Справа № 761/30403/19
Провадження № 2/761/2069/2022
08 листопада 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддею було встановлено, що позовна заява була подана Панасюк Н.К. , як представником позивача.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що Панасюк Н.К. здійснювала представництво інтересів позивача у даній справі на підставі копії довіреності від 24.06.2019, проте строк дії вказаної довіреності закінчився 31.12.2019, а нових документів на підтвердження її повноважень на представництво інтересів позивача суду не надано.
Отже ураховуючи, що позовну заяву в інтересах позивача підписано Панасюк Н.К. , якою не надано документів, що підтверджують її повноваження на ведення справи в суді та здійснення від імені позивача його процесуальних прав та обов'язків, позовна заява підлягає поверненню.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, вивчивши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що позовну заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи викладене, заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: