08 листопада 2022 року
м. Київ
справа №460/6888/20
адміністративне провадження №К/990/30612/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 04.11.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20, а справу направити на новий розгляд.
Також, як убачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв'язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень, ставиться питання про його поновлення.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20 була прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін. Повне судове рішення складено 08.06.2022.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 08.07.2022, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 04.11.2022, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що станом на момент подання касаційної скарги копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20 ані поштою, ані через підсистему «Електрониий суд» до відповідача не надходила, що стало перешкодою у своєчасному оскарженні спірних судових рішень у касаційному порядку. На підтвердження вказаних обставин відповідач надає скрін-копію надходження повідомлень у підсистемі «Електрониий суд».
Також скаржник наголошує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 по всій території України введено воєнний стан, дія якого продовжена й до сьогодні, що як вказує відповідач, стало об'єктивною та суттєвою підставою для можливості користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі належно здійснювати свої повноваження щодо супроводу справ та своєчасно готувати процесуальні документи.
З метою забезпечення можливості реалізації скаржником відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану, контролюючий орган доводить необхідність визнання поважними підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження спірних судових рішень.
Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними доказами.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження. Такі обставини мають бути обов'язково підтверджені відповідними доказами.
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20 була зареєстрована у вказаному Реєстрі - 09.06.2022, оприлюднена - 10.06.2022, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV, з цієї дати була відкритою для безоплатного цілодобового доступу.
Разом з тим, відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об'єктивних причин перешкоджали Головному управлінню ДПС у Рівненській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернутися до суду першої чи апеляційної інстанцій з метою отримання копії судового рішення, завідомо знаючи про розгляд Восьмим апеляційним адміністративним судом його апеляційної скарги рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021.
Долучена відповідачем до касаційної скарги скрін-копія надходження повідомлень у підсистемі «Електронний суд» не може бути належним доказом отримання/неотримання скаржником копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20, оскільки з неї не вдається за можливе встановити дійсність таких обставин.
У даному випадку належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного судового рішення або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20 на адресу відповідача.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану, Суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження суб'єктом владних повноважень за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Суд наголошує, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
У свою чергу, відповідач, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, жодним чином не обґрунтовує, як саме запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск ним строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
Верховний Суд звертає увагу, що термін визначення процесуального строку на оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення судового рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі або з моментом вручення особі копії такого судового рішення, а тому вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.
Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Також, суд зазначає, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк визначений законом, заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною четвертою статті 330 КАС України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, контролюючим органом до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі за подання касаційної скарги у цій справі.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2102,00грн.
Згідно з пунктом третім частини другої статті 4 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00грн) та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020,00грн); немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом з'ясовано, що позов у цій справі подано Товариством з обмеженої відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» (юридичною особою) у 2020 році; предметом позову у справі є вимоги майнового характеру (визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2020 №00004800501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 1690373,00грн за основним платежем та на суму 422593,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями).
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви складає 21020,00грн.
Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить: 42040,00грн (21020,00грн х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, впродовж якого скаржник має право надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та усунути недоліки касаційної скарги в частині надання документа, що підтверджує сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №460/6888/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для виконання вимог, що стали підставою залишення такої касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник