вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" листопада 2022 р. м. Рівне Справа № 918/801/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І. Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК - Домашній текстиль" (вул. Сортувальна,2, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 38192655) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська,3, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 05425046) про стягнення заборгованості в сумі 1053360,26 грн.
за участю представників сторін:
від відповідача - Бондаренко О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енерногенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач), в якій просить стягнути заборгованість в сумі 1 053 360,26 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній текстиль» - Постачальник та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» - Замовник укладено договір поставки № 63-122-01-21-11660), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність «Замовника» продукцію, а «Замовник», в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору). ТОВ «ТК-Домашній текстиль» повністю виконало умови Договору та поставило товари Відповідачу на загальну суму 888677,34 грн. В порушення умов Договору, Відповідач не розрахувався за отриманий Товар у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем, яка станом на день подання позовної заяви не сплачена та складала 888 677,34 грн.
Згідно заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 27.10.2022 року сума основного боргу складає 676 232,40 грн.
20.10.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній визнає заявлені вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті поставленої продукції по договору № 53-122-01-21-11660 від 31.12.2021 року, у розмірі 888 677,34 грн.
Суд приймає заяву відповідача про визнання позову, оскільки остання відповідає вимогам ст.ст.46, 170 ГПК України. Відповідач просив суд в порядку ст.130 ГПК України повернути Позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого Позивачем при поданні позову.
Відповідач просив суд забезпечити участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції пожа межами приміщення суду. Ухвалою суду від 20.10.2022 року клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції пожа межами приміщення суду задоволено.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
26.10.2022 року на адресу суду від відповідача надійшли клопотання, в яких останній повідомляє про часткове погашення заборгованості в розмірі 1 117,44 грн., згідно платіжного доручення №12509 від 18.10.2022, в розмірі 1336,80 грн., згідно платіжного доручення №12511 від 18.10.2022, в розмірі 28 026,00 грн. та згідно платіжного доручення №12510 від 18.10.2022.
28.10.2022 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на "26" жовтня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.10.2022 року задоволено клопотання представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу " Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.10.2022 року оголошено перерву в судовому засіданні до « 01» листопада 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.10.2022 року задоволено клопотання представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу " Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Протокольною ухвалою суду від 01.11.2022 року прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим суд здійснює розгляд даної справи з врахуванням зменшення позовних вимог, а саме 1 053 360 , 26 грн з яких : 676 232,40 грн - основний борг, 117 759,88 грн - інфляційні втрати, 14 974, 22 грн - 3% річних, 182 186,36 грн - пеня, 62 207,40 штраф.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на « 08» листопада 2022 року.
07 листопада 2022 року від позивача надійшла інформаційна довідка про стан заборгованості відповідача перед позивачем та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
08 листопада 2022 року від відповідача надійшла інформаційна довідка про стан заборгованості відповідача перед позивачем.
Заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
31.12.2021 року між Державним підприємством "Національна атомна компанія "Енергоатом" (далі - замовник) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" (далі - постачальник) укладено Договір поставки № 63-122-01-21-11660 (далі - Договір) (а.с.8-12).
Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).
Предметом поставки по даному договору є продукція: 39510000-0 Домашній текстиль, яка передбачена специфікацією № 1 до даного Договору (п.1.2 Договору).
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору. Згідно п. 1.4 місцем виконання даного Договору є місто Вараш Рівненської області.
Відповідно до п. 2 Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 740 564,45 грн, крім того ПДВ 148112,89 грн. Загальна сума договору (вартість продукції) становить 888677,34 грн. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство» ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно Інкотермс-2010.
Згідно п.3 Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником в строк по 22.04.2022 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010». Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство ДП «НАЕК «Енергоатом». При поставці продукції сторони керуються діючим законодавством та даним Договором. Кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного Договору (п.4.1 Договору).
Розділ 6 Договору регулює порядок проведення розрахунків, згідно з яким оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної у ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Відповідно до п. 8.4 Договору датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.
Розділом 9 Договору сторони передбачили відповідальність, зокрема:
п. 9.1. У випадку порушення строків поставки Постачальник зобов'язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції.
Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань по Договору.
Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку порушення строків оплати «Замовник» зобов'язується сплатити «Постачальнику» пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати, за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення оплати понад тридцять діб, «Замовник» додатково сплачує «Постачальнику» штраф у розмірі 7% від суми договору.
Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1- та 9.2. даного договору становить 3 (три) роки.
Пунктом 9.3. Договору сторонами погоджено, що усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.
Згідно п. 9.4. Договору, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов'язковим.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2022 року.
Зазначений договір з додатками №1 та №2 (специфікація №1 та технічна специфікація) підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 888677,34 грн., що підтверджується видатковою накладною №522 від 09.02.2022 року на суму 888 677,34 грн. (а.с.20-21).
На підставі п. 6.1 Договору замовником оформлено ярлики на придатну продукцію №1-1-14 від 17.02.2022 року. (а.с. 18-19).
Відтак, враховуючи умови Договору, судом встановлено, що у відповідача виник обов'язок з оплати за поставлену продукцію у розмірі 888677,34 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не оплатив поставлену продукцію у строк, який настав, позивач звернувся до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" із претензією вих. №101 від 03.05.2022 року про оплату основного боргу за Договором у розмірі 888 677,34 грн. (а.с. 22 - 24).
Відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію вих. №8088/001-юр від 08.06.2022 року, де зазначає, що ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» не відмовляється від зобов'язань здійснити оплату за поставлену продукцію та робить все можливе для забезпечення проведення розрахунків з постачальниками товарів, робіт та послуг. Запевняють, що оплата за поставлену продукцію буде здійснена в обов'язковому порядку (а.с.25).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи відповідачем після порушення провадження у даній справі здійснено часткову оплату заборгованості, а саме 212 444,94 грн що підтверджується залученими до матеріалів справи доказами. (заява про зменшення розміру позовних вимог № 707 від 27.10.2022 року а.с.118).
Таким чином, сума основного боргу за Договором складає 676 232,40 грн яку позивач просить суд задовольнити в повному обсязі.
Норми права, що підлягають до застосування, мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отримання відповідачем продукції за №522 від 09.02.2022 року на суму 888 677,34 грн. без заперечень на склад, свідчить про вчинення відповідачем дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції поставки та прийняття продукції саме на виконання договірних зобов'язань за Договором поставки № № 63-122-01-21-11660 від 31.12.2021 року.
Також як свідчать матеріали справи, замовник (покупець, відповідач) не відмовився прийняти товар, заперечень щодо ціни, кількості, якості чи комплектності товару не має.
Окрім того, відповідач визнав позов в частині основного боргу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 ЦК України та ст. 179 ГК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом вище, строк оплати отриманого відповідачем товару є таким що настав та, відповідно, і обов'язок покупця оплатити отриманий товар.
Однак, матеріали справи не містять доказів виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті отриманого товару за вказаними вище договором в повному обсязі.
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 676 232,40 грн, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та підлягає до задоволення.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14 974,22 грн, інфляційні збільшення в розмірі 117 759,88 грн, пені у розмірі 0,1% за несвоєчасне виконання зобов'язаннь на суму 182 186,36 грн та 7% штрафу від суми договору на суму 62 207,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог закону. Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14 974,22 грн та інфляційні збільшення в розмірі 117 759,88 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю. Крім того, як зазначено судом вище по тексту п. 9.1. Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов'язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань по Договору.
Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку порушення строків оплати «Замовник» зобов'язується сплатити «Постачальнику» пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати, за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення оплати понад тридцять діб, «Замовник» додатково сплачує «Постачальнику» штраф у розмірі 7% від суми договору.
Таким чином, заявлені 182186,36 грн. пені та 62207,40 грн. штрафу є також обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до пункту 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд на підставі ст. 130 ГПК України зменшити розмір судового збору на 50 відсотків та повернення такої суми для позивача з державного бюджету України.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, вбачається, що умовою для зменшення розміру сплаченого судового збору, є визнання позову відповідачем. Відтак, суд покладає сплачений позивачем судовий збір в розмірі (50%) 7 900,20 грн на ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС".
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська,3, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК - Домашній текстиль" (вул. Сортувальна,2, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 38192655) 1 053 360 , 26 грн з яких : 676 232,40 грн - основний борг, 117 759,88 грн - інфляційні втрати, 14 974, 22 грн - 3% річних, 182 186,36 грн - пеня, 62 207,40 штраф та 7 900,20 грн судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК - Домашній текстиль" (вул. Сортувальна,2, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 38192655) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 7 900,20 грн, сплачений за платіжними дорученнями № 4307 від 22.09.2022 року на загальну суму 18200,57 грн. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2022 року.
Суддя Н.Церковна