07 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 905/3553/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства "Експортне гарантійне та страхове товариство" та Державної казначейської служби України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022
(у складі колегії суддів: Грек Б. М. - головуючий, Отрюх Б. В., Кропивна Л. В.)
у справі №905/3553/15
за позовом Компанії Ceska Exportni Banka, a.s.
до 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
2) Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в особі Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
3) Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області
4) Міністерства юстиції України
5) Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів"
за участю Прокуратури Донецької області
про стягнення 23 215 729,00 грн
1. Рух справи
1.1. Компанія Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України 23215729,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області та Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в розмірі 23215729,00 грн.
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 - залишено без змін.
1.4. На виконання вказаного рішення 11.11.2020 видано відповідні накази.
1.5. 11.12.2020 Акціонерне товариство "Експортне гарантійне та страхове товариство" (далі - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство") подало до Господарського суду міста Києва заяву про заміну стягувача у виконавчому документі, зазначаючи про те, що між компанією Ceska Exportni Banka, a.s. (цедент, стягувач) та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" (цесіонарій, правонаступник) укладено договір відступлення права вимоги від 19.08.2020, за умовами якого цедент відступив цесіонарію своє право грошової вимоги до ТОВ "Артемівський завод скловиробів", а також усі інші права, які пов'язані та/або слідують з права вимоги цієї дебіторської заборгованості. Відповідно до додаткової угоди №1 від 02.12.2020 до вказаного договору дебіторська заборгованість, зокрема, включає право отримання грошових коштів, стягнутих на користь цедента згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 905/3553/15 в розмірі 23 215 729 грн.
1.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 задоволено заяву АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство", здійснено заміну Компанії Ceska Exportni Banka a.s. - стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі №905/3553/15 від 11.11.2020 про стягнення з Державного бюджету України 23215729,00 грн шкоди на правонаступника - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство". Крім того, відмовлено у задоволенні клопотання про залучення Адвокатського об'єднання "Віталій Титич і партнери" до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
1.7. Адвокатське об'єднання "Віталій Титич і партнери" (далі - АО "Віталій Титич і партнери) оскаржило ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 905/3553/15 до суду апеляційної інстанції.
1.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.9. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.11.2021, АО "Віталій Титич і партнери" оскаржило її до Верховного Суду.
1.10. Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 касаційну скаргу задоволено, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №905/3553/15 скасовано. Справу №905/3553/15 передано для здійснення апеляційного розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 апеляційну скаргу АО "Віталій Титич і партнери" задоволено частково:
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №905/3553/15 скасовано;
- залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача АО "Віталій Титич і партнери";
- прийнято нове рішення, яким заяву АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" про заміну стягувача у виконавчому документі у справі №905/3553/15 задоволено;
- здійснено заміну стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі №905/3553/15 від 11.11.2020 щодо стягнення з Державного бюджету України 23215729,00 грн шкоди, а саме стягувача - Компанію Ceska Exportni Banka, a.s. на його правонаступника - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство";
- стягнуто солідарно з Бахмутського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, ГТУЮ у Донецькій області в особі ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, Управління ДКС України у м. Артемівську Донецької області, Міністерства юстиції України, ДКС України на користь АО "Віталій Титич і партнери" 2270,00 грн судового збору за подання касаційної скарги та 2270,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
2.2. Постанова суду мотивована наступним:
- місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права, оскільки не з'ясував обставин, які мають значення для справи, що у підсумку призвело до неправильного вирішення питання відносно участі АО "Віталій Титич і партнери" у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача;
- обставини укладення договору цесії є достатніми для висновку про фактичний перехід прав та обов'язків сторони до іншої особи на підставі правочину, а відтак про наявність правових підстав для заміни стягувача правонаступником;
- встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать про безпосередню наявність у апелянта юридичного інтересу щодо предмету відступленого права вимоги, у зв'язку з чим наявні підстави для залучення АО "Віталій Титич та партнери" до участі в справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача;
- справу розглянуто без участі АО "Віталій Титич та партнери", яке не було залучено до участі у справі.
3. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
3.1. 19.08.2020 між компанією Ceska Exportni Banka, a.s. (цедент, стягувач) та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" (цесіонарій, правонаступник) було укладено Договір відступлення права вимоги (далі - Договір цесії), відповідно до п.1.1, 1.2 якого цедент відступив цесіонарію своє право грошової вимоги до ТОВ "Артемівський завод скловиробів", а також усі інші права, які пов'язані та/або слідують з права вимоги цієї дебіторської заборгованості (далі - дебіторська заборгованість).
3.2. 02.12.2020 між цедентом та цесіонарієм було укладено додаткову угоду № 1 до Договору цесії, в пунктах 1, 2, 4 якої сторони підтвердили, що дебіторська заборгованість, зокрема, включає право отримання грошових коштів, що були стягнуті на користь цедента рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 905/3553/15 в розмірі 23 215 729,00 грн; грошові кошти, які Цесіонарій має право отримати внаслідок укладення договору, мають бути перераховані відповідними особами (ліквідатором боржника, Державною казначейською службою України та її територіальними органами, державними та/або приватними виконавцями, тощо) на банківський рахунок цесіонарія, визначений цесіонарієм, в повному розмірі, що підлягав виплаті на користь цедента до укладення Договору; укладення договору є підставою для заміни стягувача з цедента на цесіонарія у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 про стягнення з Державного бюджету України на користь цедента шкоди в розмірі 23215729,00 грн, а також для заміни стягувача у виконавчому листі (наказі) суду у справі №905/3553/5 до відкриття виконавчого провадження.
3.3. Відповідно до п.1.3 Договору цесії (в редакції додаткової угоди №2) до цесіонарія переходять усі права цедента на дебіторську заборгованість.
3.4. Внаслідок переходу права вимоги дебіторської заборгованості відбувся перехід інших прав, які слідують та/або пов'язані з дебіторською заборгованістю (п.1.2 Договору цесії в редакції додаткової угоди №1).
3.5. Відповідно до п. 3.6. Договору цесії на момент його укладання цесіонарію належить 97,5%, а цеденту належить 2,5% від грошової суми, яка підлягала виплаті цеденту, а після укладання Договору підлягає виплаті цесіонарію, за рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 в розмірі 23215729,00 грн. Якщо така виплата буде здійснена на банківський рахунок цедента, цедент зобов'язаний повідомити про це цесіонарія протягом трьох робочих днів та перерахувати 97,5% від отриманих грошових коштів на рахунок цесіонарія протягом п'яти робочих днів.
3.6. Згідно з п.3.7 Договору цесії цедент підтверджує, що відповідно до Договору про надання юридичних послуг цедент зобов'язаний сплатити Адвокатському об'єднанню гонорар успіху у розмірі 10% від суми, отриманої Цедентом:
(і) відповідно до п.3.4 Договору, в редакції Додаткової угоди №2 до Договору, що становить 2,5% від грошової суми, яка виплачена цесіонарію ліквідатором боржника в межах справи про банкрутство боржника,
та відповідно до п.3.6 Договору, в редакції Додаткової угоди №2 до Договору, що становить 2,5% від 23 215 729,00 грн.
Цесіонарій не має жодних обов'язків робити будь-які виплати на користь Адвокатського об'єднання зі своєї частини грошових коштів, отриманих цесіонарієм наслідок укладення Договору, в тому числі, отриманих в межах справи про банкрутство боржника та за рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15, зокрема з 97,5% від 23215729,00 грн.
3.7. Розмір дебіторської заборгованості визначений у п.3.4 Договору цесії та встановлюється наступним чином:
На момент укладання Договору цесіонарію належить 97,5%, а цеденту належить 2,5% від грошової суми, яка підлягала виплаті цеденту, а після укладання Договору підлягає виплаті цесіонарію, ліквідатором ТОВ "Артемівський завод скловиробів" (далі - боржник) в межах справи про банкрутство боржника згідно реєстру вимог кредиторів, визнаних судом. Сторони підтверджують, що ліквідаційна маса боржника, складається, у тому числі, з грошової суми у розмірі 11663599,87 грн, що була стягнута ліквідатором боржника за рішенням суду від 23.01.2019 у справі №908/4057/143а.
3.8. Фактично розмір дебіторської заборгованості залежить від вирахування узгодженої премії успіху, належної адвокатському об'єднанню (п.п.3.4, 3.7 Договору цесії).
4. Короткий зміст касаційних скарг
4.1. 27.07.2022 Державна казначейська служба України (далі - ДКС України) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила змінити постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі №905/3553/15 в частині розподілу судових витрат, а саме:
- здійснити розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України (пункт 7 резолютивної частини оскаржуваної постанови);
- виключити посилання на стягнення судових витрат за подання касаційної скарги (пункт 6 резолютивної частини оскаржуваної постанови).
4.2. 19.08.2022 АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №905/3553/15.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги ДКС України
5.1. Судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права при здійсненні розподілу судових витрат, внаслідок чого порушуються права казначейства, як учасника справи, та може відбутися заподіяння йому майнових збитків у вигляді необґрунтованого стягнення коштів.
5.2. У справі №905/3553/15 протягом 2015-2022 років ухвалено низку судових рішень щодо розподілу судових витрат, згідно з якими вказані витрати стягувалися з Державного бюджету України. Натомість оспорюваною постановою на казначейство фактично покладено відповідальність за протиправні дії іншого державного органу -Бахмутського ВДВС (особи, яка згідно з судовими рішеннями по суті заявленого позову у справі №905/3553/15 винна в заподіюванні шкоди позивачеві).
5.3. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості солідарного стягнення судових витрат з учасників справи та щодо вирішення судом апеляційної інстанції питання про стягнення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, тоді як відповідно до статті 282 ГПК України суду апеляційної інстанції надано повноваження щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом (переглядом) справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство"
6.1. Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, пославшись на нерелевантні щодо спірних правовідносин висновки Верховного Суду.
6.2. Процесуальний закон не дозволяє судам залучати третю особу до участі у справі на етапі виконання рішення.
6.3. У суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2022 касаційну скаргу ДКС України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі №905/3553/15 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: заявнику касаційної скарги необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).
7.2. 06.09.2022 надійшла заява ДКС України про усунення недоліків касаційної скарги з обґрунтуванням підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2022:
- АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" поновлено строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі №905/3553/15;
- об'єднано касаційні скарги ДКС України та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі №905/3553/15 в одне касаційне провадження;
- відкрито касаційне провадження у справі №905/3553/15 за вищезгаданими касаційними скаргами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини тринадцятої статті 8, частини п'ятої статті 301 ГПК України.
7.4. 14.10.2022 на адресу Верховного Суду від АО "Віталій Титич і партнери" надійшли письмові пояснення, 18.10.2022 - клопотання про розгляд справи №905/3553/15 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
7.5. Відносно поданого АО "Віталій Титич і партнери" клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
7.5.1. Згідно з частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
7.5.2. В частині п'ятій і шостій статті 252 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
7.5.3. Отже, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.
7.5.4. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про заміну стягувача його правонаступником.
7.5.5. Відповідно до приписів частини п'ятої статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
7.5.6. Згідно з частиною тринадцятою статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
7.5.7. В частині шостій статті 301 ГПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
7.5.8. Зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, за своїм змістом подане клопотання не містить належних та достатніх доводів щодо неможливості розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. До того ж, учасники справи не позбавлені права подавати суду свої пояснення, відзиви, викладені в письмовій формі, в яких висловлювати свою позицію по суті порушеного в касаційній скарзі питання.
7.5.9. З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, а також те, що в даному випадку спір по суті не розглядається, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання АО "Віталій Титич і партнери" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7.6. Окрім пояснень АО "Віталій Титич і партнери", від інших учасників справи відзиви на касаційні скарги не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
7.7. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, дію воєнного стану продовжено до 21.11.2022.
7.6. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Розгляд поданих касаційних скарг здійснювалося Судом у розумні строки з огляду на вищевказані обставини.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 за заявою АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" здійснено заміну стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі №905/3553/15 від 11.11.2020 - Компанії Ceska Exportni Banka a.s. на його правонаступника - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство".
8.2. За висновком суду першої інстанції, підставою для вчинення вказаної процесуальної дії є укладений між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. (позивач у справі, стягувач) та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" договір відступлення права вимоги від 19.08.2020.
8.3. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 під час розгляду заяви про заміну стягувача правонаступником було відмовлено у задоволенні клопотання АО "Віталій Титич і партнери" про залучення об'єднання до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
8.4. За результатами апеляційного оскарження АО "Віталій Титич і партнери" вищезгаданої ухвали Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу від 18.11.2021, згідно з якою закрив апеляційне провадження за на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
8.5. Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 скасовано, справу №905/3553/15 передано для здійснення апеляційного розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
8.6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №905/3553/15. Залучено АО "Віталій Титич і партнери" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. Прийнято нове рішення, яким заяву АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" про заміну стягувача у виконавчому документі у справі №905/3553/15 задоволено. Здійснено заміну стягувача в наказі Господарського суду міста Києва у справі №905/3553/15 від 11.11.2020 щодо стягнення з Державного бюджету України 23215729,00 грн шкоди з Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. на правонаступника - АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство". Крім того, стягнуто солідарно з відповідачів у справі витрати по сплаті судового збору, понесені АО "Віталій Титич і партнери" при поданні апеляційної та касаційної скарг у цій справі.
8.7. Зі змісту касаційної скарги ДКС України вбачається, що Казначейство оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 лише в частині розподілу судових витрат, зазначаючи про те, що відповідні витрати підлягали відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, а не відповідачів у справі.
8.8. АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" в своїй касаційній скарзі наводить як підставу для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 порушення судом норм процесуального права, а саме - безпідставне залучення третьої особи до участі у справі на стадії виконання рішення, прийнятого по суті заявленого позову, що не передбачено ГПК України.
8.9. АО "Віталій Титич і партнери" заперечує доводи касаційних скарг, зазначаючи про те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
8.10. Надаючи оцінку доводам касаційних скарг, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
8.11. Положення статті 316 ГПК України визначають обов'язковість вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції.
8.12. Як вбачається з матеріалів справи, передаючи справу №905/3553/15 для здійснення апеляційного розгляду до Північного апеляційного господарського суду, Верховний Суд у своїй постанові від 09.02.2022 зазначав про те, що апеляційної інстанції допущено порушення вимог статей 17, 236, 254, пункту 3 частини першої 264 ГПК України. Зі змісту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 вбачається, що судом не було досліджено та не надано відповідну правову оцінку аргументам апеляційної скарги, зокрема відносно того, що в договорі відступлення права вимоги від 19.08.2020 передбачено відкладальну умову, а саме укладання договору про відступлення права вимоги за договором про надання юридичних послуг з АО "Віталій Титич і партнери". При цьому, заявник апеляційної скарги (АО "Віталій Титич і партнери") стверджував, що вирішення питання про заміну особи стягувача на підставі договору відступлення права вимоги, з огляду на невиконання АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" такої умови договору, як укладання договору про відступлення права вимоги за договором про надання юридичних послуг, суттєво впливає на права АО "Віталій Титич і партнери", що відповідно зумовлює необхідність залучення адвокатського об'єднання до участі у справі третьою особою для захисту своїх прав.
8.13. З наведеного слідує, що для перевірки доводів апеляційної скарги АО "Віталій Титич і партнери" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 суду необхідно було дослідити на предмет наявності в матеріалах справи низки доказів та надати їм оцінку, що не було здійснено судом апеляційної інстанції при попередньому розгляді справи. Оскільки відповідні процесуальні дії не узгоджуються з встановленими в статті 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції, справу було скеровано для здійснення апеляційного розгляду до суду апеляційної інстанції .
8.14. Натомість зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційний господарський суд не в повній мірі виконав вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.02.2022, що підтверджується наступним.
8.15. Згідно з положеннями статей 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, а які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
8.16. За змістом апеляційної скарги АО "Віталій Титич і партнери" вбачається, що остання містить посилання на умови договору відступлення права вимоги від 19.08.2020 (далі - Договір цесії), укладеного між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. (позивачем у цій справі і стягувачем) та АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" (правонаступником стягувача згідно з оскаржуваною постановою апеляційного суду від 11.07.2022. В матеріалах справи наявні додаткові угоди до згаданого договору відступлення права вимоги від 19.08.2020, які є його невід'ємною частиною.
8.17. При цьому, посилання на умови Договору цесії наведені АО "Віталій Титич і партнери" у взаємозв'язку обсягу переданих АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" прав з правами та обов'язками Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. за укладеним з АО "Віталій Титич і партнери" договором про надання юридичних послуг (від 05.05.2020 № 0000026558).
8.18. Відтак, розглядаючи доводи апеляційної скарги АО "Віталій Титич і партнери", суду апеляційної інстанції належало дослідити як договір про надання юридичних послуг від 05.05.2020 № 0000026558, так і Договір цесії, визначившись при цьому з редакцією цього договору, яка підлягала врахуванню і застосуванню з огляду на зміни, внесених додатковими угодами. Без надання оцінки вказаним доказам неможливо визначитися із обсягом переданих за Договором цесії прав і обов'язків.
8.19. Також суд апеляційної інстанції мав дослідити правову природу "гонорару успіху" та з'ясувати, чи розглядалося у цій справі питання щодо стягнення (відшкодування) спірної суми "гонорару успіху", як складової правничої допомоги, та результати розгляду цього питання.
8.20. Відповідно з'ясуванню підлягало і питання щодо того, чи тривають наразі правовідносини між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. та АО "Віталій Титич і партнери" за договором про надання юридичних послуг від 05.05.2020 №0000026558.
8.21. Натомість зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що судом процитовано умови як Договору цесії, так і окремих додаткових угод до нього. При цьому не вказано, в редакції якої ж саме додаткової угоди суд врахував умови Договору цесії, констатуючи наявність у апелянта юридичного інтересу щодо предмету відступленого права вимоги. Посилання на договір про надання юридичних послуг від 05.05.2020 № 0000026558 та аналіз його умов в частині, що стосується виплати "гонорару успіху" оскаржувана постанова не містить.
8.22. Без з'ясування вищевказаних обставин та дослідження доказів, на які посилається заявник апеляційної скарги, висновки суду апеляційної інстанції про те, що ухвала місцевого господарського суду про заміну стягувача у цій справі його правонаступником впливає на права та обов'язки АО "Віталій Титич та партнери" і відповідно про наявність підстав для залучення вказаного адвокатського об'єднання до участі в справі як третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача є передчасним.
8.23. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно встановити вказані обставини з огляду на обмеження, передбачені статтею 300 ГПК України.
8.24. Крім того, у вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для залучення до участі у справі третьої особи, колегія суддів зазначає наступне. Виходячи з пояснень та змісту скарги АО "Віталій Титич і партнери", порушення прав та інтересів адвокатського об'єднання по суті полягають в ухиленні замовника юридичних послуг (або його правонаступника, у разі встановлення судом обставин щодо переходу відповідних прав та обов'язків за договором про надання юридичних послуг від 05.05.2020 №0000026558 до правонаступника) виплатити "гонорар успіху" АО "Віталій Титич і партнери".
8.25. Визначаючись з тим, чи впливає ухвалене місцевим господарським судом рішення на права та інтереси АО "Віталій Титич і партнери", яке здійснювало представництво інтересів Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. у цій справі до заміни компанії на її правонаступника, суд апеляційної інстанції мав не лише врахувати той факт, що укладення Договору цесії може прямо чи опосередковано вплинути на права та інтереси АО "Віталій Титич і партнери", але й з'ясувати, чи зможе адвокатське об'єднання захистити свої права та інтереси (зокрема, на виплату "гонорару успіху") в межах даної справи у визначений скаржником спосіб, тобто шляхом набуття процесуального статусу учасника справи - третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
8.26. Посилання в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 на необхідність суду апеляційної інстанції дослідити аргументи заявника апеляційної скарги та надати їм відповідну оцінку з урахуванням вимог процесуального законодавства і наявних у справі доказів не може тлумачитися як вказівка на залучення АО "Віталій Титич і партнери" до участі у справі третьою особою. Підставою для скасування попереднього рішення апеляційного суду у цій справі (ухвала від 18.11.2021) були допущені порушення процесуального законодавства, які полягали у тому, що суд апеляційної інстанції не дослідив обставини, на які скаржник посилався при зверненні з апеляційною скаргою та не зазначив, якими доказами і обставинами спростовуються доводи скаржника про те, що ухвала місцевого господарського суду про заміну особи стягувача у виконавчому провадженні впливає на права (інтереси) АО "Віталій Титич і партнери". Враховуючи, що апеляційна скарга подана особою, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що ухвалене рішення місцевого господарського суду про заміну стягувача його правонаступником впливає або може вплинути на її права та інтереси, відповідні вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2022, мали на меті усунення допущених судом процесуальних порушень та виключити будь-які сумніви у тому, що аргументи та доводи усіх учасників (включаючи заявника апеляційної скарги) були почутими судом.
8.27. Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, статті 4 ГПК України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
8.28. Водночас, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
8.29. Дійшовши висновку про залучення АО "Віталій Титич і партнери" до участі у справі третьою особою, суд апеляційної інстанції не навів правового обґрунтування щодо того, чи передбачають норми ГПК України процесуальну можливість для залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у справі, в якій спір по суті заявлених позовних вимог вже вирішено ухваленням відповідного рішення, яке переглянуто судами всіх інстанцій та видано виконавчі документи, тобто провадження у справі перебуває на стадії виконання рішення.
8.30. Судова практика, на яку міститься посилання в оскаржуваній постанові, не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки у жодному з названих апеляційним господарським судом рішеннях не вирішувалося питання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стадії виконання судового рішення, вже переглянутого судами апеляційної та касаційної інстанції.
8.31. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги АТ "Експортне гарантійне та страхове товариство" в цій частині.
8.32. Виходячи зі змісту статті 236 ГПК України, рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
8.33. Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.
8.34. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
8.35. У даному випадку оскаржувана постанова апеляційного господарського суду наведеним критеріям повною мірою не відповідає, з огляду на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення обставин, які мають значення для справи. Відтак оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з подальшою передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8.36. Відносно доводів касаційної скарги ДКС України в частині розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що за правилами статті 129 ГПК України у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.
8.37. Таким чином, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові мав право розподілити витрати за подання як апеляційної, так і касаційної скарги. Разом з цим, зважаючи на висновок Верховного Суду про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у цій справі, решта доводів касаційної скарги ДКС України не має вирішального значення, позаяк за результатами нового розгляду судом апеляційної інстанції має бути здійснено новий розподіл судових витрат у цій справі.
8.38. Зважаючи на викладене у цій постанові та допущені судом апеляційної інстанції порушення процесуального права, враховуючи вимоги касаційних скарг, за результатами касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
9. Висновки за результатами касаційного розгляду.
9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення судів першої або апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. Відповідно до статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
9.3. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувана у цій справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 підлягає скасуванню, а справа № 905/3553/15 - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в зв'язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
9.4. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції належить врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно перевірити обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.
10. Судові витрати
10.1. Зважаючи на те, що у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скеровує справу на новий розгляд до апеляційного суду, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Експортне гарантійне та страхове товариство" та Державної казначейської служби України задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі №905/3553/15 скасувати.
3. Справу № 905/3553/15 у скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді С. В. Жуков
В. Я. Погребняк