Справа № 761/21148/22
Провадження № 1-кс/761/11646/2022
06 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2., за участі секретаря судового засідання ОСОБА_3., прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022100100001954 від 01.08.2022, у якому
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Боярка Київської області, громадянин України, українець, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 01.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до якої підозрюваний 31.07.2022, перебуваючи у магазині «Кактус», за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 24, таємно викрав чуже майно, а саме дві бейсболки, загальною вартістю 541 грн. 34 коп.
Слідчий вважав, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Також, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у цьому випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вчинити дії з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, сім'ї та утриманців, тобто вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, з урахуванням викладеного, беручи до увагу, що підозрюваний не працевлаштований, офіційного та стабільного джерела доходів не має, не виключено, що підозрюваний ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України встановлене покарання до восьми років позбавлення волі.
Отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 .
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6. задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього такі обов'язки:
- не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 , у період з 22.00 год. до 07.00 год. наступного дня;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 30 листопада 2022 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_2