ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 жовтня 2022 року м. Київ № 640/30914/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новософіївський ліцей" - дитячий садок "Мозайка" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови про накладення штрафу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новософіївський ліцей" - дитячий садок "Мозайка" (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування припису від 19.10.2019 №КВ1134/2000/АВ/П, постанови від 18.11.2020 №КВ1134/2000/АВ/ТД/ФС-174 про накладення штрафу у сумі 50000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивачем 02.09.2022 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
1. зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 1113/2000/АВ/ТД/ФС-174 від 18.11.2020 до набрання рішенням суду законної сили у справі;
2. зупинити дію постанови Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.08.2022 про арешт коштів боржника до набрання рішенням суду законної сили у справі.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є очевидно протиправною та виконання такої постанови створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення по справі. Також постановою ВДВС 16.08.2022 накладено арешт на додатковий рахунок позивача на суму штрафу, у зв'язку з чим позивач не може розпочати навчальний процес.
Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.
Суд не вбачає очевидної протиправності рішення Відповідача від 18.11.2020 №КВ1134/2000/АВ/ТД/ФС-174 про накладення штрафу. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.
Питання обґрунтованості чи необґрунтованості рішення Відповідача від 18.11.2020 №КВ1134/2000/АВ/ТД/ФС-174 про накладення штрафу в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.
Поряд з цим, наразі позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також неможливістю виконати рішення суду чи поновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Наведене свідчить про відсутність існування підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Крім того, в поданій заяві Позивач просить суд зупинити дію постанови Вишневого ВДВС від 16.08.2022 про арешт коштів боржника. Тобто, позивач просить заборонити третім особам вчиняти дії.
Пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову повинні бути пов'язані з його предметом, співмірними позовним вимогам, а вид забезпечення позову повинен відповідати заявленій меті.
Відтак, заходи забезпечення позову, в частині зупинення дії постанови Вишневого ВДВС від 16.08.2022 про арешт коштів боржника, не стосуються предмету позову, з яким звернувся позивач.
Враховуючи предмет спірних правовідносин, оцінивши обґрунтованість доводів заяви, адекватність його вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін та обсяг позовних вимог, суд вважає, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 77, 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.М. Клименчук