Рішення від 09.11.2022 по справі 500/3189/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3189/22

09 листопада 2022 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якій просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській №192650007613 від 09.08.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 29.07.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон № 796-XII). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192650007613 від 09.08.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, покликаючись на те, що ОСОБА_1 не підтвердила мінімально необхідний період роботи чи проживання на території зони посиленого радіологічного не менше 4 років станом на 01.01.1993.

Беручи до уваги наявність посвідчення, відповідно до якого ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, як особа яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю та має право на пільги і компенсацію, позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.09.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно наданих до заяви позивача від 02.08.2022 документів, що визначені пп.7 п.2.1 розд.II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), при призначенні пенсії за віком із застосуванням ст.55 Закону №796-XII (посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) становить 2 роки 8 місяців 17 днів. Чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання па територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги, а саме: надання довідки про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, виданої органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) передбачені пп.7 п.2.1 розд.II Порядку № 22-1. На переконання відповідача, у зв'язку з відсутністю підстав для зменшення пенсійного віку, а саме - проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, ним правомірно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону № 796-XII.

30.09.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач станом на 01.01.1993 прожив у зоні посиленого радіоекологічного контролю менше 4 років (період проживання (роботи) позивача на території радіоактивного забруднення становить 2 роки 8 місяців 17 днів). У зв'язку з відсутністю підстав для зменшення пенсійного віку, а саме - проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області 09.08.2022 прийнято обґрунтоване рішення за № 192650007613 про відмову заявнику (позивачу) у призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 Закону №796-XII. Відтак, територіальні органи Пенсійного фонду під час розгляду заяви позивача діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і жодним чином не вчиняли дій, спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивача.

У відповіді на відзив, поданому до суду 28.09.2022, представник позивача відзначив, що наявність у Федорович О.Я. статусу особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним та вказує на те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить і лист Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної військової адміністрації. Крім того, факт постійного проживання ОСОБА_1 на території зони посиленого радіоекологічного контролю, до якого було віднесено м.Чортків Тернопільської області підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Суд встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-9) Тернопільською обласною державною адміністрацією 26.12.2005 видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1 (а.с.14), що підтверджується також листом Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної військової адміністрації від 30.08.2022 №04-03-09/2691 (а.с.15).

02.08.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.13).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192650007613 від 09.08.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 Закону № 796-XII в зв'язку з відсутністю підстав для зменшення пенсійного віку, а саме - проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. Згідно наданих до заяви документів, що визначені пп.7 п.2.1 розд.II Порядку № 22-1 (посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, довідки про періоди проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення), період проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення становить 2 роки 8 місяців 17 днів (а.с.12).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0215-8/22517 від 16.08.2022 позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням норм ст.55 Закону № 796-XII (а.с.11).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішення відповідачів на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 ч.1 ст.11 Закону № 796-XII визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (п.4 ч.1 ст.14 Закону № 796-XII).

Відповідно до абз.6 п.2 ч.1 ст.55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Отже, для отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону № 796-XII особа має відповідати певним вимога.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 Закону № 796-XII, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у рішенні №192650007613 від 09.08.2022 послалось відсутністю підстав для зменшення пенсійного віку, а саме - проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років.

Як встановлено судом, Тернопільською обласною державною адміністрацією 26.12.2005 видано позивачу посвідчення (категорія 4) серія НОМЕР_1 , як громадянину, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с.14), що підтверджується також листом Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної військової адміністрації від 30.08.2022 №04-03-09/2691 (а.с.15).

Статус ОСОБА_1 , як постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи особи 4 категорії відповідачами не заперечувався.

Пунктом 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501, який діяв на момент видачі позивачу посвідчення, визначено, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до ст.65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначеним посвідченням підтверджується те, що ОСОБА_1 відповідно до п.4 ч.1 ст.11 Закону № 796-XII належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, як така, що станом на 01.01.1993 проживала або працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, а тому на підставі Закону № 796-XII дає право на пільги і компенсації, в тому числі на призначення спірної пенсії.

З матеріалів справи видно, що згідно з дипломом серії НОМЕР_2 , виданим 29.06.1987 Чортківським педагогічним училищем, ОСОБА_1 в 1983 році вступила та в 1987 році закінчила повний курс названого училища, реєстраційний номер 6165 (а.с.17).

Відповідно до довідки Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені ОСОБА_2 від 27.09.2021 № 615 позивач навчався з 01.09.1983 по 29.06.1987 в даному навчальному закладі та проживав в студентському гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 з 24.02.1984 по 10.07.1987 (а.с.16).

Тобто, враховуючи факт проживання ОСОБА_1 на території радіоактивного забруднення, до якого було віднесено м.Чортків Тернопільської області, з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986, умова отримання початкової величини зниження пенсійного віку (на 2 роки) позивачем виконана також.

Як слідує з довідки відділу з питань державної реєстрації Чортківської міської ради від 15.02.2022 № 912051 ОСОБА_1 є зареєстрованою та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з 19.06.1991 по теперішній час (а.с.22). Актом про встановлення факту проживання, складеними 02.08.2022 органом місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживала в АДРЕСА_2 , з 20.08.1987 по 19.06.1991 - без реєстрації, в квартирі яка була надана чоловіку позивачки ОСОБА_3 на тимчасове проживання без ордера, в подальшому з реєстрацією з 19.06.1991 по сьогодні (а.с.23).

Закінчивши навчання ОСОБА_1 продовжила працювати в закладах освіти Чортківського району Тернопільської області, зокрема, з 15.08.1987 по даний час, про що свідчать записи її трудової книжки серії НОМЕР_3 від 15.08.1987 (а.с.25-27).

Згідно з довідкою Заболотівської гімназії імені Романа Шухевича від 26.08.2022 № 40 ОСОБА_1 з 1987 року дійсно працювала педагогом - організатором в Заболотівській ЗОШ І-ІІ ступенів і доїжджала до місця праці з м.Чорткова в період з вересня 1987 по травень 1991 (а.с.18).

З довідки Милівецького старостинського округу Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 26.08.2022 №221 вбачається, що ОСОБА_1 з вересня 1987 по 19.06.1991 не була зареєстрована на території с.Милівці Чортківського району Тернопільської області (а.с.19).

Також відсутність проживання за місцем роботи позивача в Заболотівській ЗОШ І-ІІ ступенів випливає з довідки Заболотівського старостинського округу від 30.08.2022 № 206 (а.с.20). Перейменування навчального закладу з Улашківської ЗОШ І-ІІ ст. на Заболотіську ЗОШ І-ІІ ступенів вбачається з довідки Заболотівської гімназії імені Романа Шухевича від 01.09.2022 №41 (а.с.21).

Крім того, 08.05.1991 в м.Чорткові Тернопільської області народилося син ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_4 від 13.06.1991 (а.с.24).

Отже, загалом із встановлених судами обставин доведеним є факт проживання та роботи позивачем у зоні поселеного радіоекологічного контролю понад 9 років, що дає йому право на додаткові 3 роки зниження пенсійного віку.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на зменшення пенсійного віку на п'ять років, як особа, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 01.01.1993 прожила у цій зоні не менше 4 років та достатній страховий стаж, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно, суд приходить до висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192650007613 від 09.08.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону № 796-XII критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Як передбачено п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на зменшення пенсійного віку на п'ять років та достатнього страхового стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону № 796-XII.

З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсійного віку із застосуванням норм ст.55 Закону № 796-XII позивач набув 28.07.2022. Із заявою про призначення пенсії звернувся 02.08.2022, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.

Відтак з урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, для реалізації ним у повній мірі гарантованого Конституцією України права на належне пенсійне забезпечення, порушеного протиправною відмовою відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону № 796-XII з 29.07.2022, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності оскаржуваних дій, рішень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 992,40 грн. згідно квитанції № 62827175 від 26.08.2022 (а.с.6).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №192650007613 від 09.08.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 29.07.2022.

Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

- Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, Волинська область, 43026, код ЄДРПОУ: 13358826).

Головуючий суддя Мандзій О.П.

Попередній документ
107241223
Наступний документ
107241225
Інформація про рішення:
№ рішення: 107241224
№ справи: 500/3189/22
Дата рішення: 09.11.2022
Дата публікації: 14.11.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (06.12.2022)
Дата надходження: 06.12.2022
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії