ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 листопада 2022 року м. Київ № 640/14752/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування звукозаписувальним технічним засобом адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб
доШевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення Постанови про накладення штрафу від 16.08.2022 ВП № 67851308, відповідно до якої на уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРІІОУ 19017842) накладено штраф в розмір 10 200,00 гривень;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 16.08.2022 ВП № 67851308, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до якої на уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) накладено штраф в розмір 10 200,00 гривень.
Адміністративний позов обґрунтовано протиправним винесенням відповідачем постанови про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання рішення суду у справі №456/1582/19, оскільки у боржника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» розпочато процедуру ліквідації, що є поважною причиною невиконання виконавчого документу у спосіб та у порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
В свою чергу, державним виконавцем проігноровано процедуру прийняття та задоволення вимог кредиторів банку, що визначені статтями 45, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», чим порушено законні права та інтереси ПАТ «ВіЕйБі Банк» винесенням оскаржуваної постанови.
Крім того, позивач вважає, що виконавчий лист мав бути повернутим державним виконавцем стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 26.10.2022 року. Витребувано у Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копії матеріалів виконавчого провадження ВП №67851308.
Через систему "Електронний суд" 06.10.2022 року від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли електронні копії матеріалів виконавчого провадження.
У судове засідання 30.09.2021 року належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи сторонами участь уповноважених представників не забезпечено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2022 року подані копії матеріалів виконавчого провадження 06.10.2022 року через систему «Електронний суд» повернуто заявнику без розгляду. Витребувано повторно у Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копії матеріалів виконавчого провадження ВП №67851308 (у паперовому виді), які зобов'язано подати до канцелярії суду до 02.11.2022 року. Наступне судове засідання призначено на 03.11.2022 року.
Через канцелярію суду 01.11.2022 року відповідачем подані копії матеріалів виконавчого провадження №67851308.
Разом з тим, правом на подання відзиву відповідач не скористався.
У судове засідання 03.11.2022 року прибув представник позивача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідачем участь уповноваженого представника не забезпечено.
Судом заслухано вступне слово представника позивача, досліджено докази, наявні у матеріалах справи, та оголошено перерву у судовому засіданні до 09.11.2022 року для складання повного судового рішення за результатами розгляду справи відповідно до встановленого частиною першою статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
У судове засідання 09.11.2022 року на проголошення повного рішення суду сторони не прибули.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із частиною першою статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Частиною четвертою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Стрийським міськрайонним судом Львівської області 07.09.2021 року видано виконавчий лист №456/1582/19, згідно з яким зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлені відповідно до вимог Положення №3711 зміни до реєстру акцептованих кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640,39 грн., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.10.2015 по справі №456/2433/15-ц до четвертої черги (далі також - виконавчий лист).
Відповідно до змісту виконавчого листа: стягувачем визначено ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), боржником - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 21708016).
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.12.2021 року у справі №456/1582/19 виправлено помилку у виконавчому листі, вказавши вірний ЄДРПОУ боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» 19017842, замість ЄДРПОУ 21708016.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлушенко Г.О. від 13.12.2021 року відкрито виконавче провадження №67851308 з метою примусового виконання виконавчого листа. Пунктом 2 резолютивної частини цієї постанови встановлено боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду.
17.01.2022 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб до Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/1582/19 подано скаргу про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 13.12.2021 року про відкриття виконавчого провадження №67851308.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2022 року у справі №456/1582/19 у задоволенні скарги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб відмовлено.
В свою чергу, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 05.09.2022 року у справі №456/1582/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2022 року. Зокрема, ухвалою Верховного Суду від 18.10.2022 року у справі №456/1582/19 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» - адвоката Сидоренко Юлії Анатоліївни на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, відмовлено.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.06.2022 року в межах виконавчого провадження №67851308 накладено штраф на боржника за невиконання рішення суду у розмірі 5 100,00 грн.
ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб до Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/820/19 подано скаргу про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 24.06.2022 року про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн., винесену у виконавчому провадженні №67851308.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2022 року у справі №456/820/19 відмовлено у відкритті провадження у справі за вищевказаною скаргою.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2022 року в межах виконавчого провадження №67851308 накладено штраф на боржника за невиконання рішення суду у розмірі 10 200,00 грн. з підстав відсутності станом на 16.08.2022 року підтвердження виконання рішення суду від боржника на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Зокрема, постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2022 року виконавче провадження №67851308 закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 , статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», та на підставі частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» начальнику Шевченківського УП ГУ НП України в м. Києві надіслано Повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
З Єдиного державного реєстру судових рішень та комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що 26.09.2022 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 24.06.2022 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн., винесену у виконавчому провадженні №67851308.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 року у справі №640/16154/22 відкрито провадження у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» з ринку до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 24.06.2022 ВП№67851308, відповідно до якої на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» накладено штраф в розмірі 5 100,00 гривень. Призначено судове засідання на 01.12.2022 року.
Таким чином, станом на день розгляду справи №640/14752/22 справу №640/16154/22, предметом якої є накладення штрафу на позивача вперше, не розглянуто по суті.
Клопотання про зупинення провадження у справі №640/14752/22 від сторін суду не надходило, зокрема, судом не встановлено підстав необхідності його зупинення, зокрема, оскільки позивачем не заявлено в обґрунтуванні позову щодо протиправності первісної постанови про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн., що має своїм наслідком скасування оскарженої постанови у справі №640/14752/22.
В свою чергу, вважаючи постанову про накладення штрафу повторно у розмірі 10 200,00 грн. протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою, пунктами 16, 18 частини третьої статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, пункту 22 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частинами першою - третьою статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною першою статті 75 Закону №1404 встановлено розміри штрафу, які застосовуються виконавцем: на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу, є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець (державний чи приватний) зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 23.05.2018 року у справі №537/3986/16-а.
Отже, слід дійти висновку, що постанову про накладення штрафу державним виконавцем може бути винесено лише після перевірки виконання такого рішення та у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Суд зауважує, що під час примусового виконання рішення активні дії щодо виконання рішення суду мають вчинятися не лише боржником, але й виконавцем в межах повноважень.
Постанова про накладення штрафу є своєрідним примусовим заходом для боржника, водночас, така постанова має бути вмотивованою.
Дослідивши долучені позивачем додатки до позовної заяви та матеріали виконавчого провадження №67851308, судом встановлено відсутність доказів, які б підтверджували повідомлення державного виконавця боржником про виконання рішення суду згідно з виконавчим документом, або про обставини, що обумовлюють наявність поважних причин його невиконання, що не спростовано позивачем та підтверджено матеріалами виконавчого провадження.
Зокрема, суд зауважує, що доводи позовної заяви, матеріали виконавчого провадження та судові рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/1852/19 лише підтверджують незгоду позивача, як боржника у виконавчому провадженні №67851308, із відкриттям виконавчого провадження, в той час, як таке визнано правомірним ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.02.2022 року у справі №456/1582/19, яка набрала законної сили.
Враховуючи встановлені обставини суд відхиляє й доводи позивача, що виконавчий лист мав бути повернутим державним виконавцем стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки це не входить до предмета доказування у справі №640/14752/22.
Крім того, розпочата процедура ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842), що є загальновідомим фактом, як про те зазначено позивачем, повідомлялася державному виконавцю боржником фактично лише під час оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №67851308 в межах розгляду справи №456/1582/19, проте, вказані обставини не можуть вважатися повідомленням державного виконавця про наявність підстав неможливості виконання рішення суду згідно з виконавчим документом саме в межах виконавчого провадження №67851308.
Також суд враховує, що згідно мотивувальної частини ухвали від 17.02.2022 року у справі №456/1582/19, яка набрала законної сили, Стрийський міськрайонний суд Львівської області дійшов висновку, що той факт, що Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», а також те, що ліквідаційна процедура банку на даний момент часу є завершеною, у даному випадку не є підставою для відмови у прийнятті виконавчого листа до виконання у відповідності до пунктів 4, 11 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Також, відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з неможливості застосування пункту 4, 11 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №67851308, оскільки вказані вимоги не розповсюджуються на правовідносини, в яких боржником є не банк, а Уповноважена особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк».
Отже, враховуючи, що виконавче провадження №67851308 здійснюється щодо виконавчого документа, боржником в якому є Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк», а не безпосередньо банк, суд відхиляє посилання позивача щодо наявності загальновідомих поважних причин невиконання виконавчого документу у спосіб та у порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Позаяк наявність обставин оскарження позивачем постанов виконавця, винесених в межах виконавчого провадження №67851308 дають підстави вважати, що боржником дійсно умисно не виконувалося рішення суду згідно з виконавчим документом, що позивачем не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем дотримано вимоги Закону №1404 в частині перевірки виконання боржником рішення суду.
Інших доводів та доказів, які б спростовували встановлені обставини та висновки, суду не надано.
Виходячи з положень частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Частиною першою статті 6 Конвенції гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейським судом з прав людини в пункті 40 рішення зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (пункт 68 рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції").
Європейський суд з прав людини в пункті 26 рішення у справі "Глоба проти України" відзначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), заява №59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, пункт 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 року у справі "Фуклев проти України" (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).
В пункті 27 рішення у справі "Глоба проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Конституційний Суд України також неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Отже, оцінюючи дії саме державного виконавця, вчинені в межах виконавчого провадження №67851308, та дії позивача, які, зокрема, передували винесенню оскаржуваної постанови, враховуючи те, що судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем невиконання останнім рішення суду, не вжиття боржником альтернативних дій, передбачених законодавством в разі ускладнення виконання рішення, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено постанову від 16.08.2022 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №67851308.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачем вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241- 246, 250, 271, 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування фізичних осіб (код ЄДРПОУ 19017842, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) ;
Відповідач: Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34967593, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110).
Повне рішення складено 09.11.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна