21.08.2006р. Справа № 9/92(7/174)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого і доповідача судді Чохи Л.В.,
суддів: Головка В.Г., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ревкової Г.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Костюченко В.П. представник, довіреність №8 від 22.06.06;
від відповідача: Сердюк О.К. представник, довіреність №б/н від 10.08.05;
від третьої особи: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.06р. у справі № 9/92(7/174)
за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м. Дніпропетровськ
3я особа - Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ
про стягнення 850000,00 грн.
У квітні 2004 року позивач: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» з позовом про стягнення 850000,00 грн.
Позивач вказував, що на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради від 05.09.2002 року № 58-4-ХХІV між позивачем та відповідачем був укладений договір №1457/2002 від 27.12.2002 року про передачу житлового фонду та його утримання, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу на баланс та обслуговування житловий фонд. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині фінансування за рахунок власних коштів на утримання та експлуатацію переданого житлового фонду протягом року з 01.07.2003 року, просив стягнути з останнього 850000 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2005 року в задоволені позовних вимогах відмовлено. В порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України постановлено замінити позивача: обласне житлово-комунальне підприємство «Південне» його правонаступником: комунальним житлово-експлуатаційне підприємством «Південне» Дніпропетровської міської ради. Посилаючись на ст. 4-2 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», суд мотивує рішення відсутністю порушення відповідачем умов договору, який за своєю правовою природою є договором дарування, та безпідставністю вимог позивача.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2005 року скасовано, прийнято нове рішення: постановлено стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина» на корить комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради 850000грн. витрати по сплаті державного мита у сумі-5970грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу-118грн. Постанова мотивована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором по сплаті компенсації капітального ремонту переданих об'єктів та безпідставністю заперечень позивача про те, що передбачені договором кошти носять характер добровільної пожертви.
Постановою Вищого суду України від 18.01.2006 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2005 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2006 року (суддя Подобєд І.М.) в позові відмовлено з посиланням на те, що сторони заключили між собою договір пожертви, який вважається укладеним з моменту передачі речі.
29.05.2006 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Південне» Дніпропетровської міської ради порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2007 року. Скарга мотивується слідуючими доводами:
- договір від 27.12.2002 року, заключений сторонами, відповідає вимогам пункту 4-2 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» і пункту 7 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що знаходиться в повному державному управлінні або оперативному управлінні підприємств, установ і організацій.,
- суд невірно оцінив договір як договір про благодійність ,
- даний договір є частиною процесу передачі житлового фонду і передбачає взаємні обов'язки сторін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Південне» Дніпропетровської міської ради, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, представника відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", котрий заперечував проти цього, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення скасуванню не підлягає на таких підставах.
Сторони 27.12.2002 на виконання рішення сесії Дніпропетровської обласної ради № 58-4/XXIV від 05.09.2002 року уклали договір №1457/2002 про передачу житлового фонду і його утримання.
Згідно п.1.1. договору його предметом є визначення та дотримання умов передачі житлового фонду відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина" у власність територіальних громад Дніпропетровської області та на баланс обласного житлово-комунального підприємства “Південне».
Пунктом п.2.1. договору встановлено, що в зв'язку із зношеністю житлового фонду, що передається, при відсутності документального підтвердження проведення капітального ремонту житлових будинків відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина" протягом одного року з моменту підписання акту приймання-передачі оплачує обласному житлово-комунальному підприємству «Південне" вартість капітального ремонту житлових будинків в розмірі один мільйон гривень. Внесення цих платежів здійснюється за затвердженим сторонами графіком, який є невід'ємною частиною договору.
Графік внесення платежів сторонами не узгоджувався. Передача житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина» у спільну власність територіальних громад області відбулася за актом від 01.04.2003р.
19.08.2003р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 2 до договору , якою пункт 2.1. договору виклали в новій редакції. Згідно якої відповідно до п.2.1. договору відкрите акціонерне товариство “Дніпрошина» здійснює фінансування за рахунок власних коштів (безповоротна фінансова допомога) для утримання та експлуатації переданого житлового фонду (акт приймання-передачі від 01.04.2003р.) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок обласного житлово-комунального підприємства “Південне». Фінансування здійснюється протягом одного року з моменту передачі житлового фонду, починаючи з 01.07.2003р. Сума фінансування складає один мільйон гривень.
Як зазначено в п. 6 акту прийому житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури відкрите акціонерне товариство “Дніпрошина» у спільну власність територіальних громад області від 1 квітня 2003 року майно передається у стані, що задовольняє сторону, яка його приймає.
Порядок передачі житлового фонду з державної у комунальну власність та фінансування видатків, пов'язаних з його утриманням визначають Закон України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995р. № 891.
Так, статтею 42 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», який регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність, передбачено порядок залучення і використання коштів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, який визначається в угодах, що укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідним органом місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 7 “Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 р. якщо підприємства, установи чи організації передають відомчий житловий фонд в комунальну власність протягом фінансового року, утримання його забезпечується на договірних засадах з підприємствами, установами чи організаціями, а в разі їх банкрутства, зміни форми власності або ліквідації - за рахунок наявних коштів відповідних державних адміністрацій або виконкомів.
Закон України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» не передбачає будь-якого іншого порядку залучення коштів господарських товариств, створених у процесі приватизації, для фінансування утримання переданого державного житлового фонду, окрім як на підставі угоди з органом місцевого самоврядування про внесення грошових коштів до місцевого (державного) бюджету з подальшим перерозподілом у вигляді видатків цього бюджету.
Господарський суд дійшов вірного висновку про те, що здійснення фінансування позивача утримання та експлуатація житлового фонду у вигляді безповоротної фінансової допомоги є пожертвою і регулюється статтею 729 Цивільного кодексу України, згідно якої: пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Отже, договір є укладеним на суму 150000грн і у позивача немає законних
підстав стягувати 850000грн.
Більш того, в 2004р. комунальне житлово-експлуатаційне підприємство “Південне» Дніпропетровської міської ради передало вказаний житловий фонд іншим підприємствам, у зв'язку з чим стягувана позивачем сума не може бути використана на його ремонт та утримання.
За таких обставин, твердження скаржника про відповідність договору вимогам закону та про виникнення у відповідача зобов'язання по сплаті коштів на ремонт та утримання житлового фонду не відповідають вимогам наведених норм закону і договору.
Господарський суд дійшов обґрунтованого та правильного рішення про безпідставність позову.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.06 року -без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк.
Головуючий суддя Л.В. Чоха
Суддя В.Г. Головко
Суддя О.М. Лисенко