03 листопада 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1200/20
Провадження № 22-ц/4820/1690/22
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 678/1200/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2022 року (суддя Лазаренко А.В., повний текст судового рішення складено 02 вересня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 вказувала, що 04.07.2008 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 04/072008/980-К/226 на суму 25000 грн строком до 01.07.2011 і 04.07.2008 за цим кредитним договором був укладений договір поруки № К/226-1 від 04.07.2008, згідно якого позивачка поручилася перед Банком за належне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору.
Позивачка вказує, що відповідач порушував умови кредитного договору та не повертав Банку позичені гроші протягом декількох років, у зв'язку з цим їй надходили листи та телефонні дзвінки з нагадуваннями та вимогами оплатити заборгованість по кредитному договору, що викликало в неї постійний психологічний дискомфорт.
Рішенням Летичівського районного суду від 24 січня 2014 року у цивільній справі № 678/455/13-ц, стягнуто з відповідача та позивачки на користь Банку 82136,58 грн та 821,37 грн судового збору. На підставі цього рішення 16.07.2014 відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з позивачки грошей відповідно до рішення суду.
У квітні 2020 позивачка отримала від державного виконавця постанови про розшук майна, згідно якої зареєстрований на її ім'я автомобіль був оголошений в розшук та про арешт її коштів на рахунку банку, що спричинило різке погіршення стану здоров'я, внаслідок чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні Хмельницької міської лікарні.
ОСОБА_2 вказувала, що повністю погасила свої зобов'язання, які випливають з договору поруки та виконала рішення суду від 24.01.2014, сплативши за виконавчим листом 82957,95 грн основного боргу, 8295,80 грн виконавчого збору та 150 грн витрат виконавчого провадження, а всього 91403,75 грн.
Позивачка вважає, що протиправна бездіяльність ОСОБА_1 у невиконанні кредитних зобов'язань перебуває у прямому причинному зв'язку з різким погіршенням її здоров'я, а завдану їй з вини останнього моральну шкоду оцінює в розмірі 20000 грн.
Враховуючи вищевикладене позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 91403,75 грн, сплачених нею на виконання судового рішення та 20000 грн моральної шкоди, а всього 111403,75 грн.
Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 82957, 95 грн. Вирішено питання судових витрат. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, так як вважає оскаржуване рішенням таким, що ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначав, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано рішення Летичівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2012 яким встановлено, що у ОСОБА_2 відсутні будь-які обов'язки щодо забезпечення виконання апелянтом цивільно-правових зобов'язань і станом на 21.03.2012 її порука є припиненою, тому він не може бути належним відповідачем у цій справі. ОСОБА_1 звертає увагу, що ухвалою від 13.12.2021 замінено сторону закінченого виконавчого провадження з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», тому належним відповідачем за цим позовом має бути Перший відділ ДВС у м. Хмельницькому ЦЗ МРУМЮ (м. Хмельницький) та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».
Судом не враховано правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року по справі № 408/8040/12-ц та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2020 року по справі № 263/5853/13-ц.
ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 виконала не існуюче зобов'язання, не оскаржувала незаконне та необґрунтоване рішення Летичівського районного суду від 24.01.2014 при наявності рішення цього ж суду від 21.03.2012, де зазначено про припинення поруки позивачки. Разом з тим позивачка, здійснивши оплату коштів, легітимізувала майже потрійне нарахування йому заборгованості зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Вважає, що не є належним відповідачем у цій справі так як ні договірними, ні відносинами із заподіяння шкоди із позивачкою не пов'язаний.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.
Зазначеним рішенням встановлено, що рішенням Летичівського районного суду від 24 січня 2014 року у справі № 678/455/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованність по кредитному договору № 04/07/2008/980-K/226 від 04.07.2008 в сумі 82136,58 грн та 821,37 грн по сплаті судового збору (а.с. 44).
Постановою про відкриття виконавчого провадження № 43944424 від 16 липня 2014 року Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 678/455/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2 заборгованості 82957,95 грн (а.с. 12), яке було завершено на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 17.06.2016 (а.с.54 зворот).
28 вересня 2016 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52397652 на підставі виконавчого листа № 678/455/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 боргу 82957,95 грн у зв'язку із поданням заяви про примусове виконання (а.с. 55).
Постановою державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області від 23 листопада 2017 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 (а.с.58).
09 квітня 2020 року державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_2 та постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 (а.с.5,7).
Відповідно до квитанції № 24259 від 18 листопада 2020 року ОСОБА_3 перерахував 87324,60 грн на оплату за ВП № 52397652 (а.с. 64). І заявою від 19.11.2020 повідомив, що здійснив платіж на суму 87324,60 грн. від 18.11.2020 за свою дружину ОСОБА_2 та просив платником вважати ОСОБА_2 , оскільки вона є боржником у виконавчому провадженні № 52397652 (а.с. 63).
20 листопада 2020 року державним виконавцем Першого ВДВС y Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про зняття арешту з майна ОСОБА_2 у зв'язку із надходженням коштів для погашення заборгованості згідно виконавчого документа у повному обсязі (а.с. 65).
24 листопада 2020 року державним виконавцем Першого ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним погашенням заборгованості згідно виконавчого документа, в тому числі виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, боржником ОСОБА_2 (а.с. 66)
Відповідно до листа Першого ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 109168/19.19-2.7 від 26.11.2020 року та листа начальника даного відділу № 98309/20.19-27 від 15 грудня 2021 року заборгованість згідно виконавчого листа № 678/455/13-ц, виданого 02.06.2014 в розмірі 82957,95 грн, а також виконавчий збір в розмірі 10% від суми боргу 8295,80 грн та витрати виконавчого провадження в розмірі 150 грн погашено боржником ОСОБА_2 в повному обсязі.
Задовольняючи позов частково та стягуючи з ОСОБА_1 82957,95 грн, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 , як солідарним боржником за кредитним договором, доведено погашення кредитної заборгованості за виконавчим провадженням № 52397652 у повному обсязі, у зв'язку з чим остання набула право зворотної вимоги до позичальника. Разом з тим, відсутні підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки ні умовами договору поруки, ні нормами закону не передбачена можливість відшкодування поручителю моральної шкоди у випадку виконання ним зобов'язань позичальника.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.
За змістом частин першої та другої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Правовий аналіз частини 2 статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені цією нормою, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням частини 1 статті 512 ЦК України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15, від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15, постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 907/759/17, від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.
За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Судова колегія вважає такими, що не заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення наявності рішення Летичівського районного суду від 21.03.2012 по справі №2-53/12, яким стягнуто з ОСОБА_1 кредитну заборгованість і встановлено припинення поруки ОСОБА_2 та відсутність у неї обов'язку по виконанню кредитних зобов'язань, а тому ОСОБА_1 не може бути належним відповідачем у цій справі; що рішенням Летичівського районного суду від 24.01.2014 у справі №678/455/13-ц відповідача фактично було вдруге притягнуто до цивільної відповідальності та стягнуто кредитну заборгованість по тому ж кредитному договору №04/07/2008/980-К/226 від 04.07.2008, тому повторне стягнення кредиту, відсотків, пені та штрафних санкцій призведе до подвійного стягнення з позичальника заборгованості на законність оскаржуваного судового рішення у цій справі № 678/1200/20 від 01 вересня 2022 року не впливають і зводяться до незгоди апелянта із рішенням Летичівського районного суду від 24.01.2014, що не є предметом апеляційного перегляду.
А суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на інше судове рішення позбавлений процесуальної можливості оцінювати на предмет законності судове рішення, що набрало законної сили і яке не є предметом апеляційного перегляду.
Так, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з наявності рішення Летичівського районного суду від 21 березня 2012 року по справі №2-53/12, що набрало законної сили 03.04.2012, яким позов задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 55944,17 грн заборгованості за кредитним договором від 04.07.2008 №04/07/2008/980-К/226.
Разом з тим, рішенням Летичівського районного суду від 24 січня 2014 року у справі № 678/455/13-ц, що набрало законної сили 07.02.2014, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору № 04/07/2008/980-K/226 від 04.07.2008 в сумі 82136,58 грн та 821,37 грн по сплаті судового збору.
Встановивши, що виконавчий лист №678/455/13-ц, який виданий 02.06.2014 Летичівським районним судом на виконання рішення вищезазначеного судового рішення, який звернуто стягувачем до виконання (ВП №52397652) виконано боржником ОСОБА_2 , яка є поручителем позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №04/07/2008/980-К/226 від 04.07.2008 в повному обсязі (сплачено 82957,95 грн за виконавчим листом, 8295,80 грн виконавчого збору, 150 грн витрат виконавчого провадження), суд першої інстанції, керуючись положеннями статті 556 ЦК України прийшов до вірного висновку, що саме відповідач, будучи боржником по виконавчому провадженню є належним відповідачем у справі № 678/1200/20 і наявні законні підстави для стягнення 82957,95 грн із останнього.
І з огляду на наведене, аргументи апелянта про те, що ОСОБА_2 виконала неіснуюче зобов'язання, що підтверджується рішенням Летичівського районного суду від 21.03.2012 та не оскаржувала незаконне рішення Летичівського районного суду від 24.01.2014 є припущеннями, адже ОСОБА_2 виконала в повному обсязі судове рішення у справі № 678/455/13-ц, що набрало законної сили 07.02.2014.
Також, оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою Летичівського районного суду від 01.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони, а представники ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» надали ОСОБА_1 копії договорів про відступлення прав вимоги, тому у відповідача наявні сумніви щодо правомочності вимог ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», як кредитора, і ухвалою Летичівського районного суду від 13.12.2021 замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», а тому наявні підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, а належним відповідачем є Перший ВДВС y Хмельницькому Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) або ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» судова колегія вважає їх безпідставними.
Адже вказані вище ухвали Летичівського районного суду від 01.03.2021 та від 13.12.2021 набрали законної сили і не є предметом перегляду суду апеляційної інстанції в рамках цієї справи № 678/1200/20 та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення і відмови у позові ОСОБА_2 .
А заміна станом на 13.12.2021 сторони у виконавчому провадженні не свідчить про відсутність у нового кредитора ОСОБА_2 станом на день постановлення оскаржуваного рішення права вимоги до боржника, яким є ОСОБА_1 .
Також, відрізняються від правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі і не можуть бути враховані апеляційним судом правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 13.06.2018 у справі №408/8040/12-ц та правові позиції Верховного Суду, що викладені у постанові від 19.02.2020 у справі №263/5853/133, на які посилався позивач в апеляційній скарзі.
З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що вирішуючи спір на підставі наданих позивачем доказів, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2022 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай