10 листопада 2022 року м. Рівне №460/12778/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна"
доРівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" (далі по тексту - позивач) до Рівненської митниці (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000011/2 від 15.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.01.2021 між Gemma Otomotiv Petrol Urunleri Ins. San. ve Tic. LTD. STI. та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" укладено контракт №1/01/2021. З метою митного оформлення ввезених товарів, за умовою укладеного контракту на поставку телескопічних гідроциліндрів лінійної дії, позивачем подано до митного органу митну декларацію. У поданій митній декларації митна вартість вказаного товару визначена за основним методом, тобто за ціною договору. Стверджує, що до митного оформлення було подано усі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаних товарів. Вважає, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та протиправним, оскільки у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити детальну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вказує, що мотиви стосовно обраного відповідачем методу, підстави за яких неможливо застосувати попередні методи, а також жодних пояснень щодо зроблених коригувань відповідачем не наведено. За таких обставин, просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким позов заперечив повністю. Вказав, що при проведенні у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. Так як декларантом не було надано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, а надані документи не підтверджують числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у митного органу відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. Таким чином, відповідач вважає, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 27.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
01.01.2021 між Gemma Otomotiv Petrol Urunleri Ins. ve Tic. LTD. STI. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" (Покупець) укладено контракт №1/01/2021 (а.с.24-30; далі - Контракт від 01.01.2021 №1/01/2021) .
Відповідно до п.1.1. Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021 Продавець продає, а Покупець купує запасні частини до сідельних тягачів, найменування, асортимент та ціна якого перераховані у відповідній Специфікації до цього контракту, що є невід'ємною частиною Контракту.
Відповідно до п.2.1. Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021 ціна товару на дату його замовлення вказується в інвойсі на кожну поставку.
В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування, права на використання знаку для товарів і послуг або інших прав інтелектуальної власності щодо товарів (п.2.2. Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021).
Згідно п.2.3. Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021 остаточна ціна контракту складається з вартості товару, поставленого на підставі цього Договору, згідно інвойсів на кожну партію поставки товару, сформованих протягом дії цього контракту.
Пунктом 3.1. Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021 передбачено, що продавець поставляє товар покупцю на умовах, зазначених в Контракті, відповідно до "EXW Конья".
Покупець приймає товар по кількості, асортименту та якості (видимі недоліки: пошкодження упаковки, бій, втрата товарного вигляду, відсутність товару в упаковці та ін.) товару в момент отримання товару на складі Продавця (п.4.1. Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021).
На виконання Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021 здійснено поставку товару, митне оформлення якого відбувалося у Рівненській митниці.
Декларантом позивача було подано митну декларацію від 15.02.2022 №UA204020/2022/004279, за якою було заявлено до митного оформлення наступні товари:
- товар №2 "телескопічні гідроциліндри лінійної дії, для сідлових тягачів": телескопічного циліндру арт. 190-5-6250 FE - 3 комплекти. До комплекту входять: циліндр - 1 шт., кріплення SBR 02/65-368 - 2 шт., кріплення KBR 02/ -1 шт.; телескопічного циліндру арт. 190-5-7130 FET (New model 2021-04) - 5 комплектів. До комплекту входять: циліндр - 1 шт., кріплення SBR 02/65-368 - 2 шт., кріплення KBR 04/65 - 2 шт.; телескопічного циліндру арт. 190-5-6250 FET (New model 2021-10) - 5 комплектів. До комплекту входять: циліндр - 1 шт., кріплення SBR 02/65-368-2 шт., кріплення KBR 04/65 - 2 шт.
Митному органу для розмитнення товару за митною декларацією від 15.02.2022 №UA204020/2022/004279 було надано наступні документи: пакувальний лист від 04.02.2022; рахунок-проформу від 11.10.2021; рахунок-фактуру від 04.02.2022; товарно-транспортну накладну №297440 від 05.02.2022; сертифікат про походження товару від 05.07.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару від 25.10.2021; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) у вигляді міжнародних автотранспортних перевезень від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 15.02.2022; прейскурант (прайс-листи) виробника товару; розрахунки ціни (калькуляції); ю. зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/01/21 від 01.01.2021; акт надання послуг митного брокера №2334 від 30.11.2021; рахунок на оплату №454 від 15.02.2022; договір перевезення №01/02/22 від 01.02.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів від 12.07.2021; договір про офіційне дистрибьюторство.
Під час проведення контролю правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності, у зв'язку з чим декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів.
У зв'язку не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України та у відповідності до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2022 №UA204020/2022/000011/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованого товару №2 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1. відсутністю поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, а саме:
- в п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2021№ 1/01/2021, вказано що вартість упаковки, тари включено у вартість товару , однак в документах які надано для підтвердження митної вартості дані складові митної вартості ніде окремо не підтвердженні);
- в рахунку проформі від 11.10.2021 № Рг. 1702743 вказано умови поставки товару ЕХ без конкретного географічного пункту призначення, що унеможливлює об'єктивно прийняти інформацію про ціни на товари вказані в даній проформі;
- до митного оформлення подано декларацію країни експорту від 05.02.2022 № MRN 122060500ЕХ00001868, в якій йде посилання на рахунки-фактури, які до митного оформлення не надано.
3. Не надано всі додаткові документи, витребувані митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ.
ІІ. Митниця володіє ціновою інформацією стосовно вартості товарів, схожих за назвами та призначенням, країною походження тощо (МД від 26.08.2020 №UA110080/2020/004130-3,78 дол. США/кг), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митним органом за умови надання додаткових документів, які підтверджують інформацію щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митного органу, таких як:
1) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
2) рахунки-фактури, на підставі яких здійснювався експорт товарів та які зазначено в декларації країни експорту від 05.02.2021 №MRN22060500EX00001868.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару №2 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей:
Товар №2: телескопічні гідроциліндри лінійної дії, телескопічний циліндр - 3,78 USD/кг.
Числове значення митної вартості товару №2 становить 512894,2235 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 17973,9000 USD.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2021 №UA204020/2021/000029/2 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частиною третьою статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною другою статті 321 Митного кодексу України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (п.1 ч.6 ст.321 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч.ч.4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч.ч.11, 12 статті 264 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість сумнівів митниці у достовірності наданих декларантом документів.
Так, оцінюючи таку підставу для витребування у декларанта додаткових документів, як "до митного оформлення подано декларацію країни експорту від 05.02.2021 №MRN22060500EX00001868, в якій ідеться посилання на рахунки-фактури, які до митного оформлення не надано", суд зазначає, що такий документ, як декларація країни експорту, не є обов'язковим для подання до митного оформлення відповідно до статті 53 Митного кодексу України. Надання такого документа є правом декларанта, а не обов'язком. При цьому будь-які відомості щодо недостовірності поданого документа відсутні.
Окрім цього, суд зауважує про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що в документах, які надано для підтвердження митної вартості, окремо не підтверджено вартість упаковки, тари, яку включено у вартість товару. Адже, як встановлено судом, відповідно до п. 2.2. Контракту від 01.01.2021 №1/01/2021 в ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування, права на використання знаку для товарів і послуг або інших прав інтелектуальної власності щодо товарів. Таким чином, за умовами контракту, вартість тари та упаковки вже враховано в ціну товару. Тому відсутня необхідність додаткового документального підтвердження вартості упаковки та тари.
Твердження відповідача про не зазначення в рахунку прoформі від 11.10.2021 № Рг. 1702743 конкретного географічного пункту призначення, що, на думку відповідача, унеможливлює прийняти інформацію про ціни на товар, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки ціна товару сформована відправником Gemma Otomotiv Petrol Urunleri Ins. ve Tic. LTD. STI. та є сталою, а враховуючи умови поставки товару EXW зазначення пункту призначення товару не впливає на ціну товару.
Таким чином, доводи митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, які підтверджують числове значення складових митної вартості, не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що у митного органу були відсутні достатні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів, а оскаржуване рішення не відображає того, у чому саме полягала наявність розбіжностей чи неточностей у поданих декларантом документах.
Крім того, суд зазначає, що митні декларації, на які відповідач посилається у спірному рішенні та використав при коригуванні митної вартості товарів, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару було імпортовано до України.
Прикметно, що, здійснюючи коригування митної вартості за другорядним методом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України і така митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована, а також, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та ним скасоване.
Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 та в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті даного рішення.
Відтак, посилання відповідача на інші митні декларації з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовують інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах, досліджених в межах цієї адміністративної справи.
При цьому, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000011/2 від 15.02.2022, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості товарів, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Висновки аналогічного характеру викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17 .
Під час судового розгляду встановлено, що позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання якого передбачено частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.
Суд також зауважує, що митний орган не вказав на будь-які суттєві розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Отже, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну та його оплату, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Крім того, суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
Проте, оскаржуване рішення №UA204020/2022/000011/2 від 15.02.2022 не містить жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятого ним рішення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Отже, позовні вимоги слід задовольнити.
Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, суд присуджує на користь позивача відповідно до частини першої статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000011/2 від 15.02.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Груп Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4566,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " АВМ Груп Україна" (вул.Дегтярівська, буд.21-А, оф.107,м.Київ 119,04119. ЄДРПОУ/РНОКПП 41846051)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 10.11.2022.
Суддя Олег ГРЕСЬКО