632/822/20
2/621/268/22
іменем України
03 листопада 2022 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
судді - Бібіка О.В.
за участю секретаря судового засідання - Сосницької К.В.
представника відповідача відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області - Фадєєва О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Первомайської міської ради Харківської області, треті особи на стороні відповідачів: начальник відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Садченко Аліна Ростиславівна, Первомайський міський голова Бакшеєв Микола Миколайович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
15.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом та 28.05.2020 з уточненим позовом до відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Первомайської міської ради Харківської області з наступними вимогами: визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови від 17.03.2020 № 44 про притягнення до дисциплінарної відповідальності; визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Відділу освіти № 13-к від 17.03.2020 року; визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради № 12-к від 16.03.2020; поновити його на посаді директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області; стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позивач посилається на те, що 01.09.2008 його було призначено на посаду директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 м. Первомайський Харківської області. Він завжди сумлінно виконував посадові обов'язки, але починаючи з травня 2018 року міський голова м. Первомайський ОСОБА_2 намагався позбутися його з посади директора, оскільки він був проти закриття школи. Наказом виконавчого комітету Первомайської міської ради відділу освіти № 13-к від 17.03.2020 його звільнено з посади директора школи за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього посадовою інструкцією. Підставою стало розпорядження міського голови від 17.03.2020 № 44 "Про притягнення до адміністративної відповідальності"; накази відділу освіти від 13.05.2019 № 20-к, 16.03.2020 № 12-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 "; доповідна записка головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради від 13.03.2020. Вважає розпорядження міського голови від 17.03.2020, наказ про звільнення незаконними з наступних підстав:
Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП є дисципілнарним стягненням, тому має здійснюватися з дотриманням строків і порядку, передбачених ст. ст. 148, 149 КЗпП. Однак, до застосування дисциплінарного стягнення з пропозицією надати письмові пояснення ніхто не звертався; не було отримано згоди профспілкового комітету.
Оспорювані наказ та розпорядження не містять фактичних даних щодо причин накладення адміністративного стягнення, а лише загальні формулювання, які не вказують на суть порушення трудової дисципліни. Не доведено наявності складу дисциплінарного проступку, а саме, вини та причинно - наслідковіого зв'язку між порушенням трудових обов'язків і шкідливими наслідками, які могло спричинити порушення.
Таким чином, вважає, що звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з порушенням норм трудового законодавства щодо дотримання процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим є достатні правові підстави для скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення незаконно звільненого працівника на роботі. Крім того, звільнення відбулося без згоди профспілкової організації, членом якої він є.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.06.2020 відкрито провадження у справі, справу, за клопотанням позивача, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, у підготовче судове засдіання.
09.07.2020 до суду надійшов відзив голови Первомайської міської ради Харківської області на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного:
Звільненню передував ряд порушень зі сторони ОСОБА_1 , які були належним чином зафіксовані уповноважним органом - відділом освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради відповідно до доповідної записки начальника відділу освіти від 16.03.2020 № 01-32/404, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 систематично порушує виконавську дисципліну, відмовляється виконувати накази відділу освіти, своєчасно не надає інформацію про освітню діяльність закладу освіти, за що має догани (наказ відділу освіти від 13.05.2019 № 20-к "Про притягнення до дисциплінарнохї відповідальності ОСОБА_1 "). 13.03.2020 ОСОБА_1 не дав можливості провести інвентаризацію Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області та перешкоджав у роботі інвентаризаційної комісії, з приводу чого було звернення до органу поліції. У зв'язку з чим ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, а у подальшому звільнений з займаної посади. У межах своїх повноважень міським головою були видані розпорядження № 252 від 28.12.2019 "Про надання повноважень щодо застосування дисциплінарних стягнень до керівників закладів загальної середньої освіти" та № 44 від 17.03.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" з врахуванням ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", яким начальника відідла освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради ОСОБА_3 було уповноважено на застосування дисциплінарного стягнення до керівників закладів загальної середньої освіти, вжиття заходів щодо покращення виконавської дисципліни керівниками закладів освіти міста, здійснення контролю за своєчасним виконанням керівниками закладів освіти міста нормативної бази притягнення директора школи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за систематичне порушення посадових обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення від працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Тобто, якщо після вчинення працівником дисциплінарного правопорушення минув один місяць (за умови, що роботодавцю або уповноваженому на застосування дисциплінарних стягнень органу було відомо про вчинене дисциплінарне порушення), до працівника не можна застосувати дисциплінарне стяг нення.
До застосування дисциплінарного стягнення власник зобов'язаний зажадати від працівника письмові пояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни. Частина друга ст. 149 КЗпП дозволяє за одне порушення трудової дисципліни застосовувати одне дисциплінарне стягнення. Частина друга ст. 149 КЗпП надає право власникові вибирати вид стягнення, але зобов'язує його враховувати при цьому цілу низку факторів: 1) ступінь тяжкості вчиненого проступку. Ступінь тяжкості включає форму вини, хоча лише до вини і не зводиться; 2) заподіяну порушенням шкоду; 3) обставини, за яких вчинено проступок; 4) попередню роботу працівника. Працівник має право оскаржити до суду застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, посилаючись на те, що власник не врахував перелічені фактори. Оскаржити ж за цими обставинами догану не можна, оскільки це - найменш суворий вид стягнення, який власник має право застосовувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Зобов'язати власника при оголошенні догани враховувати тяжкість проступку та інших обставин означало б позбавити власника права застосовувати стягнення при наявності порушення.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Строк повідомлення Кодексом законів про працю не визначено. Але діє триденний строк для повідомлення наказу про оголошення стягнення працівникові під розписку, визначений п. 31 Типових правил. Пропуск цього строку означає, що порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення. Це може тягти визнання стягнення таким, що не має сили, хоча така позиція чітко в судовій практиці та науково-практичній літературі не висловлювалася.
Відмова працівника від ознайомлення з наказом про оголошення стягнення або від посвідчення цього факту своїм підписом не ставить під сумнів чинність стягнення, але відмова повинна бути в разі спору в суді доведена. Зазвичай на практиці відмова засвідчується актом, складеним за участю очевидців цього факту. Відмова може доводитися й іншими доказами, які допускаються ст. 226 КЗпП та Цивільним процесуальним кодексом України. Для звільнення працівника за порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, щоб невиконання або неналежне виконання обов'язків було протиправним та винним, мало систематичний характер, за попереднє порушення трудової дисципліни до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але це не дало позитивних наслідків, тому подальше залишення такого працівника на роботі суперечить інтересам виробництва. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків (порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів адміністрації, технічних правил). Звільнення працівника за даною підставою може мати місце лише у випадку невиконання чи неналежного виконання працівником своїх безпосередніх обов'язків. У трудовому договорі сторони домовляються про трудову функцію, тобто про певну спеціальність, кваліфікацію або посаду, яку виконуватиме працівник. Основні обов'язки працівників у загальному вигляді перераховані в Типових правилах внутрішнього трудового розпорядку. Конкретизація і деталізація обов'язків працівників фіксується й уточнюється в галузевих і місцевих правилах внутрішнього трудового розпорядку, діючих на кожному підприємстві, в установі, організації. Конкретні обов'язки іноді уточнюються майстрами та бригадирами як безпосередніми організаторами виробництва праці на керованих ними ділянках. Невиконання цих обов'язків є порушенням трудової дисципліни, бо дисциплінована праця означає, що кожний член трудового колективу належним чином виконує свої трудові обов'язки. Несумлінне виконання або взагалі невиконання трудових обов'язків і є порушенням трудової дисципліни.
Таким чином, звільнення працівника за систематичне невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків можливе за наявності низки обов'язкових умов. По-перше, порушення має торкатися лише трудових обов'язків працівника, встановлених низкою загальних і спеціальних нормативно-правових актів. По-друге, невиконання або неналежне виконання має бути систематичним. Чинне законодавство про працю не дає відповіді на питання, що слід розуміти під поняттям "систематичний". Систематичне порушення трудової дисципліни - не порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, і порушив її знову. Вважає, що норми чинного законодавства виконані, посилання позивача про відсутність письмових пояснень є нікчемними, про що свідчать письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.03.2020 № 45 до наказу № 12-к від 16.03.2020 та його підписи про ознайомлення з наказами 20.03.2020.
28.07.2021 позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, в якому зазначив про те, що відділ освіти не наділений повноваженнями видавати накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Дія Статуту Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради від 05.12.2009 не поширюється та не може регламентувати діяльність відділу освіти Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області з питань видання наказу про звільнення керівника загальноосвітнього навчального закладу. У наказі про накладення адміністративного стягнення обов'язково має бути зазначено в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Ні в одному із оскаржуваних наказів не вказані фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП є дисциплінарним стягненням, тому воно має здійснюватися з дотриманням строків і порядку, викладених у ст. ст. 148, 149 КЗпП. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, однак відповідачі за отриманням письмових пояснень не звертались, що є порушенням трудових прав та недотриманням визначеної процедури. При звільненні не було отримано попередньої згоди виборного органу, що передбачено ст. 43 ККпП.
28.07.2021 від представника відповідача відділу освіти Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Фадєєва О.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити виходячи з наступного:
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.
Порушення поведінки ОСОБА_1 полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права. У наказі відділу освіти від 17.03.2020 № 13-к «Про звільнення ОСОБА_1 » вказано причину звільнення: за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього Посадовою інструкцією директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4. 13.03.2020 ОСОБА_1 не дозволив провести інвентаризацію Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 та перешкоджав роботі інвентаризаційної комісії відділу освіти (наказ відділу освіти від 03.03.2020 № 120 «Про проведення інвентаризації Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Харківської області), про що складено відповідний акт. Підставою для звільнення було розпорядження міського голови від 17.03.2020 №44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Оскільки у ОСОБА_1 було вже два дисциплінарних стягнення (догани), тому третє дисциплінарне стягнення - це звільнення.
Щодо наказу від 13.05.2019 № 20-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Відповідно до Плану роботи відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області на 2019 рік, керуючись п.2 ст. 25 Закону України «Про освіту», ст.35 та ст.37 Закону України «Про загальну середню освіту», п. п. 2.2, 2.4 Положення про відділ освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, затвердженого рішенням сесії 7 скликання Первомайської міської ради Харківської області від 27.09.2016 р. №299-17/7, згідно наказу відділу освіти від 08.04.2019 №140 «Про вивчення питання стану роботи з кадрами в закладах освіти міст» з 09 квітня по 17 квітня 2019 року здійснено вивчення питання стану роботи з кадрами та ведення ділової документації у закладах освіти міста. 12 квітня 2019 року директор Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Харківської області ОСОБА_1 умисно відмовився надавати документацію щодо роботи з кадрами, згідно наказу відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області від 08.04.2019 №140 «Про вивчення питання стану роботи з кадрами в закладах освіти міст». 15 квітня 2019 року відділом освіти було надіслано лист №01-33/488 на ім'я директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Харківської області ОСОБА_1 з проханням надати у відділ освіти 16.04.2019 року документи, викладені у листі з метою вивчення питання, але відповіді на цей лист та доступу до документації не було отримано. 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 було запрошено до начальника відділу освіти для надання письмових пояснень. Надати письмове пояснення під час розмови ОСОБА_1 відмовився. Також з проханням надати письмові поясненння було надіслано лист ОСОБА_1 №01-33/529 від 22.04.2019. 24 квітня 2019 року на адресу електронної пошти відділу освіти надійшов лист зі сканованим підписом ОСОБА_1 за №100 від 23.04.2019, в якому викладені, на погляд ОСОБА_1 , пояснення. 25 квітня 2019 року під час наради директорів ОСОБА_1 було ще раз вручено копію листа відділу освіти за №01-33/488 від 15.03.2019 та лист за №01-33/554 від 25.04.2019 з проханням надати відповідну документацію у відділ освіти 26 квітня 2019 року до 13.00 год для вивчення, але відповідних документів, письмових чи усних пояснень не було отримано. Такі вчинки стали систематичними у діяльності ОСОБА_1 21 березня 2019 року директор Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 ОСОБА_1 категорично відмовив надавати для перегляду та ознайомлення будь-яку документацію згідно Розпорядження міського голови від 11.03.2019 №39 «Про перевірку стану управлінської діяльності у Первомайській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4» та наказу відділу освіти від 12.03.2019 №103 «Про перевірку стану управлінської діяльності в Первомайській ЗОШ І-ІІІ ст. №4». Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 1.5, 1.7, 3.45, 5.3, 5.7, 5.8, 6.4 посадової інструкції директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4. Перед винесенням догани ОСОБА_4 було запропоновано надати письмові пояснення щодо невиконання вищезазначених наказів відділу освіти і розпорядження міського голови. Гатілов письмові пояснення надати відмовився, про що свідчить акт про відмову виконання каказу відділу освіти директором Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 20 травня 2019 року, лист директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Гатілова від 04.04.2019 № 89.
Щодо наказу від 16.03.2020 № 12-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Відповідно до п.2 ст.25 Закону України «Про освіту», ст. 35 та ст.37 Закону України «Про загальну середню освіту», пп. 1.4., 3.4, 4.1.10, 4.6.10, 6.6.6 Положення про відділ освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, затвердженого рішенням 64 сесії 7 скликання Первомайської міської ради Харківської області від 07.11.2019 №1362-64/7, згідно наказів відділу освіти від 02.01.2020 року №27 «Про складання графіку перевірки закладів освіти з питань охорони праці і безпеки життєдіяльності на 2020 рік» та від 12.02.2020 №88 «Про проведення позапланового огляду системи опалення ЗОШ №4» 12 березня 2020 року було здійснено перевірку Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 з питань охорони праці і безпеки життєдіяльності та позаплановий огляд системи опалення будівлі. Відповідно до листа відділу освіти від 20.02.2020 №01-33/261 була здійснена повторна перевірка стану приміщень, інженерних мереж (опалювальної системи) будівлі Первомайської ЗОШ І-ІІІ ст. №4, про що складено Акт позапланового огляду будівлі від 26.02.2020 року. 26.02.2020 року на ім'я начальника відділу освіти ОСОБА_5 надійшли доповідні записки спеціаліста з охорони праці відділу освіти ОСОБА_6 та начальника господарчої групи відділу освіти Ю.О Столяр щодо порушення виконавської дисципліни директором ОСОБА_1 . За результатами перевірок директором ОСОБА_1 не забезпечено належним чином проведення інструктажів (вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового) згідно «Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», не забезпечено навчання завідувача господарством Первомайської ЗОШ I- III ступенів №4 з питань пожежної безпеки згідно «Правил пожежної безпеки в Україні» від 30.12.2014 №1417, в яких зазначено згідно п. б розділу II, що посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, у п. 20 розділу II також зазначено, що приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється. ОСОБА_1 не ужив заходів щодо направлення завгоспа ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 на навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадових осіб завідувачів господарства, заступників керівників з адміністративно-господарчої роботи закладів міста. Директор школи ОСОБА_1 не забезпечив навчання завідувача господарством закладу, яка є відповідальною особою за стан електробезпеки в Первомайській ЗОШ I- III ступенів №4 згідно п. 1.5. розділу ІУ «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», у зв'язку з чим завідувач господарством не має відповідної групи з електробезпеки для здійснення контролю за станом безпечної експлуатації електроустановок та не має права проводити інструктажі з електротехнічним та неелектротехнічним персоналом. Згідно Акту позапланового огляду будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 від 26.02.2020 року ОСОБА_1 не забезпечив здійснення огляду приміщення бібліотеки, методичного кабінету, навчальних класів №№17,21,22,23,27,34, таким чином своїми діями не дозволив провести повноцінний огляд будівлі закладу. Прийняття наказу №13-к від 17.03.2020 відбулося на підставі розпорядження міського голови №44 від 17.03.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». При цьому повноваження керівника відділу освіти щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників загальноосвітніх навчальних закладів передбачені як самим розпорядженням міського голови №44 від 17.03.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» так і розпорядженням міського голови №252 від 28.12.2019 «Про надання повноважень щодо застосування дисциплінарних стягнень до керівників закладів загальної середньої освіти». Оскільки ОСОБА_1 був директором Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Первомайської міської ради Харківської області, тобто керівним працівником закладу освіти, то на нього розповсюджується дія статті 43-1 КЗпП України. Таким чином, твердження позивача щодо неотримання згоди первинної профспілкової організації закладу, членом якої він був, спростовується вищенаведеним.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.03.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідачів начальника відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Садченко Аліну Ростиславівну та Первомайського міського голову ОСОБА_2 , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
30.03.2021 представником позивача ОСОБА_1 надано додаткові пояснення щодо розрахунку середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу.
02.07.2021 представником позивача ОСОБА_7 надано до суду уточнений розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який складав 192755,64 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Фадєєв О.П. просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник відповідача Первомайської міської ради Харківської області Ганга Д.Г. проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що з 01.12.2017 вона працює начальником відділу освіти. Звільненню ОСОБА_1 передувало дві догани про порушення управлінської діяльності, з кадрових питань. Під час перевірок ОСОБА_1 не допускав до приміщень, не забезпечував проведення інструктажів з пожежної безпеки, відмовлявся від підпису посадової інструкції. На сесії було прийнято рішення про проведення інвентаризації у зв'язку з ліквідацією, наказом були визначені строки проведення інвентаризації. До відділу освіти надходили листи ОСОБА_1 про перенесення строків проведення інвентаризації, що було визнано недоцільним. У 2017 році вступив у дію ЗУ "Про освіту", тому станом на 17.03.2020 у начальника відділу освіти було повноваження на звільнення на підставі розпорядження власника. Вважає, що звільнення та розірвання трудового договору це різні речі. За одне порушення не може бути накладено одне і те дисциплінарне стягнення. Тому, на її думку, другої догани не повинно було бути, а одразу звільнення. Розпорядженням міського голови № 252 від 28.12.2019 відділу освіти делеговано повноваження на прийняття та звільнення з роботи. Систематичні порушення ОСОБА_1 полягають у тому, що відділ освіти постійно звертався до нього, щоб надав пояснення, але він відмовлявся; про планові перевірки завжди повідомлявся; не забезпечив навчання підлеглих, так як заявок не надходило.
На питання представника позивача свідок пояснила, що на час ліквідації справа знаходилася у суді. На той період дітей у школі не було, технічний персонал працював у повному обсязі, штатні одиниці були заповнені, заробітну плату отримували. Інвентаризація проводилася централізованою бухгалтерією відділу освіти. В процесі ліквідації все передавалося в інші школи.
Вважає розпорядження міського голови підставою для звільнення. Звільнення - це одне із дисциплінарних стягнень, у даному випадку, за невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків. У наказі про звільнення посилаються на порушення конкретних пунктів посадової інструкції, а саме, що ОСОБА_1 не допускав до школи працівників відідлу освіти; підлеглі не направлялися на навчання, так як таких заявок не було; на час коли зайшли до їдальні текла вода на апаратуру; в кабінеті у ОСОБА_1 була куча дротів, тобто про особисту безпеку не піклувався; звітності не надав; ігнорував вимогу надати пояснення. До адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягався.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що інвентаризацію провести не змогли. Про повторний огляд написали на адресу ОСОБА_1 лист. Завгосп приступила до роботи у травні 2019 року, однак з цього часу заявок про її навчання не надходило. ОСОБА_1 неодноразово попереджався, що завгосп не може працювати, оскільки не пройшла навчання. На навчання з пожежної небезпеки не з'явилася. ОСОБА_1 не забезпечив протипожежну безпеку. У лютому 2020 теплопостачання не здійснювалося, у зв'язку з чим система могла бути деформованою. Під час огляду у пристуності ОСОБА_1 було оглянуто систему опалення, та ОСОБА_1 надано усні рекомендації спустити воду. Однак, ОСОБА_1 відмовився. Майно школи знаходиться на балансі відділу освіти. Відмова зафіксована актами позапланового огляду. Договір повної матеріальної відповідальності з директорами шкіл не укладається. На позапланових перевірках вона була двічі. Наказ відділу освіти був про проведення позачергової перевірки системи опалення. 12.02.2020 комісія прийшла до школи, однак сторож до приміщень не допустив, оглянуто було лише коридор та спортзал, а навчальні кабінети були закриті. На той час навчання не відбувалися, ОСОБА_1 був відсутній. До відділу освіти надходили листи ОСОБА_1 про те, що протікає покрівля, однак, кошти на її ремонт виділені не були.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що працює старшим інженером з технічного нагляду відділу освіти виконавчого комітета Первомайської міської ради Харківської області та була присутня при проведенні позапланового огляду конструкцій опалення у шкільному закладі № 4. Оскільки доступу до приміщень не було, був складений акт, від підпису та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що працює заступником начальника відділу освіти виконавчого комітета Первомайської міської ради Харківської області, безпосередньо учасником комісії вона не була, однак була свідком під час перевірки системи опалення у школі № 4, а саме, як ОСОБА_1 відмовився від підпису в акті, з актом та наказом знайомитися також відмовився. ОСОБА_1 відмовлявся виконувати розпорядження міського голови без пояснення причин. Під час перевірки ділової документації ОСОБА_1 також відмовився її надавати, з цього приводу також було складено акт, членом комісії якого вона була. У березні 2020 року вивчалося питання охорони праці та життєдіяльності. Було складено акт про невиконання обов'язків, від надання пояснень та підписання акту ОСОБА_1 відмовився. Перешкоджав роботі інвентаризаційної комісії.
Вислухавши учасників судового розгляду, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до вимог статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Судом встановлено, що наказом начальника відділу освіти виконкому Первомайської міської ради Харківської області від 28.08.2008 № 101-к ОСОБА_1 переведено на посаду директора ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 з 01 вересня 2008 року, п. 5 ст. 36 КЗпП України (т. 1 а.с. 6)
Наказом начальника відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області № 20-к від 13.05.2019 ОСОБА_1 оголошено догану, на підставі актів від 21.03.2019, 12.04.2019; доповідних записок заступника начальника відділу освіти ОСОБА_12 , голови міської профспілкової організації працівників освіти і науки України ОСОБА_13 ; письмових пояснень ОСОБА_1 . З тексту наказу вбачається, що 12.04.2019 директор Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області ОСОБА_1 в робочий час, о 14 год 15 хв, умисно відмовився надавати документацію щодо роботи з кадрами згідно наказу відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області від 08.04.2019 № 140 "Про вивчення питання стану роботи з кадрами в закладах освіти міст". ОСОБА_1 ознайомлений з наказом о 08 год 00 хв 14.05.2019, але від підпису та отримання копії наказу відмовився (т. 1 а.с. 7-9, 82-83)
Наказом начальника відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області № 12-к від 16.03.2020 ОСОБА_1 оголошено догану на підставі актів від 12.03.2020, 26.03.2020, 20.02.2020, 04.03.2020; доповідних записок спеціаліста з охорони праці відділу освіти ОСОБА_14 та начальника господарчої групи відділу освіти Столяр Ю. від 12.02.2020 та 26.02.2020; письмових пояснень ОСОБА_1 від 16.03.2020 № 45. З тексту наказу вбачається, що за результатами перевірок директором ОСОБА_1 не забезпечено належним чином проведення інструктажів (вступного, первинного, повторного, позапланового та цільовоого) згідно "Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях", не забезпечено навчання завідувача господарством Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступненів № 4 з питань пожежної безпеки згідно "Правил пожежної безпеки в Україні" від 30.12.2014 № 1417, в яких зазначено згідно п. 16 розділу ІІ, що посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, у п. 20 розділу ІІ також зазначено, що приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Директор ОСОБА_1 не ужив заходів щодо направлення завгоспа ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 на навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадових осіб завідувачів господарства, заступників керівників з адміністративно - господарчої роботи закладів міста. Директор школи ОСОБА_1 не забезпечив навчання завідувача господарством закладу, яка є відповідальною особою за стан електробезпеки в Первомайській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4, згідно п. 1.5 розділу ІУ Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, у зв'язку з чим завідувач господарством не має відповідної групи з електробезпеки для здійснення контролю за станом безпечної експлуатації електроустановок та не має права проводити інструктажі з електротехнічним та неелектротехнічним персоналом. Згідно акту позапланового огляду будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 від 26.02.2022 ОСОБА_1 не забезпечив здійснення огляду приміщення бібліотеки, методичного кабінету, навчальних класів № № 17, 21, 22, 23, 27, 34, таким чином, своїми діями не дозволив провести повноцінний огляд будівлі закладу (т. 1 а.с. 10-13)
Наказом начальнику відділу освіти виконавчого комітету Первомайсвької міської ради № 13-к від 17.03.2020 звільнено ОСОБА_1 з посади директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області 17.03.2020 за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього Посадовою інструкцією директора Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 ОСОБА_1 , затвердженої наказом відділу освіти від 03.09.2019 № 290 "Про затвердження і введення в дію посадової інструкції", п. 3 ст. 40 КЗпП України. Підстава: розпорядження міського голови від 17.03.2020 № 44 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; накази відділу освіти від 13.05.2019 № 20-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальнотсті ОСОБА_1 "; доповідна записка головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради від 13.03.2020 (т. 1 а.с. 14)
Згідно розпорядження Первомайського міського голови Харівської області Бакшеєва М. від 17.03.2020 за № 44, розглянувши доповідну записку начальника відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Садченко А.Р. від 16.03.2020 № 01-32/404 про систематичне невиконання посадових обов'язків, првил внутрішнього трудового розпорядку директором Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 ОСОБА_1 , ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності (т. 1 а.с. 25)
Наказом начальника відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради від 18.03.2020 № 15-к внесено зміни до наказу відділу освіти від 16.03.2020 № 12-к. Копія наказу направлена на адресу ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 14, 15, 16)
Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з часиною першою статті 147 КЗпП України належать: догана, звільнення.
Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.
У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є зокрема Конвенція Міжнародної Організації Праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933-XII (далі - Конвенція). Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
За змістом пункту 2 статті 9 вказаної Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 266/1124/16-ц (провадження № 61-27649св18).
В постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц (провадження № 61-17179св18) зазначено, що звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 335/10454/19-ц (провадження № 61-1856св21) вказано, що «при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавця покладено обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 757/28453/14-ц (провадження № 61-10309св18), від 18 березня 2020 року у справі № 484/2962/17 (провадження № 61-3225св18) та від 01 липня 2020 року у справі № 760/7225/16-ц (провадження № 61-35225св18)
Як вбачається із наказу № 13-к від 17.03.2020 про звільнення ОСОБА_1 (т.1 а.с. 14) вказаний наказ не містить мотивації щодо накладення стягнення за щонайменше за два дисциплінарні проступки, та які саме. Є посилання тільки на систематичність порушення трудової дисципліни.
Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов'язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов'язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Цю підставу не можна застосовувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця, або за відмову виконання роботи, яка не входить до кола його посадових обов'язків, а також за дії, що не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Оскільки при оспоренні до суду наказу про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України суд зобов'язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які увійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установленому законом порядку. Лише правомірно накладені стягнення можуть ураховуватися і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим, зокрема у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17 (провадження № 61-9123св18), від 24 березня 2021 року у справі № 149/1568/19 (провадження № 61-6866св20)
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149
КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду № 487/1491/21 від 25.10.2022.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що при звільненні позивача з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відповідачем порушено вимоги трудового законодавства щодо дотримання процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та його подальшого звільнення з підстав, з якими роботодавець пов'язував підстави такого звільнення, у позивача не відбиралися пояснення з приводу вчинених ним порушень трудової дисципліни, а в розпорядженні про звільнення не вказано, в чому саме полягало систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, та чим ці обов'язки передбачені, а відповідач обмежився лише загальним посиланням на п.3 ст.40 КЗпП при застосуванні такого крайнього заходу як звільнення, та не врахував положення пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, згідно з якими при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за які вчинено проступок.
У вказаному наказі про звільнення позивача ОСОБА_1 від 17.03.2020 року не наведені конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, не зазначено, коли саме вони мали місце, який саме проступок вчинив позивач після застосування до нього стягнень, що стало приводом до звільнення та коли, які дії він повинен був зробити та які не зробив, та чи була в нього об'єктивна можливість виконати ці обов'язки, тобто чи була наявність чи відсутність поважності причин, з яких він не виконав свої службові обов'язки, чи міг бути вказаний проступок підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Так, зі змісту наказу про звільнення вбачається, що обставини вчинення порушення не викладені взагалі, а зазначено підстави звільнення, якими є розпорядження сілького голови від 17.03.2020 № 44 "Про притягнення до адміністративної відповідальності"; накази відділу освіти від 13.05.2019 № 20-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", 16.03.2020 № 12-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 "; доповідна записка головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради від 13.03.2020 (т. 1 а.с. 14)
Відповідачем не доведено правових підстав для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП, а саме систематичного невиконання без поважних причин ОСОБА_1 обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не спростовують письмових доказів, за якими встановлено відсутність винуватості ОСОБА_1 у порушенні трудової дисципліни, зокрема, щодо проведення інвентаризації, так як не спростовані його пояснення, що комісія для інвентаризації прибула в неповному складі. Як і не спростовують відсутності мотивації у наказі про звільнення у зв'язку з систематичним порушенням відповідачем трудової дисципліни. У наказі про звільнення вказано лише пункти інструкції, однак, не вказано, у чому саме виразились винуваті дії ОСОБА_1 щодо порушених пунктів. Тому позовні вимоги у цій частині є доведеними.
Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону № 108/95-ВР Конституційний Суд України вказав, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Конституційний Суд України зробив висновок, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Тобто Конституційний Суд України фактично зробив висновок, що навіть у разі невиконання трудової функції не з власної вини, він вважається таким, що працює і отримує за це заробітну плату, а не компенсацію, бо саме заробітна плата є тією грошовою виплатою, яка забезпечує можливість самого існування як працівника, так і, можливо, членів його сім'ї, а також наповнення державного бюджету, бо із цієї виплати вираховуються податки і збори, у тому числі внески до Пенсійного фонду України у розмірах, який передбачений саме для заробітної плати, а період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу.
За змістом частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 14 січня 2014 року по справі №21-395а13, сформулював правову позицію, згідно якої суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за встановленими законодавством правилами.
Верховний Суд виклав позицію, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 822/1832/16, від 24 жовтня 2018 року у справі № 820/5932/16, від 19 червня 2019 року у справі № 2-а-1648/00(2-а/215/15/16), від 01 серпня 2019 року у справі № 820/1446/17 та інших і звертає увагу, що при визначенні розміру такого заробітку суд повинен навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 27 Закону "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разi винесення рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу середня заробiтна плата працiвниковi нараховується за правилами Порядку № 100.
У відповідності до абзацу 3 пункту 2 цього Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку № 100).
При цьому, слід ураховувати, що при обчисленні середньої заробітної плати включаються виплати, що мають постійний характер (основна заробітна плата доплати, надбавки, премії), без виключення сум відрахування (на податки, стягнення аліментів тощо), та не включаються одноразові виплати. Виплати, які не враховуються при обчисленні середнього заробітку, визначені пунктом 4 Порядку № 100.
Аналогічні правові висновки щодо застосування положень Порядку №100 для цілей обрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу висловлено Верховним Судом у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц, від 06 серпня 2019 року у справі № 0640/4691/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 826/15725/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 826/17601/14, від 12 серпня 2020 року у справі № 2-а-3279/10/1970, від 11 лютого 2021 року справі №814/197/15 і підстав для відступу від таких висновків під час розгляду цієї справи колегія суддів не знаходить.
Згідно абз. 3 п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 ( 100-95-п ) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348). ( Абзац третій пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України N 18 ( v0018700-95 ) від 26.10.95 )
Судом встановлено, що позивач був призначений на посаду з 01 вересня 2008 року, з якої його 17 березня 2020 року протиправно звільнено.
Судом обраховано період вимушеного прогулу з 18 березня 2020 року (наступний день після звільнення, позаяк день звільнення вважається останнім робочим днем) по 03 листопада 2022 (день ухвалення рішення судом).
Отже, кількість робочих днів у період вимушеного прогулу позивача становить 657 днів.
Відповідно до довідки про доходи № 01-33/750 від 21.05.2021 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 783,56 грн (т. 2 а.с. 38)
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимоушеного прогулу у ромірі 514798,92 грн (657 днів*783,56 грн)
Рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Питання про стягнення судових витрат підлягає вирішенню у порядку п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Первомайської міської ради Харківської області, треті особи на стороні відповідачів: начальник відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Садченко Аліна Ростиславівна, Первомайський міський голова Бакшеєв Микола Миколайович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Відділу освіти № 13-к від 17.03.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Первомайської міської ради Харківської області, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Первомайської міської ради Харківської області.
Стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 514798 (п'ятсот чотирнадцть тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн 92 коп.
Стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Первомайської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним при поданні заяви про забезпечення позову, у розмірі по 227 (двісті двадцять сім) грн 00 коп з кожного.
Стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Первомайської міської ради Харківської області на користь держави судовий збір в сумі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп з кожного, які перерахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено 11.11.2022.
Суддя: