10 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 908/1675/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 (суддя Горохов І.С.)
у справі №908/1675/21
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний"
про визнання недійсним рішень та скасування державної реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" (далі - ОСББ "Ладний") про:
- визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . про створення ОСББ "Ладний", оформленого протоколом від 24.03.2020;
- визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Ладний" про відмову від керуючої компанії ТОВ «МДЛ Запоріжжя» з 01.07.2021 та вибір форми управління - самозабезпечення, оформленого протоколом №1 від 02.05.2020;
- скасування державної реєстрації ОСББ "Ладний" за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 08.11.2021 у справі №908/1675/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022, відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_2 про створення ОСББ "Ладний", оформленого протоколом від 24.03.2020, та рішення загальних зборів ОСББ "Ладний" про відмову від керуючої компанії ТОВ "МДЛ Запорожья" з 01.07.2021 та вибір форми управління - самозабезпечення, оформленого протоколом №1 від 02.05.2020.
ОСОБА_1 звернувся 18.10.2022 (згідно зі штампом на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі №908/1675/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_2 про створення ОСББ "Ладний", оформленого протоколом від 24.03.2020, та визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Ладний" про відмову від керуючої компанії ТОВ "МДЛ Запоріжжя" з 01.07.2021 та вибір форми управління - самозабезпечення, оформленого протоколом №1 від 02.05.2020, та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення; (2) зупинити виконання оскаржуваних рішень в частині стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
В тексті касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийняті оскаржуваних рішень та про наявність правового висновку Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18. Втім, таке зазначення саме по собі не підтверджує дотримання скаржником вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до викладення обставин справи з наданням їм власної юридичної оцінки. При цьому скаржник не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, не обґрунтував в чому полягало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, і яких саме норм, та чи є таке неправильне застосування чи порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України.
З урахуванням викладеного касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України.
На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.
Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі №908/1675/21 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Також, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні двох вимог немайнового характеру.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги складає 9080,00 грн ((2270,00 х 2 (немайнові вимоги) х 200 % (ставка)).
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі,
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі №908/1675/21 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, а саме подання Суду: (1) касаційної скарги в новій редакції, в якій скаржник має зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України з відповідним обґрунтуванням; (2) документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 9080,00 грн за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, залишається без розгляду до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі №908/1675/21 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна