Справа № 149/2026/22
Провадження № 33/801/897/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.
Доповідач: Міхасішин І. В.
09 листопада 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Адамчука П.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Адамчука Павла Борисовича на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 від 25.03.1998 року, ІПН НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень..
В постанові суду зазначено, що « 05.08.2022 року о 13:15 год. по вул. Козацькій в с. Рибчинці Хмільницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував мопедом "Альфа GN70", з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння очей та обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.».
Не погоджуючись із такою постановою суду захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Адамчук Павло Борисович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року, і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а мопед знаходився в несправному стані. В матеріалах справи, взагалі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Адамчук П.Б. апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 135528 від 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 135528 від 05.08.2022, в якому викладені обставини правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів відмовився; направленням від 05.08.2022 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 направлявся о 14:25 год. на огляд до КНП "Хмільницька ЦЛ", як водій транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, однак від огляду відмовився; відтвореними відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, якими зафіксовано, що ОСОБА_1 говорить, що він дійсно їхав мопедом у с. Рибчинці до свого знайомого по справах та відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та в закладі охорони здоров'я; постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2022 року доведено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП, а тому доводи щодо незаконності постанови БАБ № 757125 від 05 серпня 2022 року про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП є необґрунтованими та безпідставними. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Хмільницького РВП старшого сержанта поліції Хрищенюка Віталія Леонідовича, Головного управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 757125 від 05.08.2022 - відмовлено.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція) якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП виходив з того, що його винна підтверджується матеріалами справи в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Однак викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. у вказаному відеозаписі відсутній факт керування транспортним засобом, факт зупинки останнього, оскільки відео фіксація почалась з моменту, на якому зафіксований ОСОБА_1 , який спокійно сидить на лавці та повідомляє працівнику поліції, що знаходиться біля будинковолодіння свого друга близько години.
Судом у вказаній справі встановлено, що відсутні докази наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, а саме: керування транспортним засобом та невиконання вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу.
Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, а лише обмежився тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння недостатньо для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки як було вказано вище, для об'єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно наявність керування особи транспортним засобом, докази чого в матеріалах справи відсутні.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Отже, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Адамчука Павла Борисовича - задовольнити.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин