Справа № 489/8836/21
Номер провадження 2/489/1015/22
Іменем України
10 листопада 2022 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«АВАНСАР» (далі - відповідач або ТОВ «ФК«АВАНСАР»), третя особа 1 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, третя особа 2 - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
встановив
В грудні 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі виконавчого напису №68749 вчиненого 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АВАНСАР» 44574,07 грн. приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д.О. було відкрито виконавче провадження № ВП 67650860 від 24.11.2021. Крім того, 21.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д.О. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Представник позивача вказує, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог законодавства, тому виконавчий напис не підлягає виконанню, а саме, він не врахував відсутність безспірності заборгованості, а також вчинив виконавчий напис без оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору. Крім того, оскаржуваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом поза межами трирічного строку пред'явлення вимоги, тому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не мав права вчиняти такий виконавчий напис.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.09.2022 було здійснено перехід до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань від нього до суду не надходило, відзив до суду не подано.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
29.02.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» було укладено кредитний договір №2443257. Право вимоги на підставі Договору про відступлення права вимоги №1104 від 11.04.2016 перейшло до ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА». Право вимоги на підставі Договору №3 про відступлення права вимоги (договору факторингу) від 22.05.2016 перейшло до ТОВ «ФК «ФАГОР». Право вимоги на підставі Договору факторингу № 18/05/2018-3 від 18.05.2018 перейшло до ТОВ «ФК «АВАНСАР».
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 28.05.2021 було вчинено виконавчий напис № 68749 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АВАНСАР» кредитної заборгованості (кредитний договір №2443257 від 29.02.2016) за період з 29.02.2016 до 01.06.2020 включно, у розмірі 17277,22 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 25546,85 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 900,00 грн. - заборгованість за нарахованою пенею, плату за вчинення виконавчого напису. Загальна сума заборгованості згідно даного виконавчого напису становить 44574,07 грн.
24.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67650860.
Зі змісту постанови приватного виконавця від 21.12.2021 встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого напису № 68749 від 28.05.2021 було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у МКП "МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ", здійснювати відрахування із усіх видів доходів боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "АВАНСАР" у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 49831 грн. 48 коп.
Згідно з ст.18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.87 Закону та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 (який був чинний станом на 28.05.2021, тобто на час вчинення спірного виконавчого напису) такими документами є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону).
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Відповідно до постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/24703/18-ц від 12.03.2020 серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 310/9293/15ц від 23.01.2018 зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.07.2019 у справі № 755/16447/16-ц разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі 916/3006/17 від 02.07.2019 строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (частина перша статті 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті. Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.
Представник відповідача не надав суду докази безспірності заборгованості. Виконавчий напис містить вимоги про стягнення відсотків та пені, однак ані нотаріусу, ані суду не надано щомісячний розрахунок відсотків та розрахунок пені, що унеможливлює висновок про безспірність і правильність нарахування відсотків та пені.
Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування зазначених доводів позивача в цій частині. Суд не може перевірити правильність і безспірність нарахування відсотків за Кредитним договором №2443257 від 29.02.2016.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимога представника позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є законною та обґрунтованою, оскільки наявні у нотаріуса документи, на час вчинення ним виконавчого напису, не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором, а також нотаріус вчинив виконавчий напис із пропуском 3-річного строку з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (кредитний договір №2443257 укладено 29.02.2016, а виконавчий напис № 68749 вчинений 28.05.2021) що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908 грн. 00 коп. судового збору, витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду з позовною заявою та 454 грн. 00 коп. судового збору витрати на оплату якого понесені при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову (загальна сума судового збору, що була сплачена позивачем і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1362 грн. 00 коп).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2-13, 259, 263-268 ЦПК України, суд
вирішив
Задовольнити позов.
Визнати виконавчий напис № 68749, вчинений 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» заборгованість в розмірі 44574гривень 07 копійок таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1362 грн. 00 коп. (0дна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР», код ЄДРПОУ - 40199031, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, оф. 501/5.
Третя особа 1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Третя особа 2: Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович, адреса: 54005, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, буд. 17-А, офіс 13.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.11.2022.
Суддя В. В. Кокорєв