Справа № 459/473/22
Провадження № 2/459/110/2022
(заочне)
09 листопада 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі головуючої судді Дем'яновської Ю.Д.,
за участю секретаря судових засідань Назар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червоноград в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
23.02.2022 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача на його користь 10 896,70 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 13.09.2010 року та вирішити питання судових витрат. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 13.09.2010 року. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив свою обізнаність те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Зазначає, що 13.09.2010 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій останній власним підписом підтвердив, що «з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». Звертає увагу, що право зміни кредитного ліміту врегульоване п.п.2.1.1.2.3. договору, а підписанням заяви ОСОБА_1 дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав, надавши можливість відповідачу розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Між цим також наголошує, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 року, у разі прострочення виконання зобов'язання, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань з погашення кредиту, клієнт зобов'язаний сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% - для картки «Універсальна», та 84,0% - для картки «Універсальна голд». Однак, відповідач своєчасно не погасив заборгованість внаслідок чого станом на 27.01.2022 року існує борг 10 896,70 грн., який складається з наступного: 8723,29 грн. - заборгованість за тілом кредита в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 8723,29 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2173,41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 13.09.2010 року в загальному розмірі 10 896,70 грн.
Ухвалою від 31.03.2022 року позов залишено без руху. 26.04.2022 року представником позивача подано заяву на усунення недоліків, якою виконано вимоги ухвали 31.03.2022 року про залишення позовної заяви без руху, відтак ухвалою від 27.04.2022року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
В судове засідання 07.09.2022 року, 09.11.2022 року сторони не з'явились. Позивач зазначив у позовній заяві, що не заперечує проти розгляду справи у відсутності свого представника та ухвалення заочного рішення у випадку неявки відповідача. Відповідач не повідомив суду про причини свої відсутності, заяв чи клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши таоцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 13.09.2010 року відповідач звернувся до позивача із Анкетою-заявою, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок .
Анкета-заява від 13.09.2010 року містить анкетні дані ОСОБА_1 та його контактну інформацію.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 шляхом підписання такої заяви висловив свою згоду, що така разом із Пам'яткою, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
До кредитного договору позивач додав: копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Довідку про умови кредитування з використанням кредитки Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду, довідку про зміну умов кредитування, розрахунки заборгованості за договором №б/н від 13.09.2010 року станом на 31.12.2015 року, 31.03.2019 року, 27.01.2022 року, виписку по рахунку, копію заяви позичальника від 13.09.2010 року та копію паспорта ОСОБА_1 .
Згідно з наданим банком розрахунком загальна заборгованість відповідача за кредитом, яку позивач просить стягнути, станом на 27.01.2022 року становить 10 896,70 грн., з яких: 8723,29 грн. - заборгованість за тілом кредита в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 8723,29 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2173,41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.
Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ Приватбанк ).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Анкети-Заяви ОСОБА_1 від 13.09.2010 року, останньому була надана кредитна картка із встановленим кредитним лімітом на платіжну картку, який, в подальшому змінювався.
Відповідач ОСОБА_1 , відповідно до наданої позивачем виписки по рахунку активно в період з 13.09.2010 року по 01.12.2021 року, користувався кредитними коштами, наданими йому ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», за договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 27.01.2022 року, відповідач, з урахуванням часткового виконання зобов'язань за кредитним договором, має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8723,29 грн.
Враховуючи відсутність зі сторони відповідача будь-яких заперечень, суд приймає до уваги розрахунок боргу, проведений позивачем та приходить до висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 8723,29 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками, слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачу.
Відповідач свої обов'язки за кредитним договором №б/н від 13.09.2010 року належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості.
В той же час, за змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19) зробила правовий висновок, згідно з яким, Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ Приватбанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду, з огляду на укладеність договору й вимоги частини другої статті 530 ЦК України , за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, вказала на те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
В іншій справі №382/327/18-ц (провадження №61-21994св19), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 лютого 2020 року, застосовуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, вказав на наявність правових підстав для стягнення з позичальника інших, окрім тіла кредиту, складових частин заборгованості, зокрема, заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, якщо, окрім анкети-заяви, пред'явлені до позичальника вимоги підтверджені довідкою про умови кредитування, підписаною позичальником, в якій зазначено розмір процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені, розмір та порядок внесення щомісячного платежу тощо, оскільки Тарифи Банку та Умови і правила надання банківських послуг, на які посилається банк, не є складовою кредитного договору.
У заяві позичальника від 13.09.2010 року процентна ставка не зазначена. Однак, у представленій представником позивача довідці про умови кредитування, яка підписана відповідачем ОСОБА_1 , міститься інформація про: тип картки, тип кредитної лінії, пільговий період, валюту кредитування, базову відсоткову ставку в місяць, розмір щомісячних платежів, термін внесення щомісячних платежів та комісію. Зокрема, у ній зазначено, що базова % ставка, в місяць (нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році) та становить 2,5 %. Таким чином, базова ставка кредитування у розмірі 2,5 % в місяць становить 30,0% річних (2,5 % х 12 місяців=30,0).
З урахуванням наявності в матеріалах справи вказаної довідки, підписаної позичальником, суд дійшов висновку про обізнаність відповідача з умовами кредитування, зокрема, з розміром відсоткової ставки за процентами у розмірі 30,0 % в місяць на залишок заборгованості за кредитом.
Отже, позивачем доведено, що з моменту підписання відповідачем анкети-заяви, між банком та ним укладено кредитний договір шляхом приєднання до запропонованого банком договору, а також доведено, що відповідач був повідомлений про умови кредитування, в тому числі про відсоткову ставку за користування кредитними коштами у зазначеному розмірі.
Разом із тим, як вбачається з розрахунку заборгованості долученого Банком в обґрунтування заявлених позовних вимог, базова ставка кредитування у розмірі 30,0 % річних Банком до спірних правовідносин застосовувалася до серпня 2014 включно, а з вересня 2014 року ця процентна ставка була збільшеною до 34,8 % річних, з квітня 2015 року - 43,2 % річних. Таким чином банком без погодження з позичальником змінено процентну ставку, так як докази про таке погодження у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи Умов та Правил в редакції 01.03.2019 року, на які посилається представник позивача, відсутність підпису боржника на відповідних Умовах і правилах, збільшення банком відсоткової ставки за договором в односторонньому порядку, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.
Відтак позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Окрім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 8723 (вісім тисяч сімсот двадцять три) гривні 29 копійок заборгованості за простроченим тілом кредиту за кредитним договором б/н від 13.09.2010 року.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 коп. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(ЄДРПОУ 14360570, вул.Грушевського, 1Д м.Київ, 01001, адреса для листування: вул.Набережна Перемоги, 50 м.Дніпро, 49094).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 09.11.2022 року.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська