09 листопада 2022 року
м. Київ
справа №380/22271/21
адміністративне провадження №К/990/26654/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 380/22271/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення кадрової комісії,-
03 жовтня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просив: визнати протиправними дії П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)(далі - П'ятнадцята кадрова комісія), в частині розгляду на засіданні 18 серпня 2021 року десятого питання порядку денного про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 ; визнати протиправним і скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року № 383 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» (далі - Рішення №383); визнати протиправним і скасувати наказ виконувача обов'язків Львівської обласної прокуратури від 23 жовтня 2021 року № 2349-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (далі - Наказ №2349-к); поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області з 29 жовтня 2022 року; стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 29 жовтня 2021 року по день прийняття судом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано Рішення № 383. Визнано протиправним і скасовано Наказ № 2349-к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області та органів прокуратури з 29 жовтня 2021 року. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2021 року до 17 травня 2022 року в розмірі 53954 грн. 60 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року заяву представника позивача про постановлення додаткового рішення в адміністративній справі № 380/22271/21 задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень 00 коп. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі 380/22271/21- без змін.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник, оскаржуючи судове рішення в суді касаційної інстанції, покликається на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає про необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування:
- пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 у взаємозв'язку з пунктом 7 розділом І, пунктом 2 розділу V цього Порядку;
- пункт 16 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті «підставності» і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача.
- пункту 7 розділу I Порядку № 221 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також застосування пункту 7 розділу І Порядку № 221 про можливість призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Оскаржуючи додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у вказаній справі, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року залишено без змін, відповідач послався на висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19 та від 14 липня 2020 року у справі №809/1466/15.
Скаржник зазначає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 4000, 00 грн та 2000,00 грн, зважаючи на категорію складності справи, не є співмірною та не відповідає принципу справедливості.
Отже, скаржником викладені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху. Так, скаржнику необхідно було доплатити судовий збір у розмірі 736,00 грн.
31 жовтня 2022 року надійшло платіжне доручення на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року. Отже, скаржник виконав вимоги ухвали Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що вказані обставини підлягають перевірці, а тому наявні обставини для відкриття касаційного провадження у вказаній справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 380/22271/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення кадрової комісії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова