465/6594/22
1-кс/465/1958/22
Іменем України
09.11.2022 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 з участю
секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
слідчого: ОСОБА_3 ,
підозрюваної: ОСОБА_4 ,
адвоката: ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022141370000738 від 07.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_7 , про арешт майна.
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141370000738 від 07.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.
Як зазначено в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2022 року близько 11.48 год. ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Пулюя, 18 у м. Львові в умовах воєнного стану, шляхом ривка, відкрито заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 5000 грн.
07.11.2022 року слідчим за підозрою у скоєнні вищевказаного злочину в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_4 та здійснено її особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено сумку чорного кольору із тканини схожої на шкіру із гравіюванням «GL» та вставкою по середині сумки із тканини червоного та зеленого кольору; грошові купюри номіналами: 500 гривень серії ЯБ 0715545, 500 гривень серії ВЗ 5487892, 500 гривень серії ЄЄ2913645, 500 гривень серії ХВ8201037, 500 гривень серії ХЖ0695812, 500 гривень серії EE5739330, 500 гривень серії АД2572570, 500 гривень серії ГB1221075, 200 гривень серії ВЗ6646794, 100 гривень серiї КК4879804, 100 гривень серiї МЄ1704693, 100 гривень серiї КЄ1213358, 5 гривень серії ЮД3943115.
Зазначені речі в подальшому визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Оскільки вилучені речі є речовими доказами у кримінальному провадженні і такі могли зберегти на собі сліди злочину або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно забезпечити їх зберігання шляхом накладення на них арешту.
З урахуванням наведеного слідчий просить накласти арешт на речові докази, а саме: сумку чорного кольору із тканини схожої на шкіру із гравіюванням «GL» та вставкою по середині сумки із тканини червоного та зеленого кольору; грошові купюри номіналами: 500 гривень серії ЯБ 0715545, 500 гривень серії ВЗ 5487892, 500 гривень серії ЄЄ2913645, 500 гривень серії ХВ8201037, 500 гривень серії ХЖ0695812, 500 гривень серії EE5739330, 500 гривень серії АД2572570, 500 гривень серії ГB1221075, 200 гривень серії ВЗ6646794, 100 гривень серiї КК4879804, 100 гривень серiї МЄ1704693, 100 гривень серiї КЄ1213358, 5 гривень серії ЮД3943115.
Слідчий ОСОБА_3 , яка входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №12022141370000738, в судовому засіданні подане клопотання підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в такому. Крім цього, слідчий уточнив, що накладення арешту на майно дозволить провести з ним необхідні процесуальні дії та експертизи з метою фіксації і здобуття доказів у кримінальному провадженні.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення ч.1 ст.172 КПК України ухвалено розгляд справи проводити за його відсутності.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання слідчого про арешт майна не заперечили.
Заслухавши думку слідчого, підозрюваної та її захисника, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим в судовому засіданні доведено, що вилучені при затриманні підозрюваної ОСОБА_4 речі мають значення для забезпечення кримінального провадження №12022141370000738 від 07.11.2022 року.
Слідчий суддя вважає, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Як з'ясовано в судовому засіданні, постановою слідчого СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , яка входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №12022141370000738, вилучені 07.11.2022 року у затриманої ОСОБА_4 речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022141370000738 від 07.11.2022 року.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчим у клопотанні та в судовому засіданні доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно з положеннями ч.5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У даному випадку встановлено, що з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся своєчасно - 08.11.2022 року, тобто у перший робочий день після вилучення відповідного майна. Клопотання про арешт майна обґрунтоване необхідністю збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, що відповідає вимогам ч.1, п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, матеріалами клопотання та кримінального провадження підтверджено, що внесене клопотання про арешт майна спрямоване на легітимну мету задля виконання завдань кримінального провадження, а майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має, як речові докази, важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Накладення арешту також дозволить провести слідчі та інші процесуальні дії з арештованим майном, що є необхідним для забезпечення повноти досудового розслідування.
Беручи до уваги викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12022141370000738 від 07.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: сумку чорного кольору із тканини схожої на шкіру із гравіюванням «GL» та вставкою по середині сумки із тканини червоного та зеленого кольору; грошові купюри номіналами: 500 гривень серії ЯБ 0715545, 500 гривень серії ВЗ 5487892, 500 гривень серії ЄЄ2913645, 500 гривень серії ХВ8201037, 500 гривень серії ХЖ0695812, 500 гривень серії EE5739330, 500 гривень серії АД2572570, 500 гривень серії ГB1221075, 200 гривень серії ВЗ6646794, 100 гривень серiї КК4879804, 100 гривень серiї МЄ1704693, 100 гривень серiї КЄ1213358, 5 гривень серії ЮД3943115.
Заборонити на термiн накладення арешту відчуження, розпоряджання (реалiзацiю) та використання фізичним та юридичним особам вказаних вище речей до прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1