03 листопада 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1080/22
Провадження № 33/4820/549/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Селезньової М.Д.., захисника Маринюка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу захисника Маринюка С.О., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2022 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, головного сержанта, начальника складу відокремленого відділу зберігання в/ч, 01.07.2022 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4845 грн.
За постановою суду, 05.07.2022 о 22.00 на території військової частини посадовими особами відділення військової служби правопорядку виявлено начальника складу відокремленого відділу зберігання - головного сержанта ОСОБА_1 з ознаками алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а саме: неадекватна поведінка.
В присутності свідків: солдата ОСОБА_2 та головного сержанта ОСОБА_3 , ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду щодо ОСОБА_1 , провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду незаконною, оскільки розгляд справи проведено упереджено, без повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного її вирішення.
Так, згідно протоколу ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 01.07.2022 року, про подію саме цього дня відсутні будь-які докази, а тому обвинувачення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, яке згідно протоколу ЛВХ492 від 06.07.2022 року ставиться в провину ОСОБА_1 відсутнє та не було об'єктом розгляду в суді.
Крім того, з відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 відмовляється від надання йому медичної допомоги, яку йому вже надали, зроблені ін'єкції сильних швидкодіючих знеболювальних, оскільки він звернувся до медчастини саме з приводу сильного болю. Тому стан ОСОБА_1 викликаний дією препаратів, які були введені, останньому, для усунення больового стану, а підозри медика-санітара є безпідставними.
На свою хворобу та її наслідки ОСОБА_1 неодноразово наголошував керівництву, особам, що були присутні на місці події, медичним працівникам військової частини.
Суд першої інстанції за власною ініціативою витребував відеозапис події, що є порушенням з огляду практики ЄСПЛ, тому обвинувачення, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисникаМаринюка С.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Місцевим судом справу розглянуто всебічно, повно і об'єктивно, з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного її вирішення, обґрунтовано зроблено висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в суді першої інстанції вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 05.07.2022 року о 22.00 він був на території військової частини, почував себе погано, потребував медичної допомоги. Посадова особа відділення військової служби правопорядку - ОСОБА_4 запропонував йому пройти огляд в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння, але він відмовився, так як має багато хронічних захворювань, цього дня вживав медичні препарати і був під їх впливом.
З письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що він 05.07.22 року близько 22.00 год. прибув з медичного пункту до підрозділу. У головного сержанта ОСОБА_4 виникла підозра щодо його перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тому запропонував йому пройти відповідний огляд в медичному закладі, на що він категорично відмовився від проходження такого огляду та просив дати йому спокій.
Незважаючи на невизнання своєї вини винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення підтверджується даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення ЛВХ №492 від 06.07.2022 року, про те, що 05.07.2022 року о 22.00 год. на території військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , посадовими особами військової частини НОМЕР_1 спільно з представниками Військової служби правопорядку було виявлено начальника складу відокремленого відділу зберігання головного сержанта ОСОБА_1 з ознаками, які вказують на можливе перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння чи наркотичного сп'яніння, а саме, неадекватна поведінка і який в подальшому в присутності свідків солдата ОСОБА_2 та головного сержанта ОСОБА_3 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. При цьому зазначено, що постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП (усне попередження);
-акту №3017 від 06.07.2022 року про відмову головного сержанта ОСОБА_1 від вибуття до відповідного медичного закладу для проведення обстеження на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння в присутності двох свідків, які особисто засвідчили даний акт своїми підписами;
-тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 ;
-пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з яких слідує, що 05.07.22 року близько 22.00 год. повернувшись з медичного пункту в розташування підрозділу такелажної роти головний сержант ОСОБА_1 почав поводитись неадекватно та агресивно, через що в них виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. В подальшому було прийнято рішення пройти відповідний огляд у медичному закладі, на що військовослужбовець категорично відмовився, після чого було складено відповідний акт відмови.
-листа №3024 від 28 липня 2022 року підтверджується те, що ОСОБА_1 звернувся до медичного пункту за медичною допомогою зі скаргами на болі в правому підребер'ї та під час надання медичної допомоги було виявлено у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови, розширенні зіниці, поведінка не відповідає обстановці. Для проведення освідчення на стан сп'яніння (алкогольного, наркотичного) головний сержант ОСОБА_1 відмовився;
-витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №198 від 01.08.2022 року про те, що головний сержант ОСОБА_1 вибув до нового місця служби.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Маринюк С.О. підтримав доводи апеляційної скарги, вказував на відсутнімть будь-яких доказів вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, які апеляційний суд вважає помилковими, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами провадження і підстав для скасування оскаржуваної постанови суду не встановлено.
Твердження апелянта про те, що з відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 відмовляється від надання йому медичної допомоги, яку йому вже надали, зроблені ін'єкції сильних швидкодіючих знеболювальних, оскільки він звернувся до медчастини саме з приводу сильного болю, тому стан ОСОБА_1 викликаний дією препаратів, які були введені останньому для усунення больового стану, а підозри медика-санітара є безпідставними, на увагу не заслуговують, так як такі твердження спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які в сукупності з іншими доказами у справі доповнюють один одного та дають підстави вважати, що ОСОБА_1 винний в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Щодо посилань сторони захисту на те, що про свою хворобу та її наслідки ОСОБА_1 неодноразово наголошував керівництву, особам, що були присутні на місці події, медичним працівникам військової частини, то вони відхиляються, так як не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції за власною ініціативою витребував відеозапис події, що є порушенням з огляду практики ЄСПЛ, тому обвинувачення, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
Посилання апелянта на те, що із змісту протоколу, а саме заключної частини, слідує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 01.07.2022 року, а про подію саме цього дня відсутні будь-які докази не дають підстав ставити під сумнів інші відомості щодо об'єктивної сторони вказаного правопорушення та для скасування постанови суду, оскільки з протоколу вбачається, що була допущена описка в одному із абзаців його змісту, а саме замість 05.07.2022 року зазначено 01.07.2022 року. Сам ОСОБА_1 не заперечує факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння саме 05.07.2022 року.
Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Накладене на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.