07 листопада 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/22213/22
Провадження № 11-сс/4820/524/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 1202220000000445, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 жовтня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бахматівці Хмельницького району Хмельницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 КК України, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи ГУНП в Хмельницькій областіперебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 жовтня 2022 року № 1202220000000445 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.10.2022 близько 11.30 год. біля домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , старший дільничний офіцер поліції ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , виконуючи свої службові обов'язки, будучи у форменому одязі працівника поліції, із нагрудним жетоном, у службовому автомобілі марки Рено Доккер, н.з. НОМЕР_1 в порядку ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» проводив усне опитування ОСОБА_7 з приводу отримання ножового поранення його співмешканкою - ОСОБА_9 .
У той час у ОСОБА_7 , раптово виник протиправний умисел на умисне вбивство працівника правоохоронного органу ОСОБА_8 , у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті слідчого ОСОБА_8 , був переконаний, що перед ним на пасажирському передньому сидінні праворуч, знаходиться працівник поліції, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, на ґрунті раптово виниклого неприязного відношення, попередньо погрожуючи вбивством працівнику поліції, ОСОБА_7 здійснив напад на ОСОБА_8 та з прикладанням фізичної сили рук, схопився обома руками за шию останнього та почав її стискати.
Проте, ОСОБА_7 не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його неправомірним діям перешкодив старший дільничний офіцер поліції ОСОБА_10 , який перебував неподалік службового автомобіля та також виконував свої службові обов'язки.
ОСОБА_7 21 жовтня 2022 року було затримано в порядку статті 208 КПК України.
22 жовтня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 КК України.
За вказаним кримінальним провадженням на розгляд слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2022 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 19 грудня 2022 року включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Підозрюваний ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід, що не пов'язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_7 зазначає про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Вважає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які відомі ОСОБА_7 , оскільки деякі з них є його родичами, членами сім'ї, сусідами, з метою зміни показань останніх на свою користь, слідчим та прокурором не доведені та не надано суттєвих доказів, які б підтверджували необхідність тримання підозрюваного під вартою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 наголошує, що не має наміру ухилятися від розслідування та суду (як шляхом виїзду закордон, так і іншими способами), а також він навіть потенційно не може впливати на свідків, оскільки ОСОБА_10 є працівником правоохоронного органу (ВнП № 1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області), а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 невідомі обставини, викладені в повідомленні про підозру та у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку ОСОБА_7 , слідчий суддя, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, зобов'язаний був визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чого зроблено не було та не обґрунтовувалася відсутність необхідності такого визначення.
Беручи до уваги характеристику підозрюваного, який не є суспільно небезпечним, працює лісорубом, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, підозрюваний ОСОБА_7 вважає недоведеними ризики, передбачені статтею 177 КПК України, ухвалу слідчого судді такою, що не відповідає повноті судового розгляду, а неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу на зазначених у ній вимогах, просили застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Прокурор не визнала апеляційних вимог, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, зазначила, що підозра є обґрунтованою, на теперішній час є висновок судово-медичного експерта про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, що характерні для удушення, також існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, ознайомившись із матеріалами справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно зі статтею 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі підозрюваний вказує на відсутність доказів на підтвердження ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків.
Згідно з вимогами частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у скоєнні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вище перелічені дії.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, що також не оскаржується стороною захисту.
Щодо існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу, слідчий суддя, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , а саме особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя працівника правоохоронного органу, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі, а також зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, визнав достатньо високим ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Окрім того, зважаючи на те, що слідство знаходиться на початковій стадії, свідки на сьогодні судом не допитані, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведених обставин, вимог статті 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що через суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винним, є обґрунтовані підстави вважати, що існують не абстрактні, а конкретні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому неможливо застосувати менш суворий запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому наявність у підозрюваного постійного місця проживання, родини, роботи, двох неповнолітніх дітей на утриманні, а також те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, є учасником бойових дій, за встановлених обставин не є достатньою обставиною для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками слідчого судді, вважає, що слідчий суддя дотримався вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тоді як не знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо неповноти судового розгляду, необґрунтованості недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Згідно з частиною 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Таким чином, слідчий суддя, приймаючи рішення про обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, так і існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу та зазначених у клопотанні слідчого, які знайшли своє підтвердження як під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, так і в ході апеляційного розгляду.
З огляду на наведене, у колегії суддів є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які визнані слідчим суддею доведеними.
Викладене, в свою чергу, унеможливлює задоволення апеляційних вимог підозрюваного про обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які знайшли своє підтвердження як під час розгляду клопотання слідчого, так і в ході апеляційного розгляду, більш м'який запобіжний захід не може запобігти наявним ризикам, оскільки не встановлені стримуючі чинники, які б дійсно могли у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та судуз метою ухилення від можливого покарання та незаконного впливу на свідків з метою зміни показів; доводи скарги підозрюваного, що той не характеризується як суспільно небезпечний, працює лісорубом, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, не зменшують заявлених ризиків щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги підозрюваного стосовно обов'язку суду визначити розмір застави, який йому не визначений судом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тож, з огляду на те, що ОСОБА_7 інкримінується скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України, із застосуванням насильства до потерпілого, тому слідчий суддя суду першої інстанції законно не визначив розмір застави в оскаржуваній ухвалі.
З урахуванням наданих матеріалів справи і встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді за клопотанням слідчого від 23 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновок про неможливість застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, правильним. Апеляційні вимоги підозрюваного задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19.12.2022 року стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3