10 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 915/1567/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича (далі - ФОП Точилкін С.А., відповідач-2, скаржник)
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2022 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022
у справі № 915/1567/21
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
до: 1) ОСОБА_1 ; 2) ФОП Точилкіна С.А.; 3) Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича
про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, припинення права власності, зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення торгівельного комплексу,
ФОП Точилкін С.А. 27.10.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 915/1567/21.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 915/1567/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.
Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються.
З вступної та прохальної частини касаційної скарги убачається, що вона подається на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 915/1567/21.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що у справі № 915/1567/21:
- ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 915/1567/21;
- ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 заяву Окружної прокуратури міста Миколаєва про забезпечення позову у справі № 915/1567/21 задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/1567/21, перелік яких наведено в тексті ухвали; в задоволені заяви про забезпечення позову в іншій частині відмовлено.
- постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 залишено без змін ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 у справі №915/1567/21.
Водночас, доводи та аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову та постановою суду апеляційної інстанції, якою залишено ухвалу без змін.
Верховний Суд зауважує, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити, які самі судові рішення є предметом касаційного оскарження, зокрема чітко зазначити дату прийнятої ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 про забезпечення позову, яку залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 915/1567/21.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У поданій касаційній скарзі ФОП Точилкін С.А. зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Водночас оскаржувана ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, після її перегляду в апеляційному порядку належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Наведена вище скаржником у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) підпадає під дію положення пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги ФОП Точилкін С.А. не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд також звертає увагу на обраний предмет касаційного оскарження.
Також звертає увагу на структуру статті 287 ГПК України, яка складається з підпунктів, частин, абзаців.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга, з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, оскільки скаржником не зазначено підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України, у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ФОП Точилкіна С.А. підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження, зокрема дати прийнятої ухвали суду першої про забезпечення позову та урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 915/1567/21 - залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцю Точилкіну Сергію Анатолійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Точилкіну Сергію Анатолійовичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Суховий