02 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши апеляційну скаргу із доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 29 772 000 гривень у національній грошовій одиниці,із покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі ______________________________________________________________________________________________Справа № 761/19844/22 Слідчий суддя - ОСОБА_9 .
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3920/2022 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
підозрюваних, свідків та потерпілих в межах даного кримінального провадження; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді обов'язків по 22.11.2022.
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого та прокурора.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
02.11.2022 від захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації або проживання.
Апелянт зазначав, що протоколи допитів свідка ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 не містять жодної інформації, яка б підтверджувала незаконну діяльність ОСОБА_7 чиабо вчинення чи підготовки до вчинення будь-якого злочину. Тому посилання на вищевказані протоколи допитів слідчим суддею, як на обґрунтування підозри ОСОБА_7 , є безпідставним.
Також, на переконання захисника, безпідставними є посилання слідчого судді на висновки експертів СБУ, оскільки вказані висновки надані стороні захисту та суду не в повному обсязі, лише витяги з висновку експертів, що є недопустимим доказом та не містить жодної інформації, яка б підтверджувала незаконну діяльність ОСОБА_7 .
Застосовуючи щодо ОСОБА_7 запобіжний захід, слідчий суддя обмежився лише переліком законодавчих підстав для його застосування, без встановлення їх наявності та обгрунтованості до конкретної особи.
Жодних доказів про те, що підозрюваний ОСОБА_7 завдав збитків на суму 279 007 921, 35 грн., органами досудового розслідування не надано.
Крім того, в порушення вимог пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 196 КПК України, слідчий суддя не навів в оскаржуваній ухвалі жодної конкретної обставини, яка могла б свідчити про існування хоча б одного ризику, з тих, які він вважає встановленими, та жодного посилання на конкретні докази, які могли б обґрунтувати ці обставини.
Вказане кримінальне провадження розпочате в 2015 році, проте, за вказаний час підозрюваний кожного разу прибував на проведення слідчих дій, а саме 7 допитів, під час обшуків добровільно надавав слідчим документи. Після вручення 22.09.2022 ОСОБА_7 повідомлення про підозру, останній не вчиняв жодних спроб щодо уникнення кримінального покарання та за першою вимогою прибував до слідчого, прокурора та суду, не намагався вчиняти спроби для залишення території України.
Слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_7 має фактичне місце проживання ( АДРЕСА_1 ), має позитивні характеристики та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000107 від 12.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 364-1; ч. 3 ст. 365-2; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно доданих до клопотання матеріалів, 22.09.2022 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру кримінальному провадженні № 12019000000000107, у зловживанні повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно - правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 364-1 КК України, та у видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 366 КК України.
29.09.2022 старший слідчий в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якому просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 000 000 гривень, із покладенням на ОСОБА_7 , у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 29 772 000 гривень у національній грошовій одиниці, із покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22.11.2022.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у виді застави, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України, та обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді застави, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, та не обгрунтував необхідність визначення застави саме в розмірі 29 772 000 гривень.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Хоча кримінальним процесуальним законодавством і передбачено можливість слідчого суддіу виключних випадках призначати вищий розмір застави, ніж передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, однак таке рішення слідчого судді має надати ретельний аналіз обставин справи, щоб обґрунтувати таку «виняткову» заставу.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя в своїй ухвалі не надав ретельну оцінку всіх релевантних факторів, які підлягають встановленню під час визначення розміру застави, та не навів достатнього обгрунтування визначення розміру застави на такому надзвичайно високому рівні.
Як убачається із ухвали слідчого судді, визначаючи ОСОБА_7 розмір застави у виді 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 29 772 000 грн., слідчий суддя врахував обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, та розмір матеріальних збитків в сумі 279 007 921, 35 грн., завдання яких інкриміновано ОСОБА_7 .
Однак, слідчим суддею при визначенні застави належним чином не враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Так, якзазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).
Як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації та роботи характеризується позитивно. Враховуючи вказані обставини, а також вік та майновий стан підозрюваного, колегія суддів приходить до висновку, що визначена слідчим суддею застава в сумі 29 772 000 є такою, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_7 , та необхідність у її застосуванні в такому розмірі у кримінальному провадженні не доведена, на підставі чого колегія суддів вважає її завідомо непомірною для підозрюваного.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів враховує конкретні обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, вищенаведені дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та приходить до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків здатна застава у розмірі 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 886 000 гривень у національній грошовій одиниці.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування, до 22.11.2022 включно.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, особою підозрюваного, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного, та підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги з доповненнями про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, не є тими обставинами, які підлягають перевірці під час вирішення питання по застосування запобіжного заходу, а потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги про неналежність та недопустимість як доказів протоколів допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висновків експертів СБУ, колегія суддів вважає передчасними.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
Посилання апелянта на те, що за час здійснення досудового розслідування підозрюваний кожного разу прибував на проведення слідчих дій та добровільно надавав слідчим документи під час обшуків, а після повідомлення йому про підозру, не вчиняв жодних спроб щодо уникнення кримінального покарання та за першою вимогою прибував до слідчого, прокурора та суду, не намагаючись вчиняти спроби для залишення території України, не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не є достатньою підставою для застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Всупереч доводам апеляційної скарги, слідчим суддею під час розгляду клопотання були враховані дані про особу підозрюваного, у тому числі наявність у нього фактичного місця проживання за адресою АДРЕСА_1 . Разом з тим, вказані відомості не зменшують встановлені слідчим суддею ризики у кримінальному провадженні.
Інші доводи апеляційної скарги не доводять наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга із доповненням підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у виді 6 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 886 000 гривень, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22.11.2022.
Керуючись 176-178, 182, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 886 000 гривень в національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків та потерпілих в межах даного кримінального провадження; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 22 листопада 2022 року включно.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3