10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 620/8746/21
адміністративне провадження № К/990/29153/22
Верховний Суд в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022
у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про скасування припису,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив скасувати припис Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 20 липня 2021 року №15-2236/8.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.07.2021 №15-2236/8.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 8,000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 апеляційні скарги Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації та особи, яка не брала участі у справі Інституту археології Національної академії наук України задоволено.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року скасовано та прийнято нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
20.10.2021р. до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла зазначена касаційна скарга.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляд і повертається, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 5 ст. 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про скасування припису - повернути особі, яка її подала разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя
О.П. Стародуб