ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 листопада 2018 року № 826/4508/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С.,
при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,
за участю представників сторін:
позивача: Пилипенка О.І.,
представника відповідача: Валявського О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання та несвоєчасне надання відповіді на запит від 06.03.2017, зобов'язати відповідача надати позивачу відповідь на вказаний запит.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк, відповідачем не надано відповідь на запит позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 замінено відповідача у справі на Міністерство юстиції України.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що відповідачем при наданні відповіді на запит позивача, дотримано 5-денний строк для надання відповіді, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням фактичної передачі відповідному виконавцю кореспонденції для розгляду та опрацювання зазначеного запиту.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позивачем 06.03.2017 поштовою кореспонденцією до Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень направлено запит про надання інформацію, який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (Р0407318794173) було отримано 09.03.2017.
Не отримавши у встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк відповіді на запит, вважаючи порушеним своє право на своєчасне отримання інформації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування своєї позиції щодо своєчасного надання відповіді на запит, відповідач вказує на те, що запит на отримання інформації позивача зареєстровано згідно контроль-реєстраційної картки 13.03.2017 за №ПІ-П-935. Відповідно до резолюції уповноваженої посадової особи на безпосереднього виконавця, що розглядав запит на інформацію, розписано 15.03.2017. Таким чином, останній обчислював строк надання відповіді з наступного робочого дня, так як дата резолюції не є підтвердженням фактичного отримання самого документу, а також враховуючи практичні міркування в частині передачі відповідному виконавцю кореспонденції для розгляду та опрацювання у кінці робочого дня та/або навіть опісля. Відтак, відповідач останнім днем надання інформації на запит позивача вважає 20.03.2017.
При цьому, відповідач зазначає, що відповідь на запит на інформацію позивача від 20.03.2017 №ПІ-П-935 було надіслано позивачу простою кореспонденцією, яка не потребує формування списку згрупованих відправлень (передбачених для рекомендованих листів), уповноваженим самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України, зокрема Департаментом комунікації документообігу та контролю.
Так, стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації», та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає цей Закон.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані:
1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;
2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить у тому числі від виду (характеру, суті) такої інформації. За Законом України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються зокрема особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується, серед іншого, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно частини першої статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до положень частин четвертої та п'ятої статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Як встановлює частина перша статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною першою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
З наведених норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" вбачається, що розпорядники інформації зобов'язані надавати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, за винятком випадків, передбачених частиною першою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Матеріалами справи не підтверджуються пояснення відповідача, що останній отримав запит позивача лише 13.03.2017.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідь відповідача від 20.03.2017 №ПІ-П-935, надана з порушенням строків, визначених частиною першою статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Крім того, відповідачем не надано доказів підтвердження направлення відповідачу зазначеної відповіді.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем при розгляді інформаційного запиту позивача допущено протиправну бездіяльність, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Частиною другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак, з огляду на встановлені обставини у справі, суд вважає, що для повного та об'єктивного відновлення порушеного права позивача на отримання інформації слід зобов'язати відповідача, як розпорядника інформації, повторно розглянути запит позивача про надання інформації від 06.03.2017 та надати відповідь у встановлений законодавством строк.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Судові витрати у вигляді судового збору у відповідності до приписів 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають розподілу, оскільки позивач, у відповідності до вимог пункту 10 частині 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від його сплати.
Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: вул.Городецького, 13, Київ, 01001) щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) від 06.03.2017.
Зобов'язати Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: вул.Городецького, 13, Київ, 01001) повторно розглянути запит ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) від 06.03.2017 та надати відповідь у встановленому законом порядку.
Стягувач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )
Боржник: Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: вул.Городецького, 13, Київ, 01001)
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 20.11.2018.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Судді А.В. Літвінова
А.С. Мазур