ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 листопада 2022 року м. Київ № 640/12507/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку спрощеного позовному провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом Шевченківського районного суду міста Києва
до Державної судової адміністрації України
про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Шевченківський районний суд міста Києва (далі також -позивач) з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (далі також - ДСА України, відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати аудиторський звіт Державної судової адміністрації України від 15.06.2022 № 6.1-05/02, складений за результатами здійснення позапланового внутрішнього аудиту відповідності у Шевченківському районному суді міста Києва за період діяльності з 01.01.2021 по 10.12.2021, проведеного на виконання наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412 «Про проведення позапланового аудиту»;
- визнати протиправними та скасувати висновки Державної судової адміністрації України від 11 липня 2022 року щодо обґрунтованості коментарів (зауважень) Голови Шевченківського районного суду міста Києва до Аудиторського звіту за результатами здійснення позапланового внутрішнього аудиту відповідності у Шевченківському районному суді міста Києва за період діяльності з 01.01.2021 по 10.12.2021 від 15.06.2022 № 6.1- 05/02.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність висновків, до яких дійшов відповідач при складанні вказаного вище аудиторського звіту, та порушенні порядку проведення аудиту позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 15 серпня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі №640/12507/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
16.08.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в аудиторському звіті та наданому суду відзиві.
28.09.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якій останній зазначає про правомірність своїх вимог та підтримує доводи та обґрунтування, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом № 412 від 10 грудня 2021 року ДСА України на підставі звернення Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 01 грудня 2021 року № 077/226-5073 та доповідної записки начальника управління інформатизації та судової статистики ДСА України від 06 грудня 2021 року № 15.1-462/21 прийнято рішення про проведення в Шевченківському районному суді міста Києва позапланового внутрішнього аудиту відповідності за період діяльності з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року та утворено аудиторську групу. Період проведення аудиту було встановлено з 13 по 31 грудня 2021 року.
На підставі доповідної записки відділу аудиту ДСА України від 22 грудня 2021 року № 6-14/340, внесено зміни до п. 2 наказу ДСА України від 10 грудня 2021 року № 412 «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту», про що прийнято відповідний наказ № 431 від 23 грудня 2021 року «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412».
Відповідно до наказу № 449 від 30 грудня 2021 року ДСА України «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412» внесено зміни до п.п. 3 та 4 наказу ДСА України від 10 грудня 2021 року № 412 «Про проведення позапланового аудиту», шляхом викладення у наступній редакції: « 3. Аудит проводити в період з 13.12.2021 по 31.01.2022. 4. Про результати проведеного аудиту відділу аудиту (Лещенко О.П.) доповісти Голові Державної судової адміністрації України або особі, яка виконує обов'язки Голови Державної судової адміністрації України, у термін до 18.02.2022».
Наказом № 38 від 27 січня 2022 року ДСА України «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412» внесено зміни до п.п. 2, 3, 4 наказу ДСА України від 10 грудня 2021 року № 412 «Про проведення позапланового аудиту», зокрема в частині проведення аудиту у період з 13 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року та повідомлення про результати проведеного аудиту уповноважену особу до 25 березня 2022 року.
Згідно з наказом № 100 від 05 квітня 2022 року ДСА України «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412» внесено зміни до п.п. 3 та 4 наказу ДСА України від 10 грудня 2021 року № 412 «Про проведення позапланового аудиту, зокрема в частині проведення аудиту в період з 13 грудня 2021 року по 31 травня 2022 року та повідомлення про результати проведеного аудиту уповноважену особу до 15 червня 2022 року.
16 травня 2022 року для підпису голові Шевченківського районного суду міста Києва Мартинову Є.О. (далі також - Голова Суду) надіслано аудиторський звіт за результатами здійснення позапланового внутрішнього аудиту відповідності у Шевченківському районному суді міста Києва за період діяльності з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року від 15 червня 2022 року № 6.1-05/02 (далі також - Аудиторський звіт), яким встановлено, зокрема наступні порушення:
1) п. 1 Розділу 1.15 «Резюме (основні висновки)», а саме: передачі 7 314 (семи тисяч триста чотирнадцяти) судових справ, зареєстрованих у період з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року, на розгляд суддям Шевченківського районного суду міста Києва без запуску алгоритму автоматизованого розподілу судових справ між суддями, а також спричинення внесення до автоматизованої системи недостовірних даних і втручання в автоматизовану систему документообігу Суду (п. 10 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва);
2) п. 2 Розділу 1.15 «Резюме (основні висновки)», а саме: виникнення 23 973 (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят три) випадків змін у так званому «ручному режимі» спеціалізації суддів у робочі, вихідні (суботні) та святкові, неробочі дні у періоді, що досліджувався, чим порушено вимоги ч. 2 статті 18 та ч. 5 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п. 2.3.10. Положення про АСДС (п. 11 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва);
3) п. 3 Розділу 1.15 «Резюме (основні висновки)», а саме: виникнення 7 594 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) випадки несвоєчасної реєстрації судових справ і матеріалів у КП «Д-3» Суду (дата надходження в обліково-статистичній картці (ОСК) не відповідає даті створення ОСК) та виникнення 8 866 (вісім тисяч вісімсот шістдесят шість) випадків несвоєчасного проведення автоматизованого розподілу судових справ та матеріалів у КП «Д-З» Суду (дата проведення автоматизованого розподілу справи не відповідає даті надходження в ОСК) (п. 14 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва);
4) п. 4 Розділу 1.15 Резюме (основні висновки)», а саме: відсутність у періоді з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року в базі даних КП «Д-З» Суду 445 (чотириста сорока п'яти) електронних примірників розпоряджень керівника апарату Суду щодо необхідності проведення повторного автоматизованого розподілу справ, на підставі яких проводився повторний автоматизований розподіл в КП «Д-З» Суду, чим порушено вимоги п.п. 2.9.1 та 2.1.3 Положення про АСДС в частині збереження в автоматизованій системі електронного примірника кожного документа в стані «Оригінал» та засвідчення ЕЦП особи, яка підписала цей документ (п. 15 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва);
5) п. 5 Розділу 1.15 «Резюме (основні висновки)», а саме: наявність у періоді з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року в базі даних КП «Д-3» Суду 639 (шістсот тридцяти дев'яти) примірників розпоряджень керівника апарату Суду щодо необхідності проведення повторного автоматизованого розподілу справ, які перебувають у статусі «Проект» та не містять ознак накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП/КЕП) відповідальної особи, чим порушено вимоги п.п. 2.9.1 та 2.1.3 Положення про АСДС в частині збереження в автоматизованій системі електронного примірника кожного документа в статусі «Оригінал» та засвідчення ЕЦП особи (п. 15 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва);
6) п. 6 Розділу 1.15 «Резюме (основні висновки)», а саме: фактів не відправлення до ЄДРСР 3 128 (три тисячі сто двадцять вісім) електронних примірників судових рішень по справах Суду, які засвідчені КЕП та перебувають у статусі «Оригінал» або у статусі «Проект» (п. 16 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва);
7) не повідомлення Голови Суду ОСОБА_1 про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів начальнику Територіального управління ДСА України в м. Києві, Раді суддів України або Національному агентству з питань запобігання корупції при підготовці та виданні наказу від 19 липня 2021 року № 02-04-К-207 (ч. 2 Висновків за результатами аудиту дотримання Судом вимог Закону України «Про запобігання корупції»);
8) встановлення доплат державним службовцям за додаткове навантаження у зв'язку із виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби у розмірі 100%, без врахування об'єму роботи за додаткове навантаження, чим порушено вимоги ч. 4 статті 52 Закону України «Про державну службу» (п. 14 ч. 1 Висновків за результатами оцінки стану використання керівником апарату Суду та його заступниками повноважень, визначених Положеннями про апарат Шевченківського районного суду міста Києва).
За результатом ознайомлення з Аудиторським звітом та не погоджуючись з окремими пунктами його висновків Головою Суду скеровано на адресу Голови ДСА України Сальникова О. коментарі (зауваження) на висновки Аудиторського звіту.
За результатом розгляду вказаних коментарів (зауважень) на висновки Аудиторського звіту, голові Шевченківського районного суду міста Києва скеровано висновки від 11 липня 2022 року щодо обґрунтованості коментарів (зауважень) Голови Шевченківського районного суду міста Києва до Аудиторського звіту за результатами здійснення позапланового внутрішнього аудиту відповідності у Шевченківському районному суді міста Києва за період діяльності з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року від 15 червня 2022 року № 6.1-05/02 (далі ткож - Висновки на коментарі (заперечення)), в яких частково прийнято до уваги коментарі на Аудиторський звіт, а саме:
- (п. 15 ч. 3 Висновків) коментарі (зауваження) прийняті в повному обсязі;
- (п. 16 ч. 3 Висновків) коментарі (зауваження) прийняті у частині покладення обов'язку щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення, про що зазначено у приписі п. 1 Розділу X Порядку ведення ЄДРСР, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18;
- (ч. 2 Висновків) коментарі (зауваження) прийняті;
- (п. 14 ч. 1 Висновків) коментарі (зауваження) прийняті у частині встановлення доплати у розмірі 100% за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби головним спеціалістам ОСОБА_2 за період з березня по квітень 2021 року та з квітня по липень 2021 року, ОСОБА_3 , за квітень 2021 року, ОСОБА_4 за період з квітня по липень 2021 року, ОСОБА_5 за листопад 2021 року, ОСОБА_6 за період з вересня по листопад 2021 року, в їх основний робочий час за умови отримання повного посадового окладу за основними посадами на загальну суму 54, 7 тис. гривень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши по суті встановлені Аудиторським звітом порушення, суд зазначає наступне.
1. Пункт 10 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва Аудиторського звіту, яким встановлено передача 7 314 (семи тисяч триста чотирнадцяти) судових справ, зареєстрованих у період з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року, на розгляд суддям Шевченківського районного суду міста Києва без запуску алгоритму автоматизованого розподілу судових справ між суддями, а також спричинення внесення до автоматизованої системи недостовірних даних і втручання в автоматизовану систему документообігу Суду.
Так, відповідно до Розділу 6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Києва, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді, окрім випадків, передбачених Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, також передаються, як слідчим суддям, з урахуванням їх спеціалізації (п. 5.2-1, п. 5.3, п. 5.4):
- клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, подані в одному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, - слідчому судді, якому в порядку автоматизованого розподілу визначено перше клопотання вказаної категорії;
- клопотання про обшук та про огляд приміщення, житла чи іншого володіння особи, подані в одному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, - слідчому судді, якому в порядку автоматизованого розподілу визначено перше клопотання про огляд чи/та про обшук.
- клопотання про арешт майна, подані в одному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, - слідчому судді, якому в порядку автоматизованого розподілу визначено перше клопотання про арешт майна.
Клопотання вказаних категорій, які надійшли протягом одного робочого дня в одному кримінальному провадженні, передаються слідчому судді, якому автоматизовано розподілено перше клопотання вказаної категорії у даному кримінальному провадженні.
Клопотання про арешт майна, яке надійшло до суду після усунення недоліків, передається слідчому судді, який виносив ухвалу про його повернення для усунення недоліків, а у випадку його відсутності на роботі - передається на автоматизований розподіл.
Як вбачається зі змісту Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Києва (далі також - Засади), вони розроблені та затверджені у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (останні зміни від 15 вересня 2016 року) (далі також - Положенням про АСДС), Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Даними Засадами врегульовано окремі питання, що стосуються порядку функціонування автоматизованої системи документообігу у Шевченківському районному суді міста Києва, віднесені до компетенції зборів суддів згідно з вимогами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення (Витяги з Рішень зборів судців щодо Засад та змін до Засад надаються у додатку 3).
Статтею 130-1 Конституції України визначено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону діє суд дівське самоврядування.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 статті 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівське самоврядування - це самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
Статтею 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з'їзд суддів України.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Стаття 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачає, що збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів цього суду.
Крім того, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 5 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів та працівників цього суду, визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ, а також здійснюють інші повноваження.
Так, згідно з п. 2.3.10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.
Зборами суддів Шевченківського районного суду міста Києва визначено спеціалізації всім суддям (слідчим суддям) щодо розгляду всіх категорій справ.
Крім того, Положенням про АСДС передбачено порядок розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді (п.п. 2.3.44, 2.3.45, 2.3.46, 2.3.47), в тому числі клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.
Відповідно до пп. 2.3.48 Положення про АСДС, результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 6 в Положенні (копію додаємо), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.
Порядок здійснення розподілу (автоматизовано чи неавтоматизовано) та формат (автоматично, неавтоматично) створення протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду (слідчому судді) Положенням про АСДС не конкретизовано.
У зв'язку з вищевикладеним, порядок передачі справ (як зазначає аудит - без запуску алгоритму автоматизованого розподілу) раніше визначеним суддям (слідчим суддям) уповноваженими особами Шевченківського районного суду міста Києва здійснюється на виконання вимог Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Києва, які, у свою чергу, затверджено відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про АСДС.
Крім того, порядок застосування передачі справ раніше визначеним суддям (слідчим суддям) у Шевченківському районному суді міста Києва відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Києва та визначених Зборами суддів спеціалізацій діє з моменту вирішення Зборами суддів даного питання, шляхом затвердження Засад та внесення відповідних змін до Засад Зборами суддів Шевченківського районного суду міста Києва.
2. Щодо п. 11 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва, яким встановлено випадків змін у так званому «ручному режимі» спеціалізації суддів у робочі, вихідні (суботні) та святкові, неробочі дні у періоді, що досліджувався, чим порушено вимоги ч. 2 статті 18 та ч. 5 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п. 2.3.10. Положення про АСДС: Відповідно до вимог статей 15, 18, 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначення судді або колегії судців цля розгляцу конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються, зокрема, з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів судців віцповідного суду може запроваджуватися спеціалізація судців з розгляду конкретних категорій справ. Збори суддів за своїми повноваженнями, зокрема, обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів та працівників цього суду, визначають спеціалізацію суддів з розгляцу конкретних категорій справ; визначають рівень навантаження на суддів відповіцного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов'язків; здійснюють інші повноваження, визначені Законом.
Як вбачається з ч. 3 статті 35 КПК України, визначення судді (слідчого судді) здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судці, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування судців у віцпустці, відсутності у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, відряцженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Разом з тим, ч. 12 статті 35 КПК України визначає, що особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про ЄСІТС.
Як зазначено Шевченківським районним судом міста Києва, у період, що перевірявся, Суд не було підключено до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем ЄСІТС.
Тому, на виконання вимог п.п. 3.1 та 3.2 Рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 щодо внесення змін до Рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17, до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи в судах, застосовуються норми Положення про АСДС в редакції, затвердженій Рішенням Ради суддів України від 15 вересня 2016 року, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (далі також - Засади), затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду; повністю зберігаються повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, в тому числі в частині затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу суду.
Пунктом 1.4.9 Положення про АСДС передбачено, що збори суддів відповідного суду мають повноваження, визначені Положенням про АСДС, щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду цих питань рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду.
Тобто, відповідно до зазначених вище норм, процесуальне законодавство (ч. 12 статті 35 КПК України) для встановлення детальних особливостей розподілу справ відправляє до Положення про ЄСІТС. Водночас, враховуючи те, що Суд у перевіряємий період не було підключено до модуля автоматизованого розподілу справ, в частині визначення особливостей розподілу справ діють Положення про АСДС та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду.
Так, відповідно до п. 1.4.9 Положення про АСДС, збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду.
Також, п. 2.3.13 Положення про АСДС визначено, що Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, стосовно суддів, щодо яких за рішенням зборів суддів запроваджується (змінюється) спеціалізація з розгляду конкретних категорій справ.
Зборами суддів Суду 31 січня 2017 року в дотримання п. 2.3.10 та п. 2.3.13 Положення про АСДС було визначено та введено спеціалізацію «клопотання, заяви, ст. 206 КПКУ, в порядку чергування слідчих суддів відповідно до РЗС від 31.01.2017», які відповідно до п. 2.3.4 Положення про АСДС підлягали автоматизованому розподілу.
Разом з тим, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ вказаної категорії, враховуючи необхідність їх негайного розгляду та з урахуванням надмірної завантаженості суду в частині надвеликої кількості надходження клопотань від органів досудового розслідування протягом дня й великої кількості призначених судом до розгляду справ у цілому (з урахуванням великої кількості колегіального розгляду справ), відповідно до п. 1.3.1 та п. 1.4.9 Положення про АСДС, рішенням Зборів суддів Суду від 27 червня 2017 року (протокол № 4) затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Києва, які були прийняті з урахуванням особливостей, визначених Положенням про АСДС.
Пунктом 5.1. Засад визначено, що у Шевченківському районному суді міста Києва розробляються та затверджуються наказом Голови суду або особи, що виконує його обов'язки, графіки чергувань слідчих суддів у відповідності до визначеної спеціалізації у робочі, вихідні (суботні) та святкові, неробочі дні (на випадок надходження клопотань органів досудового розслідування) із визначенням основного та запасного чергового слідчого судді (на випадок надходження заяв про відвід слідчого судді або на випадок непередбачуваних обставин). Графік чергувань слідчих суддів розробляється та затверджується за три місяці до початку строку його дії.
Судом встанвлено, що вказане положення не скасоване, є діючим та обов'язковим для виконання відповідно до зазначених вище норм.
При цьому, Радою суддів України 02 липня 2018 року прийнято рішення № 40, яким вирішувалось виключно питання організації слідчих суддів у неробочий час. Предметом розгляду Радою суддів України 02 липня 2018 року стало виникнення у практичній діяльності місцевих загальних судів питання щодо організації роботи слідчих суддів та працівників апарату суду у неробочий (вихідні та святкові дні) і надурочний час, у зв'язку із необхідністю прийому та розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження, про що прямо вказано в рішенні. При цьому, 02 липня 2018 року Радою суддів України не розглядалося питання щодо організації роботи слідчих суддів та працівників апарату суду у робочий час, у зв'язку із чим посилання на дане Рішення в аудиторському звіті є безпідставним.
З урахуванням викладеного, чинне законодавство не містить прямої чи опосередкованої заборони введення чергування слідчих суддів у робочі дні для розгляду окремих категорій справ, які потребують невідкладного розгляду для дотримання прав і свобод учасників такого розгляду.
Приймаючи до уваги викладені вище обставини та чинні правові норми, ставити під сумнів правомірність чи не виконувати вимоги Рішення зборів суддів, Засад використання автоматизованої
Суд також звертає увагу на те, що встановлення графіків чергування участі слідчих суддів у робочі та вихідні (святкові) дні у розподілі клопотань конкретно визначеної категорії визначає, що слідчі судді приймають участь у розподілі справ відповідної спеціалізації виключно у чітко визначені дні, а тому саме в ці дні вони спеціалізуються на розгляді таких справ.
Крім того, забезпечення реалізації участі слідчих суддів у розподілі справ в порядку чергування у конкретні чітко визначені дні автоматизованою системою документообігу суду інакше ніж шляхом встановлення/зняття відповідної спеціалізації не вбачається можливим в силу відсутності такого функціоналу в АСДС, що не було спростовано відповідачем.
Стосовно випадків участі одного судді в розподілі справ в окремі дні, то дана обставина не порушує принципу вірогідності розподілу справ, як про те вказано в Аудиторському звіті, оскільки розподіл справ в порядку чергування відбувається в автоматизованому режимі з дотриманням вимог п. 2.3.4 Положення про АСДС та відповідно до п. 5.1 Засад (згідно з графіками чергування) з урахуванням особливостей, визначених п. 5.2 Засад (включення/виключення з графіків чергування наказом Голови суду).
При цьому, відповідно до вимог п. 2.3.27 Положення про АСДС, у разі, коли в суді з об'єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя (а в даному випадку є об'єктивним виключення суддів з графіку чергувань слідчих суддів наказом Голови суду або у зв'язку із перебуванням у нарадчій кімнаті, на лікарняному, у відпустці тощо), здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог Положення про АСДС.
Тобто, виключення з об'єктивних підстав слідчих суддів з графіку чергувань фактично не позбавляє участі в чергуванні суддів, які з такого графіку не виключені, у зв'язку з чим вони продовжують чергувати відповідно до затвердженого графіку та приймати участь в автоматизованому розподілі справ (в подальшому наслідки такого розподілу враховуються під час обліку навантаження судді при автоматизованому розподілі інших категорій справ).
Разом з тим, з метою запобігання нерівномірного (надмірного) навантаження на суддів, Засадами передбачено можливість повторного автоматизованого розподілу справи чи виключення судді з автоматизованого розподілу в порядку чергування (п. 7.1.1 Засад).
Тобто, у випадку надходження черговому слідчому судді надмірної кількості клопотань (заяв), яку він не в змозі розглянути протягом робочого дня, останній звертається зі службовою запискою до керівника апарату суду або особи, яка виконує його обов'язки, щодо повторного автоматизованого розподілу справ (в порядку хронології їх надходження) чи виключення з розподілу.
У випадку виключення з розподілу чергового слідчого судді, що має наслідком відсутність чергових слідчих суддів для розподілу справ у визначений день, Головою суду виноситься наказ про внесення змін до графіку чергувань слідчих суддів, яким, як правило, включаються до автоматизованого розподілу всі слідчі судді, які приймають участь у чергуванні в інші дні (п. 5.2 Засад).
При цьому, розподіл справ окремої категорії, які розподіляються в порядку чергування згідно з затвердженими графіками, між 31 суддями (як зазначено в аудиторському звіті (а.с. 12, п. 2) є неприпустимим, оскільки відповідну спеціалізацію для розподілу Зборами суддів визначено не всім слідчим суддям (і лише у дні чергування).
Описані вище обставини та умови вказують на належне застосування посадовими особами Шевченківського районного суду міста Києва норм права в частині автоматизованого розподілу справ між слідчими суддями та належне забезпечення виконання Засад, а тому, за вказаних обставин, втручання в процес об'єктивного та неупередженого розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями чи порушення принципу вірогідності автоматизованого розподілу судових справ між суддями не вбачається.
3. Щодо п. 14 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва, яким встановлено випадки несвоєчасної реєстрації судових справ і матеріалів у КП «Д-З» Суду (дата надходження в обліково-статистичній картці (ОСК) не відповідає даті створення ОСК) та виникнення 8 866 (вісім тисяч вісімсот шістдесят шість) випадків несвоєчасного проведення автоматизованого розподілу судових справ та матеріалів у КП «Д-3» Суду (дата проведення автоматизованого розподілу справи не відповідає даті надходження в ОСК).
Відповідно до п. 3.1 Засад, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації. В особливих випадках, коли з об'єктивних причин не може бути здійснено розподіл справи в день її реєстрації, такий розподіл здійснюється не пізніше наступного робочого дня після того, як відпали причини, які унеможливлювали розподіл.
Суд звертає увагу на те, що значна кількість справ, визначена відповідачем у розрізі цього питання, зареєстрована та розподілена на наступний день, що прямо дозволено Засадами.
Також, відповідачем були визначені матеріали справ, які були зареєстровані у найближчий перед вихідними робочий день: так, якщо справа надійшла у п'ятницю, однак, враховуючи межі робочого дня у цей день (скорочений) та надмірне надходження матеріалів, що підлягають реєстрації, а також їх значущість (які підлягають невідкладному розгляду, мають скорочені строки розгляду, викликають значний суспільний інтерес, резонансність), працівники апарату Суду, з урахуванням усіх цих обставин, позбавлені можливості здійснити реєстрацію інших матеріалів в межах робочого часу та змушені проводити таку реєстрацію у найближчий робочий день (понеділок), що спотворює загальну картину в АСДС КП «Д-3» щодо достовірності даних «дата надходження» і нівелює показник дати реєстрації «на 4 день», без врахування вказаних обставин.
Аналогічна ситуація, згідно позиції позивача, відбувається при надходженні і реєстрації матеріалів перед святковими днями.
Крім того, відповідачем акцентовано увагу на матеріалах справ, строк реєстрації яких (на думку аудиторської групи) порушено, які підлягали реєстрації після проведення відповідної процедури «Резолюція», оскільки при надходженні вказані матеріали не містили жодного припису щодо того, в порядку якого судочинства проводити відповідну реєстрацію, а також не містили повної суті звернення, що значно ускладнювало можливість вірно ідентифікувати матеріал для його подальшої реєстрації. Такі звернення до суду потребують додаткового опрацювання та вирішення, що у більшості випадків не можливо здійснити протягом одного (робочого) дня.
У контексті даного питання позивач звернув увагу на те, що через надмірне надходження всіх категорій справ, що підлягають реєстрації, при цьому справ, що мають скорочені строки розгляду та підлягають невідкладній реєстрації, працівники апарату Шевченківського районного суду міста Києва за браком часу та, враховуючи незаповненість штату Суду (недостатня кількість працівників), в межах робочого часу не встигають реєструвати таку надмірну кількість матеріалів, що змушує їх працювати в позаробочий час, а реєстрацію відповідних матеріалів проводити на наступний день.
Також, ані Положенням про АСДС, ані жодним іншим законодавчим актом не передбачено меж надмірної завантаженості суду.
Позивачем зазначено, що не спростовано відповідачем, що протягом 2021 року в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва перебувало 9 (дев'ять) органів досудового розслідування, в кожному з яких по декілька управлінь та відділів, що здійснюють досудове слідство кримінальних проваджень. Таким чином, Шевченківський районний суд міста Києва має надзвичайно високий показник навантаження, щорічно входить у рейтинг «ТОП-5» районних судів України з найбільшим навантаженням, і дана обставина стосується лише матеріалів органів досудового розслідування, без врахування інших категорій справ: цивільне судочинство, адміністративне судочинство, кримінальні провадження, справи про адміністративні правопорушення (всіх категорій, визначених законодавством), що також надходять у провадження суду щоденно у надмірній кількості.
У зв'язку з наведеним, суд погоджується з доводами позивача про те, що несвоєчасна реєстрація матеріалів в АСДС зумовлена певними необхідними причинами, які є обґрунтованими, однак ряд незалежних від Суду причин, таких як: відсутність належної кількості працівників апарату, зумовлена низьким рівнем оплати праці, висока плинність кадрів в апараті суду, зумовлена надмірним навантаженням, необхідністю виконання покладених завдань у позаробочий час без отримання відповідних доплат, а також низьким рівнем оплати праці, може спричиняти певні недоліки в роботі Суду.
4. Щодо п. 15 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва, яким встановлено відсутність у періоді з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року в базі даних КП «Д-3» Суду 445 (чотириста сорока п'яти) електронних примірників розпоряджень керівника апарату Суду щодо необхідності проведення повторного автоматизованого розподілу справ, на підставі яких проводився повторний автоматизований розподіл в КП «Д-3» Суду, чим порушено вимоги п.п. 2.9.1 та 2.1.3 Положення про АСДС в частині збереження в автоматизованій системі електронного примірника кожного документа в стані «Оригінал» та засвідчення ЕЦП особи, яка підписала цей документ.
Як зазначає позивач, повторний автоматизований розподіл вказаних судових справ здійснено уповноваженими особами Шевченківського районного суду міста Києва на виконання ухвал суддів (слідчих суддів) про задоволення відводу (самовідводу), оригінали вказаних ухвал суддів (слідчих суддів) містяться в матеріалах судових справ, електронні примірники вказаних ухвал наявні в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» в статусі «Оригінал», підписані електронним цифровим підписом судді (ЕЦП/КЕП) та відправлені до ЄДРСР.
Так, ухвали суддів (слідчих суддів) про задоволення відводу (самовідводу) не підлягають оскарженню, тобто набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Відповідно до ч. 3 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Пунктом 2.3.49 Положення про АСДС визначено, що повторний автоматизований розподіл справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом.
Крім того, відповідно до п. 2.3.52 Положення про АСДС, за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) здійснюється повторний автоматизований розподіл судових справ у разі виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи.
Ухвали суддів (слідчих суддів) про задоволення відводу (самовідводу) містять пряму вимогу щодо передачі матеріалів судових справ на повторний автоматизований розподіл для заміни судді (слідчого судді) на іншого уповноваженого суддю (слідчого суддю), а тому не виконати дані ухвали суддів (слідчих суддів ) не вбачається можливим.
Крім того, винесення керівником апарату (або іншою уповноваженою особою) Розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу на підставі ухвал суддів (слідчих суддів) про задоволення відводу не передбачено Положенням про АСДС, оскільки питання щодо заміни відведеного судді (слідчого судді) вже вирішено та підлягає виконанню відповідно до норм чинного законодавства.
У зв'язку з цим, даний пункт висновку не містить порушень, які були висвітлені аудиторською групою.
5. Щодо п. 15 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва, яким встановлено наявність у періоді з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року в базі даних КП «Д-3» Суду 639 (шістсот тридцяти дев'яти) примірників розпоряджень керівника апарату Суду щодо необхідності проведення повторного автоматизованого розподілу справ, які перебувають у статусі «Проект» та не містять ознак накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП/КЕП) відповідальної особи, чим порушено вимоги пунктів 2.9.1 та 2.1.3 Положення про АСДС в частині збереження в автоматизованій системі електронного примірника кожного документа в статусі «Оригінал» та засвідчення ЕЦП особи.
Відповідно до вимог розділу 2 Положення про АСДА в частині повторного автоматизованого розподілу, зокрема п.п. 2.3.50, 2.3.25 та 2.3.52, електронний примірник розпорядження про повторний автоматизований розподіл вноситься до автоматизованої системи документообігу суду не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
При цьому, розпорядження про повторний автоматизований розподіл справ вносились до АСДС відповідальними особами в день їх фактичного винесення та підписання.
Пунктом 1.2.1 Положення про АСДС визначено поняття оригіналу електронного документа суду (електронний примірник документа суду з обов'язковими реквізитами, в тому числі з електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) автора, що не підлягає редагуванню). Вказаним пунктом визначено поняття саме оригіналу електронного документу, в той час, як пунктами Положення про АСДС, які регулюють можливість винесення розпоряджень про повторний автоматизований розподіл справ (2.3.50, 2.3.25, 2.3.52 тощо), зазначено, що до АСДС вноситься електронний примірник розпорядження про повторний автоматизований розподіл не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
При цьому, як зазначив позивач, оригінали розпоряджень про повторний автоматизований розподіл виносились в паперовому вигляді у двох екземплярах, підписувались в день їх винесення та передавались разом з відповідними доповідними (службовими) записками та матеріалами справ виконавцю, якому відповідним розпорядженням було доручено виконання повторного автоматизованого розподілу.
Після здійснення повторного автоматизованого розподілу справ оригінали розпоряджень в обов'язковому порядку долучалися до матеріалів відповідних справ, а їх копії з відміткою про виконання зберігаються у відповідному наряді (номенклатурна справа № 01-27 за 2021 рік).
Примірники вказаних вище розпоряджень вносились до АСДС в день винесення та підписання відповідних паперових оригіналів, оскільки відповідно до регулюючих діяльність суду нормативів документообіг суду наразі здійснюється в паперовому вигляді.
З урахуванням викладеного, в АСДС розпорядження про повторний автоматизований розподіл зберігались у статусі «Проект», оскільки в Положенні про АСДС вимоги про обов'язкове його підписання ЕЦП відсутні.
6. Щодо п. 16 ч. 3 Висновків щодо оцінки стану функціонування автоматизованої системи документообігу Суду, автоматизованого розподілу справ між суддями Шевченківського районного суду міста Києва яким встановлено факт не відправлення до СДРСР 3 128 (три тисячі сто двадцять вісім) електронних примірників судових рішень по справах Суду, які засвідчені КЕП та перебувають у статусі «Оригінал» або у статусі «Проект».
Так, відповідно до п. 1 Розділу X Порядку ведення ЄДРСР, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, обов'язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
Відповідно до п. 3 Розділу X вказаного Порядку ведення ЄДРСР, відповідальність за організацію в суді своєчасного правильного та повного внесення до АСДС реєстраційних відомостей та відомостей про набрання судовим рішенням законної сили, надсилання таких відомостей до ЄДРСР, а також за своєчасне надсилання адміністраторові відповідних відомостей, несе керівник апарату суду або особа, яка виконує його обов'язки.
Як зазначив позивач, керівником апарату (а у разі його відсутності - в.о. керівника апарату) Шевченківського районного суду міста Києва здійснюється щомісячний контроль щодо своєчасного направлення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень та інших необхідних відомостей, а також щодо своєчасного внесення до автоматизованої системи відомостей про набрання судовим рішенням законної сили.
Дані списки справ (судові рішення) виводяться з автоматизованої системи документообігу суду відповідальним працівником відділу судової статистики та доводяться до відома працівників апаратів суддів керівником апарату суду, для належної реалізації функціонування автоматизованої системи та Порядку ведення ЄДРСР.
Відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання та не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що незалежність суддів є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості, тому суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Також Постановою роз'яснено, що незалежність суддів при розгляді конкретних справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є, зокрема, непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах, встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи тощо.
У зв'язку з тим, що вплив на суддю щодо реалізації відправлення судових рішень до ЄДРСР є неможливим, керівником апарату Шевченківського районного суду міста Києва, як зазначив позивач, при надходженні інформації щодо невнесення або несвоєчасного внесення судових рішень до ЄДРСР та не проставлення дати набрання цими рішеннями законної сили проводяться всі необхідні та можливі в межах її компетенції заходи для врегулювання даного питання, а саме: щомісячно контролюється кількісна наявність таких судових рішень, доводиться інформація до відома працівників апаратів суддів, доводиться відповідна інформація Голові суду, який у подальшому виносить обговорення даного питання на оперативних нарадах суддів.
У зв'язку з наведеним вище, даний пункт висновку не містить порушень, які були висвітлені аудиторською групою.
7. Щодо ч. 2 Висновків за результатами аудиту дотримання Судом вимог Закону України «Про запобігання корупції», якою встановлено не повідомлення Голови Суду ОСОБА_1 про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів начальнику Територіального управління ДСА України в м. Києві, Раді суддів України або Національному агентству з питань запобігання корупції при підготовці та виданні наказу від 19 липня 2021 року № 02-04-К-207.
Так, відповідно до ч. 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Частиною 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Крім того, відповідно до ч. 12 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.
Так, 19 липня 2021 року відповідно до Наказу № 02-04-К-207 Головою Суду ОСОБА_1 судді Мартинову Є.О. встановлено доплату відповідно до норм чинного законодавства.
Законом України «Про запобігання корупції» визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
За змістом зазначеної статті суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань.
Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень.
При цьому, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тільки тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла виплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Зі змісту статті 172-7 КУпАП вбачається, що особистий інтерес - це користь, вигода, яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких.
У Наказі від 19 липня 2021 року № 02-04-К-207 відсутня будь-яка вигода щодо встановленої доплати, оскільки така доплата має свої межі встановлення, зокрема відповідну вислугу років (стаж роботи). Крім того, Головою Суду ОСОБА_1 даним наказом встановлено собі, як судді, який здійснює свої суддівські повноваження належним чином, доплату за вислугу років за наявності відповідного стажу роботи відповідно до ч. 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що не має в собі ніяких корисливих спонукань і не тягне за собою ніякого незаконного отримання матеріальних благ, оскільки дану доплату прямо визначено нормою закону за вислугу років.
При цьому, на виконання вищевказаних норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказана доплата за наявності відповідного стажу роботи була б встановлена ОСОБА_1 , як судді Шевченківського районного суду міста Києва, незалежно від того, обіймає останній адміністративну посаду в Суді чи ні.
Крім того, згідно з роз'ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 червня 2022 року № 11 щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів під час реалізації повноважень з окремих питань оплати праці, голова Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 не мав обов'язку повідомляти про видання наказу про встановлення доплати за вислугу років від 19 липня 2021 року № 02-04-К-207 щодо самого себе як судді з метою отримання роз'яснень щодо подальшого врегулювання потенційного або реального конфлікту інтересів, оскільки відповідно до ч. 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доплата суддям за вислугу років має фіксований характер, який залежить виключно від наявності стажу роботи на посаді судді. За таких обставин, застосоване повноваження Голови Суду при її встановленні не є дискреційним, у зв'язку з чим в особи відсутній конфлікт інтересів під час призначення такої доплати.
У зв'язку з наведеним вище, даний пункт висновку не містить порушень, які були висвітлені аудиторською групою.
8. Щодо п. 14 ч. 1 Висновків за результатами оцінки стану використання керівником апарату Суду та його заступниками повноважень, визначених Положеннями про апарат Шевченківського районного суду міста Києва, яким встановлено доплати державним службовцям за додаткове навантаження у зв'язку із виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби у розмірі 100%, без врахування об'єму роботи за додаткове навантаження, чим порушено вимоги ч. 4 статті 52 Закону України «Про державну службу».
Так, відповідно до ч. 4 статті 52 Закону України «Про державну службу», виплата за додаткове навантаження у зв'язку із виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов'язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Вимоги даної статті не встановлюють меж у відсотковому співвідношенні щодо виплат за додаткове навантаження у зв'язку із виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби.
Встановлення меж виплати за додаткове навантаження у розмірі 50% посадового окладу визначено ч. 3 статті 52 Закону України «Про державну службу» у зв'язку із виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця.
Однак, тимчасово відсутній державний службовець не є тотожним поняттям у співвідношенні з посадою, яка є вакантною, тобто тимчасова відсутність - це певна об'єктивна причина, за якою державний службовець відсутній певний період часу на робочому місці, однак посада за ним зберігається. Вакантна посада - це вільна посада (робоче місце), на яку може бути в майбутньому працевлаштована особа.
Згідно з ч. 7, ч. 8 статті 31 Закону України «Про державну службу», з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб'єкт призначення може прийняти рішення:
про тимчасове покладення виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби категорії «А» на одного із заступників або на одного з керівників структурних підрозділів цього державного органу;
про тимчасове покладення виконання обов'язків за вакантною посадою керівника- самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;
про тимчасовий розподіл обов'язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.
Строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний строк не було перевищено при винесенні керівником апарату Суду наказів щодо доплат державним службовцям за додаткове навантаження у зв'язку із виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби.
Крім того, вимоги ч. 4 статті 52 Закону України «Про державну службу» в частині нарахування доплат за рахунок економії фонду Шевченківським районним судом міста Києва не порушено, оскільки доплата у 100% співвідношенні, яка була нарахована працівникам, встановлювалась від посадового окладу, без нарахувань щодо рангу державного службовця, надбавок за вислугу років та інших стимулюючих виплат, а також враховуючи характер навантаження на даних працівників (у повній мірі виконання і своїх обов'язків, і обов'язків за вакантною посадою).
Також суд звертає увагу на те, що під час винесення керівником апарату Шевченківського районного суду міста Києва Зборщік А.О. 08 листопада 2021 наказу № 02-04-К-321 «Про встановлення доплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадовою державної служби», згідно з ч. 4 статті 52 Закону України «Про державну службу», головному спеціалісту Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_7 безпосередній керівник останньої - начальник відділу організаційного забезпечення розгляду справ про адміністративне правопорушення Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_8 перебувала у відпустці по вагітності та пологам з 01 листопада 2021 року по 14 лютого 2022 року включно, що підтверджується наказом керівника апарату суду від 27 жовтня 2021 року № 02-04-В-716. Зазначене свідчить про відсутність на час встановлення відповідної доплати на робочому місці безпосередньо керівника державного службовця, якому встановлювалась доплата за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби. При цьому, виконуючи обов'язки начальника відділу організаційного забезпечення розгляду справ про адміністративні правопорушення Шевченківського районного суду міста Києва призначений не був та фактично керівництво відділом здійснювалося безпосередньо керівником апарату суду, що свідчить про відсутність доцільності складання відповідного подання на встановлення виплати за додаткове навантаження.
Аналогічна ситуація виникла й при винесенні керівником апарату Шевченківського районного суду міста Києва Зборщік А., від 10 листопада 2021 року наказу №02-04-К-323 «Про тимчасове виконання обов'язків начальника відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ», згідно з ч. 4 статті 52 Закону України «Про державну службу». Так, як апояснив позивач, виконання обов'язків начальника відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва було покладено на головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_9 . При цьому, на час винесення вказаного наказу начальник відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_10 була звільнена за угодою сторін, що підтверджується наказом керівника апарату суду від 04 червня 2021 року № 02-04-К-173. Зазначене свідчить про відсутність на час встановлення відповідної доплати на робочому місці безпосереднього керівника державного службовця, якому встановлювалася доплата за додаткове навантаження у зв'язку із виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби. При цьому, керівництво відділом організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва фактично здійснювалось безпосередньо керівником апарату суду, що свідчить про відсутність доцільності складання відповідного подання на встановлення виплати за додаткове навантаження.
Згідно з п. 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.
Відповідно п. 6 Положення №141/0/15-19, визначено завдання ДСА України, зокрема, організовує внутрішній аудит та забезпечує його здійснення в ДСА України, її територіальних управліннях, державних підприємствах, установах і організаціях, що належать до сфери управління ДСА України.
Із метою визначення єдиних підходів до провадження діяльності з внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, інших головних розпорядниках коштів державного бюджету (далі - державний орган), їх територіальних органах та бюджетних установах, що належать до сфери їх управління, оцінки якості такого аудиту, розроблено Стандарти внутрішнього аудиту, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 04 жовтня 2011 року № 1247.
Відповідно до пункту 2 розділу 1 «Стандарт 1» глави II Стандартів внутрішнього аудиту, внутрішні документи з питань внутрішнього аудиту розробляються керівником підрозділу внутрішнього аудиту з урахуванням цих
Стандартів і Порядку та мають охоплювати всі аспекти діяльності з внутрішнього аудиту.
Згідно з п. 2 розділу 1 «Стандарт 1» глави II Стандартів внутрішнього аудиту, внутрішні документи з питань здійснення внутрішнього аудиту мають врегульовувати такі питання, зокрема, планування діяльності з внутрішнього аудиту, в тому числі підходи до складання та ведення бази даних, організації, проведення та документування ідентифікації й оцінки ризиків для планування діяльності з внутрішнього аудиту, визначення факторів відбору для здійснення планових внутрішніх аудитів та частоти їх здійснення щодо кожного об'єкта внутрішнього аудиту; організація та проведення внутрішнього аудиту (планування та виконання аудиторського завдання), документування його перебігу та результатів, контроль за виконанням аудиторських завдань; складання та підписання аудиторського звіту, порядок та строки надання і розгляду коментарів до аудиторських звітів.
Так, наказом ДСА України від 22 грудня 2017 року № 1124 затверджено «Порядок планування та проведення внутрішніх аудитів відділом аудиту Державної судової адміністрації України, документування й реалізації їх результатів» (зі змінами від 05.06.2019 за №538) (далі також - Порядок).
Відповідно до п. 1 р. ІІ Порядку, внутрішній аудит здійснюється за такими напрямками діяльності: аудит ефективності, фінансовий аудит та аудит відповідності, в яких обов'язковою складовою є розкриття внутрішнього контролю діяльності об'єкта контролю залежно від напряму аудиту.
Під час аудиту відповідності оцінюється діяльність об'єктів аудиту щодо дотримання вимог чинного законодавства України, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження й використання фінансових і матеріальних ресурсів, інформації та управління державним майном (п. 1.3 р. 2 Порядку).
Як вже зазначалось, у Шевченківському районному суді міста Києва проведено позаплановий внутрішній аудит відповідності, підставою якого стало звернення Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд» від 01 грудня 2021 року № 077/226-5073 та доповідна записка начальника управління інформатизації та судової статистики ДСА України від 06 грудня 2021 року № 15.1-462/21.
Положеннями п. 18 p. IV Порядку, визначено строки проведення аудиту, зокрема, строки проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності - до 30 робочих днів. Ці строки можуть бути продовжені на строк до 15 робочих днів на підставі наказу ДСА України.
Як вбачається з Аудиторського звіту, датою початку аудиту є 13 грудня 2021 року. При цьому термін проведення аудиту неодноразово продовжувався, про що свідчать накази ДСА України, а саме: наказ від 23 грудня 2021 року № 431 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412», від 30 грудня 2021 року № 449 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412», від 27 січня 2022 року № 38 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412», від 05 квітня 2022 року № 100 «Про знесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412», від 18 травня 2022 року № 132 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 № 412» від 30 травня 2022 року № 146 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 10.12.2021 №412». Проте жодного обґрунтування необхідності продовження терміну проведення вказані накази не містять, а відтак не зрозуміла необхідність такого продовження на такий тривалий період поза межами визначених строків проведення аудиту.
Пунктом. 12 p. VIII Порядку передбачено, що у разі якщо відповідальний за діяльність об'єкта аудиту не погоджується з висновками аудиторського звіту, аудиторський звіт підписується ним із зауваженнями, які не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його вручення або надходження повинні бути надані керівнику аудиторської групи разом з обґрунтованими коментарями (зауваженнями) за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, про відмову, за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку, і залучають його до офіційних документів.
Так, у відповідності до зазначених вимог, Судом 20 червня 2022 року Голові ДСА України було надано коментарі та зауваження на висновки аудиторського звіту.
Пунктом 13 розділу VIII Порядку передбачено, що керівник аудиторської групи протягом 15 робочих днів розглядає такі коментарі та готує остаточний письмовий висновок аудиторів щодо їх обґрунтованості й відповідності законодавству, який в подальшому підписується начальником відділу та затверджується Головою ДСА України.
За результатами розгляду вказаних зауважень, Судом отримано Висновки від 11 липня 2022 року щодо обґрунтованості коментарів (зауважень) Голови Шевченківського районного суду міста Києва, які підписано Начальником управління аудиту ДСА України Д.О. Пугачем.
Проте, суд звертає увагу на те, що вказані висновки, у порушення наведених вище вимог Порядку, не затверджено Головою ДСА України.
При цьому відповідно до п.14 p. VIII Порядку вказано, що за результатами внутрішнього аудиту, протягом 15 робочих днів після підписання звіту, або висновків на заперечення, об'єкту аудиту надаються рекомендації, які повинні містити пропозиції про усунення встановлених недоліків, порушень, відхилень та удосконалення тих аспектів діяльності установи, у тому числі внутрішнього контролю, щодо яких проводився аудит. Та такі рекомендації підписуються начальником відділу аудиту за поданням керівника аудиторської групи та затверджуються Головою ДСА України (п. 18 p. VIII Порядку).
Однак, жодних рекомендацій передбачених вказаним пунктом Порядку Суду надано на було.
Відповідно до п.п. 15 - 17 p. VIII Порядку, рекомендації мають:
ґрунтуватися на аудиторських доказах, висновках;
спрямовуватися на усунення усіх виявлених недоліків, порушень, відхилень;
мати на меті удосконалення діяльності об'єктів аудиту, управління фінансовими й матеріальними ресурсами;
бути конструктивними, адекватними, чітко сформульованими, достатньо детальними й реальними для їх упровадження;
залишити на розсуд користувачів офіційного документа способи проведення здійснення ними заходів по усуненню порушень та удосконалення діяльності (у разі, коли способи визначені законодавством України або є очевидними, наводиться алгоритм їх застосування);
бути диференційовані за рівнями підпорядкованості за мережею, управлінської підзвітності й компетенції потенціальних виконавців;
передбачати обов'язково повне відшкодування втрат і збитків (шкоди) та притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законодавством України.
Рекомендації мають стосуватися діяльності об'єктів аудиту, щодо яких здійснено внутрішній аудит, та/або підпорядкованих їм об'єктів - у разі їх наявності.
У рекомендаціях необхідно зазначати термін повідомлення відділу аудиту про вжиті заходи відповідальними за діяльність об'єкта аудиту, які не повинні перевищувати 20-ти робочих днів з дати отримання рекомендацій
Враховуючи викладене, вбачаєтся, що Аудиторський звіт, як і Висновки від 11 липня 2022 року щодо обґрунтованості коментарів (зауважень) Голови Шевченківського районного суду міста Києва, є індивідуально-правовими актами та породжують для позивача права і обов'язки, що полягають у тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені ДСА України. Зазначене додатково підкрелюється наявністю у самому Аудиторському звіті розділу IV Рекомендації та не направленням у визначеному p. VIII Порядку позивачу рекомендацій за наслідком проведеного аудиту.
Суд окремо акцентує увагу на тому, що відповідно до висновків Аудиторського звіту, особливо в частині втручання у суддівське самоврядування суддів Шевченківського районного суду міста Києва, останні виходять за межі своїх повноважень, безпідставно нівелюючи при цьому Засади використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Києва, які затверджено Зборами суддів Шевченківського районного суду міста Києва для належної організаційної діяльності суду, ставляючи під сумнів компетентність суддів у прийнятті відповідних рішень на Зборах суддів Шевченківського районного суду міста Києва.
Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вереасня 2020 року № 640/9733/20 зазначено, що організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Положеннями ч.ч. 1, 4 статті 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів'визначено, що суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями та визначено перелік питань, вирішення яких є завданням суддівського самоврядування.
За приписами статті 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів'організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України та з'їзд суддів України.
Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду; 2) Раду суддів України; 3) з'їзд суддів України.
Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.
Збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань (ч. 1 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
При цьому, відповідно до ч. 5 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів'збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов'язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17 встановила, що скарги на Рішення зборів суддів розглядаються самим органом суддівського самоврядування згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та внутрішнім актом, який регламентує діяльність такого органу.
Так, відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів», аудиторська група ДСА України не входить до переліку організаційних форм суддівського самоврядування, а тому не може трактувати рішення зборів суддів, крім того, ставити дані рішення під сумнів.
Отже, Збори суддів Шевченківського районного суду міста Києва стосуються виключно організаційної діяльності Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 962, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
1. Адміністративний позов Шевченківського районного суду міста Києва (03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31-А; код ЄДРПОУ 02896710) до Державної судової адміністрації України (01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5; код ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Аудиторський звіту Державної судової адміністрації України від 15 червня 2022 року № 6.1-05/02, складений за результатами здійснення позапланового внутрішнього аудиту відповідності у Шевченківському районному суді міста Києва за період діяльності з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року, проведеного на виконання наказу Державної судової адміністрації України від 10 грудня 2021 року № 412 «Про проведення позапланового аудиту».
3. Визнати протиправним та скасувати висновки Державної судової адміністрації України від 11 липня 2022 року щодо обґрунтованості коментарів (зауважень) Голови Шевченківського районного суду міста Києва до Аудиторського звіту за результатами здійснення позапланового внутрішнього аудиту відповідності у Шевченківському районному суді міста Києва за період діяльності з 01 січня 2021 року по 10 грудня 2021 року від 15 червня 2022 року№ 6.1- 05/02.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної судової адміністрації України на користь Шевченківського районного суду міста Києва судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 962, 00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот містдесят дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.В. Аблов