в кафе «ПітБуль» на посаді бармена, вона здійснила продаж алкоголю після 20.00 год. в період заборони на продаж. Через наплив клієнтів та наповненість залу вона втратила пильність часу. Додатково, їй було доведено до відома, що є Розпорядження № 66-п від 01.03.2022 Черкаського міського голови про заборону продажу алкоголю на період воєнного стану.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
В ході судового розгляду суду не надано достатніх та допустимих доказів продажу ОСОБА_1 алкогольних напоїв у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, а тому відсутня складова вищезазначеного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, приходжу до висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 156, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова