03 листопада 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/24943/21
Провадження № 22-ц/4820/1677/22
Хмельницькийапеляційний суд ускладі
колегіїсуддівсудовоїпалати з розглядуцивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
секретар судового засіданняКошельник В.М.
з участю представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/24943/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2022 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
В жовтні 2021 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом та просило суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь 136363 грн. 71 коп. - понесених витрат, з яких 128670,95 грн. сумарний розмір регламентованих виплат здійснених потерпілій особі МТСБУ; 3087 грн. 76 коп. - витрати пов'язані зі встановлення вартості відновлюваного ремонту та визначення розміру регламентованої виплати; 2335 грн. - витрати на правову допомогу та 2270 грн. сплаченого судового збору.
На обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 03 лютого 2020 року о 14 год. 06хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SkodaOctavia», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною пр.М.Бажана, в центрі кільця пл.Харківська, в напрямку м.Бориспіль, проявила неуважність під час проїзду перехрестя, в момент подання світлофором забороняючого червоного сигналу, не здійснила зупинку перед світлофором, при цьому не надала дорогу транспортному засобу «VolkswagenCaddy», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на перехресті з правої сторони наліво (відносно руху автомобіля «SkodaOctavia», д.н.з. НОМЕР_1 , чим створила аварійну обстановку, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, а водій автомобіля «VolkswagenCaddy», д.н.з. НОМЕР_2 , - середньої тяжкості тілесні ушкодження. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України у зв'язку із примиренням винного із потерпілою особою, а кримінальне провадження - закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі - в загальному розмірі 128 670,95 грн. Крім цього, МТСБУ понесені витрати в розмірі 3087,76 грн., які пов'язані зі встановлення вартості відновлювального ремонту та визначення розмір урегламентної виплати, а також витрати на правовудопомогу, які понесені у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 2335грн. та на сплату судового збору в розмірі 2270грн., які позивач просив стягнути з відповідача.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2022 року вказаний позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 131758 грн. 71 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користьМТСБУ судовий збір в сумі 2270 грн. та витрати на правовудопомогу в розмірі 2335 грн., а всього 4 605 грн.
ОСОБА_1 не погодилася із вказаним рішенням в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Апелянт вважає рішення суду в цій частині незаконним, не обґрунтованим, вказує, що ухвалюючи рішення суд допустив порушення вимог процесуального закону, тому просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове, яким відмовити в позові в цій частині.
Так, зазначає, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи самого Договору про надання правничої допомоги, адже в додатковій угоді №58 до Договору № 4.1/16-05-09/17 від 16.05.2017 р., яка додана до матеріалів справи і на яку посилається суд, передбачено тільки передання завдання на представлення інтересів МТСБУ відносно справи ОСОБА_1 , при цьому не конкретизовані деталі справи. Апелянт зазначає, що відсутні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачені або підлягали сплаті позивачем, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Також вважає, що розмір стягнутих витрат на оплату послуг адвоката не є співмірними в розумінні ч. 4 ст. 137 ЦПК України із складністю справи та виконаною адвокатом робою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг із ціною позову. Зокрема, це підтверджується тим, що справа відкрита за правилами спрощеного провадження. Тому апелянт просить суд задоволити її апеляційну скаргу та скасувати рішення суду в цій частині.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник МТСБУ Шклярук Р.В. вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Щодо доводів про ненадання до позовної заяви Договору про надання послуг у сфері права, вказує, що до позовної заяви було долучено попередній (орієнтований) розрахунок витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Зміст такого документу повністю відповідає як вимогам ЦПК України так і усталеній судовій практиці суду касаційної інстанції, (правові позиції, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17.09.2019р. справа №810/3806/18 та ін.). Зокрема, вказує, що розрахунок містить перелік робіт, які вже були виконані адвокатом на момент подання позовної заяви, а також час, витрачений на виконання кожної з них.
Щодо посилання апелянта на ч. 4 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат, то представником МТСБУ було отримано та вивчено значний обсяг матеріалів справи по виплату МТСБУ страхового відшкодування потерпілому; підготовано позовну заяву до суду, а також сформовано пакет додатків до позовної заяви, який є значним за обсягом; час, витрачений адвокатом, вказаний в розрахунку по кожному виду робіт і загалом становить 29 годин; весь перелік робіт та їх обсяг було вказано в розрахунку, що відповідає вимогам п. 3 ч. 4 вище зазначеної Статті, а також ціна позову є значною і становить 131758 грн. 71 коп.
Крім того, щодо посилання на ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», то адвокат, який здійснював представництво МТСБУ в суді першої інстанції має досвід більше 10 років безперервної практичної адвокатської діяльності, більшість з яких, в тому числі представляв інтереси МТСБУ. Таким чином, можна зробити висновок про не те що співмірність, а навіть про заниженість розміру витрат позивача на правову допомогу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так згідно до ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
В силу ст. 19 Закону України «Про адвокатуру» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Як передбачено ст. 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших виді вправової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксованийрозмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядомсправи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Із положень ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірниміз: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншо їсторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного між МТСБУ та адвокатом Бондарем В.Б. Договору про надання послуг у сфері права №4.1/16-05-09-17 від 16.05.2017р. та Додаткової угоди № 58 до вказаного Договору, а також на підставі довіренності №6-01/118 від 21.12.2021р. адвокат Бондар В.Б. здійснював представництво інтересівМТСБУ всуді першої інстанціїв даній справі у вигляді підготовки позовної заяви, формування пакету додатків до позовної заяви, подання позову до суду.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги оплата послуг виконавця - адвоката в розмірах, визначених в п. 5.1. Договору здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок виконавця.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 910/12876/19, обов'язок доведенняне співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже з врахуванням предмету і ціни позову, змісту і обсягу позовної заяви, сформованого пакету додатків до позову у вигляді письмових доказів та інших документів в кількості 53 штук, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивач витрат на правову допомогу в сумі 2335 грн., які підтверджені належними та допустимими доказами.
З цих підстав доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності розміру стягнутих витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ч. 4 ст. 137 ЦПК України з врахуванням складності справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг із ціною позову слід відхилити.
Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта як на підставу відмови в стягненні витрат на відсутність у справі Договору про надання правничої допомоги, оскільки позивачем було надано суду Додаткову угоду №58 до Договору у сфері послуг права № 4.1/16-05-09/17 від 16.05.2017 р. та довіреність видану на підставі вказаного договору, що свідчить про укладення відповідного договору сторонами та підтверджує повноваження адвоката Бондаря В.Б. як належного представника позивача.
Твердження апелянтки про відсутність доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги спростовуються наданим представником позивача розрахунком витрат на правничу допомогу, доданим до позовної заяви, в якому представник позивача вказав розмір витрат при підготовці та поданні позову.
В послідуючому в розгляді справи в суді першої інстанції представник позивача участі не брав, а тому розмір витрат не змінювався і складається лише з витрат, вказаних в розрахунку, в зв'язку з чим відсутня потреба в наданні представником позивача вищевказаних апелянтом документів.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для йогоскасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцятиднів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2022 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова