Єдиний унікальний номер 448/1422/22
Провадження № 2-о/448/31/22
(повний текст)
04.11.2022 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
за участі заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту смерті особи,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження, покликаючись на те, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Документами, що підтверджують факт смерті його батька ОСОБА_2 є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Артемівським відділом РАЦС Луганського міського управління юстиції міністерства юстиції луганської народної республіки, а також лікарське свідоцтво про смерть №698, видане ГУ «Луганська міська багатопрофільна лікарня №3» луганської народної республіки.
Стверджує, що звернувшись з заявою до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про проведення реєстрації смерті батька ОСОБА_2 отримав відповідь, відповідно до якої йому відмовлено у проведенні державної реєстрації факту смерті через те, що на території України не визнаються документи, видані установами луганської народної республіки, та роз'яснено порядок звернення до суду з вимогою про встановлення такого факту.
З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Луганськ Луганської області. Встановлення даного факту необхідне йому для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви про встановлення факту смерті свого батька ОСОБА_2 підтримав, покликаючись на обставини, викладені ним у поданій письмовій заяві.
Представник заінтересованої особи - Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - Воїнська О.Я. в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій просить суд розглянути справу у їх відсутності. Зазначила, що вирішення заяви ОСОБА_1 покладає на розсуд суду.
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У відповідності до інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» звернуто увагу на те, що відповідно до абзацу 1 частини першої статті 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України може бути подана до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Водночас за змістом абзацу 2 частини першої 1 цієї статті заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України може бути подана за місцем проживання (перебування) заявника до суду за межами такої території України.
У судовому засіданні встановлено, що заява про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, подана сином померлого - громадянином України ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 13.05.1983р., а також копією паспорта ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей, що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 14.107.1999р. Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, місце проживання/перебування заявника ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , заявник подав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Артемівським відділом РАЦС Луганського міського управління юстиції міністерства юстиції луганської народної республіки, а також лікарське свідоцтво про смерть №698, видане ГУ «Луганська міська багатопрофільна лікарня №3» луганської народної республіки.
Із змісту даних підтверджуючих документів відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Луганськ. Причина смерті «дифузний кардіосклероз».
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, що визначено відповідним Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції Наказу від 27.07.2022р. №169).
Законом України № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» цим районам надано особливий статус територій. Згідно з цим законом, в окремих районах Донецької та Луганської областей діє особливий порядок місцевого самоврядування з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст.2).
За положеннями ст.19 Конституції України та ст.9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
За викладених обставин, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Артемівським відділом РАЦС Луганського міського управління юстиції міністерства юстиції луганської народної республіки, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно, заявник ОСОБА_1 не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України, документ встановленої форми про смерть свого батька ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 звертався до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з заявою щодо реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , однак йому було письмово відмовлено у проведенні реєстрації вказаного факту та роз'яснено необхідність звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті особи.
Отже, підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті батька та необхідність отримання відповідного свідоцтва про смерть особи.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За ч.ч.3, 4 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Для розгляду справи про встановлення факту смерті у суді відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті (додаток 19), у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно ч.1 ст.18 Закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, зробленими в справах «Лоїзіду проти Туреччини» («Loizidou v. Turkey», заява № 15318/89, рішення від 18.12.1996), «Кіпр проти Туреччини» («Cyprus v. Turkey», заява № 25781/94, рішення від 10.05.2001), а також «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»» («Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», заява № 11138/10, рішення від 23.02.2016) та «Ілашку та інші проти Республіки Молдова та Росії» («Ilascu and Others v. Moldova and Russia», заява № 48787/99, рішення від 08.07.2004), першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
У даному випадку суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Виходячи з наявних у справі доказів вбачається, що реєстрація смерті батька заявника ОСОБА_2 у органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати його смерть на підставі вищезазначених документів не існує, так як ці документи не відповідають визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявника неможливо в іншій спосіб, а лише як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.
Підсумовуючи, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Луганськ. Відтак, враховуючи, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території, реєстрація його смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі наданих документів є неможливою, встановлення факту смерті необхідне для отримання свідоцтва про смерть в легітимних державних органах, а тому, суд приходить до висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Щодо судових витрат, то відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» заявник ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Луганськ, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Луганськ Луганської області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Копію судового рішення надіслати до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) для державної реєстрації смерті особи.
Повне судове рішення складено 09.11.2022р.
Відомості про учасників справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , уродженець м.Луганськ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), код ЄДРПОУ:20849826, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак