Справа № 750/6132/22
Провадження № 1-кс/750/2350/22
09 листопада 2022 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Чернігова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернігові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою від 14.10.2022 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270340004685 від 23.09.2022,
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 14 жовтня 2022 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270340004685 від 23.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування скарги посилається на те, що у вказаному кримінальному провадженні їй як власнику транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди завдано майнової шкоди. 12 жовтня 2022 року нею подано клопотання слідчому про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого від 14 жовтня 2022 року, яку отримано ОСОБА_3 19.10.2022, відмовлено у визнанні потерпілою, оскільки тілесних ушкоджень їй під час дорожньо-транспортної пригоди спричинено не було.
Посилаючись на положення ст. 55 КПК України, яка вказує, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, просить скасувати постанову слідчого про відмову у визнанні її потерпілою.
У судове засідання скаржник та її представник не з'явилися. Від адвоката ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд скарги без її участі, просить її задовольнити.
Старший слідчий у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Перевіривши викладені у скарзі обставини, прихожу до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернігівській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № від, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
14 жовтня 2022 року слідчим винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
Мотивом прийняття такого рішення слідчий вказує, що ОСОБА_3 під час події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, учасником дорожньо-транспортної пригоди не була, тілесних ушкоджень не отримала.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно із ч. 1 - ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 статті 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.
При цьому слід зазначити, що основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а його додатковим обов'язковим об'єктом - здоров'я особи.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, включає три обов'язкові ознаки: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження; причинний зв'язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і настанням таких наслідків.
Кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення є спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Відповідно до кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілим у кримінальному провадженні в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортними засобами, може бути лише особа, якій завдано середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто шкода здоров'ю, а не майнова чи моральна шкода.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270340004685 від 23.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки потерпілим у кримінальному провадженні в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, може бути лише особа, якій завдано середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, тобто фізична шкода, а не майнова чи моральна, як про це помилково зазначає заявник, та вважає, що зазначена постанова слідчого є обґрунтованою та законною.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується із доводами слідчого в оскаржувані постанові та вважає за доцільне звернути увагу скаржника на те, що КПК України серед учасників кримінального провадження виділяє цивільного позивача, яким може бути подано органу досудового розслідування чи суду цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної та/або матеріальної шкоди. Статус потерпілого та цивільного позивача в кримінальному провадженні не є тотожним.
Зокрема, відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Отже, за наявності достатніх підстав, визначених законодавством, заявник не позбавлений можливості на захист своїх прав пов'язаних з відшкодуванням шкоди, шляхом подання відповідного позову.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене вище, слідчий суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. 55, 61, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022270340004685 від 23.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1