10 листопада 2022 року м. Рівне №559/1448/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Державного підприємства "Рівнеторф"
доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій, -
Державне підприємство «Рівнеторф» звернулося до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовом до Відділу Державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №325816 від 21.06.2022.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 28.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 05.07.2022 дану адміністративну справу передано на розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду 05.08.2022. Ухвалою суду від 10.08.2022 прийнято її до розгляду, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що Державне підприємство «Рівнеторф» не вчиняло правопорушень, відповідальність за які передбачена абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки під час зупинки належного позивачу транспортного засобу водієм було пред'явлено інспектору документи для здійснення внутрішніх перевезень, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в тому числі індивідуальну контрольну картку водія. Крім того, справа про порушення мала б бути розглянута не пізніше двох місяців з дня виявлення порушення, однак відповідачем такий строк порушено. Просить позовні вимоги задовольнити.
16.09.2022 відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час перевірки встановлено, що в індивідуальній контрольній книжці водія відсутній запис за 10.02.2022 про режим роботи та відпочинку водія, чим порушено вимоги наказу 385 Міністерства транспорту та зв'язку України та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відсутність записів в індивідуальній контрольній книжці рівноцінне відсутності книжки. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.
ДП «Рівнеторф» зерєстровано як юридичну особу 13.05.1994, види діяльності: 08.92 Добування торфу (основний), 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення, 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
10.02.2022 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , у присутності водія ОСОБА_1 з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. За результатами проведеної перевірки складено Акт №313832 від 10.02.2022. Під час перевірки виявлено, що згідно ТТН автомобілем надавалися послуги з перевезення вантажів. На момент проведення перевірки в індивідуальній контрольній книжці водія відсутній запис за 10.02.2022 про режим роботи та відпочинку водія, чим порушено вимоги наказу № 385 Міністерства транспорту та зв'язку України та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
21.06.2022 на підставі зазначеного Акту №313832, начальником відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Самофаловим В.А. винесено постанову №325816 про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Вважаючи вищезазначену постанову відповідача протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування та зазначає, що відповідачем порушено вимоги зважування, а акт складено з порушенням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103(далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пунктів 12 - 15 Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Як слідує з матеріалів справи, під час здійснення перевірки виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про авомобільнмй транспорт», а саме відсутні записи в індивідуальній контрольній книзі водія ОСОБА_1 за 10.02.2022.
Розглядаючи спір по суті виявлених порушень, суд зазначає, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
За приписами п. 1.3 Інструкції № 385 ця інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Пунктом 3.3 Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Однак варто зазначити, що автомобіль позивача КАМАЗ не обладнано тахографом.
Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Статтею 18 Закону № 2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 березня 2020 року по справі № 823/1199/17.
З врахуванням вище викладеного, суд зазначає, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слугувала відсутність записів в індивідуальній контрольній книжці водія за 10.02.2022.
Судом встановлено, що в копії індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 дійсно відсутній запис за 10.02.2022 (дата проведення перевірки транспортного засобу) (а.с.9, 10).
Отже, здійснення перевезень на транспортному засобі без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія за відсутності обов'язку облаштування тахографа під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем господарських правопорушень - надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строку розгляду справи (не пізніше ніж протягом двох місяців з дня виявлення порушення), то суд зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 60 Закону України №2344-ІІІ розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.
За приписами частини восьмої статті 60 Закону України №2344-ІІІ порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Абзацом першим пункту 25 Порядку №1567 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо здійснення габаритно-вагового контролю та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 02.02.2022 №79, яка набрала чинності 04.02.2022) передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26, 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
За змістом частини першої статті 238, частини першої статті 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частин першої, другої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт в територіальному органі Укртрансбезпеки повинна бути розглянута не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац перший пункту 25 Порядку №1567).
Разом з тим, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України №2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом (як вид адміністративно-господарської санкції), а тому його застосування повинно здійснюватися у межах строків, передбачених частиною першою статті 250 ГК України (тобто, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом).
При цьому, нормативно-правовими актами не передбачено, що недотримання строку розгляду справи, визначеного абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, має правовим наслідком неможливість застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу.
На думку суду, порушення строку розгляду справи, передбаченого абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, якщо при цьому було дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною першою статті 250 ГК України.
З матеріалів справи вбачається, що порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України №2344-ІІІ (перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону), було виявлено актом проведення перевірки від 10.02.2022 №313832, тоді як оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №325816 було прийнято 21.06.2022 року, чим дійсно не дотримано приписів абзацу першого пункту 25 Порядку №1567 в частині строку розгляду справи.
В той же час, вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.06.2022 №325816 було прийнято з дотриманням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених частиною першою статті 250 ГК України.
При вирішенні даного спору суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Тобто, розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача не відбувся впродовж двох місяців з об'єктивних причин, а саме у зв'язку з військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану.
Крім того суд наголошує, що позивач не зазначає про те, що йому не було відомо про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, або він був позбавлений права надати свої пояснення.
Суд звертає увагу, що позивач оскаржує постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.06.2022 №325816 з підстави порушення при її прийнятті вимог абзацу першого пункту 25 Порядку №1567 в частині строку розгляду справи. При цьому позивач не подав до суду жодних доказів, які б спростовували виявлене перевіркою порушення, за вчинення якого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно із постановою від 21.06.2022 №325816.
Суд зазначає, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків” і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення”.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.
З огляду на наведене, суд вважає, що позивач не довів наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних рішень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності. Жодних доказів зворотного судом не здобуто та матеріали справи не містять.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова від 21.06.2022 №325816 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн прийнята відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні позову про скасування зазначеної постанови слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Рівнеторф» до Відділу Державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №325816 від 21.06.2022 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 листопада 2022 року
Учасники справи:
Позивач - Державне підприємство "Рівнеторф" (вул.Миру,1,Смига,Дубенський район, Рівненська область,35680, ЄДРПОУ/РНОКПП 02968193)
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Небесної Сотні, буд. 34,м.Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя С.М. Дуляницька