вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
09.11.2022 Справа № 917/800/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В., розглянувши справу № 917/800/22
за позовною заявою Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ", вул. Ю. Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119
до відповідача фізичної особи - підприємця Вижги Ірини В'ячеславівни, АДРЕСА_1
про стягнення 508 932,84 грн. заборгованості
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Полтавської області 26.07.2022 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" до відповідача фізичної особи - підприємця Вижги Ірини В'ячеславівни про стягнення 508 932,84 грн заборгованості, в тому числі: 346 311,22 грн простроченої заборгованості за основним зобов'язанням; 56,10 грн простроченої заборгованості за процентами; 139 897,00 грн простроченої заборгованості за комісією з обслуговування кредиту; 17 958,84 грн інфляційних втрат; 4709,68 грн 3% річних.
В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору № SME/BC/01-45 від 29.09.2020.
Ухвалою від 27.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/800/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень, а також строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив.
01.08.2022 суд направив копії вказаної ухвали на відомі електронні адреси сторін.
Копія ухвали суду від 27.07.2022, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача (вул. Манагарова, 8, кв. 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39625), яка відповідає адресі, вказаній у ЄДРЮОФОПГФ, повернулася до суду не врученою 26.10.2022 з відміткою у довідці Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 27.07.2022 є 18.10.2022.
Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
29 вересня 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (надалі - Банк/Позивач) та фізичною особою - підприємцем Вижгою Іриною В'ячеславівною (надалі - Позичальник/Відповідач) укладено кредитний договір № SМЕ/ВС/01-45 (надалі - Кредитний договір; а. с. 5-8).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в розмірі 370 000,00 грн на цілі, зазначені у пункті 1.4. цього Договору, а саме: на поповнення обігових коштів, рефінансування кредитної заборгованості, - а Позичальник в свою чергу зобов'язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, комісії та інші платежі, передбачені цим Договором, використати Кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором.
Згідно п. 1.2. Кредитного договору, розмір процентів за користування Кредитом складає 0,01% процентів річних. Додатково Позичальник щомісяця сплачує на користь Банку комісію за супроводження Кредиту в розмірі 1,99 % від суми Кредиту, зазначеної в п. 1.1 Договору.
Пунктом 1.3. Кредитного Договору визначено, що Позичальник зобов'язаний повернути кредит Банку 15 вересня 2023 року. Сторони дійшли згоди встановити графік повернення Кредиту та сплати інших платежів, що наведений у Додатку № 1 до цього Договору.
У пункті 4.2. Кредитного договору вказано, що кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього Договору шляхом перерахування з рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок Позичальника, зазначеним у пункті 11.2 цього Договору.
Пунктом 5.1. Кредитного Договору передбачено, що проценти нараховуються щомісяця на суму Кредиту, що фактично надана Позичальнику і не повернена Банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання Кредиту враховується, а день повернення Кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Комісія за супроводження Кредиту нараховується щомісяця на суму Кредиту, зазначену в п. 1.1. Договору.
Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору проценти та комісії, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані.
Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення Кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення Кредиту.
Позичальник мас право сплатити комісію за супроводження Кредиту за весь строк користування Кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому у разі дострокового часткового або повного погашення Кредиту комісія за супроводження Кредиту не підлягає поверненню.
Пунктом 6.8. Кредитного договору, передбачено, що протягом усього строку дії цього Договору починаючи з 01.10.2020 року Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження на всі поточні рахунки, відкриті в Банку відповідно до наступних умов: щомісячних загальних надходжень на поточні рахунки Позичальника, які відкриті у Банку, в сумі не менше ніж 20 000,00 грн.
У пункті п. 9.6. Кредитного договору зазначено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження Кредиту і виконання усіх інших зобов'язань Позичальника за цим Договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей Договір у випадку суттєвого порушення Позичальником цього Договору.
Згідно п. 9.5. Кредитного договору, суттєвим порушенням Позичальником цього Договору вважається будь-яка з наступних обставин:
- повне або часткове неповернення кредиту у строки, визначені п. 1.3. цього Договору;
- повне або часткове прострочення сплати платежу за Кредитом у визначені графіком повернення Кредиту строки, якщо таке прострочення складає 10 і більше календарних днів;
- несплата або часткова несплата будь-якого зі штрафів, передбачених п. 9.2. цього Договору, протягом 20 і більше календарних днів із дня одержання Позичальником повідомлення Банку про накладення такого штрафу;
- нецільове використання Позичальником Кредиту або його частини; недостовірність будь-яких з гарантій, наданих Позичальником Банку згідно з п. 3.1. цього Договору.
29.09.2020 позичальник ФОП Вижга Ірина В'ячеславівна отримала від AT «Банк Інвестицій та Заощаджень» кредитні кошти в сумі 370 000,00 грн на розрахунковий рахунок для поповнення обігових коштів, що підтверджується меморіальним ордером № 3339942 від 29.09.2020 (а. с. 10).
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.
У додатку № 1 до Кредитного договору сторони погодили графік повернення кредиту.
Відповідно до графіку повернення грошових коштів, відповідач за період з 15.10.2020 по 15.09.2023 повинен був сплатити позивачу загальну суму 635 123,55 грн, в тому числі 370 000,00 грн заборгованості за кредитом, 265 068,00 грн комісії за супроводження кредиту та 55,55 грн процентів.
Позивач стверджує, що відповідач виконав свої договірні зобов'язання не в повному обсязі, сплатив заборгованість лише в сумі 45 783,84 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 17-20) та випискою по особових рахунках позичальника з 29.09.2020 по 14.07.2022 (а. с. 11-12). Також всі виписки по особових рахунках позичальника позивач надав суду у електронному вигляді на цифровому носії, а саме записані на оптичному диску CD-R та підписані Кваліфікованим електронним цифровим підписом Голови Правління AT «Банк Інвестицій та Заощаджень» Зінніковим В.О. у відповідності до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Сума повернутого Позичальником тіла кредиту складає 23 668,62 грн; сума повернутої комісії за кредитом складає 22 089,00 грн; сума повернутих відсотків за кредитом складає 6,22 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за основним зобов'язанням складає 346 311,22 грн, заборгованість за процентами - 56,10 грн, заборгованість за комісією - 139 897,00 грн.
У зв'язку із порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань, 29.10.2021 позивачем направлено відповідачу вимогу за вих. № 01-9/02/3182-БТ від 27.10.2021 про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором № SМЕ/ВС/01-45 від 29.09.2020, що підтверджується копіями опису, чеку та поштової накладної про відправку (а. с. 14-16).
Не зважаючи на направлення вимоги про виконання зобов'язання, відповідач не виконав вимог позивача та не погасив заборгованість по Кредитному договору.
У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період прострочення з грудня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 17 958,84 грн, 3% річних від простроченої суми кредиту за період з 16.10.2020 по 23.02.2022 у розмірі 2933,45 грн, 3% річних від простроченої суми нарахованої комісії за період з 16.10.2020 по 23.02.2022 у розмірі 1 776,23 грн.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 346 311,22 грн простроченої заборгованості за основним зобов'язанням, 56,10 грн простроченої заборгованості за процентами, 139 897,00 грн простроченої заборгованості за комісією з обслуговування кредиту, 17 958,84 грн інфляційних втрат та 4709,68 грн 3% річних.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію кредитного Договору № SME/BC/01-45 від 29.09.2020 та Додатку № 1 до нього; копію меморіального ордеру від 29.09.2022; виписку по рахунках позичальника ФОП Вижги І.В.; копія паспорту та ідентифікаційного коду відповідача; копію вимоги № 01-9/02/3182-БТ від 27.10.2021; копії опису, чеку та накладної Укрпошти від 28.10.2021; рахунок заборгованості за кредитним договором № SME/BC/01-45 від 29.09.2020; роздруківку анкети з інформаційної системи «Youcontrol» щодо ФОП Вижги І.В.; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача; копію витягу зі статуту позивача; оптичний диск CD-R з виписками по особових рахунках відповідача.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Матеріалами справи (виписка з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в сумі 370 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок повернути кредит та сплатити проценти і комісію у визначених договором розмірах.
Згідно додатку № 1 до Кредитного договору, відповідач мав сплачувати заборгованість за кредитом частинами, згідно встановленого графіку.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що позивач надсилав відповідачу лист-вимогу № 01-9/02/3182-БТ від 27.10.2021, у якій вимагав від відповідача негайно, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги достроково виконати зобов'язання та погасити заборгованість по Договору у розмірі 427 335,45 грн, в тому числі: 236 388,36 грн заборгованості за основним зобов'язанням; 109 922,36 грн простроченої заборгованості за основним зобов'язанням; 73 630,00 грн простроченої комісії; 7363,00 грн строкової комісії; 28,86 грн простроченої заборгованості за процентами та 2,37 грн строкових процентів.
Відповідно до укладеного графіку, на момент звернення позивачем з вимогою до відповідача 27.10.2021, відповідач повинен був сплатити позивачу 229 361,10 грн. заборгованості за кредитом, 95 719,00 грн комісії та 30,96 грн процентів. Проте, з наданої виписки по рахунку відповідача вбачається, що на вказану дату відповідачем було сплачено лише 23 688,62 грн суми кредиту, 6,22 грн процентів та 22089,00 грн комісії. При цьому, останнє погашення суми кредиту відбулося 24.12.2020. Тобто, протягом 2021 року відповідач не вносив жодних платежів по Кредитному договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім цього, п. 9.6. Кредитного договору сторони погодили, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження Кредиту і виконання усіх інших зобов'язань Позичальника за цим Договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей Договір у випадку суттєвого порушення Позичальником цього Договору.
Згідно п. 9.5. Кредитного договору, суттєвим порушенням Позичальником цього Договору, крім іншого, вважається повне або часткове неповернення кредиту у строки, визначені п. 1.3. цього Договору та повне або часткове прострочення сплати платежу за Кредитом у визначені графіком повернення Кредиту строки, якщо таке прострочення складає 10 і більше календарних днів.
Враховуючи зазначене, позивач правомірно виставив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язань по Кредитному договору.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 346 311,22 грн простроченої заборгованості за основним зобов'язанням; 56,10 грн простроченої заборгованості за процентами та 139 897,00 грн простроченої заборгованості за комісією з обслуговування кредиту є обґрунтованими.
Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення виконання зобов'язань з грудня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 17 958,84 грн, 3% річних від простроченої суми кредиту за період з 16.10.2020 по 23.02.2022 у розмірі 2933,45 грн та 3% річних від простроченої суми нарахованої комісії за період з 16.10.2020 по 23.02.2022 у розмірі 1 776,23 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх правильність. Перевірка правильності розрахунку 3% річних здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на інформаційному порталі https://ips.ligazakon.net/calculator/.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 958,84 грн інфляційних втрат та 4709,68 грн 3% річних є обгрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина четверта статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як останній кредитних коштів у повному обсязі не повернув, не сплатив заборгованості по процентах та комісії, тверджень позивача не спростував, відзиву на позов суду не надав, хоча був належним чином повідомлений судом про розгляд справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" про стягнення з відповідача фізичної особи - підприємця Вижги Ірини В'ячеславівни 346 311,22 грн простроченої заборгованості за основним зобов'язанням, 56,10 грн простроченої заборгованості за процентами, 139 897,00 грн простроченої заборгованості за комісією з обслуговування кредиту, 17 958,84 грн інфляційних втрат та 4709,68 грн 3% річних є законними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Вижги Ірини В'ячеславівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (вул. Ю. Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 33695095) 346 311 грн 22 коп. простроченої заборгованості за основним зобов'язанням, 56 грн 10 коп. простроченої заборгованості за процентами, 139 897 грн 00 коп. простроченої заборгованості за комісією з обслуговування кредиту, 17 958 грн 84 коп. інфляційних втрат, 4709 грн 68 коп. 3% річних, 7633 грн 99 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
Повне рішення складено 09.11.2022.
Суддя О.М. Тимощенко
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).