465/5069/21
2-а/465/176/22
09.11.2022 рокумісто Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ЕГА № 309408 та ЕГА № 309399 від 07 червня 2021 року та закрити провадження у справах.
Представник позивача позов мотивує тим, що інспектором батальйону № 4 роти № 1 взводу № 1 Управління патрульної поліції у Львівській області Пиріг Л.Б. постановою ЕГА № 309399 від 07 червня 2021 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. а саме: «07.06.2021 р., АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на гарячу лінію «102» та повідомив про те, що з дитячого майданчика по АДРЕСА_1 на протязі тижня пропала дитяча карусель, хоча цього факту насправді не було». Крім цього, інспектором батальйону № 4 роти № 1 взводу № 1 Управління патрульної поліції у Львівській області Пиріг Л.Б. постановою ЕГА № 309408 від 07 червня 2021 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 178 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85,0 грн. а саме: «07.06.2021 р., м. Львів, вул. Стрийська, 13 ОСОБА_1 перебував у громадському місці, а саме дитячому майданчику по вул. Стрийська, 15 у п'яному вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність і громадську мораль, що виражалась у розслідуванні даної особи при ходьбі зі сторони в сторону, різкий запах алкоголю з порожнини рота». Інспектор не перевірив та не надав оцінки обставинам, дійшов хибного висновку про те, що Позивачем було здійснено саме завідомо неправдивий виклик поліції; навіть з опису фабули адміністративного правопорушення вбачається, що «було здійснено повідомлення», а не виклик, якщо дійсно було повідомлення, то нічим не встановлено його безпідставності; в оскаржуваній постанові всупереч вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП взагалі відсутній час здійснення такого виклику, з якого номеру телефону був виклик; також голослівно зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
З приводу постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 178 КУпАП, представник позивача звертає увагу на те, що статтею ч. 2 ст. 178 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Виявлення у правопорушників ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння може бути підтверджено спеціальним дослідженням із застосуванням відповідного обладнання або оглядом лікаря. При цьому, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 178 КУпАП наступає у випадку не просто перебування особи в стані сп'яніння, а коли особа, яка перебуває у такому стані, своєю поведінкою чи зовнішнім виглядом ображають людську гідність і громадську мораль. Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про здійснення відповідачем заходів для проведення медичного освідування позивача на стан сп'яніння, відповідної довідки матеріали справи не містять, як і відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, на підтвердження встановлених поліцейським обставин, такі як пояснення свідків тощо.
Окрему увагу звертає на саму постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у якій спочатку зазначено місце вчинення правопорушення АДРЕСА_2 , а згодом - АДРЕСА_1 , також оскаржувана постанова суперечить очевидним логічним зв'язкам, а саме вказано, що ОСОБА_1 що така поведінка позивача «виражалась у розслідуванні даної особи при ходьбі зі сторони в сторону різкий запах алкоголю з порожнини рота».
Представник позивача вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 178, ст. 183 КУпАП, є недоведеним.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також, просив стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідачем повністю дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності. Зазначив, що на місце події прибув екіпаж поліції, де позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння. Надав відеозапис з нагрудних камер поліцейського, на яких зафіксовано розгляд справи відносно позивача та перебування позивача на дитячому майданчику у стані алкогольного сп'яніння. Розгляд справи просив проводити за відсутності представника відповідача. Також, подав заперечення на клопотання позивача про розподіл судових витрат, зазначивши, що заявлений позивачем розмір судових витрат є неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та явно завищеним.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить такого висновку.
Відповідно до матеріалів справи, постановою серія ЕГА № 309399 від 07 червня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі - 3400 грн.
У постанові вказується, що ОСОБА_1 07 червня 2021 року, м. Львів, вул. Стрийська, 15, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на гарячу лінію «102» та повідомив про те, що з дитячого майданчика по АДРЕСА_1 на протязі тижня пропала дитяча карусель, хоча цього фату насправді не було, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.
Згідно з постановою ЕГА № 309408 від 07 червня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.178 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі - 85 грн. В постанові вказується, що 07.06.2021 р., м. Львів, вул. Стрийська, 13 ОСОБА_1 перебував у громадському місці, а саме дитячому майданчику по вул. Стрийська, 15 у п'яному вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність і громадську мораль, що виражалась у розслідуванні даної особи при ходьбі зі сторони в сторону, різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з цим, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
У постанові від 26.04.2018 по справі № 338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи викладені положення та суть правопорушення зазначеного у оскаржуваних постановах, у розглядуваному випадку, для того щоб притягнути Позивача до адміністративної відповідальності, Відповідач повинен був на підставі належних та допустимих доказів встановити сам факт адміністративного правопорушення.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до долученого відповідачем відеозапису з місця події вбачається, що 07 червня 2021 рокупозивач дійсно знаходився на дитячому майданчику за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 15. Факту того, що виклик поліції був неправдивим чи перебував у стані алкогольного сп'яніння відеозйомкою не зафіксовано.
Таким чином, наданий відповідачем відеозапис, не є достатнім доказом, який б підтверджував факт скоєння позивачем інкримінованих йому правопорушень.
Будь-яких інших доказів, окрім постанов від 07.06.2021 щодо того, що позивач порушив вчинив правопорушення, передбачені ст.183 КУпАП та ч.2 ст.178 КУпАП, та які б спростовували твердження позивача, що він ці правопорушення не вчиняв, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить також не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанови про накладення адміністративного стягнення ЕГА №309408, ЕГА №309399 винесені інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягають скасуванню.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваних постановв вимогам закону, відсутність посилання у них на докази, які були предметом дослідження, свідчать про те, що оскаржувані постанови є незаконними та необґрунтованими. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначені постанови підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 454грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до змісту заяви, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 18.02.2021 укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Цімурою Я.В.; додаткову угоду №3 від 01.07.2021, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 18.102021, квитанцією про оплату адвокатських послуг АТ «Ощадбанк» в розмірі 3000,00 грн.
Оскільки позивачем дотримано вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи незначну складність справи, а також предмет спору, суд дійшов висновку, що представник позивача довів обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та його пропорційність відповідно до предмету спору. Беручи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, предмет спору та категорію (складність) справи, суд стягує на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА №309408 від 07 червня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.178 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень 00 копійок - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.178 КУпАП, - закрити.
Постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА №309399 від 07 червня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень 00 копійок - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривні 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач:Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108833.
Повне рішення складено 09 листопада 2022 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.