10 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1070/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 03.11.2021 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд", яким у задоволенні останній відмовлено;
- зобов'язати Київську районну в м. Полтаві раду надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власність із земель комунальної власності, орієнтовним розміром 0,10 гектара в м. Полтаві на території Київської районної в м. Полтаві ради, відповідно до поданої заяви.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що Київською районною в м. Полтаві радою протиправно відмовлено в задоволенні клопотання "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність із земель комунальної власності орієнтовним розміром 0,10 га в м. Полтаві на території Київської районної в м. Полтаві ради".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
До Полтавського окружного адміністративного суду від представника Київської районної в м. Полтаві ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що заява ОСОБА_1 розглянута у встановленому законом порядку та прийнято рішення в межах чинного законодавства.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до Київської районної в м. Полтаві ради із заявою від 10.09.2021, у якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність із земель комунальної власності орієнтовним розміром 0,10 га в м. Полтаві на території Київської районної в м. Полтаві ради.
До заяви надано: паспорт, ідентифікаційний код, викопіювання місця розташування земельної ділянки.
Відповідно до витягу з рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 03.11.2021 гр. ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, та містобудівній документації, оскільки згідно з планом зонування території м. Полтави, затвердженого рішенням п'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 24.05.2018, земельна ділянка знаходиться в зоні багатоквартирної житлової забудови (Ж-3, Ж-4) та потрапляє на територію, на яку рішенням позачергової третьої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 29.03.2016 "Про надання згоди на розміщення багатоквартирних житлових будинків та дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території 57-го мікрорайону південно-західного планувального району м. Полтава" управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5784 га за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач, вважаючи рішення Київської районної в м. Полтаві ради протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Отже, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Згідно з частиною п'ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
Частина перша статті 123 Земельного кодексу України передбачає, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
Згідно з частинами другою-третьою статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Отже, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, суд перевіряє, зокрема, дотримання процедури на момент прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень.
В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначає, що у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га відмовлено у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, та містобудівній документації, оскільки згідно з планом зонування території м. Полтави, затвердженого рішенням п'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 24.05.2018, земельна ділянка знаходиться в зоні багатоквартирної житлової забудови (Ж-3, Ж-4) та потрапляє на територію, на яку рішенням позачергової третьої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 29.03.2016 "Про надання згоди на розміщення багатоквартирних житлових будинків та дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території 57-го мікрорайону південно-західного планувального району м. Полтава" управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5784 га за адресою вул. Івана Буніна, 3.
Листом Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, підписаним заступником голови районної ради з питань діяльності виконавчого органу №Г/04.1-14/4/1709 від 27.09.2021, позивача повідомлено, що 21.10.2020 рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради затверджено внесення змін до генерального плану м. Полтава, розробленого УДНДІПМ "Діпромісто", яким визначено функціональне використання земель в межах міста. Загальна доступність матеріалів генерального плану забудови м. Полтави http://www.rada-poltava.gov.ua/city/plan/.
Інформація щодо функціонального використання земель в межах міста та наявні планувальні обмеження забезпечена шляхом її розміщення на веб-сайті Полтавської міської ради: за адресою http://www.mbk.rada-poltava.gov.ua/ на сторінці геопорталу містобудівного кадастру.
З 01.01.2013 у рамках Національної кадастрової системи було запущено публічну кадастрову карту України (http://www.map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta), на якій зазначено інформацію про усі сформовані та зареєстровані земельні ділянки у межах України. Враховуючи надані неякісні графічні матеріали, можна лише орієнтовно визначити місце розташування земельної ділянки відповідно до затвердженої містобудівної документації, згідно з якою земельна ділянка потрапляє на територію проектної садибної забудови. Рішення районною радою щодо вказаної земельної ділянки не приймалися.
Слід зазначити, що рішенням позачергової третьої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 29.03.2019 "Про надання згоди на розміщення багатоквартирних житлових будинків та дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території 57-го мікрорайону південно-західного планувального району м. Полтава" управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5784 га.
У графічних матеріалах висвітлено, що цифрою 27 помічена зона без окреслення меж та/або будь-яких інших обмежень.
Водночас, відповідачем не надано суду доказів формування земельної ділянки площею 0,5784 га, на які управлінню капітального будівництва Полтавського міськвиконкому надано дозволи на розробку проектів землеустрою згідно з рішенням позачергової третьої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 29.03.2016 "Про надання згоди на розміщення багатоквартирних житлових будинків та дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території 57-го мікрорайону південно-західного планувального району м. Полтава".
Суд також зазначає, що візуально порівнявши графічні матеріали бажаної ділянки, викладеної у додатку, доданого до заяви, з генеральним планом м. Полтава зі змінами, розробленими УДНДІПМ "Дніпромісто" і затвердженим 21.10.2020 рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради, вбачається, земельна ділянка потрапляє в зону П-Ж-1, що згідно з умовними позначеннями - зона проектної садибної житлової забудови.
Крім цього, у листі Управління з питань містобудування та архітектури від 25.10.2021 № 01-02-01-16/2395 повідомляється лише про можливе місце розміщення земельної ділянки в зоні багатоквартирної житлової забудови Ж-3 та Ж-4, посилаючись на план зонування від 25.05.2018, який втратив чинність.
З урахуванням наведеного, враховуючи, підстави для відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, суд дійшов висновку, що у цій частині відповідач при прийнятті спірного рішення від 03.11.2021 діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, не обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, пункт 41 рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 03.11.2021 "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на наведене, у цій частині позов слід задовольнити.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Київської районної в м. Полтаві ради надати на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власність із земель комунальної власності, орієнтовним розміром 0,10 гектара в м. Полтаві на території Київської районної в м. Полтаві ради, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17 виклав правовий висновок, відповідно до якого повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2019 у справі № 2040/6320/18.
При цьому, у спірних правовідносинах відповідач не реалізував своїх повноважень відповідно до закону, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без наведення вмотивованих правомірних доводів щодо відмови.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Належним та достатнім способом захисту позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність із земель комунальної власності орієнтовним розміром 0,10 га в м. Полтаві на території Київської районної в м. Полтаві ради, з урахуванням висновків суду.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.08.2018 у справі № 815/1666/17, від 26.06.2018 у справі №814/1755/17, від 11.09.2018 у справі № 816/318/18, від 05.12.2019 у справі №806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання Київської районної в м. Полтаві раду надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власність із земель комунальної власності, орієнтовним розміром 0,10 гектара в м. Полтаві на території Київської районної в м. Полтаві ради задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору стало протиправне рішення відповідача, яке підлягає скасуванню, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Київської районної в м.Полтаві ради (вул.М.Бірюзова, 1/2, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 34204415) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування пункт 41 рішення шостої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 03.11.2021 "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Зобов'язати Київську районну в м. Полтаві раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у власність із земель комунальної власності орієнтовним розміром 0,10 га в м. Полтаві на території Київської районної в м. Полтаві ради, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської районної в м. Полтаві ради (вул.М.Бірюзова, 1/2, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 34204415) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна