ф
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа №260/6557/21
адміністративне провадження №К/990/30028/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі № 260/6557/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Закарпатської області, п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, яким просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 401 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 - прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської обласної прокуратури № 612к від 21.10.2021 року про його звільнення з посади прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів прокуратури Закарпатської області;
- поновити його на посаді прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів прокуратури Закарпатської області;
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на посаді прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів прокуратури Закарпатської області;
- допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Закарпатської обласної прокуратури на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
15 квітня 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено повністю.
29 вересня 2022 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі №260/6557/21 та прийнято постанову, якою позов задоволено повністю.
Визнано протиправним і скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 401 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13.09.2021.
Визнано протиправним і скасовано наказ Закарпатської обласної прокуратури №612к від 21.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів прокуратури Закарпатської області з 23.10.2021 року.
Стягнуто з Закарпатської обласної прокуратури (вул.Коцюбинського, 2а, м.Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ - 02909967) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.10.2021 до 14.07.2022 в розмірі 100159,35 грн (сто тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 35 коп.)з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
На вказану постанову апеляційного суду Закарпатською обласною прокуратурою подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 01 листопада 2022 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
В касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що ухвалюючи оскаржувані рішення судами не враховані позиції Верховного Суду стосовно проходження процедури атестації прокурорами відповідно до положень Закону № 113-ІХ та Порядку проходження прокурорами атестації, викладені у постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 200/5038/20-а, від 21.09.2021 у справі № 160/6204/20 , від 24.09.2021 у справі № 140/3790/19, від 24.09.2021 у справі № 160/6596/20, від 24.09.2021 у справі № 280/4314/20, у від 29.09.2021 у справі № 640/1218/21, від 29.09.2021 у справі № 440/2682/20, від 20.10.2021 у справі № 280/25298/19,
Крім того, скаржником зазначено, що при ухваленні рішення у даній справі судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах у справах з подібними правовідносинами стосовно проходження прокурорами другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, а саме:
-у постанові від 29.09.2021 у справі №440/2682/20; від 20.10.2021 у справі № 420/4196/20; від 21.10.2021 у справі № 520/5000/2020; від 20.10.2021 у справі № 280/3705/20; від 20.10.2021 у справі № 440/2700/20; від 11.11.2021 у справі № 580/1859/20; від 25.11.2021 у справі № 160/6148/20; від 17.11.2021 справі № 340/1673/20; від 17.11.2021 у справі № 140/8233/20; від 29.11.2021 у справі № 200/4759/20-а; від 08.12.2021 у справі № 420/4572/20.
Суд визнає, що посилання скаржника виключно на рішення Верховного Суду із зазначенням того, що викладені ним висновки не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови, самі по собі не доводять не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не доведена у касаційній скарзі.
В тексті касаційної скарги відповідач не наводить обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у перелічених справах є подібними.
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб'єктний склад, об'єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
В касаційній скарзі скаржником також зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду у справах з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу).
Скаржником зазначено про необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування:
- пункту 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 у взаємозв'язку з пунктом 7 розділу І, пункту 2 розділу V цього Порядку;
- пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ - в контексті підставності і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача;
Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою скаргу Закарпатської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі № 260/6557/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська