09 листопада 2022 року
м. Київ
справа №2а-279-2007
адміністративне провадження №К/990/28980/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 2а-279-2007 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Черкаське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_4 , КП ВЖ РЕУ - 5 про визнання рішення недійсним та скасування державного акта, -
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
08.10.2013, 11.07.2014 позивачка звернулася до суду із заявами про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у задоволенні яких ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2014, від 25.11.2014 відмовлено.
01.11.2018 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися із заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови суду першої інстанції справі.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2018 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2018 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на зазначену постанову апеляційного суду.
02.07.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд та скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, в якій заявники просили внести зміни до мотивувальної частини вказаної постанови, а в резолютивній частині скасувати рішення від 05.07.2005 та державний акт від 31.10.2005, скасувати постанову від 12.12.2007, яка вступила в законну силу 02.08.2011, та прийняти нове рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 відмовлено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 залишено в силі.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , звернулися до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 11.11.2021 та 05.05.2022 касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 2а-279-2007 повернуто заявникам.
24.10.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021, в якій просять скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Щодо строків касаційного оскарження слід зазначити таке.
Касаційна скарга подана 22.10.2022, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС України.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 21.09.2021 (виготовлено 21.09.2021), а касаційну скаргу направлено 22.10.2022, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень.
Так, скаржник зазначає, що копію ухвали Верховного Суду від 27.07.2022 отримав 29.08.2022 також зазначає про наявність кримінальних та цивільного провадження та посилається на військовий стан в Україні.
Так, згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив наступне: "Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Щодо зазначення дати отримання копії ухвали Верховного Суду від 27.07.2022 суд зазначає, що вказаною ухвалою повернуто касаційну скаргу, якою заявники реалізували своє право на оскарження інших рішень у вказаній справі, а саме: постанови Соснівського районного суду міста Черкаси від 12.12.2007 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011. Тому дата отримання вказаної ухвали Верховного Суду не може впливати на можливість поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021.
Стосовно посилань заявника на запровадження воєнного стану в Україні, Суд зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене 21.09.2021 та строк на його оскарження сплив до запровадження в Україні воєнного стану.
Крім того, слід зазначити, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявників, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання заяви.
Щодо посилань заявників на наявність кримінальних та цивільного провадження, то заявником не обґрунтовано взаємозв'язок можливості оскарження вказаної ухвали суду апеляційної інстанції з існуванням вказаних проваджень.
Отже, враховуючи значний проміжок часу між ухваленням оскаржуваного рішення та зверненням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду з касаційною скаргою та неодноразові повернення касаційних скарг на оскаржуване судове рішення з підстав недотримання вимог, визначених приписами статті 330 КАС України, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, нормами процесуального закону учасників справи зобов'язано діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої та/або суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржниками у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Касаційна скарга містить клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про звільнення від сплати судового збору.
Щодо клопотання в частині звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
У вказаному клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою та вже тривалий час звертається до суду, тому просить звільнити її від сплати судового збору відповідно до приписів Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). До вказаного клопотання додано довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про доходи, видані пенсіонеру ОСОБА_1 №4354923742301340
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору в частині звільнення від сплати судового ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ставка судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2481 грн.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до довідок про доходи з Головного управління Пнсійного фонду України в Черкаській області №4354923742301340 від 17.10.2022, у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 сума виплаченої пенсії останньої склала 31 880,95 грн.
Отже, виходячи з наданих документів, сума судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці саме з пенсійних виплат за попередній календарний рік.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що вона не має будь-якого іншого доходу, окрім пенсійних виплат. На підтвердження такої обставини заявник має надати інформацію щодо всіх отриманих доходів за рік, що передує року подання касаційної скарги, зокрема, довідки податкового органу про доходи за попередній, тобто 2021 рік, як то визначено частиною другою статті 8 Закону №3674-VI.
Таким чином, належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального становища) на момент звернення до суду з касаційною скаргою заявницею до суду не надано, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не доведено.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору в частині звільнення ОСОБА_2 слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору написане та підписане від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , однак, виходячи з його змісту, дане клопотання не містить обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору ОСОБА_5 , визначених приписами статті 8 Закону № 3674-VI, а додані до клопотання документи стосуються тільки ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання в частині звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявниками надано квитанцію № 41 від 25.01.2022, в якій платником зазначена ОСОБА_5 , про сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі №2а-279-2007 провадження №К/9901/48272/21, яку останньому було повернуто ухвалою Верховного Суду від 05.05.2022.
Відповідно до приписів частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Разом з цим, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи вищенаведене, заявницею не було дотримано вимоги частини четвертої статті 330 КАС України - не додано документ про сплату судового збору за подання даної касаційної скарги.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.
За змістом підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами частини 7 статті 6 Закону № 3674-VI визначено, зокрема, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою, складає 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику ОСОБА_5 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн., скаржнику ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Отже, заявники касаційної скарги повинні виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши зазначені у такій заяві обставини належними доказами, та сплатити судовий збір.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Одночасно з цим, Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 2а-279-2007 - залишити без руху.
Надати скаржникам строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Надіслати скаржникам копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець