08 листопада 2022 року м. Рівне №460/4975/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД"
доДержавної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку, -
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), за змістом якого просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Державної аудиторської служби України (вул.Петра Сагайдачного, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) від 18.02.2022, що проведена департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, предмет закупівлі: «Будівництво дошкільного навчального закладу на 140 місць по вул.Б.Хмельницького, 3а, в с.Городок Рівненського району Рівненської області», UA-2021-11-08-002291-а.
Позов обгрунтовано тим, що оспорюваний висновок є протиправним з огляду на його необгрунтованість та невідповідність його змісту вимогам тендерної документації.
Позивач вказує, що відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку тендерних пропозицій учасниками, що унеможливило своєчасне реагування замовника на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі. Оспорюваний висновок складений 18.02.2022, тобто уже після підписання між департаментом, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», як виконавцем, договору підряду за результатами проведення процедури. Зазначений договір виконується сторонами належним чином.
Зазначає, що чинним законодавством не передбачено такої підстави припинення договору, як вимога Держаудитслужби про вчинення таких дій. Отже, з огляду на зазначене, позивач вважає, що вимога припинити договір, який сумлінно виконується сторонами може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів сторін договору.
Ухвалою суду від 09.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд справи призначено на 23.03.2022.
Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», встановлено відповідачу та третій особі строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позовних вимог.
23.03.2022 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці.
Відтак, ухвалою від 01.04.2022 розгляд справи відкладено на 04.05.2022.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обгрунтування заперечень вказано, що в порушення вимог абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не відхилив тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», як таку, що не відповідала іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Відтак, Держаудитслужба чітко дотримувалася норм та вимог, установлених законом та жодним чином не порушила прав та охоронюваних інтересів позивача.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої учасники процедури закупівлі UA-2021-11-08-002291-а діяли виключно у спосіб, передбачений тендерною документацією, а відповідачем не наведено жодної норми тендерної документації закупівлі, яка зобов'язувала учасника - юридичну особу подати окремий лист - згоду на обробку персональних даних за встановленою формою.
02.05.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що третя особа у повній мірі підтримує позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити. Зокрема вказує, що висновок відповідача про порушення третьою особою вимог тендерної документації через неподання листа-згоди директора ОСОБА_1 на обробку персональних даних не відповідає дійсним обставинам справи та зроблений відповідачем через неповний та поверхневий аналіз вимог тендерної документації. Підпунктом 12 пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації до процедури закупівлі UA-2021-11-08-002291-а передбачає необхідність подання для учасника - фізичної особи: а) паспорта, б) довідка про присвоєння ідентифікаційного номера/коду, в) листа-згоди на обробку персональних даних, надана за формою, наведеною у Додатку 3 до тендерної документації. Вимоги подання такого листа-згоди для учасників закупівлі-юридичної особи вказаний пункт тендерної документації не містить. Таким чином, ТзОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» не порушувало вимог тендерної документації та подало всі необхідні документи для участі у процедурі закупівлі. Крім того, відсутність листа-згоди на обробку персональних даних, навіть якби подання такого документа було обов'язковим, не є порушенням, яке свідчить про те, що тендерна пропозиція товариства не відповідала «Іншим вимогам предмета закупівлі».
04.05.2022 розгляд справи не відбувся у зв'язку тимчасовою непрацездатністю головуючої судді.
Відтак, ухвалою від 06.05.2022 розгляд справи відкладено на 01.06.2022.
01.06.2022 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.07.2022 для витребування додаткових доказів.
15.06.2022 такі докази надійшли до суду.
06.07.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається, що у висновку чітко сформульовані зобов'язання щодо усунення встановлених порушень та шляхи їх усунення. Законодавством не встановлено вимог щодо обов'язковості надання органом державного фінансового контролю відповіді на звернення за роз'ясненням до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та терміну надання такого роз'яснення.
19.07.2022 судом оголошена перерва до 03.08.2022.
03.08.2022 розгляд справи не відбувся у зв'язку тимчасовою непрацездатністю головуючої судді.
Відтак, ухвалою від 10.08.2022 розгляд справи відкладено на 25.08.2022.
Ухвалою від 26.08.2022 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 08.11.2021 оприлюднило в електронній системі закупівель "Prozorro" процедуру закупівлі UA-2021-11-08-002291-а - відкриті торги за предметом закупівлі: «Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів ДК 021:2015:45214000-0 (Будівництво дошкільного навчального закладу на 140 місць по вул.Б.Хмельницького, 3а, в с.Городок Рівненського району Рівненської області)».
Так, 08.11.2021 позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів, проект договору про закупівлю з додатками, тендерну документацію.
У зазначеній процедурі закупівлі взяли участь такі учасники: ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», ТОВ «БУДТЕХ-ПРОМ».
Переможцем процедури закупівлі UA-2021-11-08-002291-а визначено ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» з яким Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської області 13 грудня 2021 року укладено договір підряду №47 про виконання комплексу робіт по об'єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу на 140 місць по вул.Б.Хмельницького, 3а, в с.Городок Рівненського району Рівненської області», за державні кошти (далі - Договір №47).
Відповідно до умов Договору №47, Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації є Замовником, а ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» Підрядником.
Згідно з п.1.1 Договору №47 Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується на свій ризик виконати комплекс робіт (Згідно ДК 021:2015:45214000-0 - Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів) по об'єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу на 140 місць по вул.Б.Хмельницького, 3а, в с.Городок Рівненського району Рівненської області» згідно із проектно-кошторисною документацією та умов цього Договору, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи, згідно із умовами чинного Договору.
Відповідно до п.1.3 Договору №47 Замовник зобов'язаний забезпечити Підрядника проектно-кошторисною документацією. Забезпечення Робіт технологічним, енергетичним, електротехнічним устаткуванням та іншими матеріалами (ресурсами) покладається на Підрядника. Вартість матеріалів (ресурсів), що забезпечуються Підрядником для виконання робіт за чинним договором згідно цього пункту, відшкодовуються Замовником, крім матеріальних ресурсів і обладнання, постачання яких Замовник залишає за собою.
Згідно з п.1.4 Договору №47 обсяг робіт за чинним Договором, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому законодавством порядку. Види робіт та обсяги, які підлягають виконанню повинні відповідати технічному завданню та договірній ціні, зміни вносяться тільки після коригування проектно-кошторисної документації, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.2.1 Договору №47 ціна предмету Договору визначається на підставі динамічної договірної ціни (Додаток 3) і становить всього 119686343грн 65 коп (з ПДВ в тому числі 5000грн (з ПДВ) на 2021 рік.
Згідно з п.11.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2022, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Суд зазначає, що відомості та інформація, розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozorro", є відкритими та знаходяться у вільному доступі.
Відповідно до наказу Держаудитслужби від 26.01.2022 №13 "Про початок моніторингу закупівель" здійснено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-11-08-002291-а, проведеної Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації за предметом закупівлі: «Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів ДК 021:2015:45214000-0 (Будівництво дошкільного навчального закладу на 140 місць по вул.Б.Хмельницького, 3а, в с.Городок Рівненського району Рівненської області)».
За наслідками моніторингу складено оприлюднений в електронній системі закупівель 18.02.2022 висновок від 18.02.2022, у якому за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «РЕНОМЕ ЄВРОБУД» установлено порушення вимог абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст.5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи висновок про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон - №2939-XII).
Відповідно до ст.5 №2939-XII, Державна аудиторська служба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому Законом України "Про публічні закупівлі".
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), пунктом 11 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Пунктом 4 частини другої статті 7-1 Закону №922-VIII встановлено, що рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник при виявленні органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 7-1 Закону №922-VIII).
Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Згідно з частиною сьомою цієї статті у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Положеннями частини десятої статті 7-1 Закону №922-VIII встановлено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Відповідно до частини одинадцятої ст.7-1 Закону №922-VIII, якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.
Суд зазначає, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов'язки позивача, а також на права та обов'язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом, він повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
У спірному висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Жодних конкретних приписів щодо усунення виявлених порушень вказаний висновок не містить.
Таким чином, вказавши у висновку на необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель", відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність зазначеного висновку.
Верховний Суд у своїй практиці (зокрема, постанови від 21.01.2021 у справі №240/9993/19, від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19) неоднарозово констатував, що зазначення Держаудитслужбою у висновку необхідності "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель" без конкретизації, яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
При цьому у висновку зазначено, що за результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, своєчасності оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності надання роз'яснення щодо тендерної документації, своєчасності укладення договору та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору та їх оприлюднення, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках передбачених Законом порушень не встановлено.
Тобто, єдиною причиною для винесення відповідачем спірного висновку стала відсутність у тендерній документації переможця торгів згоди на обробку персональних даних учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ ЄВРОБУД» ОСОБА_1 .
Поряд з цим, суд зауважує, що підпункт 12 пункту 1 розділу 3 тендерної документації до процедури закупівлі UA-2021-11-08-002291-а передбачає обов'язок для учасника - фізичної особи додаткового надання разом з іншими документами, які визначені Замовником: паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера/коду та лист-згоду на обробку персональних даних, наданого за формою, наведеною у Додатку 3 до тендерної документації.
З аналізу наведених норм тендерної документації на закупівлю суд дійшов висновку, що Замовником передбачено вимогу надавати у складі тендерної пропозиції лист-згоду на обробку персональних даних учасника закупівлі у разі якщо ним є фізична особа чи фізична особа-підприємець. Натомість у пункті 2.12 Тендерної документації замовником лише конкретизовано форму і зміст означеного листа-згоди на обробку персональних даних, а не розширено перелік суб'єктів, які повинні надавати такі документи, як помилково вважає відповідач.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що лист-згода на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку №3 до тендерної документації, згідно з пп. «в» пп.12 п.1 розділу 3, подається виключно учасником, який є фізичною особою, відтак вимоги тендерної документації, у тому числі щодо надання листа-згоди на обробку персональних даних у даному випадку не можуть бути застосовані та не повинні надаватись Замовнику у складі тендерної документації.
З огляду на наведені обставини тендерна пропозиція переможця торгів відповідала вимогам, як Закону № 922-VIII, так і вимогам тендерної документації на закупівлю.
Такий захід реагування у вигляді зобов'язання припинити зобов'язання за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
Проте, зауваження Держаудитслужби носить формальний характер, так як воно не пов'язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.
Статтею 10 Закону №2939-XIІ передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
За правилами ст.37 Закону № 922-VІІІ договір про закупівлю є нікчемним у разі: - його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; - його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; - його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Крім того, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Суд зазначає, що у спірному висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору. Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов'язує із оформленням документів переможцем торгів, що не вплинули на процедуру закупівлі в цілому та не призвели до негативних наслідків, що можна було б кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни.
Суд наголошує, що тендерна пропозиція третьої особи в повній мірі відповідає умовам тендерної документації, і порушення абз.2 п.2 ч.1 ст.31 Закону №922-VІІІ зі сторони позивача відсутні.
Враховуючи, що жодного іншого порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, окрім зазначеного, Держаудитслужба не виявила, суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є безпідставною.
Доказів того, що Замовником або Підрядником не виконуються (або виконуюються не належним чином) умови Договору №47 суду не надано.
Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Слід врахувати, що критерій «пропорційності» передбачає, що втручання органу державної влади у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Отже, Висновок Відповідача не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін Договору,
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що Держаудитслужба, приймаючи оскаржуваний висновок, діяла необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, що не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати у виді судового збору у сумі 2481,00грн.
Повний текст рішення виготовлений з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючої судді з 24.10.2022 по 04.11.2022.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-08-002291-а.
Стягнути на користь Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (майдан Просвіти, 1,м. Рівне,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 36565276)
Відповідач - Державна аудиторська служба України (вул. П.Сагайдачного,4,м.Київ,04070, ЄДРПОУ/РНОКПП 40165856)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД"
Повний текст рішення складений 08 листопада 2022 року
Суддя У.М. Нор