Справа № 161/12255/22
Провадження № 2/161/3931/22
(заочне)
02 листопада 2022 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борсук К.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/12255/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Другий відділ ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зняття арешту з майна,
Позивач звернулася до суду з позовом до Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію про зняття арешту з майна. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Стверджує, що звернувся до Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що на спадкове майно накладено арешт. Вказує, що він є єдиним спадкоємцем.
Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, натомість представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач, який про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся, в судове засідання та судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Третя особа просила здійснювати розгляд справи без її участі, щодо вирішення спору поклалась на розсуд суду.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №191 від 22.06.2021 (а.с.13).
ОСОБА_1 є батьком спадкодавця, який прийняв спадщину шляхом подання 5 липня 2021 року у Маневицьку державну нотаріальну контору заяви (а.с. 15).
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має (а.с. 14).
ОСОБА_1 подав до Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі було відмовлено, в зв'язку з тим, що на майно покійного накладено арешт 14.11.2012.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що 14.11.2012 на все нерухоме майно ОСОБА_2 було накладено арешт на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Маневицького РУЮ Мельника А.М. (а.с. 12).
У листах Маневицький відділ ДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області від 20.05.2022 №18-7-04/22/8154 та Другого відділу ДВС у місті Луцьку від 01.08.2022 №46629 вказано, що виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 завершені (а.с. 17-18, 20).
Позивач не є особою, яка може бути заявником, в розумінні ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проте, очевидно, що внаслідок наявності обтяження нерухомого майна у вигляді арешту права позивача порушуються.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час обтяження не зняте, через, що позивач не має можливості скасувати накладений арешт та реалізувати свої спадкові права.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, яке полягає у необхідності встановлення фактичної обставини і надання їй правового значення у зв'язку з невідповідністю право встановлюваних документів.
За змістом ст. ст. 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, позивач має право звернення до суду із вказаним позовом, як спадкоємець померлого власника арештованого майна.
Відповідно до ст.. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припиняються внаслідок його смерті.
Крім того, ч.5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що не залежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часом відкриття спадщини.
Згідно з ч.2 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, протягом цього строку позивач ОСОБА_1 спадщину юридично прийняв.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини 1950 року держава Україна гарантує громадянам непорушність їхньої приватної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №203/3435/21 (провадження №61-5467св22), від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).
За таких обставин, оскільки позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, а іншим чином захистити гарантовані законом права позивача немає, позов підлягає до повного задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1261 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна належного померлому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений 14.11.2012 на підставі постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції Мельником А.М. про арешт майна та заборону його відчуження у межах виконавчого провадження №35227878 (реєстраційний номер обтяження 13248919).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Матвієнка Андрія Анатолійовича, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, 2-й провулок, код ЄДРПОУ 34047020.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Другий відділ ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місце знаходження: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, код ЄДРПОУ 35041370.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк