08 листопада 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_6
розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.08.2022 року, якою накладено арешт на майно вилучене 31.07.2022 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_1
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_8
представник власника майна: ОСОБА_9
власник майна: ОСОБА_1
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в частині накладення арешту на особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» XR, червоного кольору, особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» 6, металевого кольору, у чохлі синього кольору; особисті грошові кошти ОСОБА_1 , на загальну суму 6 240 грн., та вилучене та арештоване майно повернути власнику.
Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене 31.07.2022 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» XR, червоного кольору, у чохлі прозорого кольору; особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» 6, металевого кольору, у чохлі синього кольору; особисті грошові кошти ОСОБА_1 , на загальну суму 6 240 грн., 2 спиртові серветки зі зразками змивів з долонь правої та лівої рук, на яких виявлено світіння світло-зеленого забарвлення; зразок спиртової серветки з непошкодженою первинною упаковкою.
Узагальнені доводи апелянта.
На обґрунтування апеляційних вимог щодо скасування ухвали слідчого судді, апелянт зазначає, що рішення є незаконним.
Стверджує, що слідчий звертався до суду з клопотанням про арешт особистого майна підозрюваного ОСОБА_1 з метою забезпечення конфіскації майна, як виду можливого покарання, котре передбачено санкцією ч.3 ст. 369 -2 КК України. Тому слідчий суддя безпідставно наклав арешт на особисте майно ОСОБА_1 , як на речовий доказ.
Крім того, апелянт зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримав лише 27.10.2022року і оскільки ухвалу було постановлено без їх виклику, то строк на апеляційне оскарження слід рахувати саме з 27.10.2022 року.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10, про арешт тимчасово вилученого майна ОСОБА_1 , яке він обґрунтував тим, що слідчими СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022150000000184 від 30.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.07.2022 року фельдшер-лаборант КНП «МОЦПЗ» МОР ОСОБА_1 висловив вимогу та 31.07.2022 року одержав неправомірну вигоду у сумі 20 000 грн. від громадянина України ОСОБА_2 , за внесення до результатів лабораторного дослідження завідомо неправдивих даних та видачу лікарем висновку про результати проведеного лабораторного дослідження на стан наркотичного сп'яніння із зазначенням негативних результатів про вміст у сечі ОСОБА_2 канабіоїдів. 31.07.2022 року за вчинення вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_1 і за результатами проведення особистого обшуку виявлено та вилучено речі, в тому числі: особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» XR, червоного кольору, у чохлі прозорого кольору; особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» 6, металевого кольору, у чохлі синього кольору; особисті грошові кошти ОСОБА_1 , на загальну суму 6 240 грн.; які відповідно до ст.237 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном, на яке слід накласти арешт з метою забезпечення можливої їх конфіскації, як виду покарання.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що вилучене під час проведення обшуку майно, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, вважав необхідним клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно з вимогами п.3 ч. 2 ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною третьою цієї статті визначено, що у разі постановлення ухвали слідчим суддею без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження та зі змісту оскаржуваної ухвали, апелянт не був присутнім у судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого про арешт майна. В апеляційній скарзі зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримав лише 27.10.2022року. Враховуючи, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику власника майна або його захисника, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтом не був пропущений.
Що стосується суті прийнятого слідчим суддею рішення, апеляційний суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022150000000184 від 30.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.07.2022 року фельдшер-лаборант КНП «МОЦПЗ» МОР ОСОБА_1 висловив вимогу та 31.07.2022 року одержав неправомірну вигоду у сумі 20 000 грн. від громадянина України ОСОБА_2 , за внесення до результатів лабораторного дослідження завідомо неправдивих даних та видачу лікарем висновку про результати проведеного лабораторного дослідження на стан наркотичного сп'яніння із зазначенням негативних результатів про вміст у сечі ОСОБА_2 канабіоїдів.
31.07.2022 року за вчинення кримінального правопорушення, вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_1 та за результатами проведення особистого обшуку затриманого виявлено та вилучено: особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» XR, червоного кольору, у чохлі прозорого кольору; особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» 6, металевого кольору, у чохлі синього кольору; особисті грошові кошти ОСОБА_1 , на загальну суму 6 240 грн.; 2 спиртові серветки зі зразками змивів з долонь правої та лівої рук, на яких виявлено світіння світло-зеленого забарвлення; зразок спиртової серветки з непошкодженою первинною упаковкою.
01.08.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за правовою кваліфікацією ч.3 ст.369-2 КК України.
Посилаючись на те, що на даний час у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, а вилучене під час особистого обшуку майно є речовим доказом в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя наклав арешт на вищезазначене майно з метою збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Колегія суддів вважає слушними доводи адвоката ОСОБА_7, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , щодо безпідставності накладення арешту на вилучене особисте майно ОСОБА_1 саме з метою збереження речових доказів.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, наклав арешт на все тимчасово вилучене під час обшуку майно в тому числі і на особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» XR, червоного кольору, у чохлі прозорого кольору; особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» 6, металевого кольору, у чохлі синього кольору; особисті грошові кошти ОСОБА_1 , на загальну суму 6 240 грн. - з тих підстав, що воно є речовими доказами у кримінальному провадженні, так як відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Разом з тим, як вбачається з клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10, він просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно підозрюваного, при цьому зазначивши, що на мобільні телефони та грошові кошти підозрюваного слід накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, так як санкцією ч.3 ст. 369-2 КК України, передбачено покарання у вигляді конфіскації майна.
Однак, суд першої інстанції на вказану обставину не звернув увагу та прийняв помилкове рішення про накладення арешту на два мобільні телефони та грошові кошти підозрюваного, з інших підстав ніж ті, які були зазначені в клопотанні слідчого, чим вийшов за межі клопотання.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити дану помилку слідчого судді за відсутності апеляційної скарги прокурора.
За такого, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10, слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 170, 171, 173, 376, 405, 407, 409, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.08.2022 року, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_1 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10, про арешт тимчасово вилученого 31.07.2022 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_1 майна, задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 31.07.2022 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_1 , а саме : - 2 спиртові серветки зі зразками змивів з долонь правої та лівої рук, на яких виявлено світіння світло-зеленого забарвлення; - зразок спиртової серветки з непошкодженою первинною упаковкою.
В частині накладення арешту на особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» XR, червоного кольору, у чохлі прозорого кольору; особистий мобільний телефон ОСОБА_1 марки «IPhone» 6, металевого кольору, у чохлі синього кольору; особисті грошові кошти ОСОБА_1 , на загальну суму 6 240 грн.- відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді