04 листопада 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 672/260/22
Провадження № 33/4820/459/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Селезньової М.Д., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Гризовського І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 липня 2022 року,-
Цією постановою суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі - 496 грн. 20 коп.
За постановою суду, 24.04.2022 о 24 год. 57 хв. в с.В.Яромирка, по вулиці Першотравнева, поблизу будинку 19, ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI А6, д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що оскаржувана постанова суду є незаконною, прийнятою з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, але від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі він не відмовлявся. Крім того, сама по собі відмова не може бути підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані яким пристроєм було здійснено відео зйомку на місці події. Також в матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудних камер поліцейських. Не долучено до матеріалів справи свідоцтва щодо технічного приладу відеокамери, та чи входить він до переліку технічних засобів, що використовується в підрозділах поліції для фіксування порушень ПДР.
Апелянт стверджує, що на відеозапису відсутній факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та не вручено направлення на такий огляд.
Також не зафіксовано факт складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими, не залучено свідків.
Крім того, час зазначений на направлені на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає часу на відеозапису, тобто складання цих документів здійснено після закінчення відеозапису.
Апелянт звертає увагу на те, що йому не було роз'яснено працівниками поліції права та обов'язки відповідно до діючого законодавства, не пропонувалося поставити підпис на складених щодо нього документах, чим порушено його права.
Працівниками поліції порушено п.6 розділу 2 вказаної інструкції, оскільки ними було допущено розрядження нагрудної відеокамери, тому не здійснено відео реєстрацію всієї події, і такі обставини дають підстави вважати всі докази недопустимими.
Суд першої інстанції на вказані недоліки не звернув увагу і прийняв безпідставне рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гризовського І.С., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, при викладених у постанові обставинах.
Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №167618 від 24.04.2022 року слідує, що 24.04.2022 року о 21 год. 57 хв. в с.Велика Яромирка, по вул.Першотравневій, поблизу буд.19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітке мовлення. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу. Чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
З даних акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що від огляду ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки - не чітке мовлення, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, за допомогою газоаналізатора алкотестер 6810, відмовився(а.с.4).
Відповідно до даних розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 24.04.2022 року, ОСОБА_1 відмовився від інформування, свідки не залучались.
З даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП Городоцької МБЛ від 24.04.2022 року слідує, що ОСОБА_1 направляється на огляд. Результат огляду - не проводився огляд. (а.с.6).
З переглянутого судом першої інстанції та апеляційним судом відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений за допомогою увімкнутих проблискових мачків поліцейського автомобіля. В ході спілкування ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він має явні ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 просив допомогти йому, надати можливість поспілкуватись на одинці з працівниками поліції, затягував з відповіддю, тому працівники поліції таку поведінку ОСОБА_1 розцінили як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Такі обставини підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , та його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а твердження щодо відсутності факту відмови ним від проходження огляду на стан сп'яніння спростовується зазначеним відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , своєю поведінкою, намагався затягнути час, наполягав на спілкуванні з працівниками поліції наодинці, без відео фіксації, що заборонено вимогами діючого КУпАП. Конкретної відповіді ОСОБА_1 так і не надав, а лише пропонував працівникам поліції 300 євро для вирішення питання не притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вироку Городоцького районного суду Хмельницької області від 23.05.2022 року було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Волочиської окружної прокуратури та ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні дані, яким пристроєм було здійснено відео зйомку на місці події, не долучено до матеріалів справи свідоцтва щодо технічного приладу відеокамери, та чи входить він до переліку технічних засобів, що використовується в підрозділах поліції для фіксування порушень ПДР, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують вини ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні.
Крім того, ні ст. 256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 року № 1395, не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Щодо посилань апелянта на те, що на відеозаписі відсутній факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та не вручено направлення на проходження огляду, то такі посилання апеляційний суд розцінює, як безпідставні, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , своєю поведінкою, намагався затягнути час, наполягав на спілкуванні з працівниками поліції наодинці, без відео фіксації, тому таке затягування з наданням згоди або відмови від проходження огляду на стан сп'яніння працівниками поліції розцінено як відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладу у встановленому законом порядку. Направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення у нього стану алкогольного сп'яніння в КНП Городоцька МБЛ від 24.04.2022 року долучено до матеріалів справи (а.с.6), та підтверджує, що такий огляд не проводився.
Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що відеозапис правопорушення є неповним, проте, із нього чітко вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо невідповідності часу, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, то такі обставини не можуть бути підставою для скасування постанови суду, якою ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не впливають на правильність рішення суду і не є підставою для його скасування.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.289, ст.294 КУпАП, суддя-
Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.