10 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14214/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення, а саме просить:
- скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн до ФОП ОСОБА_1 №000016/16-31-32-02/3349906739 від 14.09.2020.
В обґрунтування звернення до суду позивач зазначив, що на підставі висновку №154/16-31-32-02/3349906739 від 14.09.2020 про несвоєчасне подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (Ф1-ОА) та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій встановлено порушення вимоги частини третьої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". З висновками контролюючого органу позивач не погоджується та звертається до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що його дії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на нього функцій. За доводами відповідача, контролюючий орган провів перевірку відповідно до вимог діючого законодавства, за результатами якої було виявлено порушення, у зв'язку з цим відповідачем правомірно винесено рішення №000016/16-31-32-02/3349906739 від 14.09.2020 про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 17000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області про заміну відповідача у справі №440/14214/21: допущено заміну відповідача у справі №440/14214/21 в особі Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника в особі Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44057192).
Розгляд цієї справи відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас суд бере до уваги, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні в справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Водночас, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Крім того, суд звертає увагу про наявність усталеної практики щодо підходу до розуміння правової природи строків, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме: подання позову про визнання протиправними та скасування податкових рішень - не пізніше 1095 дня з дня їх винесення, та подальшу зміну тлумачення Верховним Судом щодо розуміння правової природи строків відповідної норми права.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність визнання причини пропуску строку поважними та поновлення пропущеного процесуального строку.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність за КВЕД 56.30: Обслуговування напоями.
21.09.2016 ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) серії АЕ №297933, з реєстраційним номером 200286, строком дії до 21.09.2021.
ФОП ОСОБА_1 здійснювалась сплата за ліцензію, про що свідчать відмітки про поточні сплати, а саме: за період з 21.09.2016 до 21.09.2017; з 21.09.2017 до 21.09.2018; з 21.09.2018 до 21.09.2019; з 21.09.2019 до 21.09.2020.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.12.2019 ФОП ОСОБА_1 змінено дані про основний вид економічної діяльності, а саме: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.
ФОП ОСОБА_1 видано ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №16020308201900161 від 22.01.2019 терміном дії до 04.02.2020.
ФОП ОСОБА_1 здійснювалась сплата за ліцензію, про що свідчать відмітки про поточні сплати, а саме: за період з 04.02.2019 до 04.05.2019; з 04.05.2019 до 04.08.2019; з 04.08.2019 до 04.11.2019; з 04.11.2019 до 04.02.2020.
Відповідно до висновку про несвоєчасне подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (Ф1-ОА) ФОП ОСОБА_1 №154/16/31/32/02/ НОМЕР_1 від 14.09.2020 Управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів встановлено, що суб'єктом господарювання (позивачем) порушено вимоги частини третьої статті 16 Закону України від 19.12.1995 № 481-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями), відповідно якого суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. Станом на дату складання даного висновку звіт за формою №1-ОА за березень 2020 року не своєчасно поданий.
На підставі цього висновку Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000016/16-31-32-02/ НОМЕР_1 від 14.09.2020, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн згідно з абзацом двадцять третім частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Наведене рішення податкового органу отримано позивачем 17.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
24.09.2020 позивачем складено скаргу на незаконні дії та податкове рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про застосування фінансових санкцій від 14.09.2020 №000016/16-31-32-02/ НОМЕР_1 , у якій позивач просив ДПС України скасувати прийняте відповідачем рішення.
Скаргу від 24.09.2020 отримано ДПС України 28.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 17.06.2021 №3679/6/99-00-06.030106 залишено без змін рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 14.09.2020 №000016/16-31-32-02/3349906739, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись з правомірністю дій відповідача та законністю рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі за текстом - Закон №481/95-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов'язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев'ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.
Форма звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерстві фінансів України від 11.02.2016 № 49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470, (далі за текстом - Порядок № 49).
Згідно із пунктами 1, 2, 4, 5, 6 розділу 1 Порядку № 49 звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
Інформація подається за кодами та видами алкогольних напоїв усього за звітний період (починаючи з 29 коду) згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470. Інформація у розрізі контрагентів подається згідно з розділами ІІ та ІІІ Звіту. Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.
Отже, згідно з аналізом вищевикладених норм законодавства обов'язок щодо подачі звіту за формою № 1-ОА покладається на суб'єктів господарювання, за умови не лише наявності у них відповідної ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також за умови здійснення ними ліцензованого виду діяльності.
Судовим розглядом встановлено, що в грудні 2019 року позивачем припинено здійснення такого виду підприємницької діяльності як обслуговування напоями (56.30), змінено на вид діяльності 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, що підтверджено копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.12.2019.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 08.01.2020 подано до ГУ ДПС у Полтавській області звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних накоїв у оптовій мережі за грудень 2019 року за формою №1-ОА (місячна), що підтверджується квитанцією №2 за формою №F0208206.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що з січня 2020 року не здійснює придбання алкогольних напоїв для реалізації свого права на оптову торгівлю алкогольними напоями, у зв'язку з чим відсутні підстави для подання звітності про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі до контролюючих органів. За доводами позивача, прийняттю ГУ ДПС у Полтавській області рішення про застосування фінансових санкцій щодо ФОП ОСОБА_1 мали передувати відповідні перевірки органами податкового контролю, які мали бути здійсненні відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, у позивача відсутній обов'язок подання звіту за формою № 1-ОА після припинення ним ліцензованого виду діяльності, тобто за березень 2020 року.
Суд зазначає, що відповідальність за порушення частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", повинна нести виключно фізична особа-підприємець, в даному випадку ФОП ОСОБА_1 , проте, на момент перевірки та винесення спірного рішення діяльність цієї особи за економічною діяльністю обслуговування напоями (56.30) вже було припинено.
Із врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС У Полтавській області №000016/16-31-32-02/3349906739 від 14.09.2020 про застосування фінансових санкцій неправомірне та підлягає скасуванню, оскільки відповідний вищенаведений вид діяльності особи, яка повинна нести відповідальність за вчинене правопорушення, уже припинений.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 000016/16-31-32-02/3349906739 від 14.09.2020 про застосування фінансових санкцій.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44057192) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна