Справа №500/3481/22
10 листопада 2022 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з 11.06.2020, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017, 2018 та 2019 роки,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 11.06.2020 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017, 2018 та 2019 роки
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 14.07.2009 позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". З 11.06.2020 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Статтею 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Всупереч цьому позивачу було призначено пенсію за віком не із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, а із застосуванням показника за 2014-2016 роки. У зв'язку із чим у вересні 2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, проте отримала відмову обґрунтовану тим, що попередньо позивачу вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а середня заробітна плата, визначена статтею 40 Закону № 1058-IV, застосовується за 2017-2019 роки при первинному призначенні пенсії, якщо звернення надійшло б у 2020 році. При переведені на пенсію за віком на загальних підставах з інших видів пенсійного забезпечення при обчисленні пенсії застосовується той показник середньої заробітної плати по Україні, який застосовувався при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в проведенні такого перерахунку пенсії за віком, за призначенням якої вперше звернулася 11.06.2020 за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
25.10.2022 через відділ документального забезпечення суду від відповідача поступив відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Вказує, що позивачу з 14.07.2009 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, пенсії яким призначені відповідно до, зокрема, Закону України "Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами Закону №1058-IV, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсій на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
З 11.06.2020 позивачу на підставі її заяви донараховано страховий стаж та заробітну плату та переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. При перерахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати, що використовувався для призначення пенсій станом на жовтень 2017 року (за 2014-2016 роки).
Відповідач вважає, що при переведенні на пенсію за віком на загальних підставах з інших видів пенсійного забезпечення при обчисленні пенсії застосовується той показник середньої заробітної плати по Україні, який застосовувався при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії. Для застосування при обчисленні пенсії позивача за віком показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три календарні роки, що передують рокові звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017-2019 роки підстави відсутні.
Також відповідач звертає увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цими позовним вимогами та просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, з 14.07.2009 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З 11.06.2020 позивачу донараховано страховий стаж та заробітну плату за її заявою та призначено пенсію за віком, на умовах, передбачених Законом №1058-IV.
22.09.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017, 2018, 2019 роки.
Листом від 27.09.2022 на звернення позивача про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV відповідач повідомив, що пенсія перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та що відсутні правові підстави для проведення розрахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2017-2019 роки).
У даному листі відповідач також зазначив, що відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Дії (рішення) відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Відповідно частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до приписів частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у спірному випадку Закону України "Про державну службу"), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі №211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі №520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено, що позивачу у 2009 році була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Тому, зі змісту наведених норм слідує, що призначення позивачу пенсії за нормами Закону України "Про державну службу" не входило до правового регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи пенсію за Законом України "Про державну службу" позивач не користувалася жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058-IV. Тому, призначення позивачу з 11.06.2020 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV є призначенням пенсії вперше.
Виходячи з наведеного, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно Законом України "Про державну службу", а у подальшому призначено новий вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то при обчисленні розміру пенсії має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
У цій справі при призначенні позивачу 11.06.2020 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017, 2018, 2019 (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини другої статті 40 цього Закону.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, застосувавши інший вид показника середньої заробітної плати при переході на інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.
Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 у справі №428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі №520/6808/17, від 18.01.2019 у справі №577/5237/16-а, від 31.01.2019 у справі №639/2751/17 та від 10.04.2019 у справі №211/1898/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доводи відповідача про те, що позивач вже отримувала пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу", а тому призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд відхиляє як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.
Щодо покликань відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а від 24.12.2020 стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав, то суд вважає їх не релевантними до спірних правовідносин, оскільки у зазначеній справі ВП ВС надано правовий висновок щодо застосування статей 87, 98 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", а до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на що, покликання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є необґрунтованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.06.2020 врахувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача з 11.06.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2017-2019 роки), які передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн, який перераховано до бюджету згідно з квитанцією №9283-3373-9608-7887 від 04.10.2022.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, з 11.06.2020, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2017-2019 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 11.06.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2017-2019 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено і підписано 10 листопада 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мартиць О.І.