10 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4920/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С.,ознайомившись із матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.06.2022):
- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, що виявилася у відмові надати позивачу публічну інформацію - оформлений належним чином графік чергування співробітників виконавчого комітету на квітень 2022 року (чи в період 18-22 квітня 2022 року) та подання керуючого справами виконавчого комітету з цього питання, про що було повідомлено у листі від 28.04.2022 №02.1-17/20, відповідно до запиту на отримання публічної інформації від 29.04.2022;
- зобов'язати Виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради повторно розглянути запит позивача про надання публічної інформації від 29.04.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4920/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
12.08.2022 через систему "Електронний суд" позивачем подано клопотання про застосування заходу процесуального примусу до відповідача за невиконання рішення суду від 27.06.2022 у справі №440/4920/22, а саме: за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 10.10.2022 подано клопотання про розгляд клопотання про застосування заходу процесуального примусу від 12.08.2022.
Також 11.10.2022 через систему "Електронний суд" позивачем подано клопотання про постановлення окремої ухвали, у якому просить винести окрему ухвалу стосовно Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради щодо невиконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2022 у справі №440/4920/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ознайомившись із зазначеними клопотаннями, суд дійшов такого висновку.
Згідно з статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
У статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види заходів процесуального примусу.
Так, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
При цьому, відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд звертає увагу, що винесення окремої ухвали та накладення штрафу за клопотанням сторони відповідно до зазначеної статті є правом суду, а не обов'язком.
В обґрунтування зазначених клопотань позивач зазначив, що позивачем подано адміністративний позов, додатки до нього та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд", копію адміністративного позову, додатки до нього та інші процесуальні документи направлені відповідачу Укрпоштою. За доводами позивача, у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" повинні знаходитися всі документи, які надійшли до суду від учасників справи. Станом на 12.08.2022 позивачу не надходили копії доказів, витребувані судом у відповідача, відповідно до пункту 9 статті 79 КАС України, яким передбачено надання копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, іншим учасникам справи.
Крім того, позивачем зазначено, що 12.08.2022 при ознайомленні з матеріалами справи №440/4920/22 у справі відсутні належним чином засвідчені копій всіх документів, що слугували підставою для здійснення спірних дій (бездіяльності); відсутні документи, якими суду повідомлено про неможливість надання витребуваних доказів. На переконання позивача: ухвала суду від 27.06.2022 у справі № 440/4920/22 відповідачем в установлений судом строк не виконана; у справі відсутні документи, якими суду повідомлено про неможливість надання витребуваних доказів; суду не надані належно засвідчені копії документів, які слугували підставою для здійснення спірних відносин, а саме: запит на отримання публічної інформації від 29.04.2022 (фотокопія якого без дати реєстрації тощо, надана позивачем суду, паперова копія якого у позивача відсутня); лист Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтава ради від 28.04.2022 № 02.1-17/20, який є предметом судового розгляду; запит на отримання публічної інформації від 27.04.2022 (копія якого у позивача відсутня), на який Виконавчим комітетом Шевченківської районної у місті Полтава ради надано відповідь листом від 28.04.2022 № 02.1-17/20.
Суд зазначає, що відповідачем 21.07.2022 подано відзив з наступними додатками: копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, доказ направлення відзиву позивачу. Інших документів від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що позивачем разом із позовною заявою подано, зокрема: запит на отримання публічної інформації від 29.04.2022 /а.с. 6/; лист Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтава ради від 28.04.2022 № 02.1-17/20 /а.с. 7/.
Згідно з підпунктами 5.2, 5.4 пункту 5 Розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Відповідно до частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Згідно з статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
У частині другій статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" наведено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.
Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Указана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.11.2019 у справі №160/7227/19 та від 25.11.2019 у справі №160/7439/19.
Суд зауважує, що подані позивачем матеріали є належним чином засвідченими, що дає можливість розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з частинами сьомою - дев'ятою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім того, частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини четвертої цієї статті суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже, питання про зловживання учасником справи своїми процесуальними правами може бути розглянуте судом на будь-якій стадії процесу.
Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.
У даній справі суд не вбачає правових підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду справи або для застосування заходів процесуального примусу, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, клопотання позивача про застосування заходу процесуального примусу та про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 44, 45, 80, 144, 249, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про застосування заходу процесуального примусу та про постановлення окремої ухвали у справі №440/4920/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна