Справа № 761/21492/13-ц
Провадження № 6/761/1026/2022
18 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Бражніченко ІО.
представника заявника Постернака М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересована особа боржник: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, -
У серпні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересована особа боржник: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, відповідно до якої заявник просить суд:
- поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/21492/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором №11222784000 від 25.09.2007 року в розмірі 71 143,14 грн. та судові витрати в розмірі 711,43 грн., а разом 71854,57 грн.
- видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/21492/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором №11222784000 від 25.09.2007 року в розмірі 71 143,14 грн. та судові витрати в розмірі 711,43 грн., а разом 71854,57 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що 08.11.2019 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/21492/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11222784000 від 25.09.2007 року в розмірі 71 143,14 грн. та судові витрати в розмірі 711,43, а разом 71854,57 грн. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист.
Заявником зазначено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2019 року у справі №761/21492/13-ц №6/761/933/2019 замінено сторону - стягувача ПАТ» «Дельта банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
Так заявником вказано, що виконавчий лист виданий на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/21492/13-ц пред'являвся до виконання в передбачений законодавством строк. На виконання виконавчого листа Шевченківським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві 12.06.2017 року було відкрито виконавче провадження № 54090472. В рамках виконавчого провадження № 53715259 на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 27.12.2017 р. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану, яка разом із виконавчим листом мала бути направлена на адресу ПАТ «Дельта Банк». Оскільки, Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках виконавчого провадження № 53715259 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/21492/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 була винесена 27.12.2017 року то строк пред'явлення даного виконавчого листа на примусове виконання встановлено до 27.12.2020 року. Після укладення договору відступлення у 2019 році Товариство перевірило матеріали кредитної справи та встановило відсутність в них оригіналу виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом міста Києва по справі № 761/21492/13-ц. Також, перевіривши дані, що містяться в АСВП Товариство встановило, що відкриті виконавчі провадження з примусового виконання вказаного судового рішення відсутні.
У заяві вказано, що на запит Товариства від 26.02.2021 р. Вих. № 191 ПАТ «Дельта Банк» у своєму листі від 01.04.2021р. Вих. № наголосив, що всі наявні виконавчі документи були передані товариству, а у разі їх відсутності новий стягувач має право звернутись до суду за отриманням дубліката втраченого виконавчого документа. 29.06.2022 р. Товариство направило запит до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», щодо наявності у банку Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017р. ВП № 540904725 та оригіналу виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом мі Києва у справі № 761/21492/13-ц. У відповідь ПАТ «Дельта Банк» листом від 19.07.2022 р. Вих. № 1926/22 повідомив, що банк не отримував; вищезгадані документи від Шевченківського ВДВС у місті Києві. Зважаючи на наведене виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/21492/13-ц був втрачений при пересилці.
В обґрунтуванні заяві, заявником зазначено, що постанова № 540904725 про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена 27.12.2017 р. в результаті чого строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання виданого Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/21492/13-ц поновився та кінцевий строк пред'явлення вказаного виконавчого листа на примусове виконання тривав до 27.12.2020 року. Також, просить врахувати наявність незалежних від волі стягувана об'єктивних причин неможливості подачі виконавчого листа до виконання через його фізичну відсутність у стягувана (втрату) та те що з метою належного виконання рішення суду ТОВ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄФКР» неодноразово зверталось до суду з відповідними заявами про видачу дублікату виконавчого листа. Беручи до уваги той факт, що оригінал виконавчого листа та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «Дельта Банк» не отримувало від органів ДВС, факт відсутності виконавчого документа у стягувача унеможливлював звернення ним до органів ДВС повторно в межах встановлено законом строку.
Крім того, заявником зазначено, що ПАТ «Дельта Банк» не отримувало оригінал виконавчого документу від ДВС то відповідно і не пepeдавало його до ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» при передачі матеріалів кредитної справи в зв'язку з укладення Договору про відступлення прав вимоги, що в свою чергу унеможливило пред'явлення виконавчого документа на примусове виконання в межах встановленого законодавством строку. У зв'язку з довготривалим процесом неодноразового розгляду судом заяв Товариства про видачу дублікату втраченого при пересилці оригіналу виконавчого листа та здійснення заходів щодо встановлення місцезнаходження виконавчого листа та обставин його втрати, строк пред'явлення виконавчого листа на примусове виконання сплинув.
Також заявником зазначено, що згідно Акту приймання-передачі від 10.05.0219р. ПАТ «Дельта Банк» передав Товариству тільки роздруківку АСВП копії постанови про повернення виконавчого документа від 27.12.2017р. Згідно Акту повторної перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 від 07.04.2020р. підтверджена відсутність у матеріалах кредитної справи наступних документів: - виконавчий лист, виданий на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/21492/13-ц яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11222784000 від 25.09.2007 року в розмірі 71 143,14 грн. та судові витрати в розмірі 711,43 грн., а разом 71854,57 грн.
Заявником вказано, що оскільки на сьогоднішній день вказаний виконавчий лист відсутній у стягувана та виконавчий документ не перебуває на виконанні в органах виконавчої служби України - вказаний виконавчий лист про стягнення заборгованості було втрачено.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2022 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного стоку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.
Представник заявника в судовому засідання заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 443 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
На підставі зазначеного та враховуючи скорочені строки розгляду заяви, а також те, що заінтересовані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, суд прийшов до висновку про розгляд справи за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 08.11.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по справі № 761/21492/13-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором №11222784000 від 25.09.2007р. в сумі 8900,68 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 71143,14 грн., 1 235,44 грн. та судовий збір в розмірі по 711,43 грн., на виконання якого 05.02.2014 року було видано виконавчий лист (а.с. 88).
Як вбачається із ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2019 року, що 08.11.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по справі № 761/21492/13-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за договором №11222784000 від 25.09.2007р. в сумі 8900,68 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 71143,14 грн., 1 235,44 грн. та судовий збір в розмірі по 711,43 грн., на виконання якого 05.02.2014 року було видано виконавчий лист (а.с. 88). Так, 15.11.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Установа «Європейська факторингова компанія розвитку», укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Фінансова Установа «ЄФКР», а ТОВ «Фінансова Установа «ЄФКР» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №11222784000 від 25.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та боржником (а.с. 85-87).
Отже, виходячи з вище встановлених обставин справи, на даний час ТОВ «Фінансова Установа «ЄФКР» є власником права вимоги за кредитним договором №11222784000 від 25.09.2007.
При цьому, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2020 року залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська Факторингова Компанія Розвитку», боржник: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа..
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, судом встановлено, що виконавчий лист виданий на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/21492/13-ц пред'являвся до виконання в передбачений законодавством строк. На виконання виконавчого листа Шевченківським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві 12.06.2017 року було відкрито виконавче провадження № 54090472. В рамках виконавчого провадження № 53715259 на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 27.12.2017 р. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану, яка разом із виконавчим листом мала бути направлена на адресу ПАТ «Дельта Банк». Оскільки, Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу в рамках виконавчого провадження № 53715259 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/21492/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 була винесена 27.12.2017 року то строк пред'явлення даного виконавчого листа на примусове виконання встановлено до 27.12.2020 року.
Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.ч.1, 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Так, законодавство встановлює обов'язок стягувача додержуватися строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Даний обов'язок насамперед обумовлюється однією з основних засад здійснення виконавчого провадження - розумності строків виконавчого провадження (п.7 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) обмежується певними строками, які хоч чітко і не окреслюються законодавцем, але знову ж таки в рамках принципу, передбаченого п.7 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» не є такими, що тривають безкінечно.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, вказувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
У справі, ТОВ «ФК «Європейська факторингова компанія розвитку» просило замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме:
- поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/21492/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором №11222784000 від 25.09.2007 року в розмірі 71 143,14 грн. та судові витрати в розмірі 711,43 грн., а разом 71854,57 грн.
- видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/21492/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором №11222784000 від 25.09.2007 року в розмірі 71 143,14 грн. та судові витрати в розмірі 711,43 грн., а разом 71854,57 грн.
Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду вказувала: «75. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
77. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
78. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
79. Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
80. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
При цьому, законодавець дає змогу стягувачу звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, основною підставою поновлення пропущеного строку є наявність поважних причин, пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Звертаючись до суду з даною заявою, представник заявника підставою поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, зазначає, що постанова № 540904725 про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена 27.12.2017 р. в результаті чого строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання виданого Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/21492/13-ц поновився та кінцевий строк пред'явлення вказаного виконавчого листа на примусове виконання тривав до 27.12.2020 року. Також, просить врахувати наявність незалежних від волі стягувана об'єктивних причин неможливості подачі виконавчого листа до виконання через його фізичну відсутність у стягувана (втрату) та те що з метою належного виконання рішення суду ТОВ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄФКР» неодноразово зверталось до суду з відповідними заявами про видачу дублікату виконавчого листа. Беручи до уваги той факт, що оригінал виконавчого листа та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «Дельта Банк» не отримувало від органів ДВС, факт відсутності виконавчого документа у стягувача унеможливлював звернення ним до органів ДВС повторно в межах встановлено законом строку.
Крім того, заявником зазначено, що ПАТ «Дельта Банк» не отримувало оригінал виконавчого документу від ДВС то відповідно і не пepeдавало його до ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» при передачі матеріалів кредитної справи в зв'язку з укладення Договору про відступлення прав вимоги, що в свою чергу унеможливило пред'явлення виконавчого документа на примусове виконання в межах встановленого законодавством строку. У зв'язку з довготривалим процесом неодноразового розгляду судом заяв Товариства про видачу дублікату втраченого при пересилці оригіналу виконавчого листа та здійснення заходів щодо встановлення місцезнаходження виконавчого листа та обставин його втрати, строк пред'явлення виконавчого листа на примусове виконання сплинув.
Суд критично оцінює такі твердження заявника з огляду на наступне.
Відступлення права вимоги до ТОВ «Європейська факторингова компанія розвитку» відбулось 15.11.2018 р., постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 27.12.2017 р.
Таким чином, навіть із урахуванням постанови від 27.12.2017 року, строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі №761/21492/13-ц закінчився 28.12.2017 року і до дати звернення до суду із вказаною заявою, пройшло більше півтори роки.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Законодавством України чітко встановлюється строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а також передбачається можливість поновлення даного строку за наявності поважних причин. Таким чином, поновлення вищезазначеного строку за відсутності таких причин буде суперечити принципу правової визначеності.
Так, у п.41 рішення ЄСПЛ справа «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р. зазначається: «Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.»
Пунктами 47, 52 рішення ЄСПЛ справа «Устименко проти України» від 29.10.2015 р. «Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.»
Пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Zolotas проти Греції» від 29.01.2013 р. зазначає: «Суд нагадує юриспруденцію, відповідно до якої сам факт, що претензії заявника мають строк давності, не створює жодної проблеми з точки зору Конвенції. Інститут строків давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати правову певність, встановлюючи межу для дій або ж перешкоджаючи несправедливості, яка могла б бути скоєна, якби суди мали ухвалювати рішення щодо подій, які відбули у далекому минулому (J.A. Pye (Oxford) Ltd і J.A. Pye (Oxford) Land Ltd проти Сполученого Королівства [ВП], № 44302/02, § 68, CEDH 2007-III; Stubbings і інші проти Сполученого Королівства, 22.10.1996 р., § 51, Recueil des arrets et decisions 1996-IV).»
Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
Практика ЄСПЛ має враховуватися судом з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.17.4 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані заявником письмових доказів та зазначені у заяві обставини, суд вважає, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересована особа боржник: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 433, 442 Перехідними положеннями ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересована особа боржник: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити повністю.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст рішення складено 24.10.2022.
Суддя: