Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
10 листопада 2022 р. справа № 520/6747/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 19.08.2022 року №204950014127 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання за дипломом НОМЕР_2 від 25.06.1984 у Саратівському політехнічному інституті з 01.09.1975 по 23.10.1978;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг та у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком, та надав всі необхідні документи, в тому числі і оригінал трудової книжки. 13.06.2022 року відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто заяву та прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії №2049500014127, посилаючись на те, що необхідно надати уточнюючу довідку про період навчання. 24.06.2022 року № 07/33-03-2040 було надано архівну довідку з університету, який знаходиться на території Російської Федерації. Позивач знову звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. 19.08.2022 №204950014127 відповідачем було надано рішення, яким ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, посилаючись на те, що не зараховані період навчання з 01.09.1979 р. по 25.07.1983 р. в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації на території України, оскільки довідка видана міністерством науки Росії 24.06.2022 р. Позивач вказав, що відповідач в оскаржуваному рішенні про відмову у призначенні пенсії не зазначив якою нормою Закону передбачено таку умову для не зарахування страхового стажу періоду навчання. Пунктом "д" частини 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. З огляду на викладене вважає рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії мають особи віком від 60 років та наявності страхового стажу - не менш 29 років. Страховий стаж позивача склав 26 років 10 місяців 9 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1979 по 25.07.1983 в зв'язку з військовою агресією російської федерації на території України, оскільки довідка видана минобрнауки росии 24.06.2022 року. Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до зазначеного, Управління здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси Позивача не порушило.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові та зазначив, що позивач народився в Радянському Союзі на території, яка зараз належить до Російської Федерації та там і навчався. Але після розпаду Радянського Союзу залишився мешкати в Україні і все життя працював в Україні і являється громадянином нашої держави. Відсутні підстави для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та 07.06.2022 року звернувся до відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком, та надав всі необхідні документи, в тому числі і оригінал трудової книжки.
13.06.2022 року відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто заяву та прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії №2049500014127. За змістом вказаного рішення Необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 29 років. Страховий стаж особи становить 26 років 10 місяців 9 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1979 по 22.06.1984, згідно диплому серії НОМЕР_2 від 25.06.1984, оскільки навчання почалося у Саратовському полі технічному інституті, а диплом видано Військовим інженерним інститутом А.Ф. Можайського. Для зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1979 по 22.06.1984 необхідно надати уточнюючу довідку про періоди навчання на підставі первинних документів за час навчання.
У зв'язку з наведеним позивачем отримано архівну довідку Федерального державного бюджетного освітнього закладу вищої освіти "Саратівський державний технічний університет імені Гагаріна Ю.О." від 24.06.2022 року № 07/33-03-2040, згідно з якою мовою оригіналу "Приказом от 27.08.1979 № 584-С ОСОБА_2 зачислен в состав студентов 1 курса дневной формы обучения факультета злектронной техники и приборостроения специальности «Гигроскопические приборы и устройства» Саратовского политехнического института с 01.09.1979. Приказом от 25.07.1983 № 553-С ОСОБА_2 , студент 4 курса дневной формы обучения факультета электронной техники и приборостроения специальности «Гигроскопические приборы и устройства», отчислен из института в связи с переводом в Ленинградский военно-инженерный институт имени ОСОБА_3 для продолжения учебы."
12.08.2022 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.
19.08.2022 відповідачем було прийнято рішення №204950014127, яким ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У казаному рішенні зазначено, що відповідно до наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, військовий квиток, трудова книжка, довідка про період навчання), загальний страховий враховано складає 26 років 10 місяців 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Додатково повідомлено, що не зараховані період навчання з 01.09.1979р. по 25.07.1983р. в зв'язку з військовою агресією російської федерації на території України, оскільки довідка видана минобрнауки россии 24.06.2022р.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV).
Згідно з приписами ч.1 ст.26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Згідно статті 44 цього Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Пунктом 4.3 Порядку визначено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно статті 80 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.
Статтею 82 цього Закону встановлено, що подані для призначення пенсії документи розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення/перерахунку пенсії останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Окремо суд зазначає, що питання врахування у страховий стаж часу роботи на підприємствах, установах та організаціях за часів СРСР врегульоване Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., частиною другою статті 6 якої передбачено, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам-учасникам Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди.
З вказаного слідує, що Україна та інші держави-учасники Угоди зазначеним документом взяли на себе зобов'язання враховувати трудовий стаж, набутий їх громадянами на території колишнього СРСР.
Судом встановлено, що наданою позивачем до органу пенсійного фонду архівною довідкою в повній мірі підтверджено період навчання позивача з 01.09.1979 по 22.06.1984, отже відповідачем протиправно не зараховано вказаний період до страхового стажу позивача.
Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.
У зв'язку з цим, суд вважає, що неврахування зазначеної довідки є порушенням прав позивача на отримання при досягнення відповідного віку належного пенсійного забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №234/3038/17, від 11 грудня 2018 року у справі №360/1628/17, від 23 грудня 2019 у справі №235/2773/17, від 04 березня 2020 року у справі №235/2008/17.
Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання представника відповідача на положення частини шостої статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою визначено, що органи державної влади, влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом, та абзацу 8 пункту 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1, таку довідку необхідно подати відповідачу з нотаріально посвідченим перекладом на державну мову, суд не бере до уваги оскільки вказане не було підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії.
Суд наголошує, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Отже, відмовляючи особі у призначенні пенсії, пенсійний орган повинен обов'язкове висвітлити у відповідному рішенні причини такої відмови з конкретними посиланнями на спірні питання та сформулювати певні висновки з посиланням на норми чинного законодавства, в яких розв'язати питання, що виникли при призначенні пенсії особі.
Так, у даному випадку, вбачається, що позивачу не було зараховано до стажу певний період згідно його документів, що вплинуло на кількість стажу та, відповідно, на його право на призначення пенсії. Водночас, окрім загальних посилань на відсутність необхідної кількості стажу пенсійним органом не наведено жодних пояснень та обґрунтувань, з огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у призначенні пенсії.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 19.08.2022 року №204950014127 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та наявність підстав для її задоволення через протиправність вказаного рішення.
Відносно позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання за дипломом НОМЕР_2 від 25.06.1984 у Саратівському політехнічному інституті з 01.09.1975 по 23.10.1978 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.
З наявних матеріалів справи судом не встановлено факту навчання позивача у Саратівському політехнічному інституті з 01.09.1975 по 23.10.1978, оскільки згідно диплому та архівної довідки позивач навчався з 01.09.1979 по 22.06.1984, відповідно відсутні підстави для зарахування до страхового стажу зазначеного позивачем періоду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Так, повноваженнями щодо призначення та виплати пенсії за віком наділений виключно відповідач, а тому зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду заяви про призначення пенсії, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.
Обираючи спосіб ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи встановлення судом протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання позивача, а також відсутність підстав для самостійного розрахунку стажу для перерахунку пенсії, оскільки такі повноваження належать виключно до компетенції пенсійного органу та суд у даному випадку не може підмінити собою цей орган, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача вчинити дії у частковому розмірі - шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12.08.2022, з урахуванням висновків суду.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.
Окремо суд зазначає, що посилання позивача у позовних вимогах на необхідність розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ч.2 ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності відповідного страхового стажу. В даному випадку питання призначення пенсії позивача регулюється ч.1 ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 19.08.2022 року №204950014127 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 12.08.2022, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.11.2022 року.
Суддя Біленський О.О.