01 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/638/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Орендівський В. І.
АТ "Державний ощадний банк України" - адвокат Карпінський С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.06.2022
та на ухвалу господарського суду м. Києва
від 12.10.2020 в частині відмови у визнанні грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 822 039 709,04 грн.
та касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.06.2022
та на ухвалу господарського суду м. Києва
від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів на суму 1 673 958 182,24 грн; Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед на суму 18 773 272 970,40 грн та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3 100 903 167,88 грн
у справі № 910/638/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус"
до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"
про банкрутство,-
1. Ухвалою підготовчого засідання від 03.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 про виправлення описок) у справі № 910/638/20 визнано, кредиторами по відношенню до боржника, зокрема, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами на суму 3 117 975 329,36 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 3 117 971 125,36 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника; Експортно-імпортний банк Сполучених Штатів з грошовими вимогами на суму 1 673 958 182,24 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 1 673 953 978,24 грн - вимоги четвертої черги; компанію "Дойче Трасті Кампані Лімітед" з грошовими вимогами на суму 18 748 384 792,50 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 18 748 380 588,50 грн - вимоги четвертої черги.
3. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в зазначеній частині, боржник та Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 апеляційні скарги залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
5. 25.07.2022 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою ВИХ. №0000606/25488-22 від 22.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині відмови у визнанні грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 822 039 709,04 грн. у справі №910/638/20, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 904/638/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2022.
7. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.08.2022 № 29.3-02/1294, у зв'язку з відпусткою судді Васьковського О.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/638/20.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 910/638/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022.
9. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/638/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ВИХ. №0000606/25488-22 від 22.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині відмови у визнанні Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" грошових вимог в розмірі 822 039 709,04 грн; призначено розгляд касаційної скарги на 16.08.2022 о 10:30 год.
10. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2022 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я. відкладено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ВИХ. №0000606/25488-22 від 22.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині відмови у визнанні Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" грошових вимог в розмірі 822 039 709,04 грн у справі № 910/638/20 на 27.09.2022 о 10:45 год.
11. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2022 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я. відкрито касаційне провадження у справі № 910/638/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" від 01.08.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині грошових вимог Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів на суму 1 673 958 182,24 грн; Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед з грошовими вимогами на суму 18 773 272 970,40 грн та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в з грошовими вимогами в сумі 3 100 903 167,88 грн; об'єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"; призначено розгляд касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" на 27.09.2022 о 10:45 год.
12. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.09.2022 № 29.3-02/1654 у зв'язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/638/20.
13. Згідно протоколів передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.09.2022, справу № 910/638/20 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.
14. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2022 прийнято касаційні скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ВИХ. №0000606/25488-22 від 22.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині відмови у визнанні Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" грошових вимог в розмірі 822 039 709,04 грн та Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" від 01.08.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині грошових вимог Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів на суму 1 673 958 182,24 грн; Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед з грошовими вимогами на суму 18 773 272 970,40 грн та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами в сумі 3 100 903 167,88 грн у справі № 910/638/20, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І. до свого провадження.
15. Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2022 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/638/20 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ВИХ. №0000606/25488-22 від 22.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині відмови у визнанні Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" грошових вимог в розмірі 822 039 709,04 грн та Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" від 01.08.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині грошових вимог Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів на суму 1 673 958 182,24 грн; Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед з грошовими вимогами на суму 18 773 272 970,40 грн. та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в з грошовими вимогами в сумі 3 100 903 167,88 грн до 10:30 год. 11.10.2022.
16. Розгляд вказаних касаційних скарг 11.10.2022 не відбувся.
17. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 призначено розгляд касаційних скарг Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ВИХ. №0000606/25488-22 від 22.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 у справі № 910/638/20 в частині відмови у визнанні Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" грошових вимог в розмірі 822 039 709,04 грн та Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" від 01.08.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 у справі № 910/638/20 в частині грошових вимог Експортно-імпортний Банк Сполучених Штатів на суму 1 673 958 182,24 грн; Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед з грошовими вимогами на суму 18 773 272 970,40 грн. та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами в сумі 3 100 903 167,88 грн на 01.11.2022 о 10:30 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
18. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у визнанні Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" кредитором боржника на суму 822 039 709,04 грн та ухвалити нове рішення, яким визнати та внести до реєстру вимог кредиторів його грошові вимоги у розмірі 3 922 947 080, 92 грн, з яких 281 780 482,60 грн - вимоги забезпечені заставою боржника.
19. Також, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, боржником подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції в частині визнання вимог Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів, Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та ухвалити нове рішення яким відмовити останнім у визнанні кредиторами по відношенню до боржника.
20. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" мотивовано наступним.
20.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що переведення кредитної заборгованості у доларах США у національну валюту України (гривню) та зміна валюти виконання такого зобов'язання не може вважатися новацією в розумінні статті 604 Цивільного кодексу України, відтак відсутні підстави вважати, що 18.10.2019 та 23.10.2019 відбулась новація, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у визнанні заявленої пені за період нарахування з 24.02.2017 до 02.02.2020. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 755/9283/15-ц, від 29.01.2021 у справі № 569/1037/18 та від 29.04.2021 у справі № 910/8003/19.
20.2 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для нарахування процентів за кредитними договорами № 151214К1, № 151213К5, № 151214К2, № 151213К12 за період з 24.02.2017 до 02.02.2020. При цьому судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.
20.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що оскільки вартість предметів застави, яка визначена в договорах іпотеки та застави укладених між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та боржником становить 281 780 482,60 грн, а вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника становлять 3 922 947 080,92 грн, то відповідно до приписів частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" повинно розглядатися як забезпечений кредитор лише в частині вартості предметів застави, а залишок вимог у розмірі 3 641 166 598,32 грн вважаються незабезпеченими. При цьому судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18, від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16.
21. Касаційну скаргу боржника щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" мотивовано наступним.
21.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що надані кредитором розрахунки заборгованості є необґрунтованими, з огляду на це боржник просив суд першої інстанції призначити судову економічну експертизу, але суд ухвалою від 10.06.2020 без належного обґрунтування відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
21.2 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що у кредитора відсутні будь-які правові підстави для нарахування процентів за кредитними договорами, строк кредитування за якими закінчився.
21.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що визнання вимог кредитора щодо пені та трьох процентів річних призведе до подвійного притягнення боржника до відповідальності за порушення грошових зобов'язань за кредитними договорами.
21.4 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що грошові вимоги кредитора які ґрунтуються на Генеральній угоді від 23.02.2006 № 15106N3 та укладених в її рамках кредитних договорах від 27.06.2013 № 151213К5 та від 28.03.2014 № 151214К2 заявлені після спливу строку позовної давності.
22. Касаційну скаргу боржника щодо грошових вимог Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів мотивовано наступним.
22.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що строк виконання боржником зобов'язань за кредитними договорами та договорами поруки станом на дату подання кредитором заяви із грошовими вимогами настав лише в частині вимог за кредитним договором 2 на суму 13 031 725,38 доларів США (згідно курсу НБУ на 03.02.2020 складає 326 053 769,01 грн), а в іншій частині не настав.
23. Касаційну скаргу боржника щодо грошових вимог Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" мотивовано наступним.
23.1 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що договір довірчого управління не містить в собі умов, які б продовжували повноваження попереднього управителя після призначення правонаступника довірчого управителя, а тому, на підставі спеціального рішення від 21.04.2016, Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" була позбавлена права діяти в якості довірчого управителя та відповідно не мала правових підстав для заявлення грошових вимог до боржника в інтересах власників облігацій.
23.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що у боржника як поручителя за договором поруки, до моменту звернення кредитора до суду із грошовими вимогами до боржника не виникло зобов'язання щодо оплати заборгованості Емітента, оскільки ним не отримано вимоги в порядку статті 11 договору поруки, а тому суди попередніх інстанцій неправильно визначили момент виникнення права вимоги.
23.3 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що поданий кредитором розрахунок заборгованості не містить жодних первинних документів, які б його підтверджували.
23.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що вимоги кредитора про стягнення процентів за Умовами випуску облігацій нарахованих після 26.03.2018 (кінцевий термін погашення), не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та суперечать правовим висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
24. Представник скаржника (АТ "Державний експортно-імпортний банк України") в судовому засіданні 01.11.2022 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній та заперечив проти касаційної скарги ПрАТ "Райз-Максимко" в частині розгляду грошових вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
25. Експортно-імпортним банком Сполучених Штатів подано відзив на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в якому останній просить закрити касаційне провадження в частині оскарження вимог Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів.
26. Представник АТ "Державний ощадний банк України" в судовому засіданні 01.11.2022 підтримав касаційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та заперечив проти касаційної скарги ПрАТ "Райз-Максимко".
Розгляд клопотань Верховним Судом
27 Як вже було зазначено, у відзиві Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів викладено клопотання про закриття касаційного провадження в частині оскарження вимог Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів.
28. Вказане клопотання мотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" не зазначило про те, які саме норми права апеляційний суд застосував без врахування висновків Верховного Суду.
29. Представники АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та АТ "Державний ощадний банк України" в судовому засіданні 01.11.2022 розгляд вказаного клопотання залишили на розсуд суду.
30. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
30.1 Колегія суддів зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
30.2 Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
30.3 Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
30.4 У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
30.5 Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
30.6 Враховуючи наведене, з огляду на зміст аргументів касаційної скарги, які стосуються правильності визначення розміру кредиторських вимог Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів з посиланням на приписи статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, передчасними є аргументи вказаного клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки такі аргументи касаційної скарги, в цьому випадку, підлягають дослідженню під час касаційного розгляду по суті.
30.7 Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 16.08.2022 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/638/20 за вказаною касаційною скаргою, з огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги та відсутність заперечень учасників справи проти відкриття касаційного провадження.
30.8 З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.
Позиція Верховного Суду
31. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла наступних висновків.
32. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
33. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
34. Щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
34.1 Між AT "Укрексімбанк" та Дочірнім підприємством "Райз-Агросервіс", у подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз" (далі - Компанія) укладено Генеральну угоду № 15106N6 від 23.03.2006 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода № 15106N6).
34.2 Додатком 1 до Генеральної угоди № 15106N6 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди № 15106N6, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено Кредитний договір від 28.03.2014 № 151214К1 (далі - Кредитний договір № 151214К1).
34.3 07.10.2019 між AT "Укрексімбанк", Компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - ТОВ "СП "Нива") укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір про переведення боргу), відповідно до умов якого Компанія перевела на ТОВ "СП "Нива" заборгованість за Генеральною угодою, що складається із заборгованості за Кредитним договором № 151214К1, а ТОВ "СП "Нива" погодилось та набуло усіх прав та обов'язків, пов'язаних із такою заборгованістю, включаючи обов'язок по виконанню зобов'язань щодо погашення такої заборгованості.
34.4 У зв'язку з укладенням Договору про переведення боргу до Генеральної угоди № 15106N6 були внесені зміни додатковою угодою № 15106N6-0045 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема, змінено сторону позичальника за Генеральної угодою № 15106N6 з ПрАТ "Компанія "Райз" на ТОВ "СП "Нива".
34.5 У межах Генеральної угоди № 15106N6 між банком та Компанією був укладений Кредитний договір № 151214К1.
34.6 Відповідно до умов Кредитного договору № 151214К1 Банк надає позичальнику кредит (далі - Кредит-К1) - грошові кошти, які Банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності, відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов'язується повернути Кредит-К1 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К1 надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (ст. 1, п. 2 ст. 2 Кредитного договору № 151214К1).
34.7 Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Кредитного договору №151214К1 передбачено, що ліміт кредитної лінії: еквівалент 1 315 555 414,75 грн. Згідно із п. 2.4 ст. 2 Кредитного договору №151214К1 кінцевий термін погашення Кредиту-К1 - 23.02.2017.
34.8 Положеннями п. 6.3 ст. 6 Кредитного договору № 151214К1 визначено, що погашення Кредиту-К1 протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості. Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений Додатком 1 до Кредитного договору № 151214К1.
34.9 У межах цього договору позичальник сплачує Банку проценти за Кредит-К1, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору (п. 2.6 ст. 2 Кредитного договору №151214К1).
34.10 Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Кредитного договору № 151214К1 тип процентної ставки за Кредитом-К1 - фіксована: 11,5% річних для дол. США; 20 % річних для гривні.
34.11 Проценти за Кредитом-К1 нараховуються протягом усього строку користування Кредитом-К1 на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом-К1 на основі банківського року.
34.12 Згідно з п. 10.2 ст. 10 Кредитного договору № 151214К1 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених Кредитним договором № 151214К1, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань. Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп. (б) п. 5.11 ст. 5 Кредитного договору № 151214К1.
34.13 У зв'язку з укладенням Договору, до Кредитного договору № 151214К1 були внесені зміни додатковим договором № 151214К1-0014 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема: Компанія перевела на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов'язки позичальника, пов'язані з заборгованістю за Кредитним договором № 151214К1 в сумі 109 757 032,27 дол. США та 21 637 265,98 грн (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К1, комісій та всіх інших зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 151214К1), включаючи обов'язок по виконанню зобов'язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором № 151214К1 з ПрАТ "Компанія "Райз" на ТОВ "СП "Нива".
34.14 23.10.2019 до Кредитного договору № 151214К1 були внесені зміни додатковим договором № 151214К1-0015, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору № 151214К1 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТзОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором № 151214К1 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 23.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,844629 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредит-К1 в розмірі 52 951 300,45 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 26 187 591,29 дол. США.
34.15 У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою № 15106N6 між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Райз-Максимко" та ПрАТ "Компанія "Райз" (відповідно до Договору про внесення змін №151213Р2-0009 від 07.10.2019 сторону замінено на ТОВ "СП "Нива") укладено Договір поруки від 25.01.2013 № 151213Р2 із змінами і доповненнями (далі - Договір поруки-1).
34.16 Пунктом 2.1 ст. 2 Договору поруки-1 визначено, що Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов'язання в повному обсязі.
34.17 Згідно із п. 8.1 ст. 8 Договору поруки-1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє 110 місяців з дати набуття ним чинності. Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 110 місяців з дати набуття цим договором чинності.
34.18 У випадках продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у пп. 1.1.1 п. 1.1 ст. 1 Договору поруки-1, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за Кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається).
34.19 Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою № 15106N6, між Банком та Боржником укладено договори застави № 151210Z48 від 08.06.2010, № 151210Z28 від 31.05.2010 та договори іпотеки № 151209Z24 від 04.03.2009, № 151210Z49 від 31.05.2010.
34.20 Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди № 15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 151214К1 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
34.21 Між AT "Укрексімбанк" та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробничим підприємством "Райз-Агро", у подальшому змінено на ПрАТ "Райз-Максимко", укладено Генеральну угоду № 15106N3 від 23.02.2006 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода № 15106N3).
34.22 Додатком 1 до Генеральної угоди № 15106N3 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди № 15106N3, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено: Кредитний договір від 27.06.2013 № 151213К5 (далі - Кредитний договір № 151213К5) та Кредитний договір від 28.03.2014 № 151214К2 (далі - Кредитний договір № 151214К2).
34.23 07.10.2019 між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір-2), відповідно до умов якого ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива" заборгованість за Генеральною угодою № 15106N3, що складається із заборгованості за Кредитним договором № 151214К2 та Кредитним договором № 151213К5, а ТОВ "СП "Нива" погодилось та набуло усіх прав та обов'язків, пов'язаних із такою заборгованістю, включаючи обов'язок по виконанню зобов'язань щодо погашення такої заборгованості.
34.24 У зв'язку з укладенням Договору-2, до Генеральної угоди № 15106N3 були внесені зміни додатковою угодою № 15106N3-0055 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема, змінено сторону позичальника за Генеральної угодою № 15106N3 з ПрАТ "Райз- Максимко" на ТзОВ "СП "Нива".
34.25 У межах Генеральної угоди № 15106N3 між Банком та Товариством був укладений Кредитний договір № 151214К5.
34.26 У зв'язку з укладенням Договору-2, до Кредитного договору № 151213К5 були внесені зміни додатковим договором № 151213К5-0018 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема: ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов'язки позичальника, пов'язані із заборгованістю за Кредитним договором № 151213К5 в сумі 5 811 250,58 дол. США та 1 245 521,59 гривень (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К5, комісій та всіх інших зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 151213К5), включаючи обов'язок по виконанню зобов'язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором № 151213К5 з ПрАТ "Райз-Максимко" на ТОВ "СП "Нива".
34.27 18.10.2019 до Кредитного договору №151213К5 були внесені зміни додатковим договором №151213К5-0019, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151213К5 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151213К5 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К5 в розмірі 3 060 000,00 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 1 123 786,87 дол. США.
34.28 Також, у межах Генеральної угоди № 15106N3 був укладений Кредитний договір №151214К2.
34.29 Відповідно до умов Кредитного договору №151214К2 позичальник взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит-К2, сплачувати проценти за Кредитом-К2, комісії та інші платежі за цим договором (пп. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 Кредитного договору № 151214К2).
34.30 Згідно з п. 10.2 ст. 10 Кредитного договору № 151214К2 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених Кредитним договором №151214К2, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань. Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп. (б) п. 5.11 ст. 5 Кредитного договору № 151214К2.
34.31 У зв'язку з укладенням Договору-2, до Кредитного договору № 151214К2 були внесені зміни додатковим договором № 151214К2-0013 від 07.10.2019, відповідно до яких, зокрема: ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов'язки позичальника, пов'язані із заборгованістю за Кредитним договором №151214К2 в сумі 20 133 770,11 дол. США та 4 133 770,60 грн (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К2, комісій та всіх інших зобов'язань, передбачених Кредитним договором №151214К2), включаючи обов'язок по виконанню зобов'язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором № 151214К2 з ПрАТ "Райз- Максимко" на ТОВ "СП "Нива".
34.32 18.10.2019 до Кредитного договору № 151213К2 були внесені зміни додатковим договором № 151214К2-0014, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору № 151214К2 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором № 151214К2 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К2 в розмірі 9 845 788,91 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 4 683 357,73 дол. США.
34.33 У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою № 15106N3 між AT "Укрексімбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено договори застави № 151208Z49 від 13.05.2008, № 15106Z128 від 06.04.2006, № 15106Z101 від 23.03.2006, № 15106Z56 від 23.02.2006, № 151208Z150 від 14.11.2008, № 151208Z104 від 22.09.2008, № 151208Z72 від 21.10.2008, № 151207Z135 від 28.09.2007, № 151207Z50 від 29.03.2007, № 15106Z456 від 12.12.2006, № 15105Z123 від 10.06.2005, № 15105Z122 від 10.06.2005, № 15106Z13 від 07.02.2006, № 15105Z52 від 24.03.2005, № 15105Z105 від 17.05.2005, № 151210Z48 від 08.06.2010, № 151210Z28 від 31.05.2010 та договори іпотеки № 15106Z127 від 07.04.2006, № 151208Z96 від 07.08.2008, № 15106Z64 від 14.03.2006, № 151208Z17 від 01.02.2008, № 15106Z100 від 24.03.2006, № 151209Z24 від 04.03.2009, № 151210Z49 від 31.05.2010.
34.34 Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди № 15106N3 та укладеними в її рамках Кредитним договором № 151213К5 і Кредитним договором № 151214К2 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
34.35 Між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Компанія "Райз", ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" укладено Генеральну кредитну угоду № 151213N3 від 24.07.2013 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода №151213N3).
34.36 Додатком 1 до Генеральної угоди № 151213N3 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено: Кредитний договір від 24.07.2013 № 151213К12 (надалі - Кредитний договір № 151213К12).
34.37 У межах Генеральної угоди №151213N3 між Банком та ТОВ "Сількогосподарським підприємством "НИВА" був укладений Кредитний договір № 151213К12.
34.38 Згідно з п. п. 7.1, 7.2 ст. 7 Кредитного договору №151213К12 позичальник зобов'язується виконувати вимоги Кредитного договору № 151213К12. У разі невиконання зобов'язань згідно з пп. пп. 3.4.1 п.3.4, 3.5.1 п. 3.5 ст. 3, ст. 4 Кредитного договору № 151213К12 позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 ст. З Кредитного договору №151213К12, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, зазначений у пп. (б) п. 3.8 ст. 3 Кредитного договору № 151213К12.
34.39 18.10.2019 до Кредитного договору № 151213К12 були внесені зміни додатковим договором № 151213К12-0019, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору № 151213К12 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТзОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором № 151213К12 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019 офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К12 в розмірі 1 960 000,00 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 770 949,81 дол. США.
34.40 З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою № 151213N3 між AT "Укрексімбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено Договір поруки від 25.07.2013 № 151213Р16 із змінами і доповненнями (далі - Договір поруки-2).
34.41 Пунктом 2.1 ст. 2 Договору поруки-2 визначено, що Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов'язання в повному обсязі.
34.42 У випадках продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у пп. 1.1.1 п. 1.1 ст. 1 Договору поруки-2, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за Кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається).
34.43 Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою № 151213N3 між AT "Укрексімбанк" та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено договори застави № 151213Z33 від 25.07.2013, № 151214Z45 від 16.12.2014, № 151213Z45 від 16.12.2013, № 151215Z66 від 29.12.2015, № 151215Z29 від 26.05.2015 та договори іпотеки № 151216Z36 від 30.09.2016, № 151216Z28 від 15.07.2016, № 151216Z3 від 31.05.2016.
34.44 Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди № 15106N3 та укладеним в її рамках Кредитним договором № 151213К12 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
34.45 Загальна сума заборгованості Боржника перед Банком станом на 02.02.2020 (включно) за твердженнями Банку становить 7 305 082,51 дол. США та 3 744 135 462,77 грн, що разом, станом на дату звернення до суду у гривневому еквіваленті становить 3 922 947 080,92 грн.
34.46 У зв'язку із невиконанням зобов'язань за вказаними вище генеральними угодами, Банк надіслав на адресу Боржника листи № 0019500/854-20 від 11.01.2020 та № 0019500/859-20 від 11.01.2020, проте заборгованість станом на дату подання заяви з грошовими вимогами не погашена.
35. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, в частині грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з наступного.
35.1 За положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).
35.2 Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.
35.3 Кодекс України з процедур банкрутства не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов'язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.
35.4 Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов'язань боржника за основним зобов'язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.
35.5 За рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку.
35.6 Таким чином, належить дійти висновку, що забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства та відповідно вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), i є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувальних договорів та чинного законодавства.
36. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
36.1 Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
36.2 Згідно статті 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
36.3 Згідно частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
36.4 Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
36.5 Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі № 902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в частині другій статті 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.
36.6 Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18.
36.7 Також, процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.
36.8 Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
36.9 Унаслідок конкуренції прав кредиторів за умови недостатності майна боржника виникає необхідність спеціального правового регулювання.
36.10 Тому в конкурсному процесі важливим є визначення статусу кредиторів у справі про банкрутство, оскільки від того, якими правами та обов'язками вони наділені і як ефективно їх використовують, залежить досягнення основної мети конкурсного провадження - задоволення/погашення вимог кредиторів.
36.11 Статус кредиторів у справі про банкрутство визначають характер їх вимог до боржника, забезпеченість вимог, час виникнення зобов'язання, характер інтересу, що захищається, інші критерії.
36.12 Правове визначення терміна "забезпечені кредитори" розкрито в статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, якою до них віднесено кредиторів, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
36.13 Системний аналіз норм статті 572 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про заставу", статті 1 Закону України "Про іпотеку"свідчить, що законодавець при конструюванні відповідних правових норм так чи інакше текстуально використовує поняття "переважність права заставодавця (іпотекодавця) перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок заставного (іпотечного) майна".
36.14 Отже, сутність застави (іпотеки) полягає не лише в тому, щоб забезпечити основне зобов'язання в повному обсязі, а в тому, що правом застави (іпотеки) є право на чужу річ, яке належить кредитору в забезпечення його права вимоги за зобов'язанням і яке виявляється в можливості переважного (порівняно з іншими кредиторами) задоволення із цінності цієї речі.
36.15 Таке переважне право також закріплено в частині шостій статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.
36.16 Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов'язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою), з урахуванням чого норми Кодексу України з процедур банкрутства щодо забезпечених кредиторів слід застосовувати з огляду на відповідні суміжні норми законодавства про заставу (іпотеку).
36.17 Тому визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань, зокрема статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Законів України "Про заставу", "Про іпотеку".
36.18 Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.
36.19 Також, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у вказаній постанові з метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).
36.20 Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/16, від висновків у якій мав намір відступити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 904/1360/19, предметом судового розгляду були грошові вимоги кредитора до боржника, обґрунтовані наявністю у нього заборгованості за кредитним договором, для забезпечення зобов'язань за яким між цими ж сторонами було укладено договір застави. Натомість у справі № 904/1360/19 предметом судового розгляду була заява кредитора про визнання грошових вимог до боржника, обґрунтована тим, що він є майновим поручителем позичальника банку за зобов'язанням за Кредитним договором відповідно до договору застави майнових прав.
36.21 Отже, у справі № 905/2028/16 грошові вимоги забезпеченого кредитора були заявлені до особи, яка є одночасно боржником за основним зобов'язанням та майновим поручителем, тоді як у справі № 904/1360/19 - такі вимоги були заявлені до майнового поручителя, який не є боржником за основним зобов'язанням.
36.22 У справі що розглядається (№ 910/638/20) судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" є одночасно фінансовим поручителем, з огляду на укладені договори поруки (пункти 34.15, 34.40 цієї постанови), та майновим поручителем, з огляду на укладені договори іпотеки та застави (пункти 34.19, 34.33, 34.43 цієї постанови).
36.23 З наведеного убачається, що правові висновки викладені у постанові від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 стосуються вимог заявлених саме до майнового поручителя, який не є боржником за основним зобов'язанням.
36.24 Разом з тим, суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, не врахували правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/16, належним чином не надали оцінку змісту заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з урахування сукупності долучених до неї доказів на підтвердження кредиторських вимог, в тому числі не перевірили наданий кредитором розрахунок складових суми заявлених вимог та не визначили розмір, природу цих вимог (забезпечені/незабезпечені), з урахуванням одночасної наявності укладених договорів майнової і фінансової поруки.
36.25 Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
36.26 Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
36.27 Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
36.28 Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
36.29 Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, у вказаній частині, таким вимогам закону не відповідають.
36.30 Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
36.31 Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови, у вказаній частині, не були дотримані.
36.32 Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
36.33 З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону - статті 86 Господарського процесуального кодексу України та невірно застосовано норми матеріального права - статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому ухвала суду першої інстанції від 12.10.2020 та постанову суду апеляційної інстанції від 16.06.2022, у вказаній частині, слід скасувати, а справу № 910/638/20 у скасованій частині слід направити до Господарського суду м. Києва на новий розгляд.
36.34 Враховуючи наведене, аргументи касаційних скарг щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" частково знайшли своє підтвердження.
36.35 З огляду на те, що Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи у частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на новий розгляд в цілому, з вищенаведених підстав, відсутня розумна необхідність для надання оцінки іншим аргументам касаційних скарг, що стосуються грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".
36.36 При новому розгляді суду необхідно належним чином надати оцінку змісту заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з урахування сукупності долучених до неї доказів на підтвердження кредиторських вимог, в тому числі перевірити наданий кредитором розрахунок складових суми заявлених вимог та визначити розмір, природу цих вимог (забезпечені/незабезпечені) з урахуванням наявності укладених договорів фінансової поруки та черговості кредиторських вимог встановленої законом, врахувати правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/16, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін, в тому рахунку щодо розміру заявлених вимог кредитора (відсотків за користування кредитом, пені, 3% річних), і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.
37. Щодо грошових вимог Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
37.1 Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (Deutsche Trustee Company Limited) (далі - Компанія, Кредитор), юридична особа, що створена та існує за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії обґрунтовує вищевказану заяву наступним.
37.2 26.03.2013 між Компанією "Укрлендфармінг ПіЕлСі" (Ukrlandfarming Plc), що створена та існує за законодавством Республіки Кіпр (надалі - Емітент), Кредитором та рядом поручителів, серед яких був Боржник, було укладено Договір довірчого управління (далі - Договір довірчого управління), яким погоджено випуск Емітентом облігацій на міжнародних ринках капіталу на суму 275 000 000 доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків (процентів) річних та терміном погашення в 2018 році (далі - Облігації), на умовах, що поручителі, у тому числі Боржник, поручаються перед Кредитором за виконання Емітентом всіх його платіжних зобов'язань перед Кредитором за Облігаціями та за Договором довірчого управління.
37.3 Як зазначено в преамбулі Договору довірчого управління, його укладення було обґрунтовано наступними обставинами: Емітентом було затверджено випуск Облігацій на суму 275 000 000 доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків річних з терміном погашення в 2018 році; випуск Облігацій здійснювався за умови, що кожен із поручителів, у тому числі Боржник, у повному обсязі, безумовно та безвідклично, на солідарній основі з Емітентом та іншими поручителями поручаються за виконання Емітентом всіх його платіжних зобов'язань перед Кредитором за Облігаціями та за Договором довірчого управління. Кожен із поручителів є стороною Договору поруки від 26.03.2013, що був укладений між Кредитором та поручителями (у тому числі, Боржником; надалі - Договір поруки), або ж уклав окремий договір поруки з Кредитором; Кредитор погодився виконувати обов'язки довірчого управителя щодо Облігацій на підставі та у відповідності до положень Договору довірчого управління.
37.4 Відповідно до пункту 3.1 Додатку 5 "Умови випуску облігацій" до Договору довірчого управління (далі - Умови випуску Облігацій) та пункту 2.1 Договору поруки, Боржник поручився перед Кредитором у повному обсязі, безумовно і безвідклично, на солідарній основі з Емітентом та іншими поручителями, за виконання Емітентом всіх зобов'язань останнього щодо належної сплати Кредитору всіх коштів, належних до сплати за Договором довірчого управління і Облігаціями, які випущені на підставі Договору довічного управління та відповідно до Умов випуску Облігацій. Згідно з наведеними положеннями Умов випуску Облігацій та Договору поруки, Боржник зобов'язався, у разі несплати Емітентом будь-яких сум, передбачених Договором довірчого управління і Умовами випуску Облігацій, сплатити такі суми Кредитору.
37.5 Для належного виконання Умов випуску Облігацій, 26.03.2013 Емітент, Кредитор та поручителі уклали з Лондонською філією Дойче Банк АГ (Deutsche Bank AG, London Branch - Головний платіжний агент), Дойче Банк Люксембург С.А. (Deutsche Bank Luxembourg S.A.; - Реєстратор Облігацій) та Дойче Банк Траст Компані Амерікас (Deutsche Bank Trust Company Americas - Реєстратор Облігацій) Агентський договір стосовно Облігацій (з доповненнями).
37.6 Крім того, 25.03.2013 між Емітентом, поручителями (у тому числі Боржником), Сітігруп Глобал Маркетс Лімітед (CitiGroup Global Markets Limited), Лондонською філією Дойче Банк АГ (Deutsche Bank AG, London Branch) та СІБ (Сайпрус) Лімітед (SIB (Cyprus) Limited) було укладено Договір про підписку стосовно Облігацій (з доповненнями).
37.7 У подальшому, з огляду на рішення Емітента здійснити додатковий випуск Облігацій на суму 150 000 000 доларів США та 75 000 000 доларів США, 17.05.2013 та 28.06.2013 між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями були укладені Перший додатковий договір довірчого управління та Другий додатковий договір довірчого управління відповідно. Згідно зі статтею 6 обох додаткових договорів довірчого управління, на додатково випущені на підставі таких договорів додаткові Облігації поширюється дія початково підписаного Договору довірчого управління.
37.8 Між Кредитором та поручителями (включаючи Боржника) 17.05.2013 та 28.06.2013 було укладено Перший додатковий договір поруки та Другий додатковий договір поруки, відповідно до яких поручителі (включаючи Боржника) поручилися перед Кредитором за виконання Емітентом всіх зобов'язань за Першим додатковим договором довірчого управління та Другим додатковим договором довірчого управління стосовно додаткових Облігацій. Відповідно до обох додаткових договорів поруки, порука та зобов'язання поручителів, у тому числі Боржника, які виникла на підставі Договору поруки, у повній мірі поширюються на зобов'язання Емітента, що виникли у результаті зазначеного вище додаткового випуску Облігацій та укладення відповідних Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління.
37.9 Таким чином, на підставі та на умовах, визначених у Договорі довірчого управління, Першому додатковому договорі довірчого управління та Другому додатковому договорі довірчого управління, Емітент здійснив випуск і розміщення Облігацій на загальну суму 500 000 000 (п'ятсот мільйонів) доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків річних з терміном погашення 26.03.2018.
37.10 Відповідно до пункту 23.1 Договору довірчого управління, пункту 19.1 Умов випуску Облігацій та пункту 21.1 Договору поруки, до таких договорів та до Облігацій застосовується англійське право.
37.11 Умови випуску та інша інформація щодо Облігацій викладені у проспекті Облігацій, датованому 28.06.2013, який було схвалено Центральним банком Ірландії і текст якого розміщено на офіційній веб-сторінці Ірландської фондової біржі (ISE) за посиланням: https://www.ise.ie/debt_documents/Prospectus%20-
%20Standalone_e27423fe-318a-44b9-9993-c16675418144.PDF.
37.12 Інформація щодо завершення випуску Облігацій розміщена також на офіційній сторінці Емітента за посиланням: https://www.ulf.com.ua/ua/investor_relations/for_bondholders/.
37.13 Лістинг Облігацій здійснювався на Ірландській фондовій біржі (ISE), де таким Облігаціям були присвоєні наступні міжнародні ідентифікаційні коди: Regulation S ISIN: XS0908502452 ; Rule 144A ISIN: US903726AA55 .
37.14 На підтвердження випуску Облігацій Глобальними сертифікатами облігацій Кредитором до суду надані засвідчені копії англійських версій (І) Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275000000 доларів США), (ІІ) Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США), (ІІІ) Глобального сертифікату за Правилом S (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) та (Іv) Глобального сертифікату за Правилом S (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США).
37.15 Умовами випуску Облігацій (пункти 6 і 7.1) встановлено наступні строки виконання платіжних зобов'язань Емітента щодо процентів (відсотків) за Облігаціями та основної суми Облігацій, а саме Облігації приносять прибуток у вигляді процентів з та включаючи Дату Випуску [26 березня 2013 року] за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - "Дата Виплати Процентів") відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Якщо вимагається розрахунок процентів за період, менший ніж повний Період Нарахування Процентів (визначений нижче), то відповідна база для розрахунку процентів визначається на підставі року, що складається з 360 днів, які діляться на 12 місяців по 30 днів кожний, та у випадку неповного місяця, фактичної кількості днів, що пройшли.
37.16 У цих Умовах, період, що починається на Дату Випуску, включно, та закінчується на першу Дату Виплати Процентів, не включаючи її, а кожний наступний період розпочинається на першу Дату Виплати Процентів, включно, та закінчується на наступну Дату Виплати Процентів, не включаючи її, іменується "Періодом Нарахування Процентів".".
37.17 Пунктом 7.1 Умов передбачено, що остаточне погашення здійснюється у разі, якщо не відбулося попереднього погашення, купівлі або анулювання, як зазначено нижче, то Облігації будуть погашені за їх основною сумою 26 березня 2018 року ("Дата Погашення") відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Облігації не можуть погашатись на розсуд Емітента чи Поручителя іншим способом, ніж відповідно до цієї Умови.
37.18 Таким чином, Емітент зобов'язався повністю виконати свої платіжні зобов'язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати процентів за Облігаціями та повернення основної суми Облігацій до 26.03.2018 - дата погашення.
37.19 На виконання своїх зобов'язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26 березня 2013 року до 26 вересня 2015 року Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).
37.20 Разом з тим, 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким, серед іншого, були внесені зміни у пункт 6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, а саме пунктом (t) Розділу 3 "Доповнення до первинного договору довірчого управління" встановлено наступне: "(t) В перший абзац Умови 6 Термінів та Умов вносяться наступні зміни (новий текст підкреслено подвійними рисками): Облігації приносять прибуток у вигляді процентів за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня кожного року, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - Дата Виплати Процентів ) відповідно до положень Умови 8 (Платежі), за умови, що процентні платежі за ставкою 5.4375 процентів річних, що підлягають сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року (що складають піврічні платежі від 10.875% купонів), повинні сплачуватися наступним чином: (a) 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875% як платіж в натуральній формі ("PIK"), що підлягає сплаті 22 квітня 2016 року; та (b) 1.25% у готівковій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875% як PIK (payment in kind), що підлягає сплаті 26 вересня 2016 року. PIK має сплачуватися шляхом збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на основну суму, що дорівнює частині процентів (розмір таких процентів відображається шляхом збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, "PIK Проценти") (в кожному випадку "PIK Платіж"). Емітент повинен надати Довірчому Управителю та Головному Платіжному Агенту Свідоцтво Посадової Особи станом на або за п'ять Робочих Днів (як визначено нижче) до дати платежу, що визначає момент оплати PIK Процентів, що підлягають сплаті на таку дату платежу. Щодо кожного PIK Платежу, сукупна основна сума Облігацій в обігу буде збільшуватись на основну суму, що дорівнює сукупній сумі PIK Процентів, що буде підлягати сплаті та буде сплачуватись Емітентом протягом відповідного процентного періоду (заокруглена до найближчого 1 долара США) та володіння Облігаціями кожного власника рахунку буде збільшуватись пропорційно Єврокліар та Клірстрім, Люксембург або ДТК (залежно від обставин) відповідно до їхніх внутрішніх правил та положень. В результаті збільшення основної суми Облігацій як наслідок PIK Платежу, Облігації будуть приносити відсотки на таку суму збільшеної основної суми з та включаючи відповідну Дату Виплати Процентів. Для цілей Умов, всі посилання на "основну суму" Облігацій повинні включати будь-яке збільшення основної суми Облігацій як наслідок платежу PIK Процентів".
37.21 З огляду на внесені зміни до пункту 6 Умов випуску Облігацій, проценти за Облігаціями, які мали бути сплачені 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, були виплачені наступним чином: (і) 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875% як платіж в натуральній формі.
37.22 При цьому, як видно з пункту (t) Розділу 3 Третього додаткового договору довірчого управління, PIK-платіж передбачав збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на суму процентів, які мали бути сплачені (далі - "РІК-проценти"). Окремо передбачалось, що після здійснення Емітентом РІК-платежу в подальшому проценти будуть нараховуватись вже на основну суму Облігацій, збільшену на розмір РІК-процентів.
37.23 Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійсненні виплати процентів, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року (включаючи здійснення РІК-платежу), внаслідок чого основна сума за Облігаціями була збільшена на 42 751 758 доларів США.
37.24 У подальшому, зобов'язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались. При цьому, 26.03.2018 (дата погашення) Емітент не повернув основну суму за Облігаціями у розмірі 542 751 758,00 доларів США.
37.25 Сума невиконаних платіжних зобов'язань Емітента, за які поручився Боржник складається з: (1) зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Облігаціями, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542 751 758,00 доларів США (Основна сума) та (2) зобов'язання щодо сплати процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 197 895 746,028 доларів США (Проценти). Таким чином, загальна сума заборгованості Емітента перед Кредитором, за яку поручився Боржник, складає 740 647 503,841 доларів США (згідно уточненого розрахунку за курсом станом на дату звернення - 11.03.2020 становить 18 748 380 588,50 грн).
37.26 Статтею 2.5 Договору довірчого управління та статтею 14 Умов випуску Облігацій, встановлено, що у будь-який час після настання терміну сплати Емітентом Кредитор може на власний розсуд і без надання додаткового повідомлення Боржнику (як поручителю) ініціювати такі провадження проти Емітента і/або Боржника (поручителя), які Кредитор вважатиме доцільними з метою виконання умов Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій і/або Договору поруки.
37.27 Крім того, згідно з пунктом 8.14 Договору довірчого управління, у зв'язку зі здійсненням будь-яких своїх прав стосовно довірчого управління, повноважень та свободи дій відповідно до цього договору (включаючи, серед іншого, будь-яку зміну, відмову від права, дозвіл, рішення або заміну сторони), Кредитор як довірчий управитель враховує загальні інтереси власників облігацій незалежно від їх кількості (далі - Власники Облігацій).
37.28 Таким чином, в будь-якому провадженні, що стосується примусового виконання умов Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки, Кредитор діє в інтересах усіх Власників облігацій.
37.29 Правовідносини між боржником та Кредитором виникли на підставі Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки.
37.30 Як підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, до спірних правовідносин, щодо підстав виникнення грошових зобов'язань Кредитора до Боржника, застосовується англійське право, як то передбачено пунктом 23.1 Договору довірчого управління, пунктом 19.1 Умов випуску Облігацій та пунктом 21.1 Договору поруки. З огляду на вказане суд вважає безпідставними посилання Боржника на недотримання Кредитором норм чинного законодавства України.
37.31 Відповідно до умов Договору довірчого управління, Кредитор виступає довірчим управителем щодо Облігацій в інтересах Власників Облігацій, що включає, зокрема: (і) повноваження Кредитора на отримання в інтересах Власників облігацій Основної суми за Облігаціями та Процентів на основну суму Облігацій після Дати погашення (тобто, після 26 березня 2018 року), а також (іі) повноваження Кредитора на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання умов Договору довірчого управління та/або Договору поруки.
37.32 Відповідно до пункту 2.2 Договору довірчого управління з урахуванням положень цього Договору, Емітент в будь-яку дату, в яку будь-які Облігації стають належними до погашення відповідно до Умов, безумовно сплатить на користь або за розпорядженням Довірчого Управителя в безпосередньо вільних коштах в доларах Сполучених Штатів Америки основну суму за Облігаціями, що стають належними до погашення в таку дату, разом з будь-якою відповідною надбавкою, а також (з урахуванням Умов) до здійснення такої виплати (як до, так і після винесення будь-якого судового рішення) безумовно таким чином сплатить на користь Довірчого Управителя проценти на основну суму Облігацій, що перебувають в обігу, що зазначена в Умовах Вигоди від цього зобов'язання надаватимуться Довірчому Управителю на умовах довірчого управління від імені Власників Облігацій відповідно до положень цього Договору.
37.33 Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що саме Кредитор, як довірчий управитель щодо Облігацій уповноважений після Дати погашення (26 березня 2018 року) на отримання будь-яких грошових сум за Облігаціями, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, в інтересах Власників Облігацій.
37.34 Пунктом 2.5 Договору довірчого управління встановлено, що відповідно до Умови 14 (Примусове виконання) в будь-який час після того, як настає термін сплати і Облігації підлягають сплаті, Довірчий Управитель може на свій власний розсуд і без надання наступного повідомлення ініціювати такі провадження проти Емітента та/або будь-якого Поручителя, які він вважатиме доцільними з метою виконання в примусовому порядку умов цього Договору Довірчого Управління, Облігацій та/або Договору Поруки (як в арбітражному порядку відповідно до Договору Довірчого Управління або Договору Поруки, так і в судовому порядку), проте від нього не вимагатиметься розпочинати будь-які такі провадження, а також Довірчий Управитель не буде зобов'язаний вживати або уникати вжиття будь-яких заходів або дій (включаючи ініціювання таких заходів), якщо (i) він не отримає такого розпорядження на підставі Спеціального Рішення або письмової вимоги від Власників Облігацій, що володіють принаймні однією четвертою частиною основної суми за Облігаціями, що перебувають в обігу, (ii) йому не буде надано відшкодування та/або забезпечення та/або авансове фінансування у прийнятний для нього спосіб. Жоден Власник Облігації не може ініціювати провадження проти Емітента або будь-якого Поручителя, якщо тільки Довірчому Управителю, після того, як у нього виникло зобов'язання ініціювати таке провадження, не вдається його ініціювати в межах розумного строку і коли таке невиконання зобов'язання триває. Аналогічне за змістом положення міститься у пункті 14 Умов випуску Облігацій
37.35 Таким чином, у випадку невиконання Умов випуску Облігацій, Договору довічного управління та/або Договору поруки Емітентом та/або поручителями (включаючи Боржника), саме Кредитор як довірчий управитель має право на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, в інтересах Власників Облігацій.
37.36 З пункту 2.5 Договору довірчого управління та пункту 14 Умов випуску Облігацій вбачається, Власники Облігацій не уповноважені самостійно вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання умов Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, стягнення відповідних сум заборгованості, якщо такі дії вчиняються Кредитором як довірчим управителем.
37.37 Для виникнення у Кредитора, як довірчого управителя щодо Облігацій, права на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, від Кредитора не вимагається попереднього направлення письмового повідомлення Власникам Облігацій та/або отримання від них будь-яких погоджень. Право на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання умов Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, виникає у Кредитора, у випадку невиконання Емітентом та/або поручителями (включаючи Боржника) умов таких договорів, безпосередньо на підставі Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління.
37.38 Таким чином, Кредитор як довірчий управитель щодо Облігацій в інтересах Власників Облігацій уповноважений на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, в тому числі, на стягнення в судовому порядку з Емітента та/або поручителів (включаючи Боржника) грошових сум, які належать до сплати відповідно до умов таких договорів.
37.39 Зазначене підтверджує наявність у Кредитора, як довірчого управителя Облігаціями, права на звернення із заявою про грошові вимоги до Боржника в інтересах Власників Облігацій.
37.40 Як зазначалось вище, відповідно до умов Договору довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління), Емітентом було випущено Облігації на загальну суму 500 000 000 доларів США, зі ставкою доходності 10,875 відсотків, із терміном погашення в 2018 році.
37.41 Відповідно до пункту 6 Умов випуску Облігацій, Облігації приносять прибуток у вигляді процентів з та включаючи Дату Випуску за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - Дата Виплати Процентів) відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Кожна Облігація перестає приносити проценти з дати її погашення, якщо, у випадку належного пред'явлення, неналежним чином не призупиняється або не відмовляються від виплати основної суми. В такому випадку вона продовжує приносити проценти за такою ставкою (як до, так і після відповідного рішення) до тієї дати з таких, що настане раніше: (a) день, коли всі суми, належні до сплати по такій Облігації на таку дату, були отримані відповідним Власником або від його імені, та (b) день, після того як Довірчий Управитель або Головний Платіжний Агент повідомив Власникам Облігацій про отримання всіх сум, належних до сплати стосовно всіх Облігацій до такого дня (окрім випадку, якщо мала місце невиплата наступного платежу відповідним Власникам за цими Умовами).
37.42 Згідно з пунктом 7.1 Умов випуску Облігацій, якщо не відбулося попереднього погашення, купівлі або анулювання, як зазначено нижче, то Облігації будуть погашені за їх основною сумою 26 березня 2018 року (Дата Погашення) відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Облігації не можуть погашатись на розсуд Емітента чи Поручителя іншим способом, ніж відповідно до цієї Умови. Існування платіжних зобов'язань Емітента перед Власниками Облігацій, які виникають з Облігацій, також підтверджується Глобальними сертифікатами Облігацій, зокрема, відповідно до пункту 4 Глобальних сертифікатів за Положенням S (Виплати основної суми та процентів за цим Глобальним Сертифікатом за Положенням S здійснюються особі, яка зазначена у реєстрі Власників Облігацій як власник цього Глобального Сертифікату за Положенням S); відповідно до пункту 4 Глобальних сертифікатів за Правилом 144А (Виплати основної суми та процентів за цим Глобальним Сертифікатом за Правилом 144A здійснюються особі, яка у відповідний момент часу зазначена у реєстрі Власників Облігацій як власник цього Глобального Сертифікату за Правилом 144A).
37.43 Таким чином, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, Емітент зобов'язався: сплачувати Власникам облігацій раз у півроку прибуток з Облігацій (Проценти) за ставкою 10,875 процентів річних після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року до Дати погашення Облігацій (26 березня 2018 року); погасити Облігації, повернувши Основну суму, сплачену Власниками Облігацій за Облігації, в Дату погашення Облігацій (26 березня 2018 року).
37.44 Таким чином, Емітент зобов'язався повністю виконати свої зобов'язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати Процентів та повернення Основної суми за Облігаціями до 26 березня 2018 року.
37.45 На виконання своїх зобов'язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26 березня 2013 року до 26 вересня 2015 року Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).
37.46 Разом з тим, 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким, серед іншого, були внесені зміни у пункт 6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року.
37.47 З огляду на внесені зміни до пункту 6 Умов випуску Облігацій, проценти за Облігаціями, які мали бути сплачені 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, були виплачені наступним чином: 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та 4.1875% як платіж в натуральній формі (payment-in-kind). При цьому, PIK-платіж передбачав збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на суму процентів, які мали бути сплачені. Окремо передбачалось, що після здійснення Емітентом РІК-платежу в подальшому проценти будуть нараховуватись вже на основну суму Облігацій, збільшену на розмір РІК-процентів.
37.48 Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійсненні виплати процентів, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, внаслідок чого основна сума за Облігаціями була збільшена на 42 751 758 доларів США.
37.49 Надалі зобов'язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались. Крім того, 26 березня 2018 року (Дата погашення) Емітент не повернув Власникам Облігацій Основну суму у розмірі 542 751 758,00 доларів США.
На спростування доводів Боржника щодо відсутності у Кредитора повноважень на звернення із заявою про визнання грошових вимог до Боржника та щодо наявності такого права виключно у Власників облігацій суд зазначає наступне.
37.50 У період 2016-2017 років Емітентом були вчиненні окремі дії, спрямовані на заміну довірчого управителя щодо Облігацій, а саме - дії, спрямовані на звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Проте, оскільки Емітентом не були вчинені всі необхідні дії відповідно до Договору довірчого управління для заміни довірчого управителя щодо Облігацій, така заміна не відбулася.
37.51 Так, відповідно до пункту 14.1 Договору довірчого управління з урахуванням положень пункту 14.2 (Складення повноважень та звільнення) нижче, Емітент має право призначити нових довірчих управителів, проте жодна особа не може бути призначена таким чином, якщо попередньо не буде погоджена на підставі Спеціального Рішення. Довірча корпорація в будь-який час діятиме в якості Довірчого Управителя і може виконувати обов'язки одноосібного Довірчого Управителя. Про будь-яке призначення нового Довірчого Управителя буде надано повідомлення Емітентом Власникам Облігацій одразу, як тільки це стає практично можливим.
37.52 При цьому, пунктом 14.2 Договору довірчого управління встановлено, що будь-який Довірчий Управитель може скласти повноваження в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення Емітенту та Поручителям принаймні за три місяця без наведення будь-якої причини або виникнення відповідальності за будь-які витрати, що були зумовлені таким складенням повноважень, а також Власники Облігацій шляхом прийняття Спеціального Рішення можуть звільнити будь-якого Довірчого Управителя, за умови, що будь-яке складення повноважень або звільнення одноособової довірчої корпорації не буде чинним, поки довірча корпорація не буде призначена правонаступником Довірчого Управителя. Якщо одноосібною довірчою корпорацією буде надано повідомлення про звільнення або буде ухвалене Спеціальне Рішення про її звільнення, Емітент докладе всіх своїх розумних зусиль, аби забезпечити, щоб інша довірча корпорація була призначена Довірчим Управителем; за умови, що коли Емітенту не вдається зробити це протягом двох місяців після надання такого повідомлення або з дати ухвалення Спеціального Рішення Довірчий Управитель може здійснити повноваження на призначення наступника довірчого управителя.
37.53 Таким чином, відповідно до Договору довірчого управління, власники Облігацій можуть прийняти спеціальне рішення про звільнення довірчого управителя щодо Облігацій, проте таке рішення не набуває чинності до моменту призначення Емітентом (а у випадку нездійснення Емітентом такого призначення протягом двох місяців з дати ухвалення спеціального рішення - уповноваженим довірчим управителем щодо Облігацій) нового довірчого управителя-правонаступника. Про призначення нового довірчого управителя Емітент повідомляє власників Облігацій шляхом направлення повідомлення. Відповідно, до призначення Емітентом (або діючим довірчим управителем) нового довірчого управителя діючий довірчий управитель продовжує виконувати повноваження довірчого управителя щодо Облігацій.
37.54 З наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що незважаючи на те, що власниками Облігацій було прийнято Спеціальне рішення про звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), таке рішення не набуло чинності, оскільки ні Емітентом, ні в подальшому Кредитором в результаті не було призначено нового довірчого управителя.
37.55 Так, 30 березня 2016 року Емітент направив власникам Облігацій повідомлення (надалі - Повідомлення-1) із запитом згоди на внесення змін до Договору довірчого управління, зокрема, в частині звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Відповідно до Повідомлення-1 рішення про внесення змін до Договору довірчого управління пропонувалось прийняти на зборах власників Облігацій, які були призначені на 21 квітня 2016 року.
37.56 21 квітня 2016 року відбулися збори власників Облігацій, де було прийнято Спеціальне рішення про внесення змін до Договору довірчого управління, у тому числі, в частині відкликання Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Про результати зборів та прийняття Спеціального рішення власники Облігацій були повідомлені шляхом направлення повідомлення від 21 квітня 2016 року (надалі - Повідомлення-2 від 21 квітня 2016 року). Повідомленням-2 також передбачено, що Спеціальне рішення від 21 квітня 2016 року буде виконане шляхом підписання Третього договору довірчого управління від 22 квітня 2016 року.
37.57 При цьому, у вищевказаних Повідомленнях окремо зазначено, що відповідне звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не набуде чинності до моменту, поки Емітент не призначить довірчим управителем-правонаступником Компанію "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) та поки Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не прийме таке призначення.
37.58 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором (як довірчим управителем), Боржником (як поручителем) та іншими поручителями було підписано Третій договір довірчого управління (засвідчені копії англійської та української версій Третього договору довірчого управління від 22 квітня 2016 року додавались). При цьому, в пункті (В) преамбули Третього додаткового договору довірчого управління, міститься посилання на Спеціальне рішення власників Облігацій, прийняте на зборах власників Облігацій, які відбулися 21 квітня 2016 року, де було прийнято рішення про внесення змін до Договору довірчого управління, зокрема, в частині відсторонення (звільнення) Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (Deutsche Trustee Company Limited) [Кредитор] як довірчого управителя та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) як нового довірчого управителя-правонаступника Кредитора.
37.59 Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що саме посилання в тексті Третього договору довірчого управління на Спеціальне рішення власників Облігацій, зокрема, на прийняття рішення власниками Облігацій про відсторонення Кредитора та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) як нового довірчого управителя-правонаступника Кредитора, не свідчить про набрання чинності Спеціальним рішенням в цій частині, оскільки, як підтверджується пунктом 14.2 Договору довірчого управління та Повідомленням-1/Повідомленням-2, рішення про звільнення довірчого управителя та призначення нового довірчого управителя набуває чинності лише після офіційного призначення Емітентом (або у визначених випадках діючим довірчим управителем) нового довірчого управителя та прийняття такого призначення новим довірчим управителем.
37.60 При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що призначення Емітентом Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) або будь-якої іншої компанії новим довірчим управителем так і не відбулося. Зазначене підтверджується, зокрема, наступним: відсутністю повідомлення Емітента власників Облігацій про офіційне призначення нового довірчого управителя відповідно до пункту 14.1 Договору довірчого управління; незважаючи на те, що підписанням Третього договору довірчого управління було імплементовано певні положення Спеціального рішення, Третій договір довірчого управління жодним чином не надав юридичної сили звільненню довірчого управителя та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) новим довірчим управителем, оскільки Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не була стороною цього договору та, відповідно, не надавала згоди на те, щоби зобов'язання, передбачені Договором довірчого управління, підлягали застосуванню до Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited); листом компаній групи "Deutsche Bank" від 23 березня 2017 року, підписаним, у тому числі, Кредитором, відповідно до якого Кредитор вимагає призначити нового довірчого управителя на виконання Спеціального рішення протягом 10 днів з дня отримання цього листа, в іншому випадку, Кредитор залишає за собою право самостійно призначити нового довірчого управителя у порядку, передбаченому пунктом 14.2 Договору довірчого управління та без шкоди для пункту 8 цього Листа, повідомляє про свій намір скласти повноваження довірчого управителя через 3 місяці з дати цього Листа відповідно до пункту 14.2 Договору довірчого управління; листом Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) від 19 травня 2020 року, в якому Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) підтвердила, що ні Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), ні її дочірні компанії не діють та ніколи не діяли в якості довірчого управителя по відношенню до Облігацій, оскільки призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) довірчим управителем не відбулося.
37.61 За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ні Спеціальне рішення власників Облігацій щодо звільнення Кредитора та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), ні намір Кредитора скласти повноваження довірчого управителя не набули чинності, оскільки протягом 10 днів з дня отримання Листа Емітентом не було призначено нового довірчого управителя, та після спливу 10-денного строку, Кредитором не було реалізоване своє право на самостійне призначення нового довірчого управителя, а, отже, Кредитор, на даний момент, продовжує виконувати повноваження довірчого управителя щодо Облігацій. З огляду на зазначене, у Кредитора як у довірчого управителя щодо Облігацій за Договором довірчого управління наявний достатній обсяг повноважень на представництво інтересів власників Облігацій у межах даної справи про банкрутство ПрАТ "Райз-Максимко".
37.62 При цьому, пунктом 10 Умов випуску Облігацій встановлено, що Довірчий Управитель на свій розсуд може, та якщо цього вимагають в письмовому вигляді Власники принаймні однієї четвертої основної суми Облігацій, що не є погашені на той момент, або якщо цього вимагає Спеціальне Рішення (як воно визначене в Договорі Довірчого Управління), повинен надавати повідомлення Емітенту та Поручителю про те, що такі Облігації є та негайно стають належними до сплати та погашення у вигляді виплати основної суми та нарахованих процентів, якщо настане та триватиме будь-яка з таких подій (кожна з яких в подальшому іменується "Випадок Невиконання Зобов'язань"): (a) Несплата: Емітент або Поручитель не виплачує основну суму або будь-які проценти по будь-якій з Облігацій на дату їх погашення (чи то на заявлену дату погашення, у випадку добровільного погашення, при купівлі, що вимагається, у випадку заяви про зменшення терміну платежу або іншим чином), і така невиплата триває на думку Довірчого Управителя протягом періоду, що становить принаймні 30 робочих днів у випадку виплати процентів.
37.63 Водночас, відповідно до пункту 14 Умов випуску Облігацій, у будь-який момент часу після того, як Облігації стають належними до сплати або погашення, Довірчий Управитель може на свій розсуд та без надання додаткового повідомлення вживати такі заходи, порушувати такі позови або провадження проти Емітента та/або будь-якого Поручителя, які він вважатиме за доцільні з метою примусового виконання в судовому порядку умов Договору Довірчого Управління, Облігацій та/або Договору Поруки (шляхом арбітражного розгляду відповідно до Договору Довірчого Управління або Договору, або в судовому порядку), але він не зобов'язаний вживати такі заходи, порушувати такі позови або провадження, та Довірчий Управитель не зобов'язаний вживати чи не вживати такі заходи, порушувати чи не порушувати такі позови або провадження, якщо (a) він не отримав відповідну інструкцію, що міститься в Спеціальному Рішенні, або якщо від нього цього не вимагають в письмовому вигляді Власники Облігацій, що володіють принаймні однією четвертою частиною основної суми непогашених Облігацій, та (b) якщо йому не відшкодували та/або не надали забезпечення, та/або виплатили авансом суму, що його задовольняє. Жодний Власник Облігації не може ініціювати судовий процес безпосередньо проти Емітента або будь-якого Поручителя, якщо Довірчий Управитель, який прийняв на себе зобов'язання по ініціюванню такого процесу, не робить цього протягом обґрунтованого періоду часу, і таке неініціювання триває.
37.64 Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що невиконання Емітентом зобов'язання щодо погашення Основної суми у Дату погашення (26 березня 2018 року), а також несплата Процентів за Облігаціями протягом більше ніж 30 днів з дня, коли відповідні Проценти мали бути сплачені, є випадками невиконання зобов'язань за Договором довірчого управління і Умовами випуску Облігацій та, відповідно, є підставою для вчинення Кредитором як довірчим управителем в інтересах Власників Облігацій дій, спрямованих на примусове виконання зобов'язань за Договором довірчого управління.
37.65 З урахуванням викладеного, у зв'язку з невиконанням Емітентом своїх зобов'язань за Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління) та Умовами випуску Облігацій, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що зобов'язання щодо повернення Основної суми, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542751758,00 доларів США та зобов'язання щодо сплати Процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 197895746,028 доларів США підлягають виконанню. Внаслідок невиконання Емітентом вказаних платіжних зобов'язань, у Компанії, як Довірчого управителя виникли грошові вимоги до Боржника за Договором поруки з огляду н нижченаведене.
37.66 З метою забезпечення виконання зобов'язань Емітента за Договором довірчого управління, між Кредитором як Довірчим управителем, Боржником як поручителем та іншими поручителями було укладено Договір поруки (з урахуванням Першого додаткового договору поруки та Другого додаткового договору поруки).
37.67 Відповідно до пункту 3.1 Умов випуску кожним із Початкових Поручителів на підставі Договору Поруки надається безвідклична та безумовна порука на солідарній основі у максимальному обсязі, дозволеному за законом, щодо належної сплати всіх коштів, належних до сплати Емітентом за Облігаціями та Договором Довірчого Управління (надалі за текстом - "Порука"). Для цілей законодавства України Порука означає поруку.
37.68 Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки у межах, в яких це прямо не заборонено будь-яким застосовним правом, кожний Первинний Поручитель солідарно, і безумовно та безвідклично погоджується з іншими Поручителями, що, якщо Емітент (і) не сплатить будь-яку суму, яка підлягає сплаті Емітентом відповідно до Договору Довірчого Управління або Облігацій до часу та на дату, визначену для такого платежу (незалежно від того, чи на первинну дату платежу, у зв'язку прискоренням або іншим чином) та (іі) не виконає та не дотримається кожного положення Договору Довірчого Управління, Умов та Облігацій, яке повинно бути ним виконано або дотримано (без впливу на характер зобов'язань Емітента), Первинні Поручителі, на солідарній основі, мають сплатити відповідну суму Довірчому Управителю або у порядку, визначеному Довірчим Управителем, у доларах США коштами, які у той день є доступними (або, якщо це стосується сум, які належать до сплати стосовно винагороди та відшкодування Довірчого Управителя, у Лондоні у фунтах стерлінгів коштами, які є негайно доступними), до кінця робочого дня у відповідну дату у місті, в якому платіж повинен бути таким чином здійснений, та/або виконати та дотриматися таких положень.
37.69 Пунктом 3 Договору поруки встановлено, що у відносинах між Первинними Поручителями та Довірчим Управителем, та Власниками Облігацій, але без впливу на зобов'язання Емітента, Первинні Поручителі солідарно беруть на себе зобов'язання за цією Статтею так, ніби вони були єдиними основними боржниками, а не лише поручителями.
37.70 Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що належне та своєчасне виконання платіжних зобов'язань Емітента щодо повернення Основної суми та сплати Процентів, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, забезпечене порукою поручителів, зокрема Боржником, відповідно до Договору поруки (з урахуванням Першого додаткового договору поруки та Другого додаткового договору поруки).
37.71 При цьому, з пункту 2.1 Договору поруки слідує, що зобов'язання поручителів (в тому числі Боржника) за Договором поруки виникають негайно з моменту невиконання будь-якого платіжного зобов'язання Емітентом.
37.72 Обов'язок поручителів за Договором поруки є солідарним, а тому Кредитор має право вимагати виконання будь-якого простроченого платіжного зобов'язання за Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій як від всіх поручителів разом, так і від будь-якого з поручителів (включаючи Боржника) окремо.
37.73 Згідно з пунктом 16.1 Договору поруки (аналогічне за змістом положення також передбачено пунктом 3.4 Умов випуску) порука припиняється: (a) у випадку, якщо Поручитель відчужується у спосіб, який є дозволеним Умовами Облігацій (за умови, що, у будь-якому випадку, відчуження не здійснюється на користь Емітента або Обмеженої Дочірньої Компанії), та надходження від такого відчуження застосовуватимуться для цілей, дозволених Умовами Облігацій; (b) коли Емітент визначає Поручителя Необмеженою Дочірньою Компанією відповідно до Умови 5.11 (Призначення Необмежених та Обмежених Дочірніх Компаній); або (c) після погашення Облігацій у повному обсязі, та після укладання договору про звільнення від зобов'язань до Індивідуального Договору Поруки або Договору про Звільнення від Зобов'язань щодо цього Договору Поруки Довірчим Управителем, Емітентом та відповідним Поручителем.
37.74 Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскільки строк погашення Облігацій настав, а між Емітентом, Кредитором та Боржником не укладалось договору про звільнення Боржника від зобов'язань за Договором поруки, порука Боржника за Договором поруки є чинною. Беручи до уваги той факт, що зобов'язання щодо повернення Основної суми, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542 751 758,00 доларів США та зобов'язання щодо сплати Процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 197 895 746,028 доларів США Емітентом не виконані, а порука Боржника є чинною, суди дійшли висновку про обґрунтованість та правомірність грошових вимог Компанії до Боржника.
37.75 Водночас, суди попередніх інстанцій вважали хибними твердження Боржника про відсутність у нього зобов'язань перед Компанією, як у поручителя через відсутність вимоги до нього.
37.76 Так, статтею 11 Договору поруки встановлено, що з метою надання Поручителям можливості здійснити їх платіжні зобов'язання відповідно до цього Договору поруки, Емітент, одразу після невиконання ним зобов'язання щодо платежу відповідно до Договору довірчого управління або Облігацій, письмово повідомляє про це Поручителів, зазначаючи суму, яка повинна бути сплачена, надсилаючи копію Довірчому Управителю, після чого Довірчий Управитель надає реквізити банківського рахунку, на який платіж повинен бути здійснений.
37.77 З аналізу наведеного положення Договору поруки суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Емітент, у випадку невиконання ним платіжного зобов'язання за Договором довірчого управління або Облігаціями, надсилає Поручителям повідомлення, водночас, метою такого повідомлення є надання можливості поручителям (зокрема, Боржнику) здійснити їх платіжні зобов'язання. При цьому, положення цієї статті жодним чином не вказує на те, що платіжні зобов'язання поручителів, зокрема, Боржника виникають саме з моменту отримання повідомлення від Емітента. Саме на Емітента, а не на Довірчого управителя, був покладений обов'язок повідомлення поручителів про неможливість виконання грошових зобов'язань та саме розмір таких грошових зобов'язань, а тому неповідомлення Емітентом поручителів не стоїть у прямій залежності із неможливістю Довірчого управителя реалізувати своє право у примусовому порядку (судовому порядку) на захист прав Власників облігацій на отримання грошових коштів за Облігаціями.
37.78 Крім того, відповідно до пункту 3.1 Умов випуску Облігацій кожним із Початкових Поручителів на підставі Договору Поруки надається безвідклична та безумовна порука на солідарній основі у максимальному обсязі, дозволеному за законом, щодо належної сплати всіх коштів, належних до сплати Емітентом за Облігаціями та Договором Довірчого Управління.
37.79 Пунктом 3 Договору поруки встановлено, що у відносинах між Первинними Поручителями та Довірчим Управителем, та Власниками Облігацій, але без впливу на зобов'язання Емітента, Первинні Поручителі солідарно беруть на себе зобов'язання за цією Статтею так, ніби вони були єдиними основними боржниками, а не лише поручителями.
37.80 Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається зі змісту наведених положень Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки, платіжні зобов'язання поручителів (в тому числі Боржника) виникають негайно з моменту невиконання будь-якого такого платіжного зобов'язання Емітентом.
37.81 Стосовно доводів Боржника щодо відсутності належних доказів на підтвердження наявності грошових вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що вони спростовуються долученими до матеріалів справи документами, зокрема:
1) витягом з [легалізованого] проспекту Облігацій від 25 березня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
2) витягом з [легалізованого] проспекту Облігацій від 16 травня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
3) витягом з [легалізованого] проспекту Облігацій від 28 червня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
4) засвідченою копією [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
5) засвідченою копією [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
6) засвідченою копією [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
7) засвідченою копією [легалізованої] англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;
8) засвідченою копією української версії Першого додаткового договору довірчого управління від 17 травня 2013 року;
9) засвідченою копією української версії Другого додаткового договору довірчого управління від 28 червня 2013 року.
38. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
39. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
40. Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
41. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
42. При цьому, аргументи скаржника (пункти 23.1, 23.2, 23.3 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
43. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 23.1, 23.2, 23.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
44. Аргументи скаржника (пункт 23.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
44.1 Договір позики вважається основною підставою виникнення позикових відносин. Відносини позики регулюються положеннями Цивільного кодексу України та іншими актами цивільного законодавства.
44.2 Поняття договору позики визначено статтею 1046 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
44.3 Із аналізу зазначеної статті вбачається, що за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. А сам договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
44.4 При цьому, обов'язки за договором позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Так, отримавши у власність передані позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник стає зобов'язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
44.5 Згідно частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
44.6 Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
44.7 Із частини першої статті 1047 Цивільного кодексу України убачається те, що у разі, коли стороною, яка надає грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками (позикодавцем) є юридична особа, то договір позики повинен укладатись у письмовій формі.
44.8 При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина перша статті 207 Цивільного кодексу України).
44.9 Частина друга статті 1047 Цивільного кодексу України визначає, що факт укладення договору позики може підтверджуватись розпискою позичальника або іншим документом, яким посвідчується передання позичальнику позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
44.10 Стаття 177 Цивільного кодексу України зазначає, що цінні папери наряду з грошима відносять до речей як об'єктів цивільного права.
44.11 У статті 194 Цивільного кодексу України міститься визначення поняття цінного паперу. Так, відповідно до зазначеної норми, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
44.12 Пунктом 2 частини першої статті 195 Цивільного кодексу України визначено, що в Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів, зокрема, боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.
44.13 Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулюються Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок".
44.14 Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
44.15 Із аналізу зазначених норм Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вбачається, що відносинам, які виникають при обігу цінних паперів, зокрема, облігацій, притаманні властивості правовідносин позики, а саме: 1) передача однією стороною (власником (першим власником) облігацій) іншій стороні (емітенту) грошових коштів; 2) обов'язок сторони, яка одержала грошові кошти (емітента) повернути стороні, яка надала такі грошові кошти (власникові (першому власникові) облігацій) таку ж суму грошових коштів (вартість облігацій) та сплатити дохід за такими облігаціями.
44.16 При цьому приписи пункту 2 частини першої статті 195 Цивільного кодексу України та норми Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" констатують, що облігація, як цінний папір, є документом, який посвідчує (підтверджує) відносини позики між власником облігації та емітентом.
44.17 Отже, на відносини, які виникають при емісії облігацій, поширюються загальні правила позики, однак, з урахуванням особливостей таких відносин.
44.18 Тому, до таких правовідносин, які склались між сторонами спору, повинні застосовуватись загальні правила позики, зокрема, які визначені у параграфі 1 Глави 71 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей відносин, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів.
44.19 Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 910/10553/18.
44.20 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 викладено висновок про застосування норм права про те, що припис абз. 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
44.21 Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, а саме у пунктах 121-124 вказаної постанови зазначено наступне:
- У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом.
- Відповідно до пункту 6.2 договору про відкриття кредитної лінії № 119 та аналогічного пункту у договорі № 120 нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цих договорів із розрахунку 360 днів у році, їх нарахування починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
- Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
- Підстав для неврахування зазначеного, що стало наслідком узгодження сторонами договірних умов, не вбачається, про що судами зроблено правомірний висновок.
44.22 Тобто, у справі № 910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду визнала правомірним нарахування процентів за користування кредитом по день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
44.23 Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20) перевірявся на відповідність Конституції України припис першого речення частини першої статті 1050 Цивільного Кодексу України, згідно з яким якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Під час перевірки на відповідність Конституції України припису першого речення частини першої статті 1050 Цивільного Кодексу України, в наведеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що приписи частини другої статті 625, першого речення частини першої статті 1050 Кодексу та частини першої статті 1048 Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
44.24 Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
44.25 З огляду на викладене, помилковим є посилання скаржника на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, з огляду на ухвалення 18.01.2022 Великою Палатою Верховного Суду наведеної вище постанови у справі № 910/17048/17.
45. Аргументи скаржника щодо грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів (пункт 22.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
45.1 Статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
45.2 Відповідно до положень частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
45.3 Аналіз норм статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
45.4 Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/866/20
45.5 Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18. Судова колегія при цьому відзначає, що правове регулювання спірних правовідносин за статтями 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII є ідентичним правовому регулюванню порядку звернення конкурсних кредиторів із заявою з вимогами до боржника та їх розгляду за статтями 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
46. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
48. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі ПрАТ "Райз-Максимко" щодо грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів та Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед", не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній частині.
49. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
50. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
51. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції, в частині розгляду грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів та Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед" таким вимогам закону відповідають.
52. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
53. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови, в частині розгляду грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів та Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед", були дотримані.
54. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції, в частині розгляду грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів та Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед", немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги в цій частині покладається на скаржника.
55. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення, в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 910/638/20, підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат за подачу касаційних скарг в цій частині, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ВИХ. №0000606/25488-22 від 22.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині відмови у визнанні Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" грошових вимог в розмірі 822 039 709,04 грн у справі № 910/638/20 задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" від 01.08.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 910/638/20 задовольнити частково.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 910/638/20 скасувати.
4. Справу № 910/638/20 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
5. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" від 01.08.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині розгляду грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів на суму 1 673 958 182,24 грн та Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед" на суму 18 773 272 970,40 грн у справі № 910/638/20 залишити без задоволення.
6. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 в частині грошових вимог Експортно-імпортного Банку Сполучених Штатів на суму 1 673 958 182,24 грн та Компанії "Дойче Трасті Компані Лімітед" на суму 18 773 272 970,40 грн у справі № 910/638/20 залишити без змін.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
В. І. Картере