Справа № 357/7198/22
1-кп/357/1058/22
09.11.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022111360000036 від 12.05.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», головний сержант взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «сержант», перебуваючи на посаді головного сержанта взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, у порушення вимог ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, о 08 годині 00 хвилин 08 лютого 2022 року, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 , та до 10 години 38 хвилин 10 червня 2022 року проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
10 червня 2022 року, о 10 годині 38 хвилин, сержант ОСОБА_4 з'явився до Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, що за адресою: вул. Шолом Алейхема, 21А, м. Біла Церква, Київська область.
Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.407 КК України, за кваліфікуючими ознаками, а саме як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.
09.11.2022 між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано в підготовчому судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, щиро розкаявся, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.
ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.
Розглядаючи питання в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Згідно з ч.ч. 1,4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до п.1 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
У зв'язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.
Так, згідно з умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 призначити покарання за ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту строком на чотири місяці, арешт відбувати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65-67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, має працездатний вік, неодружений, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», головний сержант взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , учасник бойових дій. Згідно з медичними довідками КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» обвинувачений на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за медичною допомогою не звертався. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений не належить до осіб з інвалідністю.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, участь у бойових діях.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання - відсутні.
Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Абзацом 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби), яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, враховуючи данні про особу винного, його вік, стан здоров'я, ставлення до вчиненого та бажання реабілітуватись з подальшим проходженням військової служби, приймаючи до уваги наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч.4 ст.407 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту.
IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались, кримінальним правопорушенням шкоду майнового характеру не завдано, процесуальні витрати, речові докази та викривачі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст.407 КК України, ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 09 листопада 2022 року по кримінальному провадженню №42022111360000036 від 12.05.2022 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням вимог статті 69 КК України у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.
Арешт ОСОБА_4 відбувати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: ОСОБА_6