Справа № 361/2604/22
Провадження № 3/361/3424/22
02.11.22 Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Броварського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП)
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 257704 від 08.06.2022, ОСОБА_2 , 08.06.2021 о 20 год. 00 хв. в Київській обл. м. Бровари вул. Київська, 1, керував транспортним засобом ДЕО д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка не відповідає дійсності, невнятна мова. Від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі водій відмовився при двох свідках, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, пояснив, що 08.06.2022 приблизно о 20 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «ДЕО» н.з. НОМЕР_1 по вул. Київській в м. Бровари Київської області у напрямку м. Києва, на блок-посту був зупинений працівниками поліції, на вимогу яких передав документи для перевірки. У ході спілкування один з працівників поліції звинуватив, що він має дивний вигляд та наказав вийти з автомобіля. Потім працівники поліції почали проводити огляд салона автомобіля і багажного відділення розпитуючи при цьому звідки і куди він їде, а також чи вживав алкогольні напої. Далі працівники поліції пішли до службового автомобіля, а йому наказали чекати. Через деякий час один із працівників поліції повернувшись звинуватив його, що він перебуває в наркотичному стані так, як у нього підозрілі очі. На що ОСОБА_2 виразив заперечення щодо вживання ним наркотиків. Проте працівники поліції наказали йому дихнути і він дихнув, плюнути і він плюнув. При цьому, ОСОБА_2 пояснював, що він раніше займався зварювальними роботами, а саме працював слюсарем, у зв'язку з чим пошкодив очі та у нього погіршився зір, та на даний час такими роботами вже не займається. Однак працівники поліції такі його пояснення не брали до уваги та запропонували пройти медичний огляд, одночасно роз'яснюючи, що він може відмовитися від такого огляду, тим самим спонукаючи ОСОБА_2 до відмови від проходження медичного огляду. Враховуючи такі роз'яснення працівників поліції, ОСОБА_2 сказав, як буде краще так і робіть. Окрім того, йому не роз'яснено, що за відмову у проходженні огляду передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.Зазначив, що всі розмови з працівниками поліції відбувалися більше ніж дві години з моменту зупинення транспортного засобу. Далі працівники поліції повідомили, для того щоб у нього не вилучали автомобіль на потреби армії, йому необхідно надати номер посвідчення будь-якого його знайомого. Тому ОСОБА_2 подзвонив своєму знайомому ОСОБА_3 та попросив продиктувати серію та номер його посвідчення водія, дану інформацію передав працівникам поліції, які вписали у протокол. Після чого працівники поліції відпустили і він поїхав додому.
При цьому ОСОБА_2 повідомив, що працівники поліції коли його зупиняють часто висловлюють претензії щодо підозр його очей на предмет перебування в стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим він 06.07.2022, пройшов огляд у лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня» СОЦІОТЕРАПІЯ» про що надав висновок з КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня» СОЦІОТЕРАПІЯ», згідно якого ознак сп'яніння не виявлено.
Стверджує, що наркотичні засоби не вживав і в такому стані не перебував.
Захисник Процик Д.Г. просив закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_2 складу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що у працівників поліції не було законних підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки наведені працівниками поліції у матеріалах справи ознаки наркотичного сп'яніння не відповідають ознакам зазначеним в Інструкції. Вважає долучене до матеріалів справи направлення не може бути належним доказом, оскільки у ньому не вказано часу його складання. Вказує, що письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є шаблонними та поверхневими так, як вони заповнені одним і тим самим почерком, зміст яких повторює одне одного, і які не містять чіткої вказівки про те, з якими саме ознаками наркотичного сп'яніння перебував ОСОБА_2 , а також не вказано часу та місця події, що зумовлює визнання їх недопустимими та неналежними доказами у справі. Крім того, фактичної передачі транспортного засобу ОСОБА_6 не відбулося, оскільки дані його посвідчення водія були передані у телефонному режимі після чого внесено до протоколу, тому вказаний запис у протоколі носить суто формальний характер, з огляду й на те, що дана інформація не засвідчена власним підписом ОСОБА_7 . Позиція ОСОБА_2 щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була викликана впливом зовнішніх чинників, які проявилися у виді провокації з боку працівників поліції, оскільки останні висловлювали пропозицію ОСОБА_2 про можливість відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці, яка на їх погляд була найбільш сприятливою обставиною для ОСОБА_2 .
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 , захисника Процика Д.Г., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністр України 17.12.2008 за № 1103 (далі-Порядок).
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарський препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні положення викладені в п. 6 Порядку та п. 7 Розділу І Інструкції.
Тобто, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого, повинен проводитися поліцейськими у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, потім, запропонувати пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від освідчення на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення правопорушника в заклад охорони здоров'я.
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.
За змістом п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 4 розділу І Інструкції, визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Водночас згідно п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці.
Натомість жодна ознака наркотичного сп'яніння вказана у протоколі, а саме: поведінка не відповідає дійсності та невнятна мова, не відповідає зазначеним в Інструкції ознакам, а тому у працівників поліції не було законних підстав для проведення такого огляду.
Крім того, як визначено у п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 розділу ІІ Інструкції, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, здійснюється за формою, затвердженою в додатку 1 до Інструкції.
Втім долучене до матеріалів справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.06.2022, затвердженому зразку не відповідає, а саме не містить часу направлення водія до закладу охорони здоров'я та тягне за собою його недійсність. Тому вказане направлення не може бути взяте судом до уваги, як належний доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, окрім іншого під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Натомість до матеріалів справи не долучено матеріалів відеозапису. При цьому судом вживалися заходи щодо витребування з Броварського РУП ГУНП в Київській області відеозапису місця події та виклику інспектора поліції, у якості свідка, однак відеозапис суду не надано і свідок до суду не з'явився, причини неявки суду невідомі.
Крім того, показання ОСОБА_2 в суді узгоджуються з матеріалами справи, в яких відсутні будь-які відомості про обов'язкове відсторонення від керування ОСОБА_2 , оскільки відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами стосовно яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відсторонення від керування, натомість цього поліцейськими зроблено не було, а наявну у протоколі інформацію стосовно передання автомобіля ОСОБА_6 суд не бере до уваги з огляду на те, що дана інформація не засвідчена підписом ОСОБА_7 , а також відсутні докази того, що транспортний засіб вилучався відповідно до ст. 265-2 КУпАП (тимчасове затримання транспортних засобів).
Суд критично ставиться до письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 08.06.2022 є шаблонними та поверхневими так, як вони заповнені одним і тим самим почерком, зміст яких повторює одне одного, не вказано часу та місця подіїі які не містять чіткої вказівки про те, з якими саме ознаками наркотичного сп'яніння перебував ОСОБА_2 , що не давало працівникам поліції жодних законних підстав для проведення огляду водія на виявлення стану наркотичного сп'яніння.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що працівниками Національної поліції України не було надано суду доказів належного встановлення обставин події.
Вважаю, що належні та допустимі докази порушення ОСОБА_2 п. 2.5 Правил дорожнього руху у матеріалах справи відсутні, а наявні у матеріалах справи докази належної та достатньої інформації, яка б беззаперечно вказувала на наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містять.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що порушення ОСОБА_2 п. 2.5 Правил дорожнього руху у суді не знайшло свого підтвердження.
За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_2 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, ст. 9, ст. 221, ст. 247 п. 1, ст. 251, ст. 256, ст. 279, ст. 280, ст.283, ст.284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення шляхом подачі апеляції через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя А.М. Гридасова