Справа № 161/14706/22
Номер провадження: 3/161/4635/22
10 листопада 2022 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
17.10.2022 року о 09:40, в м. Луцьку по вул. Глушець, 16, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: підвищена жвавість мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України, відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Про розгляд справи про адміністративне правопорушення в Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 було відомо, про що свідчить відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівників поліції на якому зафіксовано, як інспектор повідомила останнього про дату та місце розгляду справи (а.с. 8).
Проте, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність судового провадження відносно нього в Луцькому міськрайонному суді Волинської області, в судове засідання не з'явився та жодних заходів з метою з'ясування дати та часу розгляду справи не вжив.
Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
На переконання суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 249925 від 17.10.2022 року, складеним поліцейським взводу № 1 роти № 2 БУПП у Волинській області ДПП капралом поліції Гасюк Є.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
-довідкою УПП у Волинській області ДПП від 19.10.2022 року з якої слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає повторності вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; останній, згідно відомостей МВС України, посвідчення водія не отримував (а.с. 3);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2022 року з якого слідує, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі КП «ВМЦТЗ» не проводився (а.с. 4);
-рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 БУПП у Волинській області ДПП капрала поліції Гасюк Є.В. від 17.10.2022 року в якому остання зазначила, що 17.10.2022 року близько 10:20, екіпажом поліції було отримано повідомлення від працівників УБН у Волинській області про зупинку в м. Луцьку по вул. Глушець, водія транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , який знаходиться з ознаками наркотичного сп'яніння, а також обставини опрацювання даного виклику (а.с. 5);
-рапортом о/у УДН у Волинській області ДБН НПУ ст. лейтенанта поліції О. Балабаша від 17.10.2022 року в якому останній зазначив, що підставою для зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , стало повідомлення громадян, які вказали на неадекватну поведінку останнього в магазині «7-23», що у м. Луцьку по пр-ту Волі, 42, після чого він сів у транспортний засіб та рушив на великій швидкості, ледве не збивши перехожих (а.с. 6);
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 568708 від 17.10.2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 3400 грн. Вказана постанова набрала законної сили та є чинною (а.с. 7);
-відеозаписами із нагрудної боді-камери поліцейського на якому зафіксовано обставини встановлення особи водія транспортного засобу AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 та виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, а також процедуру оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, на вказаному відеозаписі достовірно зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд з метою визначення у нього стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак останній в категоричній формі від проведення такого відмовився. При цьому, поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, а жвавість його мови та рухів була підвищеною (а.с. 8).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу ОСОБА_1 такі докази в жодній мірі спростовані не були.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що уОСОБА_1 спостерігаються підвищена жвавість мови, виражене тремтіння пальців рук та його поведінка, не відповідала обстановці.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп'яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції, - у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я,був зафіксований із застосуванням технічних засобів відеозапису, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Вищезазначені обставини в повній мірі узгоджуються як між собою, так і з обставинами, які зафіксовані на відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських.
Таким чином, ОСОБА_1 , відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, порушив вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинив правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, до категорії «інші особи» в розумінні положення ч. 1 ст. 130 КУпАП відносяться особи, які взагалі не отримували посвідчення водія.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , не отримував посвідчення водія, а отже останній притягується до адміністративної відповідальності за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП «інша особа».
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності (як інша особа), тягне за собою виключно накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення суд враховує, шо правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена д о Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська