Справа № 697/987/22
Провадження № 3/697/551/2022
10 листопада 2022 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, що зареєстрований по АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.06.2022, серія ААБ № 157597, водій ОСОБА_1 , 15.06.2022 року о 21.30 год., в м.Канів, по вул. Пилипенко, 18, керував транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: мав нечітку ходу, нечітку мову та характерний запах з ротової порожнини. Від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків та лікарів. Від підпису протоколу відмовився. Своїми діями порушив вимоги п.2. 5 ПДР, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Від захисника до суду надійшло письмове заперечення, в якому він просить провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Заперечення обгрутнтовує тим, що свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомляють про події, які сталися по вул. Золотоніській в м. Канів. Жоден зі свідків не підтверджує відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. У протоколі є невідповідність щодо місця скоєння адміністративного правопорушення по АДРЕСА_2 , але свідки описують події по вул. Золононіській в м. Канів. По вул. Пилипенка,18 в м.Канів за місцем проживання ОСОБА_1 його автомобіль без водія, некерований покотився по похилій площі і зупинився, впершись в інший автомобіль. Тому були викликані працівники поліції, які затримали ОСОБА_1 та вилучили його автомобіль на штрафмайданчик. Факт знаходження ОСОБА_1 поруч з автомобілем в нетверезому стані по вул. Пилипенка,18 в м. Канів не доводить факт керування транспорним засобом. У справі є медичний висновок щодо результатів медичного огляду тією ж датою і часом, що спростовує відмову від проходження огляду. Відеофайли отримані з порушенням порядку, встановленого законом, є недопустимими і неналежними доказами, не доводять факт керування транспорним засобом та відмову від огляду в медичному закладі, з них неможливо встановити місце, де проводився відеозапис, відеозапис вибірковий та неповний. Із фрагменту відео неможливо встановити, що ОСОБА_1 перебуває саме в медичному закладі. Він спілкується з чоловіком у синій тенісці, початок та закінчення розмови не зафіксовано. Відмову від огляду також спростовує висновок щодо результатів огляду. При цьому свідок ОСОБА_3 не вказує в поясненнях прізвище особи, відносно якої оформлялася «відмова». Свідок ОСОБА_2 підтвердив відмову ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою алкотестер Драгер і йому запропоновано пройти огляд в медичному закладі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що його автомобіль стояв на стоянці біля його будинку по вул. Пилипенка, 18 в м. Канів. Коли він вийшов з дому, побачив, що його автомобіль покотився до іншого транспортного засобу, оскільки ручне гальмо погано працює. На місці були працівники поліції, які забрали у нього ключі, та сказали, що він в нетверезому стані. Потім його завезли на блок-пост, а тоді в лікарню. Алкогольні напої він той день вживав, але транспортним засобом не керував. Протокол склали, оскільки у нього та поліцейського недружні стосунки. Що саме було на блок-посту, та чи був ще хтось, крім поліцейських, він не пам'ятає, перебування в лікарні пам'ятає нечітко.
Захисник адвокат Штих М.М. в судовому засіданні пояснив, що відео проводилося на блок-посту по вул. Золотоніська, де нібито була зупинка транспорного засобу. Однак у протоколі зазначене інше місце правопорушення - вул. Пилипенка, 18 м. Канів. Також не доведено факт керування транспортним засобом на вул. Пилипенка, 18 в м. Канів. Два відеофайли містять запис на блок-посту, де ОСОБА_1 намагається продути в алкотестер, свідки підтверджують, що він відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці. Інший відеофайл починається із середини запису. Перед відеозаписом в лікарні поліцейський не повідомив про проведення відеозйомки. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння спростовується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який зроблений в той же день та в той же період. Тобто, притягнення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є неправильним, оскільки ОСОБА_4 від проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні не відмовлявся, про що свідчить висновок. У зв'язку з цими обставинами захисник просить закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Поліцейський Горяний В.О. в судовому засіданні пояснив, що 15.06.2022 близько 21.30 на службу 102 надійшло повідомлення про ДТП у м. Канів по вул. Пилипенка, 18, де водій здійснив рух заднім ходом, та зник з місця ДТП. Вони виїхали на місце ДТП. З'ясувалося, що водій поїхав на автомобілі в об'їзд іншою дорогою, та прямував на виїзд з м. Канів. За орієнтуванням на автомобіль, яке надав очевидець ДТП, на блок-посту ОСОБА_1 був зупинений черговими. Коли вони на патрульному автомобілі під'їхали на блок-пост, на автомобілі ОСОБА_1 побачили пошкодження, які вказували на його причетність до ДТП. ОСОБА_1 встав з водійського сидіння, і йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Спочатку він погодився, але коли в нього не виходило продути в Драгер, сказав, що хоче пройти в лікарні. По приїзді в лікарню лікар почав заповнювати висновок, але ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Лікар закінчив заповнювати висновок, виходячи із зовнішніх ознак сп'яніння ОСОБА_1 . Перед проходженням огляду на місці зупинки автомобіля ОСОБА_1 було повідомлено про здійснення відеофіксації, в лікарні йому повторно про це не повідомлялося.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він перебував на чергуванні на блок-пості в м. Канів. Між дев'ятою та десятою годиною вечора, точний час та день не пам'ятає, побачив автомобіль, який зупиняли поліцейський та інший черговий ОСОБА_3 . Почув як поліцейський наказував водію зупинитись. Після чого черговий ОСОБА_3 вийшов на дорогу перед автомобілем та зупинив його. Водій ОСОБА_1 , прізвище якого він довідався пізніше, не заглушивши двигун, вийшов з автомобіля з водійського сидіння, притримуючись за автомобіль. Інших осіб в автомобілі не було. ОСОБА_1 повідомили, що він вчинив ДТП та показали пошкодження. ОСОБА_1 був здивований, що на його автомобілі пошкодження. Потім його, ОСОБА_2 , запросили бути свідком. ОСОБА_1 дихав через Драгер, але він не спрацьовував, бо ОСОБА_1 вдихав слабко, після цього ОСОБА_1 відмовився дихати в Драгер. Його, ОСОБА_1 , повезли в лікарню. Через деякий час ОСОБА_1 привезли назад та попросили його забрати свої речі з автомобіля. ОСОБА_1 не знав, куди йому іти, тому якийсь знайомий під'їхав на забрав його.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він близько 10 годин вечора під час несення служби на блок-посту в м. Канів побачив, що поліцейський, який також тоді чергував на блок-посту, зупиняв автомобіль HYUNDAI SANTA FE, але той не зупинився. Тоді він, ОСОБА_3 , вийшов прямо на дорогу перед автомобілем, тоді він зупинився. Він, ОСОБА_3 , та поліцейський підійшли до автомобіля, водій вийшов з автомобіля та був з перегаром. Вони, чергові, затримали автомобіль до приїзду поліції. Патрульні, які під'їхали, почали проводити огляд водія і автомобіля. В автомобілі був пошкоджений бампер, а водій був з ознаками алкогольного сп'яніння. Водій почав продувати в Драгер, але дув неправильно, після чого відмовився проходити огляд на Драгер. Йому було запропоновано пройти такий огляд в лікарні. Через 20-30 хвилин патрульні з ОСОБА_1 повернулися та почали складати документи та акт вилучення автомобіля.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що він є лікарем КНП «Канівська багатопрофільна лікарня». ОСОБА_1 був направлений працівниками поліції для огляду на стан алкогольного сп'яніння. Останній приїхав до лікарні добровільно, але відмовився від проходження тесту, точніше від огляду він не відмовлявся, проте при застосуванні до нього газоаналізатора “Драгер Алкотест видихав повітря з недостатньою силою. Тоді, він, як черговий лікар, склав висновок за результатом клінічного огляду ОСОБА_1 . Огляд був проведений за згодою ОСОБА_1 та тими клінічними методами, які тоді можливі були до застосування.
Суддя, дослідивши в судовому засіданні докази, встановив наступне.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту. У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягується до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.06.2022, серія ААБ № 157597, ОСОБА_1 , інкримінується порушення п.2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: 15.06.2022 року о 21.30 год., в м.Канів, по вул. Пилипенко, 18, керував транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: мав нечітку ходу, нечітку мову та характерний запах з ротової порожнини. Від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків та лікарів. Від підпису протоколу відмовився.
Місцем вчинення правопорушення вказано адресу: м.Канів, по вул. Пилипенко, 18. Натомість місцем огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння є місце знаходження блок-посту, що підтверджують як ОСОБА_1 , так і допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також відеозапис, що свідчить про відмову ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння і його згоду на такий огляд в медичному закладі. Належних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння саме по вул. Пилипенка,18 в м. Канів суду не надано.
Відеозапис проведення медичного огляду ОСОБА_1 містить лише частину розмови чергового лікаря та ОСОБА_1 , де ОСОБА_1 погодився на проведення його огляду та фіксування його стану, але відмовився від проходження тесту на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу. На цьому відеозапис обривається. В матеріалах справи відсутні належні докази щодо відмови ОСОБА_1 від медичного огляду із застосуванням інших методів та способів діагностики його стану.
Також в матеріалах справи міститься висновок про огляд ОСОБА_1 на стан його сп'яніння з діагнозом «алкогольне сп'яніння», дата та час його складення співпадає з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також до матеріалів справи додано направлення та акт медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який містить суперечності щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Так, в акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, водночас акт містить встановлений висновок та діагноз за результатами його огляду «алкогольне сп'яніння».
Згідно з показаннями лікаря ОСОБА_5 , який проводив огляд ОСОБА_1 , такий огляд проводився без використання технічних засобів чи лабораторних досліджень, за клінічними ознаками. Такий огляд проводився за згодою ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності факту його керування транспортним засобом на блок-посту спростовується показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , проте матеріалами справи не доводиться факт такого керування транспортним засобом ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 .
Крім того, перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння 15.06.2022 не оспорюється ОСОБА_1 та його захисником, а також підтверджується відповідним медичним висновком із встановленням відповідного діагнозу ОСОБА_1 . Проте матеріали справи містять суперечності щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 як відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки містять висновок про проведений огляд водія ОСОБА_1 із встановленим йому діагнозом «алкогольне сп'яніння». Допитаний як свідок лікар ОСОБА_5 також підтвердив, що такий огляд був проведений зі згоди ОСОБА_1 методом доступним лікарем в той час, а саме за клінічними ознаками.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що фабула адміністративного правопорушення зазначена невірно. Проте суд не може самостійно здійснювати перекваліфікацію дій особи, змінювати формулювання обвинувачення чи виходити за його межі, оскільки в такому разі суд виконуватиме роль обвинувача.
Оскільки матеріалами справи не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП в межах пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Л. О. Колісник