Справа № 500/3472/22
10 листопада 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 8831,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 28.09.2022 за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 8831,20 грн. Податковий борг виник по узгоджених податкових зобов'язаннях згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та нарахованих позивачем податковим повідомленням-рішенням за результатами перевірки. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 06.10.2022 отримано відповідачем 14.10.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29).
Відповідач у строк встановлений судом та станом на 10.11.2022 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований 10.01.2019 як фізична особа - підприємець, знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7).
Відповідно до поданої до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.02.2019, підприємцем обрана ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та визначена друга група платника єдиного податку (а.с.13-14).
Станом на 28.09.2022 за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 8831,20 грн., що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу по платежах, що контролюються Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (а.с.9), а також розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу (а.с.10).
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2022 №00000792404, винесеного на підставі акта перевірки від 21.12.2021 №6461/19-00-24-04/ НОМЕР_1 (а.с.15-18).
Таке податкове повідомлення-рішення не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. Заявлена до стягнення сума заборгованості відображена в інтегрованій картці платника податків по єдиному податку з фізичних осіб (а.с.19-22).
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми "Ф" від 19.11.2021 №0031050-1302-1918, яку відповідачу вручено 26.11.2021 (а.с.12). Проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п.295.1 ст.295 ПК України).
Згідно з п.295.2, 295.4 ст.295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, нараховане на підставі заяви платника єдиного податку, є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 8831,20 грн., відповідачем не сплачено в установлений строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 8831,20 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні штрафи застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 8831 (вісім тисяч вісімсот тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мандзій О.П.